2. Місце українських IN у мережах наступного покоління NGN

Мережа зв'язку наступного покоління (NGN) – це концепція побудови мереж зв'язку, що забезпечує надання необмеженого набору послуг із гнучкими можливостями з їхнього управління, персоналізації та створення нових послуг за рахунок уніфікації мережних рішень, що передбачає реалізацію універсальної транспортної мережі з розподіленою комутацією, винесення функцій надання послуг у прикінцеві мережні вузли та інтеграцію з традиційними мережами зв'язку.

Базовим принципом концепції NGN є відділення одна від одної функцій переносу та комутації, функцій управління викликом і функцій управління послугами. Концепція NGN багато в чому спирається на технічні рішення, вже розроблені міжнародними організаціями стандартизації. Так, взаємодію серверів у процесі надання послуг передбачається здійснювати на базі протоколів, специфікованих IETF (MEGACO), ETSI (TIPHON), Форумом 3GPP2 тощо. Для управління послугами буде використано протоколи H.323, SIP і підходи, що застосовуються в інтелектуальних мережах зв'язку. Як технологічна основа побудови транспортного рівня мультисервісних мереж розглядаються АТМ і IP з можливим застосуванням у майбутньому оптичної комутації.

Функціональну архітектуру NGN подано на рис. 1, а її фізичну реалізацію – на рис. 2.

Функціональна архітектура NGN поділяється на три функціональні площини та чотири функціональні рівні. Функціональні площини NGN: площина транспорту, площина доступу та прикладна площина. У цій градації втілено головний принцип NGN – впровадження послуг, які не залежать від систем доступу до них, і відділення транспорту від систем доступу та обслуговування.

Площина транспорту забезпечує зв'язок між двома іншими площинами. Вона відповідає за доставку інформації (як медіа-потоків, так і сигналізації виклику та команд управління пристроями). Відповідно технологія транспорту, що використовується, має підтримувати всі види трафіка, для обслуговування якого призначена NGN.

У площині доступу здійснюється адаптація різноманітних технологій перенесення інформації для передачі через транспортну площину. У цій площині, зокрема, здійснюється конвертація потоків з часовим розподілом сигналів у пакетний формат і перетворення сигналізації ТМЗК у сигналізацію транспортної мережі.

Прикладна площина відповідає за надання користувачам послуг шляхом маніпулювання інформаційними та сигнальними потоками в мережі.

За типом інформації, що передається, функціональні об'єкти NGN поділяються на чотири рівні: сигналізації, послуг/управління, інформації та мережного управління. Компоненти функціональних рівнів – це функції, основними з яких є: функція медіа-шлюзу, функція контролера медіа-шлюзів, функція сервера прикладних програм, функція медіа-сервера, функція перетворення сигналізації та функція тарифікації. Ці функції можуть бути фізично реалізовані окремими пристроями, або ж один пристрій може поєднувати кілька функцій.

Рівень послуг/управління здійснює управління послугами і виконання сервісної логіки, забезпечуючи обробку викликів і надання послуг різної складності. До пристроїв цього рівня належать так званий софтсвіч (або контролер медіа-шлюзів – MGC) і сервер прикладних програм AS. Для реалізації послуг ці пристрої взаємодіють із пристроями рівнів інформації та сигналізації. Взаємодія між шлюзом і контролером здійснюється за протоколом Megaco (H.248) або MGCP.

У пропонованій функціональній архітектурі втілені головні принципи NGN – впровадження послуг, які не залежать від систем доступу до них, і відділення транспорту від систем доступу та обслуговування. Головним елементом у структурі NGN є контролер медіа-шлюзів, він управляє роботою одного або декількох медіа-шлюзів, які забезпечують взаємодію мереж на нижчих рівнях. Цей програмно-апаратний пристрій має назву софтсвіч і зосереджує в собі інтелект пари “шлюз-контролер”, що виконує функції місцевої або міжміської АТС. Для SIP-клієнтів софтсвіч виконує функцію SIP-сервера, який маршрутизує та перенаправляє запити SIP, здійснює контроль доступу та запис параметрів з'єднання.

Сервери прикладних програм виконують логіку складних послуг (голосова пошта, конференц-зв'язок, віртуальна присутність тощо). Ці пристрої взаємодіють з контролерами шлюзів через відкриті інтерфейси прикладного програмування (АРІ), що дозволяє підключати до мережі незалежних постачальників послуг, а також залучати інші сервери прикладних програм для реалізації складних багатокомпонентних послуг. Сервер прикладних програм може бути інтегрований у софтсвіч-систему як програмна функція.

Рівень інформації забезпечує обробку інформаційних потоків і між пакетною транспортною мережею та мережами доступу (ТМЗК, об'єднаної з мобільними мережами тощо). За розташуванням у мережі медіа-шлюзи поділяються на транзитні шлюзи та шлюзи доступу. Вони відрізняються один від одного місцем розміщення в мережі та відповідній функціональності, що у транзитних шлюзів є більш простою. Шлюз доступу має інтегровану функцію перетворення сигналізації, необхідну для інкапсуляції та транспортування сигналізації ISDN, V5 і мобільних мереж доступу. Різновидами шлюзу доступу є квартирні шлюзи RG (Residental Gateways) для аналогових і ISDN-телефонів, інтегровані пристрої доступу IAD (Integrated Access Devices) для мереж хDSL, кабельні модеми для волоконно-коаксіальних мереж HFC, медіа-шлюзи для мобільних мереж радіодоступу GSM/3G тощо. Частину функцій обробки інформаційних потоків виконує медіа-сервер (MS). Медіа-сервер здійснює обробку пакетних інформаційних потоків за вказівкою софтсвіча або сервера прикладних програм.

На рівні сигналізації відбувається адаптація сигналізації ТМЗК та інших мереж доступу до сигналізації IP-мережі, а також маршрутизація сигнальних повідомлень через цю мережу. Шлюзи сигналізації використовуються для переведення сигналізації мереж доступу на IP-транспорт. Оскільки в Україні сигналізація СКС №7 передається тими самими трактами, що й розмовні канали, шлюзи СКС №7 і медіа-шлюзи доцільно розташовувати поруч або використовувати обладнання з інтегрованими функціями. Протокол SIGTRAN призначений для транспортування повідомлень системи сигналізації СКС №7 ТМЗК через IP-мережі з використанням різних протокольних компонентів. Протоколи нижчих рівнів стека СКС №7 (MTP1, MTP2, MTP3, SCCP) замінюються комбінацією IP, RTCP і одним з рівнів адаптації (M2UA, M2PA, M3UA, SUA, IUA або V5UA).

Рівень управління мережею реалізує такі функції, як оперативна підтримка мережі, обробка повідомлень аварійної сигналізації, тарифікація тощо.

Наведені на рис. 2 протоколи можуть бути рекомендовані для використання при побудові українських NGN; при цьому необхідно мати на увазі те, що протоколи Н.323 і MGCP у майбутньому витіснятимуться протоколами SIP і Megaco.


Информация о работе «Обладнання інтелектуальної мережі українських виробників та їх місце в мережах наступного покоління»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 14593
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
167863
20
4

... , можна згадати про такі інвестиції ТНК в економіку України: Київська область - "Кока-Кола Аматіл" Нестле у Львівську кондитерську фабрику “Світоч" (харчова промисловість), Запорізька область - ДЕУ (машинобудування), інвестиції транснаціональної компанії JTI у розвиток тютюнової галузі, Siemens У розвинутих країнах світу вільних інвестиційних ніш практично немає, тоді як у нашій країні вони є, ...

Скачать
195443
0
0

... українського народу. Україна на шляху суверенного розвитку: суспільно-політичні трансформації. Формування політичних партій. “Партія влади” та опозиція, їх вплив на громадсько-політичне життя в Україні. Соціальна політика в контексті нових реалій. Культура, освіта та наука в умовах функціонування суверенної держави. Українська церква та проблеми духовного відродження нації. Партійне життя. ...

Скачать
104480
11
13

... значних результатів. За підсумками роботи за рік показники якості значно краще, ніж встановлені для них нормативні рівні, як українські, так і міжнародні. Розділ 3. Шляхи вдосконалення управління якістю послуг Інтернет зв’язку в компанії «People.net» 3.1 Вдосконалення системи стандартів якості послуг Інтернет зв’язку Сьогодні в Україні відмічено масовий рух із впровадження на підприє ...

Скачать
247207
6
4

... ємства щодо всього авансованого капіталу (тобто витрати на с + v); як прибутковість виготовлення окремої партії товарів; на теорії прибутку. Розділ II. Становлення та розвиток підприємництва в перехідній економіці України   2.1 Основні тенденції розвитку підприємництва в Україні Сьогодні вже ні в кого в Україні, мабуть, не викликає сумніву той загальновідомий факт, що підприємницька діяльні ...

0 комментариев


Наверх