Вибір та обґрунтування технологічних операцій
Визначення обсягу роботи технологічних операцій
Визначення кількості обслуговуючого персоналу
Технологічна підготовка агрегату до роботи
Визначення фактичних затрат праці на одиницю виконаної роботи
Контроль якості роботи агрегату
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Проектні рішення по забезпеченню рівнів безпеки праці і екологічності виробництва до нормативних значень
Організація робіт у надзвичайних ситуаціях
Навигация
Технологічна підготовка агрегату до роботи
Розробка технології та організації вирощування та збирання пшениці
65317
знаков
14
таблиц
0
изображений
1.4.4 Технологічна підготовка агрегату до роботи
Технологічна підготовка агрегату до виконання заданої технологічної операції зводиться до перевірки трактора, сільгоспмашини і зчіпки.
При технологічній підготовці МТА вважається, що технічний стан машини задовільний і основні регуліровки виконані на відділку господарства. Перевіряється правильність наладки навісної системи трактора, ширини колії, справність системи керування і таке інше. У с.-г. машин і згінки перевіряється правильність установки робочих органів, з’єднання машини. Технологічна перевірка роботи агрегату виконується при перших декількох проходах, а виявлені недоліки негайно усуваються.
1.4.5 Підготовка поля
Підготовка поля включає:
- огляд поля з метою усунення переплод, які можуть погіршити якість виконання робіт, знизити продуктивність агрегату і створювати аварійні ситуації;
- вибір напрямку та способу руху агрегатів, враховуючи попередній обробіток та природні умови;
- розмітку поворотних смуг, позначення лінії першого проходу агрегата, місць заправки насінням та інше;
- розмітку загонів, виконання прокосів і обкосів для поворотних смуг та з метою протипожежного захисту;
- визначення послідовності обробітку поворотних смуг і основного масиву поля.
1.4.6 Вибір способу руху і режиму роботи агрегату
Організація використання агрегату при виконанні технологічної операції визначається способом руху на загоні та режимом роботи на протязі зміни, що впливає на експлуатаційні показники.
Основними кінематичними параметрами агрегату являються: кінематичний центр, кінематична довжина та ширина, довжина виїзду, центр та радіус повороту, які мають значення на вибір способу руху. Вибір раціонального способу руху і виду повороту агрегату дозволяє зменшити непродуктивні витрати часу зміни.
Найбільш ефективним при весняному підживленні зернових агрегатом з трьох машин є грушоподібний поворот, довжина холостого ходу якого визначається як:
LX = (6,6…8)ρy+2L, 1.24
де ρy – умовний радіус повороту, м
L – довжина виїзду агрегату, м
L = (0,25...0,75) (LT+Li2+LM)
L = 0,7*(2,55+6,8+3,2) = 8,785 м
ρy = 1,3ВН = 1,3*10,8 = 14,04 м
LX = 7*17,04+2*8,785 = 115,85 м
Ширина поворотної смуги для петльового грушоподібного повороту визначається як:
Emin = 2,8* ρy+L*dX 1.25
де dX – кінематична ширина захвату агрегату.
Emin = 2,8*14,04+8,785+5,4 = 42,4 м
Приймаємо ширину поворотної смуги кратною ширині захвату Е=42,4 м.
Спосіб руху агрегату користуючись довідковою літературою для весняного підживлення зернових сівалками найкращий є челночний.
Для визначення ефективності такого способу руху обчислюємо коефіцієнт робочих ходів:
1.26
де αР, αХ – довжини робочого ходу та холостого, м
ПР, ПХ – кількість робочих та холостих ходів.
ПР = L/ВР; ПХ = ПР-1
ПР = 1000/10,8 = 92,6; ПХ = 93-1 = 92
αР = 2000-2*54 = 1892м
Витрати часу на один цикл визначаємо як:
tЦ = (tР+tПОВ)ПРУФ+tТЕХН 1.27
де tР – витрати часу на робочий хід, хв.
tПОВ – витрати часу на поворот, хв.
ПРУФ – фактична кількість робочих ходів за цикл
tТЕХН – час, що витрачається на технологічне обслуговування агрегату за цикл, хв.
Витрати часу на поворот розраховуємо аналогічно
tX = 0,06*£X/VX 1.28
tX = 0,06*115,85/10 = 0,7хв.
Кількість робочих ходів за цикл для посівного агрегату розраховуємо:
1.29
де ПМ, VМ – кількість с.-г. машин в агрегаті та місткість бункерів однієї машини, м3
γМ, Н – об’ємна маса і норма внесення технологічного матеріалу
φ – коефіцієнт використання місткості бункера
φ = 0,85...0,95
Приймаємо ПРУФ = 3
tЦ = (13,1+0,7)*3+5 = 46,4хв.
Розраховуємо час для виконання залишкових циклів:
ТЗАГ = ТЗМ*tНЦ-tЦ1.30
де ТЗМ = 420хв. – час зміни
ТЗАГ = 420*70-46,4 = 303,6хв.
Кількість залишкових циклів:
ПЦЗАЛ = ТЗАЛ/tЦ 1.31
ПЦЗАЛ = 303,6/46,4 = 6,54
Розрахунок режиму використання агрегату на загоні
Режим роботи агрегату залежить від технологічної операції, складу агрегату, способу його руху, побічної швидкості, технологічних і інших видів зупинок. Режим використання агрегату на загоні розробляємо в слідуючій послідовності.
Основні складові режиму роботи агрегату представляємо в таблицю 1.9.
Таблиця 1.9 Режим використання агрегату на загоні| Елементи часу зміни | Повторність | Швидкість руху км/год. | Витрати часу, хв. | Площа обробітки, га | Примітка |
| а) Час нецикловий Заїзд, виїзд Переїзди Підготовчо-заключні роботи Зупинки за технологічних випадкових причин Технічне обслуговування агрегату в період зміни Фізіологічні причини Контроль якості | 1 1 1 1 1 1 1 | - - - - - - - | 3 7 10 10 15 10 15 | - - - - - - - | tЗ.В tПЕР tПЗ tОГ tТО tФ tЯК |
| Всього | 70 | tНЦ | |||
| б) Період одного циклу Робочий хід Поворот Технологічне обслуговування МТА | 3 3 - | 8,67 9,2 - | 13,1 0,7 3 | 2,04 - - | tРЦ tПОВ tТЕХОБСЛ |
| Всього за цикл | - | - | 46,4 | 6,12 | tЦ |
| в) Залишкові цикли | 7 | - | 303,6 | 42,84 | ТЗАЛ |
| Всього за зміну | - | - | 420 | 48,96 | ТЗМ |
Нециклові елементи часу заносимо в таблицю 1.9. згідно рекомендації довідкової літератури.
Результат округляємо до цілого числа ПЦЗАЛ = 3
Площа обробітку за один прохід агрегату:
Stp = £P*βP/104 1.33
Stp = 1892*10,8/104 = 2,04 га/год.
Площа обробітку агрегатом за цикл розраховуємо як:
SЦ = Stр* ПРУФ1.34
SЦ = 2,04*3 = 6,12 га/цикл
Площу обробітку за залишкові цикли:
SЦЗАЛ = SЦ*ПЦЗАЛ 1.35
SЦЗАЛ = 6,12*7 = 42,84 га
Фактичний час зміни виражається формулою
TЗМФ = tЦ*(1+ПЦЗАЛ)*tНЦ 1.36
TЗМФ = 46,4*(1+7)*70 = 441,2 хв.
Продуктивність агрегату при відомому режимі роботи
Продуктивність агрегату за годину змінного часу при наявності режиму його роботи на протязі зміни розраховуємо:
WГЗ = (SЦ+SЦЗАЛ)/ТЗМФ 1.37
WГЗ = (42,84+6,12)/7,35 = 6,66 га/год
Коефіцієнт використання часу зміни розраховуємо як відношення ТР/ТЗМФ
ТР = tР*ПРУФ(1+ПЦЗАЛ) 1.38
ТР = 13,1*3*(1+7) = 314,4 хв.
τ = 314,4/441,2 = 0,71
Похожие работы
... та добрив з метою зниження енерго- та працездатності цих процесів, а також зниження їх вартості; - скоротити витрати на невиробничі процеси. Розділ 2. Розробка технології та організації вирощування та збирання кукурудзи на силос у приватному підприємстві “Агрофірма Семенівка” Мелітопольського району Запорізької області 2.1 Агротехніка вирощування кукурудзи Агротехніка вирощування ...
... іки; - поліпшити організацію праці, умови праці та матеріальне стимулювання працюючих; - скоротити витрати на невиробничі процеси. 2 РОЗРОБКА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТА ЗБИРАННЯ СОНЯШНИКУ В ПП „АНТЕЙ” 2.1 Агротехніка вирощування соняшнику В 2004 році в господарстві планується засіяти соняшником 100 га з отриманням середньої врожайності 20 ц/га ...
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... ї дози в сівозміні оптимальні строки внесення: - для зменшення втрат добрив при зберіганні і трпнспортулпнні використання тільки спеціальної техніки і складів. При комплексній механізації вирощування озимої пшениці для захисту рослин використовуються і пестициди. Незалежно від того, що пестициди складають незначну частину від загальної маси забруднювачів, посту паючи в зовнішнє середовище, вони ...
0 комментариев