2. Права та обов'язки сторін згідно Конвенції УНІДРУА

 

Конвенція УНІДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг» регулює операцію фінансового лізингу, в якій одна сторона (лізингодавець), на умовах іншої сторони (лізингоодержувача) укладає договір (договір поставки) з третьою стороною (постачальником), згідно з яким лізингодавець одержує виробниче обладнання, засоби виробництва або інше обладнання (обладнання) на умовах, схвалених лізингоодержувачем настільки, наскільки вони стосуються його інтересів, та укладає договір (договір лізингу) з лізингоодержувачем, надаючи лізингоодержувачеві право користування обладнанням за лізингові платежі.

Майнові права лізингодавця на обладнання є чинними незважаючи на права керуючого конкурсною масою та кредиторів лізингоодержувача, у тому числі кредиторів, які добилися накладення арешту чи виконання судового рішення. Термін "керуючий конкурсною масою" включає ліквідатора, адміністратора чи будь-яку іншу особу, призначену для управління майном лізингоодержувача в інтересах основної маси кредиторів.

Якщо, згідно із застосовним законом, майнові права лізингодавця на обладнання є чинними незважаючи на права особи, лише за умови дотримання правил щодо офіційного повідомлення, ці права є чинними незважаючи на права цієї особи лише за умови додержання правил Конвенції.

Термін "застосовний закон" означає закон держави, яка на час набуття особою права вимагати застосування зазначених у Конвенції правил:

- у випадку зареєстрованого судна є державою, в якій воно зареєстроване на ім'я власника;

- у випадку літального апарата, зареєстрованого відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, підписаної в Чикаго 7 грудня 1944 року, є державою, в якій він зареєстрований таким чином;

- у випадку такого іншого обладнання, у тому числі двигуна літального апарата, яке зазвичай перевозиться з однієї держави до іншої, є державою, в якій знаходиться основне місце здійснення підприємницької діяльності лізингоодержувача;

- у випадку всього іншого обладнання є державою, в якій знаходиться обладнання[5].

Пункт 2 ст. 7 Конвенції не впливає на положення будь-якої іншої угоди, згідно з якою вимагається офіційне визнання майнових прав лізингодавця на обладнання.

Якщо інше не передбачене цією Конвенцією або не встановлене в договорі лізингу, то лізингодавець не бере на себе жодних зобов'язань перед лізингоодержувачем щодо обладнання, крім випадків, коли лізингоодержувач зазнав збитків через покладання на досвід і думку лізингодавця та через втручання лізингодавця у вибір постачальника або технічних вимог обладнання.

Лізингодавець, що виступає як лізингодавець, звільняється від відповідальності щодо третіх сторін у випадку смерті, тілесного ушкодження або шкоди майну, спричинених обладнанням.

Зазначені положення Конвенції не регулюють будь-якої відповідальності лізингодавця, що виступає як будь-хто інший, наприклад як власник.

Лізингодавець гарантує, що лізингоодержувачеве спокійне володіння не буде порушене особою, яка має переважний титул або право чи яка заявляє переважний титул або право й діє на підставі рішення суду, якщо такий титул, право чи заява не зумовлені дією чи бездіяльністю лізингоодержувача.

Сторони не можуть відступати від положень Конвенції або змінювати їхню дію з тієї причини, що переважний титул, право чи заява зумовлені умисною дією, грубою недбалістю чи бездіяльністю лізингодавця.

Положення Конвенції не впливають на будь-яку ширшу гарантію спокійного володіння, яку дає лізингодавець і яка є обов'язковою відповідно до закону, застосовного на основі норм міжнародного приватного права.

Лізингоодержувач дбайливо ставиться до обладнання, використовує його в розумний спосіб та підтримує його в такому стані, в якому воно було поставлене, з урахуванням нормального зменшення й нормального спрацювання та будь-якої модифікації обладнання, погодженої сторонами.

Після закінчення терміну дії договору лізингу, лізингоодержувач повертає лізингодавцю обладнання в стані, визначеному в Конвенції, якщо він не використовує право придбати обладнання чи орендувати його й надалі.

Обов'язки постачальника за договором поставки також стосуються лізингоодержувача, як це було б, якби лізингоодержувач був стороною цього договору і якби обладнання необхідно було постачати безпосередньо лізингоодержувачеві. Однак постачальник не несе відповідальності перед лізингодавцем та лізингоодержувачем за один і той самий збиток[3].

Ніщо не дає лізингоодержувачеві право розірвати договір поставки або анулювати його без згоди лізингодавця.

На права лізингоодержувача, що випливають з договору поставки, укладеного відповідно до цієї Конвенції, не впливає зміна будь-якого строку договору поставки, попередньо схваленого лізингоодержувачем, якщо він не дав згоди на цю зміну.

Якщо обладнання не поставлене, або поставлене із затримкою, або не відповідає договору поставки:

- лізингоодержувач має право стосовно лізингодавця відмовитися від обладнання або розірвати договір лізингу;

- лізингодавець має право виправити становище, що склалося внаслідок його неспроможності запропонувати обладнання згідно з договором поставки, як це було б, якби лізингоодержувач погодився придбати обладнання в лізингодавця на тих самих умовах, що й умови договору поставки.

Право, надане Конвенцією, здійснюється у той самий спосіб і втрачається за тих самих обставин, які мали б місце, якби лізингоодержувач погодився придбати обладнання в лізингодавця на тих самих умовах, що й умови договору поставки.

Лізингоодержувач має право затримувати лізингові платежі, належні до сплати згідно з договором лізингу, доти, доки лізингодавець не виправить становища, що склалося внаслідок його неспроможності запропонувати обладнання згідно з договором поставки, або доки лізингоодержувач не втратить права на відмову від обладнання.

У випадку, коли лізингоодержувач здійснив право на розірвання договору лізингу, лізингоодержувач має право повернути собі будь-які лізингові платежі та інші суми, сплачені наперед, крім обгрунтованої суми за будь-яку користь, отриману лізингоодержувачем завдяки використанню обладнання.

Лізингоодержувач не може висунути жодної іншої претензії до лізингодавця щодо непоставки обладнання, поставки його із затримкою або поставки обладнання, яке не відповідає договору поставки, за винятком того, наскільки це є результатом дії чи бездіяльності лізингодавця.

У разі несплати лізингоодержувачем лізингодавець може в судовому порядку стягнути накопичені несплачені лізингові платежі разом із відсотками й відшкодовуваними збитками.

Якщо заборгованість лізингоодержувача є значною, то за умови дотримання Конвенції лізингодавець може також вимагати прискореної сплати розміру майбутніх лізингових платежів, якщо це передбачено договором лізингу, або може припинити дію договору лізингу і після такого припинення:

- відновити володіння обладнанням;

- стягнути такі збитки, завдяки яким лізингодавець опиниться в такому становищі, в якому б він був, якби лізингоодержувач виконував договір лізингу відповідно до його умов[5].

Якщо лізингодавець розірвав договір лізингу, то він не має права застосовувати положення цього договору, яке передбачає прискорення сплати майбутніх лізингових платежів, але розмір таких платежів може бути взятий до уваги під час обчислення збитків згідно з Конвенцією.

Лізингодавець не має права здійснювати своє право прискорення лізингових платежів або право розірвання договору лізингу згідно з Конвенцією, якщо він не надав лізингоодержувачу, за допомогою повідомлення, прийнятної можливості виправлення становища, що склалося в результаті несплати, настільки, наскільки воно може бути виправлене.

Лізингодавець не має права стягувати збитки настільки, наскільки він не вжив усіх обгрунтованих заходів для зменшення своїх втрат.

Лізингодавець може передавати або в інший спосіб розпоряджатися всіма чи будь-якими з його прав на обладнання, а також правами за договором лізингу. Така передача не звільняє лізингодавця від будь-яких з його зобов'язань за договором лізингу або не змінює сутності договору лізингу або її правової оцінки, як передбачено у цій Конвенції.

Лізингоодержувач може передати право користування обладнанням чи будь-які інші права за договором лізингу тільки за згоди лізингодавця та з дотриманням прав третіх сторін[5].


Висновки

Лізинг стає гнучким і багатообіцяючим економічним важелем здатним залучити інвестиції, сприяти підйому вітчизняного виробництва, залучити капітал в життєво важливі галузі економіки країни, забезпечити реальну підтримку малому бізнесу, забезпечити довгостроковий і надійний дохід для комерційних банків і тому подібне На обличчя величезний потенціал лізингу в Україні.

Можна з повною упевненістю сказати, що лізинг в нашій країні поступово нарощуватиме свої звороти і гратиме усе більш ваговиту роль в економіці України.

На закінчення варто ще раз підкреслити, що лізинг не є дешевою заміною кредиту. Існують певні переваги фінансування устаткування основних засобів, але навики кредитування і оцінка фінансових потоків виявляється настільки ж критичними, як при незабезпеченому кредиті. Іншими словами пропадає основний привабливий момент для лізингоотримувача (зокрема для малого бізнесу), що полягає в тому аби почати справу без достатніх засобів, але з високоефективним проектом, оскільки і при лізингу банки вимагають надання застави (об'єкт лізингової операції може представляти цінність для проекту, але не володіти ліквідністю в тій мірі, аби покрити витрати банку).

Таким чином, лізинг став ефективним інструментом обслуговування інвестиційних проектів “своїх” клієнтів банку. Але потенціал лізингу в Україні дуже великий і державою і лізинговими компаніями виконана величезна робота.

Галузями, найпривабливішими для розвитку українського лізингу, експерти рахують сільське господарство, будівництво, важке машинобудування, транспорт (авіа- і судоперевозки), а також мале підприємництво. Саме тут, на їх думку, слід чекати активізації лізингової діяльності.


Список використаної літератури

 

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-ІV

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-ІV

3. Закон України «Про приєднання до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг» від 11 січня 2006 року № 3301-ІV

4. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР

5. Конвенція УНІДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг», 08.05. 1988р.

6. Багрова І.В., Гетьман О.О., Власюк В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Навч. посіб. / За ред. IB. Багрової. -- К.: "Центр навчальної літератури". -- 2004. -- С 168--169.

7. Витрянский В.В. Договор аренды и его виды: 4-е издание стереотип – М. Статут. 2002 – 300 с.

8. Кириченко М. Деякі аспекти входження України у світову господарську систему // Економіка України.- 2006. - №7. - С.67-74

9. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини. Навч. посіб. - 5-те видання. - К.: Знання, 2004. - 406 с.

10. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. Посібник. - К.: Хрінком Інтер, 2009. - 560 с.

11. Макогон Ю. Україна на зовнішніх ринках, перспективи // Економіка України -- 2005 -- №4 -- С. 72-80

12. Международные экономические отношения. Учебник для ВУЗов / Жуков Е.Ф., Капаева Т.И. - М.: Юнити-Дана. - 1999. - 458 с.


Информация о работе «Права та обов'язки сторін при укладанні договору лізингу»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 21000
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
102050
6
0

... є, як правило, некомерційною організацією, що створюється на умовах добровільного об'єднання коштів у вигляді вступних і членських внесків юридичними й фізичними особами для цілей страхування транспортних та інших майнових ризиків членів цього суспільства й ведення його справи. В якості вигодоотримувач виступає юридична або фізична особа, на користь якого укладений договір страхування ...

Скачать
89920
4
0

... 16.  Гайворонський В.М. Господарське право України. - Х.: Право, 2005. - 384 с. 17.  Господарське право: Навчальний посібник / Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М. - К.: Кондор 2003. - 400 с. 18.  Господарське право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / М.К. Галянтич, С.М. Грудницька, О.М. Міхатуліна та ін. - К.: МАУП, 2005. - 424 с. 19.  Господарське законодавство України: Навч. посіб. ...

Скачать
212656
0
0

... право як внутрішній структурний підрозділ цивільного права. При цьому по своєму логічному обсязі і специфіці сімейне право утворить найбільш великий структурний підрозділ цивільного права, іменований підгалуззю цивільного права.   Розділ 2. Система цивільного права України 2.1. Загальна частина цивільного права Дієздатність до 15 років – мінімальна, з 15 до 18 – часткова, з 18 – повна (згі ...

Скачать
443754
0
0

... літературі XIX-XX століть не склалося усталеної думки з цього питання. Їх ототожнювали В.І. Синайський [172][98], В.П. Грибанов [44][99], А.В. Малько [131][100], У. Маттеі [134][101]. Розмежовують межі та обмеження права власності такі дореволюційні та сучасні правники, як В.І. Курдиновський [119][102], В.І. Крусс [158][103], М.А. Нагорна [158][104], О.О. Михайленко [137][105]. Висловлене й інше ...

0 комментариев


Наверх