1.5 БІОБЕЗПЕКА В УКРАЇНІ: ПОГЛЯД ГРОМАДСЬКОСТІ

 

У пресі вже не один рік з'являються висловлювання про те, що ГМ-рослини - це «їжа Франкенштейна», атомна бомба сповільненої дії, що вибухає і таке інше. Тому, оцінюючи ризики, пов'язані з генетично модифікованими організмами (ГМО), слід наголосити, що для людства і взагалі для екологічного стану довкілля вони надто істотні.

Про «за» і «проти» ГМО, про можливі віддалені наслідки поширення трансгенів і чому українська влада вже багато років ігнорує цю проблему - в інтерв'ю першого заступника голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко.

- Пані Тетяно, чому в світі постійно ведуться, а останнім часом загострюються дискусії щодо генетично модифікованих продуктів?

- ГМО з'явились наприкінці 80-х років минулого століття, і відтоді перед вченими постають непрості питання, пов'язані з прогнозуванням можливих, нині недостатньо досліджених, наслідків їх поширення та безконтрольного вживання ГМ-продуктів. Генетично модифікований організм містить нову, неприродну комбінацію генетичного матеріалу, переміщеного завдяки генетичній інженерії.

Так зване генетичне забруднення, яке відбувається на фоні втрат біорізноманіття, стає однією з найбільших загроз сучасності. За останнє десятиріччя площа, засіяна трансгенами, збільшилася на планеті у майже у 40 разів. Якщо в 1996 році вона становила приблизно 2,8 млн га, то нині, за оцінкою фахівців, вже перевищує 85 млн га.

В Україні офіційно жоден сорт ГМ-рослин в комерційних цілях не вирощують. ГМ-сорти, створені компанією «Монсанто», досліджували у 1997 та 1998 роках, зокрема картоплю, стійку до колорадського жука, цукровий буряк, стійкий до певних гербіцидів, та кукурудзу, стійку до шкідливих комах. У 1999 році ці випробування було припинено через загрозу негативного впливу трансгенних сортів на здоров'я людини і довкілля.

Однак, як свідчать деякі джерела інформації, у 2006 році в Україні посівні площі сої та рапсу значно перевищували мільйон гектарів. Це найбільші посіви зазначених культур в Європі і, за різними даними, значна їх частина - ГМ-сорти.

Представники міжнародних організацій, які протидіють неконтрольованому поширенню ГМО, заявляють, що українські ринки вже насичені ГМ-продукцією, проте, на відміну від країн ЄС, вона тут не маркована.

- Чи є об'єктивна потреба у розвитку досліджень, пов 'язаних з ГМО?

- Розвиток науки - процес об'єктивний. Людина постійно прагне пізнати світ, в якому живе. Нині вчені намагаються зазирнути у глибини космосу і проникнути у мікросвіт. Однак, на мою думку, пізнання навколишнього середовища дедалі більше випереджає процес самовдосконалення людини. За останні століття ми значно просунулися в технологічній сфері, однак мало змінилися в питаннях моралі. Саме тому, рухаючись шляхом революційного наукового прогресу, ми можемо зайти на манівці, якщо людство не усвідомить відповідальності за свої вчинки, якщо цивілізація не перетвориться з чисто технократичної на гуманістичну.

На створення ГМО-продуктів вчені вийшли через розробки у військовій галузі, пов'язані зі створенням біологічної зброї. Згодом виявилося, що нові відкриття можуть бути корисними з погляду бізнесу, подолання продовольчої кризи у другій половині XX століття. Використання ГМО давало можливість розв'язати ряд найгостріших проблем у сільському господарстві: значно підвищити врожайність культурних рослин та уникнути його втрат при зберіганні. Отже, почали створювати генетично модифіковані сорти найпоширеніших сільськогосподарських культур - сої, кукурудзи, бавовни, рапсу, цукрового буряку, картоплі, стійких до гербіцидів, комах та вірусів.

Приблизно у середині сімдесятих років стало зрозумілим, що хімічні препарати в медицині вичерпують свої можливості, тому потрібно шукати інші технології боротьби проти хвороб і збереження здоров'я людини. Спочатку в науковому світі, а потім і в широкому вжитку з'явилося таке поняття, як клонування. Багатьох пройняв страх - а чи готові ми до цього?

Я ще раз наголошую, що розвиток новітніх біотехнологій має спрямовуватися на дійсно виважені потреби всього людства, а не на догоду сьогочасним економічним чи політичним інтересам. Слід виробити юридичні й моральні засади і правила, які б спрямовували цей розвиток.

-  Чи готовий світ до гри за правилами?

- Почну з того, що біологічна й генетична безпека є складовою національної безпеки цивілізованої держави. І тому переважна більшість країн, які досягли певного рівня розвитку, встановили правила поводження з генетично модифікованими організмами і приділяють цьому процесу серйозну увагу.

У січні 2000 року було ухвалено Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, який є першим міжнародним документом, що регулює відносини між країнами у сфері поводження з генетично модифікованими організмами. Його основна мета - встановити міжнародні правила щодо безпечного перевезення, обробки та використання організмів, які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біорізноманіття, з урахуванням ризиків для здоров'я людини. 11 вересня 2003 року Протокол офіційно набув чинності після того, як його ратифікували понад 50 країн світу.

У світі по-різному ставляться до проблем ГМО. Є країни, де нині активно культивують і використовують ГМ-культури, зокрема в Китаї, Індії, Японії, країнах Латинської Америки і особливо у США. Є такі, що максимально обмежують поширення трансгенів. Більшість країн Євросоюзу категорично обмежує ввезення та використання ГМО. Від генетично модифікованої продукції зараз відмовилося понад 130 країн світу. В 2005 році було прийнято «Берлінський маніфест», що передбачає більше ніж 100 регіонів, вільних від ГМО.

Передові країни світу мають як розвинену систему наукових досліджень у галузі біобезпеки і аналізу перспектив розвитку біотехнології, так і досить відрегульовану національну правову базу щодо застосування ГМО. Відповідні закони та нормативні акти діють у країнах ЄС, США, Канаді, Росії, ПАР та багатьох інших. Євросоюз, наприклад, витратив на створення системи таких правил понад чотири роки.

- Що особисто Вам здається найтривожнішим стосовно біобезпеки в Україні?

- Дуже повільне усвідомлення нашим суспільством надзвичайної важливості цієї проблеми.

- У такому разі чому українська влада не поспішає розв'язувати проблеми, пов'язані з ГМО?

- Ви правильно сказали - не поспішає. У вересні 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до Картахенського протоколу. При цьому Україна заявила про застосування принципу обережності під час ухвалення рішень стосовно поширення ГМО, але далі справа не просунулася. Картахенський протокол встановив лише рамки, від яких можна відштовхуватися при створенні національних підходів до регулювання питань, пов'язаних із ГМО.

До 31 травня 2007 року в нашій державі поводження з ГМО регулювалось лише Постановою КМУ «Про затвердження Тимчасового порядку ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів рослин в Україні», прийнятою ще в 1998 році.

Через відсутність власного закону не було створено і стрункої системи біобезпеки. В Україні окремі питання, пов'язані з ГМО, розглядаються певними структурами Міносвіти, МОЗ, Мінагрополітики, Мінприроди, але їх діяльність не узгоджена, немає чіткої взаємодії. «Тимчасовий порядок ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів рослин в Україні» фактично не діяв, тому що не передбачав логічного розподілу відповідальності ключових міністерств у рамках державного контролю за ГМО в Україні.

Кілька спроб прийняти відповідний закон були провалені трьома скликаннями Верховної Ради України. 5 років у парламенті пролежав проект, внесений ще в 2002 році. Він був прийнятий у першому читанні кілька років тому, і зрозуміло, що значною мірою не відповідав сучасним вимогам, однак його ігнорували, бо ухвалення закону - це початок створення системи, а саме вона не потрібна тим, хто має зиск від нинішньої невизначеності.

Приймати закон було вкрай необхідно, оскільки він має встановити правила регулювання правових відносин у галузі генетично-інженерної діяльності, визначити засади використання генетично модифікованих організмів в Україні, повноваження суб'єктів - центральних органів виконавчої влади. Слід встановити правила маркування ГМО, вирішити питання їх використання, транспортування та зберігання, регулювання експорту-імпорту, визначення рівнів ризику.

І головне - в законі має бути передбачена відповідальність за порушення встановлених правил та відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства в галузі генетично-інженерної діяльності.

- Які першочергові кроки пропонувала Всеукраїнська екологічна ліга?

- Для забезпечення інформування громадськості про наявність у продукції рослинного і тваринного походження генетично модифікованих організмів та мікроорганізмів відповідно до ст. 116 Конституції України, статей 16, 17 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також на виконання ст. 50 Конституції України, ст. 18 Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» Всеукраїнська екологічна ліга запропонувала Кабінету Міністрів України ухвалити Постанову для того, щоб:

1.  Запровадити контроль за наявністю генетично модифікованих організмів у складі продукції рослинного і тваринного походження, яку виробляють, ввозять, використовують та споживають на території України.

2.  Обов'язково зазначати у супровідних документах на продукцію рослинного і тваринного походження та на етикетках для такої продукції інформації про наявність генетично модифікованих організмів в ній та їх якісний склад.

3.  Визначати наявність генетично модифікованих організмів у складі продукції рослинного і тваринного походження спеціальними акредитованими лабораторіями, які мають бути створені у системі Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства аграрної політики України, інших органів, на які чинним законодавством України покладено обов'язок контролювати якість відповідної продукції.

5. Розробити та затвердити стандарти щодо методів визначення
генетично модифікованих організмів, доручивши виконання цього завдання
Міністерству охорони здоров'я України, Державному комітету України з
питань технічного регулювання та споживчої політики.

6. Категорично заборонити використання ГМО в продуктах дитячого
харчування.

- Як Ви оцінюєте Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих органимів» № 1103-Увід 31 травня 2007?

- Експерти ВЕЛ проаналізували Закон, ухвалений ВР України і оцінили його негативно.

По-перше, цей закон був поспіхом, неякісно підготовлений без залучення широкого кола науковців і спеціалістів і, як наслідок, має поверхневий характер. Містить суперечності з правовими актами України, ухваленими раніше.

По-друге, закон реально не захищає українців від несанкціонованої навали ГМО в нашій країні.

По-третє, процедура ухвалення закону повністю ігнорує Оргуську конвенцію «Про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища» багато інших нормативних документів, які

передбачають обов'язкові консультації з громадськістю з питань державної політики.

- Як Ви оцінюєте Постанову КМ України «Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми та(або) мікроорганізми» від 1 серпня 2007року?

- Прийняття Постанови є важливим кроком у забезпеченні екологічних прав громадськості. Нам потрібні державні рішення, які дійсно захищають життя і здоров'я мільйонів українців і відповідають національним інтересам України. Крім того, я дуже високо оцінюю внесок Всеукраїнської екологічної ліги у формуванні державної політики. Наша кампанія громадського лобіювання державних рішень з питань біобезпеки нагадала суспільству і урядовцям - громадськість має потужний інтелект, творчий, патріотичний потенціал, який урядовці навчилися залучати до ухвалення ефективних управлінських рішень. Це важливий прецедент у становленні громадянського суспільства в Україні

Також булла прийнята постанова Кабінету Міністрів від 18 лютого 2009 р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично
модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також
харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять
такі організми або отримані з їх використанням .»

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням (додається).

2. Ця постанова набирає чинності з 1 червня 2009 року.

Тому маємо надію на те, що ми будем знати, що їмо. [4]

1.6 МАРКУВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ

 

1.6.1 Продукти-мутанти досі «шифруються»

Початок маркування трансгенів в Україні перенесли на 1 грудня, з 1 листопада Кабмін повинен був зобов’язати українських виробників маркувати продукти харчування, які містять генетично модифіковані організми (ГМО) у кількості, що перевищує 0,9 відсотка, що було зроблено.

Також 18 лютого 2009 р. була прийнята та затверджена постанова Кабінету Міністрів України, в якій йдеться про те, що всі продукти харчування та косметичні засоби, що містять ГМО повинні маркуватися. Це маркування не повинно залежати від відсоткового вмісту ГМО.

Однак продукти з позначкою про вміст трансгенів у магазинах так і не з’явилися – деякі продавці кажуть, що не уявляють, як ці позначки повинні виглядати (на рисунку 1 [8] зображено інтернет версію «Високий замок»). Тим часом голова Держспоживстандарту України Олександр Шнипко повідомив, що запровадити маркування продукції з 1 листопада виявилося неможливим, оскільки не затверджено нормативно-правові акти та немає технічних можливостей.

 В Україні лише три лабораторії для проведення відповідних досліджень, а потрібно хоча б 27 — у кожній області. На це знадобиться 15 мільйонів гривень. Ще два мільйони гривень піде на запровадження національних тест-систем. Зважаючи на це, Держспоживстандарт запропонував перенести Рисунок 1. – Знак якості запровадження маркування на 1 грудня. Чимало експертів налаштовані песимістично і стверджують, що в найкращому варіанті трансгенні продукти маркуватимуть з початку наступного року. Заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко каже, що сьогодні навіть не передбачено відповідальності за ухилення від позначки про продукти-мутанти. Наразі підприємцям запропонували добровільно маркувати продукти з рекламною метою – як такі, у яких відсутні ГМО.

Пшениця з генами скорпіона, помідори – з генами камбали. Чи шкідливі генетично модифіковані продукти? Над цим запитанням багато років ламають списи учені з усього світу. З одного боку, такі продукти вирощують без скроплення отруйними хімікатами, шкідливість яких доведена. Тому з цієї точки зору ГМО-продукція «екологічно чистіша». З іншого боку, людина, по суті, споживає неприродним способом модифікований організм. Наслідки споживання таких продуктів, застерігають експерти, можуть проявитися лише через десятки років. Захисники ж ГМО стверджують, що новітня продукція поки що не призвела до захворювань. А якщо продукт не визнаний шкідливим, то його можна споживати.
 З чого усе починалося? Розвиток біотехнологій на Заході викликало бажання отримати якомога більше продуктів харчування – мріяли вирощувати овочі та фрукти, які не боялися б бур’янів, шкідників, або навіть росли б у пустелі. І це вдалося. Картоплі вживили гени земляної бактерії, яка «вбиває» колорадського жука. Стійка до засухи пшениця містить ген скорпіона. Горіхам, аби збільшити вміст протеїнів, «вживили» гени соєвих бобів. Помідори отримали гени північноамериканської морської камбали та медузи, кукурудза, соя та полуниця – гени бактерій. Перші ГМ рослини з’явилися у 1983 році. А масштабне промислове виробництво їх розпочалося у 1996 році.

1.6.2 Де шукати «мутанти» в україні?

Наразі ніхто не може сказати достеменно, яка частка продуктів в Україні містить ГМО, і звідки ці продукти до нас надходять. А те, що вони у нас є, – незаперечний факт. Кілька років тому в Україну задля експерименту було завезено сотні тонн генетично-модифікованої картоплі однієї з потужних біотехнологічних компаній. Експеримент начебто не вдався – картопля не прижилася. Що сталося з тією картоплею і куди вона поділася після першого врожаю – невідомо. Всю її начебто було вивезено. Однак експерти впевнені – генетично модифікована картопля в Україні залишилася.

Враховуючи масштаби експорту сої в Україну, можна припустити наявність домішок ГМ сої в різних продуктах харчування – варених ковбасах, сирах, молочних сумішах. Кажуть, близько 30% кави на ринку України генетично модифіковані. Відомий борець з продуктами-мутантами організація Greenpeace подає список компаній, які використовують ГМО. Серед них відомі у всьому світі компанії. В різних країнах світу такі компанії поводять себе по-різному, і якщо в США вони використовують ГМО, то, наприклад, в Австрії – ні.

У країнах Європи, в Росії, Японії продукцію з вмістом ГМО обов’язково маркують, а от США та Канада (найбільші експортери ГМО) вважають: оскільки шкідливість генетично змінених організмів не доведено, то робити відповідні позначки недоцільно. Запровадження обов’язкового маркування ГМО-продукції не вигідне її виробникам. По-перше, ніхто не хоче зайвих затрат на маркування продукції, а по-друге, продукція з ГМО може виявитись неконкурентоспроможною. В Угорщині, Польщі та Чехії уже активно розвивають програми вирощування органічно чистої їжі, оскільки попит на неї в Євросоюзі постійно зростає.

А тим часом 45% сої, що вирощують в Україні, – трансгенного походження. Про це заявив проректор Національного аграрного університету Сергій Мельничук. Два роки тому лише 20 відсотків сої, вирощуваної у нас, були генетично модифікованими.


Информация о работе «Генетично модифіковані організми – міфи та реалії»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 95903
Количество таблиц: 7
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
18721
0
0

я контролю за їх виконанням, визначення оптимальних рівнів допустимих ризиків, пов’язаних зі здійсненням генетично-інженерної діяльності. Правові аспекти біологічної безпеки при поводженні з генетично-модифікованими організмами Аналіз поняття біобезпеки тісно пов’язаний із проблемою її забезпечення. Досягнення певної мети (в даному випадку - запобігання можливому негативному впливу ...

Скачать
30494
5
0

... . Більш як 40 країн, у тому числі й Україна, підписали Картагенський протокол. Не підписали його лише США, як і Конвенцію про біобезпеку. Треба зазначити, що реакція на продукти з генетично модифікованих джерел їжі різна в США та Європі. Споживачі в США виражають в основному позитивне ставлення до генної інженерії; Під час національного соціологічного опитування, проведеного Міжнародною радою з ...

Скачать
50812
0
1

... , що збільшення транспорту ауксину може вирішити багато проблем сільського господарства, тим більше що трансгенні рослини показали високу стійкість до несприятливих умов.10 У найближчі роки Департамент сільського господарства США очікує надходження заявок на дозвіл вирощувати генетично модифіковані дерева в промислових масштабах. В університеті штату Північна Кароліна вже є плантації генетично ...

Скачать
131587
1
5

... і всіх розв'язних документів, необхідна певна законодавча база, що дозволяє у випадках появи негативних наслідків з юридичної точки зору вирішити проблему, що створилася. 1.         Теоретичні основи генно-модифікованих продуктів Генетична інженерія - це нова галузь молекулярної біології, яка розробляє методи перенесення генетичного матеріалу від одного живого організму до іншого з метою ...

0 комментариев


Наверх