2.3 Клімат

Клімат району дослідження континентальний (помірно-теплий, вологий), і характеризується тривалим вологим теплим літом, м’якою хмарною зимою з частими відлигами, з достатньою для росту лісів кількістю опадів. Основні фактори кліматотворення: сонячна радіація забезпечує приплив тепла від Сонця і виступає як головне енергетичне джерело кліматотворення, яке чітко проявляється у теплу пору року, коли за тривалого світлового дня високо над горизонтом, і хмарність відносно невелика.

У середньому за рік на земну поверхню району надходить 92,7 ккал/см2 тепла. Альбедо – відношення відбитої радіації до сумарної, змінюється за сезонами і залежить від особливостей підстеляючої поверхні, влітку альбедо у лісових масивах становить 10-19 %, взимку вкрита снігом поверхня відбиває до 70-75% сонячної радіації. Радіаційний баланс за рік становить 34-38 ккал/см2 [30].

Рис. 5. Річний хід місячних сум радіації, радіаційного балансу та середньої місячної величини альбедо у районі дослідження.

R – сумарна радіація;

Q – відбита радіація;

Ееф – ефективне випромінювання;

В – радіаційний баланс;

А – альбедо.

Атмосферна циркуляція, тобто переміщення повітряних мас, зумовлена нерівномірностями у розподілі тепла в часі і просторі. Вона помітніше проявляється у холодну пору року, коли зменшується приплив радіаційного тепла. Тому на формування клімату району дослідження впливають вологі повітряні маси, що надходять з Атлантики у вигляді циклонів та спричиняють підвищенню кількості атмосферних опадів, деякого похолодання літом та потепління зимою. Арктичні повітряні маси лише зимою час від часу викликають значне похолодання, а весною пізні заморозки. З другої половини осені зростає повторюваність атлантичних циклонів з притаманними їм дощами, посиленням вітру; зростає кількість днів з туманами, і поступово наближаючи зимову стабілізацію в атмосфері [30].

Серед кліматичних факторів, що негативно впливають на рослинність – це ранні весняні та осінні заморозки, які найчастіше пошкоджують лісові культури.

Середня багаторічна температура в районі дослідження змінюється мало і становить 6,6–6,9 0С. З температурним режимом зими тісно пов’язані строки і тривалість промерзання ґрунту. Стійке промерзанні ґрунту триває від 30 до 100 днів; глибина його досягає 60 см (деколи до 100 см). Болота, які живляться підземними водами, промерзають неглибоко, а в м’які зими не замерзають. Вологість повітря характеризується трьома основними показниками – абсолютною і відносною вологістю та дефіцитом вологості (недостачею насичення). Абсолютна вологість повітря в січні досягає 4 мб, у квітні – 8 мб, в липні – 16 мб та в жовтні – 9 мб. Відносна вологість повітря в осінньо-зимовий період не перевищує 82 % [30].

Особливо висока хмарність у холодну пору року (грудень, січень) і займає 76 – 88 % тривалості світлової частини доби, навесні, цей показник зменшується до 44 – 60 %.

Вітровий режим зумовлюється атмосферною циркуляцією і характером підстеляючої поверхні. У холодну пору року переважають північно-східні та західні вітри, а навесні – вітри південно-східного і північно-західного напрямків. Середня швидкість вітру у зимово-весняний період вища, ніж влітку і восени, і становить до 3,7 – 6,1 м/с. В окремі прохолодні дні, швидкість вітру може сягати 10 – 20 м/с. Середня річна кількість опадів на території дослідження становить 683мм. Основна маса опадів випадає протягом теплого періоду року. Найменша кількість опадів спостерігається у березні (30 мм). Найбільші місячні суми опадів в окремі роки сягають 200 – 250 мм, а добові максимуми 120 – 170 мм. Впродовж року бувають затяжні дощові періоди (до 7-8 діб). Середня ж тривалість бездощових періодів становить 2 – 3 дні. Ймовірність безперервних періодів без опадів тривалістю 40 – 50 днів (велика посуха) становить 5 – 10 %, такі періоди спостерігаються один раз на десять-двадцять років.

Таблиця 1. Кліматичні показники району, дослідження за даними метеостанції, Рівне

№ п/п назва показників одиниця виміру значення дата
1

температура повітря:

1) середньорічна

2) абсолютна максимальна

3) абсолютна мінімальна

0С

-//-

-//-

+ 6,9

+ 38

- 34,5

2 кількість опадів на рік мм 683
3 тривалість вегетаційного періоду діб 195-205
4 останні заморозки весною дата 20.05-25.05
5 перші заморозки осінню -//- 9.09-17.09
6 середнє замерзання рік -//- 15.12
7 середнє значення початку повені -//- 5.03-15.03
8 сніговий покрив, поява см 13-15 20.12-5.03.
9 глибина промерзання ґрунту см 60
10

річна хмарність

зима

літо

бал

-//-

-//-

6,8

7,6-8,8

4,4-6,0

11 відносна вологість повітря % 82
12

напрям переважаючих вітрів за сезонами:

зима

весна

літо

осінь

румб

-//-

-//-

-//-

пн.з.-пн.сх.

пд.зх.

пд.зх.

пд.сх.

13

середня швидкість вітрів по сезонах:

зима

весна

літо

осінь

м/с

-//-

-//-

-//-

4,2-5

3,5-4,1

3,0-3,3

3,4-3,8

14 випаровування, рік мм 525-550
15 тумани днів 53
16 грози -//- 29
17 хуртовини -//- 22
18 ожеледь 8-10

Зволоження ґрунту залежить від рельєфу та глибини залягання ґрунтових вод. Річний максимум запасів вологи за близького залягання ґрунтових вод спостерігається у кінці зими та навесні і нерідко перевищує повну волого місткість ґрунту.

Сніговий покрив на території дослідження нестійкий, що пояснюється частими, а деколи і глибокими відлигами. Здебільшого за холодний період висота снігового покриву становить 13–15 см. Потужність його змінюється в залежності від інтенсивності і тривалості снігопадів, вітрового режиму, відлиги тощо.

Випаровування – одна з основних складових теплового і водного балансу території дослідження. Величина випаровування становить 525–550 мм/рік. На літні місяці припадають максимальні значення випаровування (280 мм), протягом осені вона зменшується з 40–45 мм у вересні до 6 – 7 мм у листопаді. Вегетаційний період починається 5 – 9 квітня і триває до першої – другої декади листопада. Середньодобова температура повітря понад 50С утримується 195 – 205 діб. Останні заморозки мають місце в травні, перші заморозки восени у першій декаді вересня – на початку жовтня; тривалість без морозного періоду – 140 – 142 діб.

Таблиця 2. Значення середньомісячних температур (0С) за даними Рівненської метеостанції

пока-

зники

місяць рік
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
1

серед-

ня тем-перату-ра

- 5,5 -4,4 0,3 7,5 13,4 16 18,1 17,4 13,2 7,3 2,2 - 2,5 6,9
2

абсолю-

тний ма-ксимум темпера-

тури

9

1975

13

1977

23

1974

31

1952

32

1958

35

1963

36

1959

37

1952

33

1946

27

1966

19

1957

15

1961

37

1952

3

абсолю-

тний мі-німум темпе-ратури

-34

1950

-29

1963

-25

1963

-7

1952

-4

1965

1

1978

6

1951

2

1966

-3

1977

-10

1979

-20

1979

-26

1969

-34

1950

Таблиця 3. Значення середньомісячна кількості опадів (мм) за даними Рівне-метеостанції

п/п

види опадів місяць рік
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
1 рідкі 4 5 7 36 57 74 84 74 54 38 28 9 470
2 тверді 18 17 11 2 - - - - - 1 5 15 69
3 мішані 9 10 11 9 2 - - - 1 6 10 6 74
разом 31 32 29 47 39 74 84 74 55 45 43 40 613

Отже, деякі кліматичні показники позитивно впливають на стан лісових насаджень, а деякі (град, мокрий сніг, сильні вітри, ранні заморозки) негативно позначаються на житті лісу.



Информация о работе «Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 82250
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 5

0 комментариев


Наверх