2.  Україна і сша

Глобальне положення України по відношенню до США має ряд особливостей.

По-перше, США є найбільш віддаленим від нашої країни високорозвиненою державою (відстань від Києва до Вашингтона і Токіо складає ~ 8 тис. км.). Це породжує значні комунікаційні труднощі. Повідомлення з цими країнами можливо лише з використанням морського (через Атлантичний океан з США, а також Індійський і Тихий океани з Японією) або повітряного транспорту. До Японії, правда, можна потрапити і за допомогою сухопутного транспорту через територію Росії (далі частково морем).

По-друге, унаслідок інтенсивної експансії американського і японського капіталу, створення транснаціональних компаній при провідній ролі капіталів цих країн відстані реально скорочуються. Східно- і Південноєвропейські держави стають стартовим майданчиком для розповсюдження досягнень НТР і пов'язаних з нею технологічних і організаційних нововведень на схід, в т.ч. і до України. Необхідно також враховувати, що американські військові бази в Італії, Туреччині і Греції знаходилися (і до цих пір не демонтовані) в безпосередній близькості від України.

По-третє, положення України щодо США необхідно розглядати не тільки через геопросторове відношення, але і крізь призму інтересів української діаспори, яка є частиною глобального українства. Саме у США і в Канаді проживає найбільша кількість українців в Західній півкулі (1 млн. в США, 600 тис. в Канаді).

3.  Україна та японія

Що ж до ПГП України щодо Японії, то воно "розмивається" не тільки великою відстанню між цими країнами, але і існуванням "бар'єру" у вигляді великого масиву країн Азії. Проте той факт, що Японію можна лише умовно зарахувати до наших сусідів другого порядку (вона є сусідом нашого сусіда Росії, на Далекому Сході якої, в "Зеленому Клині", проживають українці, додає ПГП України деякі позитивні риси.

Политико-географическое положення України відносне два інших центрів світової силы- Західної Європи і Росії хоча і є глобальним, проте має чітко виражений регіональний в першому і сусідський характер в другому випадку.


4.  Україна та країни третього світу

 

В глобальному ПГП України слід брати до уваги її просторове відношення до великого масиву країн третього миру. Загалом це країни субтропічних і екваторіальних зон. До недавнього часу більшість з них називали країнами, що «розвиваються. Це надзвичайно різноманітна і велика група країн. Сюди входять такі поєднання держав, як "нові індустріальні країни" (НІС) - Сінгапур, Республіка Корея, острівний Китай (Тайвань) і навіть Таїланд, а також країни-експортери нафти (ОПЕК) - Алжир, Кувейт, Саудівська Аравія, Венесуела і др.; блоки і співдружність країн: Організація африканської єдності (ОАЄ), Організація американських держав (ОАГ), Асоціація держав Південно-східної Азії (АСЕАН).

Країни "третього світу" є величезною глобальною зоною політичної нестабільності. В значній мірі це пов'язано з недавнім колоніальним минулим, початковими етапами становлення їх державної незалежності, зокрема, в Африці і Азії межі сучасних держав успадковані від колишніх колоній, що часто не відповідає етнічному складу населення і є причиною напруженості, конфліктів і воєнних дій і вносить значну частку непередбаченості до геополітичних процесів країн "третього світу".

В той же час ці країни знаходяться у великій економічній і політичній залежності від високорозвинених країн Америки, Європи і Азії (Японія). Утворилася величезна вісь геополітичної напруженості - Північ-Південь. У конкретнішому виразі - це декілька осей: Північна і Південна Америка, Європа-Африка і Передня Азія, Японія – Південно-Східна і Південна Азія. Україна розташована на північному фланзі другої з них. Тому найбільш вірогідною сферою її геополітичних інтересів на "третьому світі" повинні стати країни Передньої Азії і Африки, які просторово знаходяться до неї ближче за всіх. При цьому необхідно врахувати, що ці групи країн є також зоною американських і західноєвропейських військово-стратегічних і економічних інтересів.

Більшість країн "третього світу" мають специфічну демографічну обстановку - швидкий приріст населення, що випереджає темпи економічного розвитку. У свою чергу, це веде до зростання соціальною, а отже, і політичній напруженості як усередині окремих країн "третього світу", так і між ними і високо і середньорозвиненими країнами, до яких відноситься Україна. Тому без урахування цієї ситуації не можна визначити і глобальне геополітичне положення України щодо країн цієї групи.

5. Україна та мусульманські країни

Слід мати на увазі також глобалізацію мусульманського чинника. Це стосується політичних аспектів мусульманського фундаменталізму, зміцнення військово-політичної могутності країн, де даний чинник грає провідну роль (Іран, Ірак, Пакистан) і тому подібне В Україні глобальне мусульманство має потенційні умови розповсюдження через Крим (татарське населення конфесійний є мусульманським). В майбутньому глобалізації мусульманства сприятиме зосередження в багатьох країнах Близького і Середнього Сходу нафти, і їх експансія до Європи, в т.ч. і до України, що разом з позитивними може мати і негативні наслідки.

6. Україна та сусіди второго порядку

У ПГП щодо сусідів другого порядку важливими є такі особливості:

1) Чітко визначити всіх сусідів другого порядку складно. Наприклад, якщо Чорне море вважати межею, то Грузія є сусідом першого порядку, а якщо визначати сусідство по суші, то вона вже не безпосередній, а опосередкований сусід;

2) Серед "сусідів" є країни, дуже близькі по відстані, як Чехія і Австрія, і дуже далекі, як Монголія або Північна Корея, вплив яких на ПГП України майже не відчувається;

3) деякі сусіди другого порядку визначають не стільки сусідське, скільки регіональне ПГП України. Це стосується перш за все Німеччини і Китаю;

4) на кількість і віддаленість сусідів другого порядку значний вплив робить Росія, особливо обширність її території. Внаслідок цього Україна не має окрім неї сусідів на півночі, північному сході і сході.

Але як зазначалося вище, серед сусідів другого порядку необхідно виділяти Австрію, Чехію, Болгарію, Грузію і Казахстан.

Австрія і Чехія - центральноєвропейські країни, колишні складові частини Австро-Угорщини, з якими особливо тісні історико-культурні зв'язки має Західна Україна. Дві інші - Болгарія і Грузія - причорноморські, по суті, є безпосередніми сусідами, оскільки між ними і Україною немає ніяких територіальних бар'єрів. Проте існують проблеми сумісного використання рекреаційного потенціалу, портової інфраструктури і тому подібне

Нарешті, Казахстан - молода держава, відокремлена від України великими просторами Росії. Його геопросторове ставлення до України формується під впливом двох чинників:

а) У Казахстані проживає багато українців (896 тис. чіл. у 1989 р.), які переїхали сюди порівняно недавно (депортація, переселення на цілину), поселилися переважно в північній степовій зоні і ще не всі адаптувалися (частина з них може повернутися до України);

б) Казахстан багатий корисними копалинами, особливо рудами, кольоровими і рідкоземельними металами, яких потребує індустрія України. Тому Україна зацікавлена, щоб її взаємини з цією державою були як можна кращими.


7. Висновки

 

Переваги ПГП України:

1.  Україна має вигідне економічне і геополітичне положення щодо сусідів першого і другого порядків. України лежить на перетині найважливіших сучасних торгових шляхів, що дозволяє їй активно торгувати, а також використовувати землю для транзитних перевезень.

2.  Україна має дуже вигідне положення щодо США, що дозволяє отримувати кредити, а також активно вести торговлю з цією державою.

3.  Україна вигідно розташована щодо мусульманських країн, які в наш час є головними експортерами нафти.

4.  Близькість до Росії є дуже вигідним фактором для розвитку економіки України, тому що Росія − головний експортер нафти у Європі. Україна купляє більш дешевий газ у Росії, а також транзитом перевозить до Європи.

 

Недоліки ПГП України:

1.  Україна знаходить дуже близько до «гарячих» точок світу: Балканських півострів, Ірак, Близький Схід, Закавказзя.

2.  Україна не межує з жодною високорозвиненою країною, хоча на Заході знаходять країни-нові члени ЄС, у яких дуже велике майбутнє.


Список літератури:

1.  Географія України: Навч. посібник/ За ред. Проф. В.Ю. Некоса − Харків, 1993. − 184с.

2.  Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. − Львів: Світ, 1994. − 472 с., іл.

3.  Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України: Підручник. − К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. − 479 с.

4.  http://images.google.com/

5.  http://io.ua/s1628

6.  http://www.mfa.gov.ua/uno


Информация о работе «Економіко- і політико-географічне положення України»
Раздел: География
Количество знаков с пробелами: 16297
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
20134
1
0

... території; держави-сусіди, їх кількість та участь у військово-політичних блоках; наявність територіальних претензій; близькість осередків міжнародної напруженості та ін. 3. Транспортно-географічне положення Близькість чи віддаленість від міжнародних сухопутних, морських та інших шляхів; наявність морських портів; оцінка компактності території самої країни та ін. 4. Сусідське (власне ...

Скачать
19366
0
3

... ї" України. І загалом, як степ ними сприймається не степова фізико-географічна зона, а його середньо- та південностепові підзони. В очах респондентів "Поділля" виявилося зміщеним на схід від його положення на схемі фізико-географічного районування. Ядром цього вернакулярного регіону став Середньобузький лісостеп і захід Придніпровської височинної області. Поділля ж у межах Хмельницької та Тернопі ...

Скачать
36074
0
0

... зору держава, щоб бути стійкою, повинна бути самодостатньою. Саме Челлен ввів в науковий обіг поняття "геополітика", яку він визначав як доктрину, що розглядає державу як географічне, або просторове явище. Геополітику він відрізняв від політичної географії, яка, в його уявленні, є наукою про місце проживання людських співтовариств в їх зв’язку з рештою елементів Землі. 1.2 Політичний простір ...

Скачать
63191
0
0

... держави, а з іншого — залишити достатньо коштів підприємствам та громадянам з метою збереження максимальної зацікавленості у результатах їх діяльності. Регулювання нових економічних відносин потребує гнучкої податкової політики, яка б дала змогу оптимально пов'язати інтереси держави з інтересами рядових платників податків. Вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального ...

0 комментариев


Наверх