Особливості юридичної відповідальності у сфері обігу банківської таємниці

Правовий статус інформації
Правовий статус інформації як об'єкта цивільних прав Зміст суб'єктивного права на інформацію Зміст поняття "інформація з обмеженим доступом" Місце інформації з обмеженим доступом у діяльності органів державної влади України Правові особливості обігу інформації з обмеженим доступом у господарській діяльності суб'єктів господарювання Правовий статус державної таємниці в Україні Зміст поняття "охорона державної таємниці" Звід відомостей, що становлять державну таємницю Повноваження органів, що забезпечують охорону державної таємниці відповідно до законодавства України Правові основи захисту комерційної таємниці Правові ознаки комерційної таємниці та їх вплив на формування системи захисту інформації на конкретному підприємстві, установі, організації Організаційно-правові заходи захисту комерційної таємниці Правові засади захисту комерційної таємниці в трудових відносинах Поняття та зміст банківської таємниці Особливості розкриття банківської таємниці Особливості юридичної відповідальності у сфері обігу банківської таємниці Зміст поняття "інформація з обмеженим доступом про особу" Правова охорона персональних даних Зміст поняття "конфіденційна інформація, що є власністю держави" Система захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави Центральний орган державної влади, функції якого пов'язані із захистом конфіденційної інформації, що є власністю держави Зміст поняття "технічний захист інформації" Відомчі документи з питань ТЗІ, що погоджені Державною службою і стосуються досліджень заходів ТЗІ та досліджень їх ефективності Правове регулювання захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах Правові основи захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах Відносини між суб'єктами в процесі обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційній системі Відповідальність за порушення законодавства про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах
288961
знак
1
таблица
0
изображений

3. Особливості юридичної відповідальності у сфері обігу банківської таємниці

Стаття 231 Кримінального кодексу України була змінена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять банківську таємницю, та за розголошення банківської таємниці" від 16 грудня 2004 року № 2252-ГУ і відповідно до даного закону отримала назву "Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю"

Встановлено, що "Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності, — караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років".

Тим же законом було змінено статтю 232. "Розголошення комерційної або банківської таємниці":

"Умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, — карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк ".

Крім того, розголошення банківської таємниці може тягнути і більш "м'які" види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, матеріальну, цивільну, господарсько-правову тощо.

Так, зокрема наприклад, стаття 45 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає, що працівники служби внутрішнього аудиту при призначенні на посаду дають письмове зобов'язання про нерозголошення інформації щодо діяльності банку та збереження банківської таємниці відповідно до вимог глави 10 зазначеного Закону.

Положення про порядок накладення адміністративних штрафів, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 р. № 563, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 січня 2002 р. за № 62/6350 визначає особливості адміністративної відповідальності за розголошення або використання інформації, що становить банківську таємницю.

Так, п. 2.2. Положення визначає, що "Національний банк вживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за допущення порушень:

...у разі незаконного розголошення або використання інформації, що становить банківську таємницю".

Пунктом 2.3. Положення передбачено, що "штраф накладається:

...на осіб, які незаконно розголосили або використали інформацію, що становить банківську таємницю, яким ця інформація стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків.

Штрафи на осіб, зазначених у цьому пункті, накладаються, якщо виявлене порушення є наслідком їх особистих дій або бездіяльності".

Загалом, суб'єктом адміністративно-правових проступків в галузі застосування режимів банківської таємниці може бути лише фізична особа, якій інформація, що становить банківську таємницю стала відома у зв'язку з виконанням нею своїх професійних чи службових обов'язків.

Об'єктом проступку є встановлений порядок здійснення господарської діяльності в частині забезпечення чесної конкуренції між її суб'єктами, а також реалізація конституційного права на захист особистої таємниці. Неправомірне розголошення і використання в своїй діяльності інформації, що належить іншим суб'єктам та відноситься до банківської таємниці, має наслідки отримання безпідставних переваг певними юридичними або фізичними особами, які отримали цю інформацію, веде до знищення стимулів для розвитку і вдосконалення форм і способів економічної діяльності, завдає прямої шкоди власникам банківської таємниці.

Об'єктивна сторона проступку характеризується незаконним розголошенням або використанням інформації, що становить банківську таємницю. Суб'єктивна сторона проступку характеризується умислом.

Разом з тим, чинне законодавство не передбачає накладення будь-яких фінансово-правових санкцій за порушення банківської таємниці. Не передбачена в законі і можливість позбавлення ліцензії банку за вчинення подібного правопорушення.

Банківська таємниця є одним із видів інформації з обмеженим доступом. її правовий статус визначений як на законодавчому рівні, так і на рівні підзаконних нормативно-правових актів.

На сьогодні правовий режим захисту такої інформації у значній мірі визначається відомчим нормотворенням Національного банку України щодо регулювання банківської діяльності в Україні. Окремі положення щодо обігу інформації, що становить банківську таємницю, містяться зокрема у таких нормативних документах Національного банку України:

-  Правила організації захисту електронних банківських документів в установах, включених до інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України, затверджені Постановою Правління Національного банку України 10.06.99 № 280;

-  Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України, затверджене Постановою Правління Національного банку України 27.06.2001 № 245, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26 січня 2001 р. за № 81/5272;

-  Положення про єдину інформаційну систему "Реєстр позичальників", затверджене Постановою Правління Національного банку України 17.07.2001 № 276, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 липня 2001 р. за № 604/5795;

- - Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затверджене Постановою Правління Національного банку України 28.08.2001 № 369, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 703/5894;

-  Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затверджене Постановою Правління Національного банку України 20.09.2002 № 352, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 р. за № 845/6036;

-  Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та фінансовими установами вимог валютного законодавства України, затверджене Постановою Правління Національного банку України 14.05.2003 № 189, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 9 жовтня 2002 р. за № 818/7106;

-  Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене Постановою Правління Національного банку України 19.04.2005 № 137, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 р. за № 543/10823;

- Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене Постановою Правління Національного банку України 19.04.2005 № 137, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20 травня 2003 р. за № 381/ 7702.


6. Правовий статус та зміст інформації з обмеженим доступом про особу

Питання лекції:

1. Зміст поняття "інформація з обмеженим доступом про особу".

2. Правова охорона персональних даних.

3. Перспективи розвитку чинного законодавства України щодо правового регулювання захисту інформації з обмеженим доступом про особу.

На сучасному етапі демократичних перетворень Україна визнає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю.

При цьому стаття 21 Конституції визначає, що "усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними".

Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості (стаття 23 Конституції України).

До конституційних основ правового статусу людини як учасника інформаційних відносин належить і стаття 34 Конституції України: "Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя".



Информация о работе «Правовий статус інформації»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 288961
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
41095
0
0

... поза зв'язку з конституційним статусом людини і громадянина, змістом та обсягом прав, основних свобод і обов'язків, закріплених у Конституції України, що є основою, фундаментом спеціального правового статусу судді. Але при цьому слід пам’ятати про передбачені Конституцією обмеження щодо конституційних прав громадян, які зайняли посади суддів. По-друге, Закон України “Про статус суддів” наділив ...

Скачать
35214
0
0

... нформації як товару, інформаційної продукції та інформаційної послуги. Це положення створює правову базу для діяльності різноманітних інформаційних служб. масова інформація конституційний правовий 3. Правовий статус друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні визначені в Законі "Про друковані засоби масової ...

Скачать
69310
0
0

... населення від наслідків Чорнобильської катастрофи [13, 2]. Секретар Ради національної безпеки і оборони України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується. Правовий статус Секретаря РНБО України як державного службовця визначається Президентом України відповідно до Закону України «Про державну службу». Секретар РНБО України ...

Скачать
95010
0
0

... регулювання, загальна характеристика центральної виборчої комісії. Роль і місце центральної виборчої комісії серед інших виборчих комісій   2.1 Правовий статус Центральної Виборчої Комісії Завдання і функції Української держави реалізуються через діяльність відповідних державних органів, правовий статус яких закріплюється в Конституції України, інших нормативно-правових актах. Орган держави ...

0 комментариев


Наверх