2.3 НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ СНД

До сфер загальної діяльності держав-членів СНД, "реалізованих на основі рівності через спільні координаційні інститути", належать: забезпечення прав та основних свобод людини, координування зовнішньополітичної діяльності, співробітництво в створенні та розвитку спільного економічного простору і спільної митної політики, співробітництво в розвитку систем транспорту та комунікацій, охорона здоров'я та навколишнього середовища, вирішення питань соціальної і міграційної політики, боротьба з організованою злочинністю, співробітництво в галузі оборонної політики і захисту зовнішніх кордонів Співдружності.

Законодавчою основою стосунків між державами Співдружності є багатосторонні і двосторонні угоди.

Стосунки між членами СНД будуються на основі принципів поваги до суверенітету, непорушності кордонів, невикористання сили чи загроза сили, домінування міжнародного права в стосунках між державами, невтручання в справи інших країн, добросусідське виконання своїх обов'язків, як членів Співтовариства , взаємодопомога та "духовна єдність" їх народів.

У розділі про колективну безпеку члени СНД зобов'язуються дотримуватися узгодженої політики з галузях міжнародної безпеки, роззброєння та формування збройних сил. В разі загрози безпеці країні-члену СНД чи міжнародному миру, вони погоджуються координувати свої позиції і вдатися до заходів, спрямованих на усунення загрози. Крім того, вони мають забезпечувати стабільність на зовнішніх кордонах Співдружності і, на основі спільних угод, координувати діяльність своїх прикордонних військ.

 Щодо співробітництва в економічній, соціальній і юридичній галузях, країни-члени СНД погоджуються брати участь у формуванні спільного економічного простору на основі ринкових відносин та вільного пересування товарів, послуг, капіталу та робочої сили.

 Вони погоджуються координувати соціальну політику, сприяти розвитку торгівлі та економічних зв'язків між державами-членами Співдружності, розвивати спільний інформаційний простір, співробітничати у спільних проектах в галузях науки і техніки, освіти, охорони здоров'я, культури і спорту.

Країни-члени СНД укладатимуть угоди про юридичну допомогу та сприятимуть гармонізації своїх національних законодавств.

Можна стверджувати, роки існування СНД засвідчили, що як політики, так і вчені-практики у своїй більшості усвідомили, що позбутися розладу національних економік, отримати перевагу від їх інтеграції на новій основі допомогло б погодження новими незалежними державами політики на головних напрямах реформ, які в них проводяться.

Важливу роль в цьому зв'язку повинні зіграти створені зони вільної торгівлі, митного і платіжного союзів та налагодження активних ділових зв'язків з новими торговельно-промисловими партнерами як на регіональній, так і на багатосторонній основі.

Необхідне також дальше звільнення від тарифних бар'єрів, ліцензій, квот, виключення прояву протекціонізму і торговельних обмежень.

Багато належить зробити для зближення політики конкуренції, торговельних режимів і правил торгівлі, вирішення практичних проблем транзитних перевезень.

Для корінного покращання роботи у галузі платежів і фінансування виробничих програм необхідні заходи із зміцнення комерційних банків, створення ринку регіональних валют, відміни обмежень на обмін валюти в межах СНД, надання підтримки в становленні національних валютних ринків. Із зміцненням СНД, безумовно, повинен відбутися ріст інтеграції цих країн в європейську і світову економіку.


CПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ‘Ukraine at the Cross-roads’ by Olexander Potekhin. The Olof Palme International Center, Stockholm, 1996

(‘Україна на роздоріжжі’)

2. ‘Ukraine’. Country profile. Sofia 1996

(‘Україна’. Нарис країни)

3. ‘Підтекст’. Політико-аналітичний тижневик Фонду підтримки національної безпеки

4. ‘Рейтинг’. Аналітично-інформаційний огляд

5. ‘Український географічний журнал’

Газети:

6. ‘Зеркало недели’

7. ’Деловая Украина’

8. ‘Мегаполіс України’

9. ‘Урядовий кур’єр’

10. Балабін В. В., Плахотнік О. В., Безносюк О. О. та ін. Міжнародні неурядові організації. – К.: Логос, 2009.

11. Відносини Україна - НАТО: економічні аспекти. – К. : ІТС, 2003.

12. Дергачов О. П., Корендович В. С., Мітряєва С. І. та ін. Україна на шляху до НАТО: через радикальні реформи до набуття членства – К. : Видавничий дім "Стилос", 2004.

13. Савчук І. Міжнародні організації. – К.: Шк. світ, 2007.

14. Копійка В. В., Шинкаренко Т. І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001.

15 .Права людини. Міжнародні договори України –К., 1992.
16.Україна на міжнародній арені. К., 1993.

17. Андрій Загорський та ін. "Співдружність Незалежних Держав: Розвиток та перспективи", Німецький Інститут країн Сходу і міжнародних досліджень, N-50, 1992 рік, стор. 8-9.

18. Тексти угоди про статус економічного суду Співдружності незалежних Держав та супровідного статуту суду див. "Закон", січень 1993 року, стор. 37-38 та 40.

19. "Правда України", 5 березня 1993 року.


Информация о работе «Право міжнародних організацій»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 42791
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
42337
0
0

... ішніми можливостями, але й ступенем її участі у світовому розподілі праці. Тому на сучасному етапі економічного розвитку для України дуже важливою є активізація міжнародної економічної діяльності, яка неможлива без участі міжнародних організаціях системи ООН чи співпраці з ними. Нині Україна є членом більш як 40 міжнародних організацій, на користь української дипломатії промовляють такі факти, як ...

Скачать
28519
0
0

... міцних торгово-економічних, культурних, гуманітарних та інших зв’язків. Всі дані вимоги через систему міжнародних організацій. Було відомо, що включення балканських країн в процеси загальноєвропейського співробітництва безперечно призведе до руйнування ідеологічних, політичних бар’єрів в Балканському регіоні. Розвиток ринкових відносин і політичного плюралізму призведе до формування нових ві ...

Скачать
17239
0
0

... питань, створює організаційні структури екологічного профілю, вживає інших заходів для розвитку багатостороннього і двостороннього співробітництва держав у екологічній сфері. 1. Міжнародний організаційний механізм охорони навколишнього середовища Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1972 р. і з урахуванням рекомендацій Стокгольмської конференції ООН з навколишнього ...

Скачать
22902
0
0

... іння і структури органів з праці, у тому числі інспекцій праці і служб зайнятості. Приділяється також увага процесу реформування трудового законодавства як головного фактора сприяння трипартизму і соціальному діалогу. 3. Головні цілі і задачі Міжнародної організації праці У своїй діяльності Міжнародна організація праці керується чотирма стратегічними цілями: просування і проведення в життя ...

0 комментариев


Наверх