2. Литва(Литовська республіка)

Литва(Литовська республіка) — найбільша держава серед країн Балтії, що до початку 90х років XX ст. входили до складу СРСР. Площа країни — 65 301 км2, населення — 3,6 млн. чоловік, столиця — м. Вільнюс.

Сучасна Литва є парламентською республікою. Глава держави — президент, що обирається шляхом усенародних виборів терміном на 5 років (з 26 лютого 2003 р. президент Литви Ролан-дас Паксас). Вища законодавча влада в країні належить однопалатному парламенту — Сейму, що складається зі 141 депутата. Вищу виконавчу владу здійснює уряд (Рада міністрів) на чолі з прем'єр-міністром, якого призначає президент. Литва — унітарна держава, адміністративними одиницями якої є муніципалітети (повіти). Нині діюча конституція була прийнята всенародним референдумом 25 жовтня 1992 р.

Географічне положення. Особливості природних умові ресурсів

Литва займає північно-західну частину Східноєвропейської рівнини. На заході її територія омивається Балтійським морем у районі Куршської затоки, відділеної від моря великою піщаною косою завдовжки 98 км. З півдня і південного сходу Литва межує з Білоруссю, на півночі — з Латвією, а на південному заході — з Польщею й Калінінградською областю Російської Федерації.

Литва розташована на лісисто-болотистій рівнині, де середня висота над рівнем моря не перевищує 200 м. Нинішній рельєф сформувався близько 10— 12 ти с. років тому, коли територія звільнилася від могутнього льодовикового покриву. Давній льодовик згладив нерівності рельєфу, залишив значну кількість моренних відкладів і озер, яких у країні нараховується близько 3 тисяч. Найбільшим озером є Друкшяй (площа 45 км2), а наймальовничішим вважається Жувінтас з найбільшою в Європі колонією лeбедів-шипунів. У Литві досить густа річкова сітка. Річки країни належить басейнові Балтійського моря. Найбільша річка країни — Німан (литовською "Нямунас"). Клімат помірний, перехідний від морського до континентального, причому континентальність зростає з віддаленням від балтійського узбережжя. Середня температура січня становить —5 °С, липня+17 °С.

Одним із природних багатств Литви є ліси,, які вкривають близько 28 % її території. Улюбленим деревом литовців єдуб, що нині трапляється рідко. Саме з нього зроблена більшість характерних для Литви поклінних хрестів, повсюдно встановлених уздовж доріг. У країні переважають хвойні ліси (сосна і ялина), є також масиви широколистих лісів з берези, клена, липи й вільхи. У лісах водяться лосі, олені, кабани, лисиці, вовки, бобри, зайці, трапляються рись, куниця тощо.

Надра країни бідні на корисні копалини. Є родовища янтарю, торфу, гіпсу, цементної сировини і незначні запаси нафти на прилягаючому шельфі.

Історична довідка

Територія сучасної Литви була заселена балтськими племенами ще в доісторичний час. Згідно з літописами вже в І ст. до н. е, тут активно процвітала торгівля янтарем між місцевими жителями й римлянами.

В XI—XII ст. у басейні Німану стали утворюватися перші союзи князів, а до 1240 р. тут склалася велика феодальна держава — Велике князівство Литовське, що швидко перетворилося в одне з наймогутніших у середньовічній Європі. У часи правління князя Гедимінаса його територія включала землі нинішньої Білорусі, а також частини сучасних Польщі, України і Росії.

Більш як 200-річна боротьба литовських князів проти рицарів Тевтонського ордена закінчилася Грюнвальдською битвою, коли в 1410 р, об'єднане військо литовців, поляків і українців розгромило тевтонських хрестоносців.

Співдружність Польщі і Литви поступово розвивалася, і в 1569 р. було підписано Люблінський договір, згідно з яким Велике князівство Литовське й королівство Польське злилися в єдину державу — Річ Посполиту.

На початку XVIII ст. Литва ненадовго потрапила під владу Швеції, аз 1795 р. усі її землі, крім м. Мемеля (сучасна Клайпеда), увійшли до складу Російської імперії. Під час Першої світової війни Литву окупувала Німеччина. Однак після її поразки в Литві 16 лютого 1918 р. була проголошена незалежність.

У липні 1940 р, на територію Литви були введені радянські війська і вона стала республікою в складі СРСР. У 1990 р. Литва першою з-поміж республік Радянського Союзу в односторонньому порядку проголосила незалежність. У1991 р. країну визнав СРСР. У тому ж році Литва стала повноправним членом ООН. У грудні 2002 р. на самміті ЄС у Копенгагені Литва одержала офіційне запрошення на вступ до Євросоюзу і в 2004 р. увійшла до його складу. Литва є також членом НАТО.

Населення. Великі міста. Культура

Історичне минуле країни, особливо події XX ст., позначилися на формуванні сучасного етнічного складу Литовської республіки. Більшість населення країни - литовці (80 %). Крім них у республіці проживають представники інших національностей: росіяни (8,6 %), поляки (7,7 %), білоруси (1,7 %), українці (1 %)тощо.

У формуванні литовської народності в стародавні часи брали участь племена , що проживали на берегах Балтійського моря, зокрема ести, селі, пруси. Сучасна литовська мова зберегла багато рис, властивих давнім індоєвропейським мовам. Литовська мова має, дотепер багато слів, подібних до давньогерманських і до давньослов'янських. Литовці дуже дбайливо ставляться до своїх національних цінностей, люблять і зберігають звичаї і традиції. У країні щороку проходять фольклорні пісенні і танцювальні фестивалі, організуються імпровізовані ярмарки і виставки народної творчості (вироби з янтарю, різьблення по дереву, гравюри на дереві тощо).

Різноманітний релігійний склад населення країни., Незважаючи на те, що близько 80 % віруючих є католиками, у Литві поряд з католицькими храмами (костьолами) трапляються православні церкви і протестантські кірхи. Дуже складною в країні залишається демографічна ситуація. Ще наприкінці XX ст. тут спостерігався процес депопуляції населення. Традиційна середня литовська сім'я складається, як правило, із трьох чоловік, що і є однією з причин повільного збільшення чисельності населення. Нині народжуваність трохи збільшилася, але все одно природний приріст залишається дуже низьким (0—І %).

Територія країни обжита і заселена рівномірно. Середня густота населення 55 чоловік на 1 км2, а частка міських жителів становить 68 %. Для Литви характерною є наявність великої кількості селищ міського типу і невеликих міст (до 50 тис. чоловік). Найбільшими містами є Вільнюс (550 тис. чоловік), Клайпеда, Шяуляй, Каунас і Паневежіс. Багато міст зберігають у своєму ландшафті пам'ять століть у вигляді стародавніх замків, ратуш, храмів та інших цікавих будівель. Одним з яскравих прикладів дбайливого ставлення до історії є найпопулярніший серед туристів середньовічний замок Тракай, побудований посередині орзера Гальве, недалеко від столиці.

З-поміж багатьох видатних литовців особливою повагою і загальною любов'ю жителів країни користується талановитий і самобутній литовський художник і композитор Микалоюс Константинас Чюрльоніс (1875—1911), будинок-музей якого розташований у Вільнюсі. Господарство

Литва є постсоціалістичною індустріально-аграрною державою, що успішно здійснює економічні реформи на основі ринкових відносин. У країні активно пройшли процеси приватизації і роздержавлення власності, що призвело до формування змішаної багатоукладної економіки.

У формуванні ВВП традиційно високою залишається частка промисловості і сільського господарства (близько 50 %), хоча останнім часом зростає частка соціальної сфери. Основу енергетики країни становить Ігналінська АЕС, що виробляє близько 80 % електроенергії в країні. Провідними галузями промисловості є машинобудування (приладобудування, верстатобудування, суднобудування, електротехнічне, важке), хімія, нафтохімія, легка, харчова і промисловість будівельних матеріалів.

Сільське господарство представлене інтенсивним тваринництвом (молочно-м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво), зерновим господарством (ячмінь, пшениця, жито), вирощуванням кормових і технічних культур (льон-довгунець, цукрові буряки).

Основними експортними товарами є електромотори, холодильники і холодильні камери, продукція важкого машинобудування, а також текстиль, деревина, продукти харчування. В імпорті Литви переважають продукція загального машинобудування, нафта, газ, електроенергія, транспортні засоби й устаткування, хімічна продукція і товари широкого вжитку.

Головними зовнішньоторговельними партнерами Литви є Росія, Німеччина, Латвія, Естонія, Білорусь, країни ЄС. В останні роки помітно пожвавішали українсько-литовські зовнішньополітичні й торгово-економічні відносини. На початку XX ст. істотно зріс український експорт у Литву на 30%. Так, Україна імпортує металовироби, залізничні вагони, хімікати, деякі види промислового устаткування, а також сільськогосподарську продукцію.


Информация о работе «Країни Балтії»
Раздел: География
Количество знаков с пробелами: 26769
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
59612
0
0

... ї конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 60-річчю Великої Перемоги. – Вип.ІІІ:Ч.1. – К.:Логос, 2005. – С.168–169. АНОТАЦІЇ   Аракелян Д.В. Зовнішня політика країн Балтії в контексті розширення ЄС та НАТО. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук зі спеціальності 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального ...

Скачать
57598
0
0

... 1993 р. – Відомість Верховної Ради. “Основні напрями зовнішньої політики України” [5;935]. Тут підкреслюється, що пріоритетним напрямом зовнішньої політики України є її діяльність у рамках Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Україна виступає за подальше розширення сфери діяльності ОБСЄ, зміцнення та підвищення ефективності діяльності цього міжнародного форуму. Ставилося також ...

Скачать
24651
0
0

... ї сировини (вапняк, мертель, глина) і торфу. У Литві й Латвії є янтар, в Естонії — горючі сланці й фосфорити. Історичний розвиток. Перші докладні відомості про племена, що населяли країни Балтії, з'являються наприкінці І ст. н. є. Давньоримський історик Тацит говорив про плем'я естіїв, що жили на березі Бурштинового моря (так раніше називалося Балтійське море). У ті часи через територію сучасної ...

Скачать
54748
10
2

... транспортні засоби будуть функціонувати і розвиватись у взаємозв'язку, як єдиний органічний елемент усього народного господарства. 2. Передумови розвитку і розміщення морського транспорту країн СНД Історія морського транспорту країн СНД, що мають вихід до моря є спільною. Взагалі, історія морського транспорту, дійсно як виду транспорту загальнодержавного значення, можна розпочати з 4-6 стол ...

0 комментариев


Наверх