3.2 Використання рододендронів в культурі

Протягом останнього десятиріччя, коли в Україні почали діяти ринкові відносини, широких розмахів набуло будівництво індивідуальних будинків, котеджів та дач. Важливою складовою частиною такого будівництва є його благоустрій та озеленення.

У зв'язку з цим значно зросли вимоги до ландшафтно – архітектурного оформлення як нових так і реконструйованих забудов. Рододендрони, поряд з іншими високо декоративними рослинами, є найефективнішими чагарниками, які набули широкої популярності в усьому світі. Навесні вони вражають яскравими барвами, відтінками, розмірами та формою суцвіть, а восени – декоративним кольоровим листям: золотистим, багряним, червоним.

Під час цвітіння рододендрони не поступаються найпривабливішим чагарникам. Тому людина, яка хоч раз побачила їхнє дивовижне цвітіння, ніколи не забуде цього пишного видовища.

Про рододендрони знає далеко не кожний мешканець нашої країни. І це не дивно, тому що основна кількість видів цих деревних рослин у природних умовах росте в горах Китаю, Південно – Східної Азії, Далекого сходу, Кавказу й Північної Америки, де вони пристосувалися до вологих кліматичних умов та кислих ґрунтів. На території України природно зростають лише 2 види цього роду – рододендрони жовтий та миртолистий. Треба відмітити, що рододендрон жовтий, є аборигенним видом Житомирського Полісся.

Проте багаторічний досвід вирощування цих рослин у деяких ботанічних садах та дендропарках України переконливо свідчить, що чимало видів, різновидностей, гібридів та сортів рододендронів можна успішно культивувати в зоні Полісся. За їх участю можна створити привабливі й затишні куточки відпочинку не тільки у великих садах, парках та дендраріях, але й на територіях підприємств і організацій, на присадибних ділянках і дачах.

Впровадження перспективних видів і сортів рододендронів у декоративне садівництво в Україні розпочалося приблизно з початку 80 – х років ХХ століття і з кожним роком його обсяги повільно зростають. На сьогодні є кілька причин, які помітно заважають широкому впровадженню рододендронів в озеленення. Однією з них є недостатня кількість садивного матеріалу, адже існуючі в Україні розсадники цих рослин майже не вирощують. Друга, не менш важлива причина – недостатня обізнаність фахівців з озеленення та садівників – аматорів щодо технології створення та вирощування стійких високо декоративних насаджень рододендронів [1,2].

Установлено, що вічнозелені види рододендрона та напіввічнозелений Rh. sichotense мають найвищий бал декоративності Д4, тобто не втрачають декоративного ефекту впродовж всього року. Листопадні та решта напіввічнозелених видів рододендрона мають бал декоративності Д3, тобто декоративні впродовж періоду вегетації.

В культурі Житомирського Полісся, нажаль, рододендрони майже не зустрічаються. Вони лише зустрічаються в окремих приватних будинках, в ботанічному саду ДАУ, а також на території нашого університету. Проте, слід зазначити, що впровадження видів рододендрон в культуру, обов'язково буде відбуватись, завдяки їх привабливому декоративному вигляду та біологічним властивостям.

Але в країнах Європи, види родини рододендрон, успішно культивуються в досить великих обсягах. Під час проходження закордонної практики в Данії, я помітив, що рододендрони широко розповсюджені в озелененні міст, селищ. Вони зростають в міських парках відпочинку та майже біля кожного приватного будинку. З цього можна зробити висновок, що рододендрони користуються великою популярністю серед матеріалу, який використовується в озелененні.


Висновки і практичні рекомендації

Багатство декоративних властивостей деревних рослин та їхня здатність змінюватись в часі створює необмежені властивості для формування зовнішнього вигляду озеленених територій населених місць. Завдяки насадженням можна краще поєднати в одне ціле будівлі та їх групи, а житлові будинки й адміністративні установи – в цілісний комплекс або квартал.

Декоративні насадження поліпшують архітектурний вигляд міст, надають їм кольорової різноманітності, створюють об'ємно – просторовий силует. Крім того, насадження можна використовувати для регулювання руху транспорту та пішоходів, влаштування острівців безпеки, маскування непривабливих об'єктів та деяких елементів міста.

Завдяки великому архітектурно – планувальному і санітарно – гігієнічному значенню декоративні насадження є однією з основних складових частин, які створюють комплекс міста чи селища. Тому озеленення міст, яке пов'язане з цінним рядом архітектурно – художніх, планувальних, інженерно – технічних, біологічних, культурно – освітніх та інших питань, має враховуватись під час комплексної забудови територій.

Зелені насадження відіграють істотну роль і у вертикальному провітрюванні середовища. Різний тепловий режим озеленених і забудованих територій підсилює вертикальні потоки повітря, отже, сприяє переміщенню газів у верхні шари атмосфери.

Деревні рослини у декоративних насадженнях населених пунктів не тільки поліпшують навколишнє середовище, а й самі зазнають тих негативних змін, які відбуваються в повітрі. Від цих змін залежить довговічність насаджень та ефективність виконання ними відповідних функцій у населених пунктах.

Під час руху автотранспортних засобів та діяльності деяких промислових підприємств у містах створюється певний шум. Голосний і тривалий шум негативно впливає на ЦНС та психіку людини. З'являються ознаки втоми, знервованості, роздратованості, частішими стають пульс і дихання, підвищується кров'яний тиск, знижується працездатність.

Здатність крон деревних рослин поглинати та розсіювати енергію звуку – дійовий засіб зменшення шуму. Встановлено, що листяні породи дерев поглинають 26% звукової енергії, відбивають і розсіюють 74%. Шум на вулиці, забудованій високими будинками, без насаджень у 5 разів більший, ніж на такій самій вулиці, обсадженій уздовж тротуарів деревами. Інтенсивність шуму на озеленених тротуарах в 10 разів менша, ніж на не озеленених.

Рододендрон володіє газостійкістю, виділяючи ефірні масла та фітонциди, очищує повітря від хвороботворних мікроорганізмів та сприяє оздоровленню навколишнього природного середовища. Тому впровадження рододендрона в культуру, по – перше зменшить навантаження на навколишнє середовище, по – друге поліпшить екологічний стан населених пунктів, а по – третє збагатить флору нашого, Житомирського Полісся, різноманітними красивими видами рододендронів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Зарубенко А.У. Рододендрони (для декоративного садівництва) – К., 2001. – 78 с.

2.  Зарубенко А.У. Ритми розвитку далекосхідних видів роду рододендрон в умовах культури. // Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії. – Умань, 1998. – С. 48 – 56.

3.  Барбарич А.І. Поширення рододендрона жовтого на Українському Поліссі та можливості його використання. – бот. Журнал, 1987, С. 29 – 68.

4.  Базилевская Н.А., Мауринь A.M. Интродукция растений: история и методы отбора исходного материала.- Рига: Изд. Латв. ун-та, 1982.- 103 с.

5.  Русанов Ф.Н. Основные понятия об интродукции растений и некоторые ее примеры // Тр. Ботан. сада АН УзССР. - 1954. Вып. 4. - С. 53-85.

6.  Соколов C.Я. Современное состояние теории акклиматизации и интродукции растений /7 Интродукция растений и зеленое строительство // Тр. Ботан. ин-та АН СССР. - 1957. - 6, вып. 5. ~ С. 34-42.

7.  Гришко Н.Н. Теоретические основы акклиматизации растений // Тез. Совещ. по теории и методам акклиматизации растений (Москва, окт. 1953).-М.-Л., 1953.-С.34-35

8.  Сукачев В.Н. Акклиматизация и дендрологическое изучение древесных пород как задача лесного опытного дела // Тр. по лесн. опытн. делу РСФСР. - 1926.- 17, вып.3/67. С.68-87.

9.  Белов С.В., Барбинов Ф.А., Козьяков А.Ф. / Под ред. Белова С.В. Охрана окружающей среды: Учебное пособие для техн. спец. вузов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1991. – 319 с.

10.  Горелов А.А. Экология: Учебное пособие. – М.: Центр, 1998. – 240с.

11.  Демина Т.А. Экология, природопользование, охрана окружающей среды: Учебное пособие. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 143 с.

12.  Дерлій С.І., Ілюха В.О. Основи екології. – К.: Видавництво Українського фітосоціологічного центру, 2000. – 200 с.

13.  Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. – 203 с.

14.  Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. К.: Національний екологічний центр України, 2000. - 244 с.

15.  Калініченко О.А. Становлення дендрофлори та лісової рослинності України // Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – 1996. – Вип.6. – С. 113-116.

16.  Капустин В. В. Збереження інтродукційного та аборигенного рослинного різноманіття в умовах культури // Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – 2000. – Вип.. 3. – С. 5-7.

17.  Кормилицын В.И., Цицкишвили М. С., Яламов Ю.И. Основы экологии: Учебное пособие. – М.: МПУ, 1997. – 68 с.

18.  Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001 – 500 с.

19.  Мельник В.Й. Редкие виды флоры равнинных лесов Украины. К.: Фитосоциоцентр, 2000. - 212 с.

20.  Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні (Заповідники). // Голос України. – 1994 р. – С. 4-5.

21.  Сахаев В.Г., Щербицкий Б.В. Справочник по охране окружающей среды. – К.: Строитель, 1986. – 152 с.

22.  Cобко в. В.Г. Гапоненком. М. Б. Інтродукція рідкісних і зникаючих рослин флори України. – К.: Наукова думка, 1996. – 258 с.

23.  Стеценко М., Домашлінець В. Природа України в контексті екополітики //Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. –К.: Національний екологічний центр України, 2000. - С. 34-38.

24.  Стратегия ботанических садов по охране растений. М.: Россельхозакадемия, 1994. - 62 с.

25.  Харчишин В.Т. та ін. Ботанічні дослідження Житомирщини. Наукові дослідження, присвячені 60-річчю Житомирського державного ботанічного саду.– Житомир: ЖДСІ, 1993. – 62 с.

26.  Харчишин В.Т., Собко В.Г., Мельник В.І., Сіренький С.П., Лисак Г.А., Журавський Р.В., Деркач О.В. Рідкісні і зникаючі рослини Українського Полісся. – К.: Український фітосоціологічний центр, 2003 – 248 с.

27.  Черевченко Т.М., Мороз П.А., Кузнецов С.І., Музичук Г.М. Проблема збереження різноманіття рослин ex situ II Інтродукція рослин. - 1999. - №1. - 124 с.

28.  Черевченко Т.М. Ботанічні сади та дендропарки - головні осередки інтродукційних досліджень та збереження різноманіття рослин // Матер. II Міжнар. конф. “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. Умань: Дендрологічний парк “Софіївка”. - 2002. - С. 11-16.


Информация о работе «Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 68206
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
61528
0
0

... мешкають представники 124 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією, 15 видів, віднесених до "червоного" списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), 29 видів вважаються регіонально рідкісними. Фауна заповідника потребує подальшого вивчення. 2.2 Національні природні парки 2.2.1 Швацький національний природний парк Перший національний природний парк на ...

Скачать
17222
0
0

... площею 988 га, створений у 1968р. Розташований в Луганській обласні. Підпорядкований Академії наук УРСР. Складається з двох філіалів — Стрілецького стену (494 га), вилученого з Українського «тонового заповідника, та Кондрашівського лісництва (494 га) Станично-Луганського лісгоспзагу. Дирекція заповідника знаходиться у селищі Станично-Луганське му. Створенням заповідника переслідуються такі основн ...

Скачать
121009
3
12

... ія роздільнолиста ), харчові (чорнощир звичайний як олійна рослина, для корму худобі - галінсога дрібноквіткова, окопник шорсткий). Таблиця 2 Аналіз систематичного складу адвентивної флори Чернігівської області за гербарієм ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка Назва виду Родина Кількість рослин Місце знаходження (район) Лепеха звичайна – Acorus calamus L. Ароїдні - Araceae 4 По ...

0 комментариев


Наверх