Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним об'єкт з описом, що розкриває ясно і повно суть винаходу

1.  Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним об'єкт з описом, що розкриває ясно і повно суть винаходу.

2.  Протягом 4-х місяців роботодавець повинен вчинити наступні дії:

а) прийняти одне з таких рішень:

- подати заявку на одержання патенту до Укрпатенту;

- передати право на одержання іншій особі;

- зберігати винахід як конфіденційну інформацію.

б) укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати винагороди, відповідно до вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

В разі, якщо роботодавець не виконає дій, вказаних в п. а) чи б), а також якщо роботодавець протягом більше, як 4-х років зберігав винахід як конфіденційну інформацію і не використовував його, то право на одержання патенту переходить до винахідника чи його правонаступника, тобто винахідник буде єдиним суб'єктом права інтелектуальної власності на винахід (в тому числі і майнових прав). Роботодавець, не виконавши умов для набуття ним майнових прав інтелектуальної власності на винахід, втрачає свою частку права.

Якщо ж роботодавець виконав вказані у ч. З ст. 9 Закону про винаходи умови і приймає рішення запатентувати винахід, то враховуючи ч. 2 ст. 429 ЦК, він зобов'язаний включити до кола заявників і винахідника, в разі, якщо винахідник за договором не передав йому свої майнові права інтелектуальної власності.

Виникає питання, якщо роботодавець приймає рішення зберігати винахід як конфіденційну інформацію, то чи означає це, що не виникають права інтелектуальної власності на винахід?

Винахід, який зберігається як конфіденційна інформація, є об'єктом правової охорони та підпадає за своїм змістом під визначення такого об'єкта права інтелектуальної власності, як комерційна таємниця, правовідносини з приводу якої регулюються гл. 46 ЦК.

Слід зазначити, що на відміну від винаходу, який є результатом творчості, комерційна таємниця є не лише певним ідеальним об'єктом, результатом творчості. Для того, щоб результат творчості став комерційною таємницею як об'єктом правової охорони і як об'єктом права інтелектуальної власності необхідна наявність додаткових умов, які містяться у ч. 1 ст. 505 ЦК:

—  це має бути інформація, яка є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з таким видом інформації;

—  вона повинна мати комерційну цінність;

—  є предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності.

Таким чином, винахід при додержанні цих умов стає таким об'єктом права інтелектуальної власності як комерційна таємниця. Хто ж є суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на неї?

Ч. 2 ст. 506 ЦК встановлює, що майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

З цієї норми виходить, що оскільки роботодавець приймає рішення про збереження винаходу як конфіденційної інформації, то він буде суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю, якщо інше не встановлено в договорі між роботодавцем і винахідником.

Тобто має місце конкуренція норм, оскільки ч. 2 ст. 429 ЦК презюмує спільну приналежність майнових прав. Отже, яку норму необхідно застосовувати?

На мою думку, в цьому випадку діє норма ч. 2 ст. 506 ЦК, оскільки ст. 429 ЦК регулює відносини з приводу об'єкта, створеного у зв'язку з виконанням трудового договору. Тобто ця стаття регулює відносини стосовно тих об'єктів права інтелектуальної власності, які за своєю суттю є результатом творчості, створюються. Як зазначалося вище, комерційна таємниця як об'єкт права інтелектуальної власності є інформацією, що має певний статус (відповідає певним вимогам) і не завжди ця інформація може бути результатом творчості, оскільки ч. 2 ст. 505 ЦК говорить, що комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру. Тобто комерційна таємниця є особливим видом об'єктів права інтелектуальної власності як і, наприклад, зазначення походження товару.

Отже, ч. 2 ст. 505 ЦК є спеціальною нормою стосовно визначення суб'єкта майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю, а тому саме роботодавець буде суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на винахід, що зберігається як конфіденційна інформація.

Після закінчення створення службового винаход автори повинні повідомити про це роботодавця в письмовій формі. Розробляється повідомлення про створення об’єкта промислової власності.

При передачі прав на службовий винахід розробляється договор між роботодавцем і автором про передання права на одержання патенту на корисну модель, створену у зв’язку з виконанням трудового договору.

4. РОЗРОБКА ДОКУМЕНТІВ ЗАЯВКИ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ

4.1 Вимоги щодо оформлення документів на корисну модель

Відповідно до статті 1 Закону корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 Закону.

Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Корисна модель відповідає умовам патентоздатності,якщо вона є новою і промислово придатною.

4.1.1 Оформлення документів

4.1.1.1 Склад заявки

Заявка повинна містити:

- заяву про видачу патенту України на корисну модель;

- опис корисної моделі;

- формулу корисної моделі;

- креслення (якщо на них є посилання в описі);

- реферат.

4.1.1.2. Оформлення документів заявки

- Документи заявки, а саме: заяву про видачу патенту, опис і формулу корисної моделі, креслення і реферат подають у трьох примірниках. Документи, які потребують подальшого перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, а їх переклад - у трьох примірниках.

- Усі документи заявки на винахід (корисну модель) слід оформляти таким чином, щоб можна було зберігати їх тривалий час і безпосередньо репродукувати в необмеженій кількості копій.

- Документи заявки друкують на аркушах білого паперу форматом 210 х 297 мм. Кожний документ заявки починають на окремому аркуші, при цьому другий і наступні аркуші нумерують арабськими цифрами. Кожний аркуш використовують лише з одного боку з розміщенням рядків паралельно меншому боку аркуша.

Мінімальний розмір полів аркушів опису, формули, реферату становить, мм:

ліве - 25;

верхнє - 20;

праве і нижнє - 20.

Креслення виконують на аркушах білого паперу форматом 210 х 297 мм.

Мінімальний розмір полів аркушів креслень становить, мм:

ліве - 25;

верхнє - 25;

праве - 10;

нижнє - 15.

- Усі документи друкують шрифтом чорного кольору. Текст опису, формули винаходу (корисної моделі) і реферату друкують через 2 інтервали або через 1,5 інтервалу при комп'ютерному наборі з висотою літер не менше ніж 2,1 мм.

- Латинські назви, латинські і грецькі літери, графічні символи, математичні і хімічні формули допускається вписуватичорнилом, пастою або тушшю чорного кольору.

-  Бібліографічні дані джерел інформації в документах заявки наводяться таким чином, щоб можна було знайти це джерело інформації.