2 IN із зовнішньою та внутрішньою функцією взаємодії

Відповідно до існуючих стандартів і рекомендацій, взаємодія платформи інтелектуальної мережі з базовою комутованою мережею може здійснюватися двома способами.

Перший спосіб передбачає, що функція взаємодії з базовою комутованою мережею реалізується безпосередньо у вузлі/вузлах базової комутованої мережі. Такий спосіб може бути реалізовано у тому випадку, якщо вузол комутації базової ТМЗК дооснастити функцією комутації послуг (SSF).

Другий спосіб припускає, що функція комутації послуг реалізується у виділеному транзитному вузлі/вузлах, що підтримує безпосередню взаємодію з логікою послуги. При цьому вузли базової комутованої мережі, що підключаються до такого вузла, у термінах рекомендацій ITU-Т є вузлами доступу до IN (NAP).

При підключенні платформи IN із внутрішньою функцією взаємодії (IWF1) необхідною умовою є підтримка обладнанням АМТС функції комутації послуг і можливості взаємодії із зовнішньою логікою послуги згідно з протоколом INAP.

При підключенні платформи IN, що реалізує зовнішню функцію взаємодії (IWF2), до обладнання АМТС не висувається жодних спеціальних або додаткових вимог за винятком можливості маршрутизації викликів до інтелектуальних мереж зв'язку згідно з п'ятьма-шістьма цифрами номера ABCab(x).

Для забезпечення можливості доступу до послуг IN різних операторів з будь-якої міжміської зони, виконання цієї вимоги має бути обов'язковим для всіх АМТС ТМЗК.

Таким чином, вузол комутації (АМТС) може підтримувати як тільки одну зовнішню, так і обидві – зовнішню та внутрішню – функції взаємодії одночасно (рис. 3).

Рисунок 3 – IN із зовнішньою та внутрішньою функціями взаємодії

Вибір конкретного способу підключення здійснюється оператором IN з урахуванням типу платформи, яку він використовує (розподілена або централізована), а також можливостей обладнання АМТС.

Оператор базової комутованої мережі за наявності технічних можливостей не повинен перешкоджати реалізації на основі свого комутаційного обладнання можливості підключення платформ IN, що належать різним операторам.

Способи підключення платформ IN різного типу до вузлів базової ТМЗК ілюструє табл.


Таблиця 1 – Підключення платформ IN різного типу до базової ТМЗК

Тип платформи IN Функція взаємодії
зовнішня внутрішня
Класична розподілена + +
Централізована SSCP + +
SN +

В будь-якому випадку, при наданні послуг IN виникатимуть додаткові затримки виклику у ТМЗК, оскільки не всі абоненти IN підключаються безпосередньо до вузла, що виконує функції комутації послуг. Припустимо, що розглянута телефонна мережа містить лише одну станцію з функціональними можливостями SSР. Інформація про виклик послуги надходить від усіх станцій на SSР за заздалегідь установленими маршрутами. На рис. 4 показано фрагмент такої мережі у вигляді дерева, у вузлах якого розташовані АТС, а вітки відповідають основним маршрутам проходження сигнальних повідомлень від АТС до SSР. Тут не показані обхідні маршрути передачі сигнальних повідомлень.

Рисунок 4 – Дерево маршрутів від телефонних станцій до SSР

SSР розташовано на станції, що відповідає кореневому вузлу  дерева маршрутів, а всі інші вузли  () є кінцевими, тобто кожен з них створює абонентське навантаження виклику послуги IN. Сумарна інтенсивність надходження викликів на SSP від усіх АТС:

(9)

де  – загальна кількість АТС, підключених до SSР;

 – середня кількість викликів послуги IN від кожної зі станцій у ЧНН

,

де  – середня кількість заявок на послугу, що надходять у ЧНН від одного телефонного абонентського номера в одиницю часу;

 – кількість абонентських номерів для -ї АТС.

Позначимо через  вітку, що з'єднує вузли  та  мережі. Позначимо також ділянку мережі, що включає в себе всі вітки маршруту від вузла , до кореневого вузла як . На рис. 4, наприклад, для вузла  такий маршрут  проходить через вершини 0, 1, 3, 4 і включає вітки , , .

Позначимо довжину ділянки шляху, що відповідає вітці  як , а довжину ділянки мережі , що включає всі вітки маршруту від вузла  до кореневого вузла – як :

(10)

Імовірність проходження виклику послуги IN маршрутом  пропорційна інтенсивності заявок, що надходять від -ї АТС:

(11)

Середня довжина шляху , яким сигнальна інформація про виклик послуги IN надходить від АТС на SSР, визначається співвідношенням:

(12)

Аналогічно визначається й середня кількість АТС, через які повинна пройти сигнальна інформація, що надходить маршрутом :

(13)

де  – кількість транзитних АТС, що належать маршруту .

Якщо прийняти швидкість поширення сигналу на лінійній ділянці мережі , то середня затримка часу поширення сигналу в лініях мережі:

(14)

При надходженні запиту від абонента на станцію, а також при проходженні цього запиту усіма транзитними АТС, у кожній з них виникають часові затримки. Вважатимемо ці затримки для всіх АТС однаковими, і позначимо їх як . Тоді середня сумарна затримка повідомлень при проходженні їх через АТС мережі:

(15)

Таким чином, під час розрахунку часових затримок розгалужена мережа умовно може бути замінена еквівалентною нерозгалуженою ланкою, що характеризується середньою затримкою часу поширення сигналу в лініях і середньою сумарною затримкою повідомлень у станціях мережі.

3 IN із розподіленою та централізованою обробкою виклику

Існуючі рекомендації ITU-Т допускають різні способи побудови платформи інтелектуальної мережі зв'язку, які з погляду послуг, що надаються мережею, мають однакові функціональні можливості.

Платформи з розподіленою обробкою передбачають реалізацію функцій IN у різних вузлах, які взаємодіють між собою в процесі обслуговування викликів послуг IN. Така архітектура побудови інтелектуальної мережі називається розподіленою або класичною.

Платформи з централізованою обробкою викликів дозволяють згрупувати всі функції, необхідні для реалізації логіки конкретної послуги, у складі одного вузла/вузлів. Така архітектура побудови інтелектуальної мережі називається централізованою.

До складу платформи першого типу входять вузли SSP, IP, SCP, SDP і AD. Платформи другого типу реалізуються з використанням вузлів SN або SSCP. Існують також інтелектуальні мережі змішаного типу – із частково розподіленою архітектурою. У таких мережах частина функцій реалізується окремими вузлами, а частина – інтегруються в одному мережному елементі. Найчастіше в одному мережному елементі IN поєднуються функції SSF і SRF (у вузлі SSP), а також SCF і SDF (у вузлі SCP).

Вибір конкретного способу реалізації платформи здійснюється безпосередньо оператором IN з урахуванням техніко-економічної доцільності та можливостей базової комутованої мережі при дотриманні загальних принципів.


Информация о работе «Класифікація інтелектуальних мереж (IN)»
Раздел: Коммуникации и связь
Количество знаков с пробелами: 13958
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 4

Похожие работы

Скачать
58801
0
6

... типологічний критерій, що інтегрує вплив усіх чинників. Тому на практиці застосовують кілька критеріїв, що дають обгрунтоване уявлення про об'єкт нерухомості.   1.3 Характеристика комерційних об'єктів нерухомості На західному ринку нерухомості, що вже сформувався, прийнята така класифікація комерційних об'єктів нерухомості (рис. 2.2). У вітчизняній практиці поки немає єдиної системи класифі ...

Скачать
227199
29
6

... України. До товарів, що імпортуються на територію України, застосовується національний режим сертифікації. Шоколад підлягає обов’язковій сертифікації, тому при переміщенні через митний кордон України шоколад повинен мати обов’язково сертифікат відповідності (додаток ). До засобів нетарифного регулювання відноситься також контроль державних органів: ·           експортний контроль ·           ...

Скачать
18378
1
0

... та управління народним господарством забезпечується за допомогою класифікаторів техніко-економічної інформації, в яких об'єкти систематизують за певними класифікаційними групами, їхніми ознаками і кодовими позначеннями. Такі класифікатори використовуються у контрольно-аудиторському процесі для декодування підконтрольних об'єктів, відображених в АСОІ кодовими позначеннями. Структурна побудова ...

Скачать
56263
4
0

... А.А., Голубчиков М.В. Особенности проектирования подсистемы статистики госпитальной информационной системы //УСиМ. – Вып. 5(211). – К., 2007. – С. 61–68. Анотації Литвинов О. А. Інформаційна технологія класифікації клінічних діагнозів на основі семантико-синтаксичної моделі. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.09 – Медична та бі ...

0 комментариев


Наверх