2. Протирадіаційні укриття (ПРУ)

При радіоактивному зараженні місцевості ПРУ захищають людей від зовнішнього гамма-випромінювання та безпосереднього попадання радіоактивного пороху в органи дихання, на шкіру та одежу, а також від світлового випромінювання ядерного вибуху.

При відповідній міцності конструкцій ПРУ можуть частково захистити від дії ударної хвилі будь-якого вибуху та уламків зруйнованих будинків. Крім цього, протирадіаційні укриття захищають від попадання на шкіру і одежу крапель СДОР і аерозолів бактеріальних засобів. Захисні властивості ПРУ (сховища) від радіоактивного опромінення оцінюються коефіцієнтом послаблення радіації, який показує в скільки раз рівень радіації на відкритій! місцевості при висоті 1 м, більше рівня радіації в укритті (сховищі).

Всі захисні споруди, виконані з неметалевих матеріалів, захищають від гамма-нейтронного випромінювання. їх ефективність може бути підвищена шляхом застосування прокладок з легких матеріалів. Протирадіаційні укриття влаштовують а розрахунком найбільшого Кпосд (захисту). Вони обладнуються насамперед у підвальних поверхах будинків та споруд. Підвали у цегляних будинках послаблюють радіацію у 200-300 разів, середня частина підвалу цегляного будинку в декілька поверхів — у 500-1000 разів. Підвали у дерев'яних будинках в 7-12 раз.

Під протирадіаційні укриття можуть бути використані і наземні поверхи. Найбільш придатні для цього кам'яні і цегляні будинки, які мають капітальні стіни та невеликі площі отворів. Перші поверхи багатоповерхових будинків послаблюють радіацію в 5-7 раз, а верхні (за винятком останнього) у 50 разів. У ПРУ повинні бути основні та допоміжні приміщення. До основних, належать місця для розміщення людей, а до допоміжних — санітарні вузли, вентиляційні та інші. Площа приміщення для укриття людей розраховується з норми на одну людину 0,4-0,5 м2.

Висоту приміщень ПРУ у пристосованих будинках приймають не менше 1,9м від відмітки підлоги до низу виступаючих конструкцій перекрить. В основних приміщеннях ПРУ встановлюють 2-3-ярусні нари-лавки для сидіння і полиці для лежання.

При розміщенні ПРУ у підвалах, погребах і інших заглиблених приміщеннях висотою 1,7-1,9 м передбачають одноярусне розміщення нар. Місткість ПРУ залежить від площі приміщень для укриття і може бути на 50 і більше людей.

В ПРУ місткістю до 300 чоловік фільтровентиляційне обладнання може встановлюватись у приміщеннях для укриття людей.

В ПРУ місткістю більше 300 чоловік передбачають приміщення для фільтровентиляційного обладнання.

Для зберігання зараженого одягу при одному з виходів (входів) передбачають спеціальне місце, яке відгороджується від приміщення для людей перегородками з вогнетривкого матеріалу:

В ПРУ, місткістю до 50 чоловік для зараженого одягу допускається улаштування при вході вішалок, розмішених за шторою. У ПРУ обладнуються два входи, розміщені у протилежних місцях сховища під кутом 30° один до одного. При вході встановлюють звичайні двері, укріплені в місцях прилягання до дверних коробок.

У заміській зоні ПРУ влаштовують у підвалах житлових будинків різного призначення — погреби, овочесховища, а також будинки.

Пристосування під ПРУ будь-якого приміщення зводиться до виконання робіт по підвищенню Косі, герметизації і влаштування постійної вентиляції.

Підвищення захисних властивостей (коефіцієнт захисту) здійснюється за допомого збільшення товщини стін, перекрить, дверей, закриття вікон цеглою та інших робіт. Для цього ззовні, кругом стін, які виступають вище поверхні землі, роблять обсип И з землі, віконні та дверні отвори закладають цеглою, іншими матеріалами, перекриття засипають шаром фунту, глини, піску і т.п. Засипання перекриття ґрунтом вимагає посилення несучих конструкцій погребу, підвалу і т.п.

Для герметизації приміщень, у яких будуть перебувати люди, закривають всі щілини, тріщини, отвори у стелі, місця входу опалювальних та водопровідних труб. Двері оббивають лінолеумом, повстю і іншими матеріалами, а місце прилягання дверей до дверного отвору оббивають пористою гумою.

Вентиляція заглиблених укрить місткістю до 50 чоловік здійснюється природним провітрюванням через приточні та витяжні короби. Короби робляться з дощок або металевих труб з внутрішнім перетином 200-800 см2. У притомний короб встановлюють протипороховий фільтр, зверху роблять дашок, внизу — засувки.

При обладнанні ПРУ у будинках замість витяжного короба слід використовувати димарі та вентиляційні канали, справність яких обов'язково потрібно перевіряти.

Для підсилення тяги витяжний короб встановлюють вище приточного на 1,5-2 м. Водопостачання укриттів здійснюється від зовнішньої мережі, а також створюють запас води у відрах, бачках, (обов'язково з кришками), розраховуючи 3-4 л на добу для однієї людини.

Освітлення здійснюється від загальної електромережі. При її відсутності використовуються ліхтарі, свічки, гасові лампи.

Опалення здійснюється від загальної опалювальної системи та інших теплових приладів.

Погріб, зроблений з каміння, є майже готовим протирадіаційним укриттям (мал. 34).

При потребі перекриття погребу підсилюють, насипають шар ґрунту 50-80 см (для підвищення Кзж), встановлюють витяжний короб, на вхідні двері вішають штори із щільної тканини. Пристосування під ПРУ цегляного будинку.

При недостатній кількості обладнаних приміщень під ПРУ можуть додатково будуватися окремі укриття із збірних залізобетонних елементів. Для їх будівництва можуть використовуватися промислові конструкції, місцеві будівельні матеріали (лісоматеріали, каміння, саман). Взимку можна використовувати сніг, лід, промерзлу землю.

Будівництво окремого ПРУ починають з риття котловану, у якому розміщують кістяк укриття. Після складання кістяка та з'єднання його елементів всі щілини у стінах старанно закладаються, проміжки між стінами котловану засипаються ґрунтом та трамбуються. Потім засипають ґрунт у місці прилягання перекриття до землі.

Над перекриттям влаштовують гідроізоляцію шляхом наклеювання . руберойду, толю, поліетиленової плівки, а також можна використовувати глину.

Вхід у ПРУ влаштовують, як правило під кутом 90° до основного приміщення сховища. Він робиться у вигляді герметичного тамбуру. В основному приміщенні на вхід і вихід з тамбуру вішають штори із цупкої тканини, (щільного матеріалу). Внутрішнє обладнання ПРУ аналогічне обладнанню приміщень сховища.

Для перекриття можуть використовуватись залізобетонні плити, колоди та жердини, хмиз і т.п. Довжина жердин та розміри фашин залежать від ширини котловану по верху, а остання — від міцності ґрунту. Зв'язують фашини дротом перетином 1-2 мм. Кінці фашин рівно відпилюють, а самі фашини закріплюють через 35-45 см перев'язками. У котловані фашини зв'язують між собою у 3-4 місцях дротом.

В сипучих та слабких ґрунтах необхідно будувати в одежі крутості. Найпростішими та найнадійнішими є укриття із колод та жердин безрубочної конструкції.

Будують ПРУ безрубочної конструкції у такій послідовності: викопують котлован, на дно котловану кладуть лежні — між ними нижню розпірну раму, на необхідній висоті підвищують верхню раму, на поздовжній лежні з двох боків одночасно опускають збоку стряки і притискають їх ґрунтом, укладають зверху накат, до накату прикручують верхню раму. Споруду повністю засипають ґрунтом. У сипучих та слабких грунтах краще всього будувати ПРУ з кільцевих фашин. Таке укриття надійне, його можна швидко побудувати. При відсутності лісоматеріалів ПРУ можна побудувати із саману. Покриття ПРУ із саману можна робити з саманних блоків. У слабких грунтах спочатку викладають стіни, а потім будують риштування,з опорою на стіни. Зверху на укриття насипають шар фунту.


Висновок

Населення укривається у захисних спорудах за сигналами ЦО. Заходити до них потрібно організовано, швидко і без паніки. У сховищі зручніше розміщуватися групами — з тих, хто разом працює або мешкає в одному будинку. В кожній групі призначають старшого. Тих, хто з дітьми, розміщують в окремих відсіках або у спеціально відведених місцях. Літніх і хворих намагаються влаштувати ближче до вентиляційних труб.

У сховище (укриття) потрібно приходити зі своїми засобами індивідуального захисту органів дихання, продуктами харчування і документами. Не дозволяється приносити з собою речі громіздкі, з сильним запахом, легкозаймисті, приводити тварин. У сховищі забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозволу коменданта. Всі у сховищі зобов'язані виконувати роз­порядження чергового по сховищу, надавати посильну допомогу хворим, інвалідам.


Список використаної літератури

1. Цивільна оборона - Губський: Стихійне лихо, аварії, катастрофи та їх характеристики; http://readbookz.com/book/198/7490.html

2 Цивільна оборона - Губський: Прилади хімічної розвідки; . http://readbookz.com/book/198/7500.html

3. Організація та завдання цивільної оборони України; http://www.tnpu.edu.ua/kurs/385/t11.htm

4. А.І.Губський “Цивільна оборона”1995, 11-15;

5. В.М. ШОБОТОВ Цивільна оборона. Навчальний посібник - Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- 439с.;

6. Кучма Мирослав Михайлович Цивільна оборона (цивільний захист).- Львів: Магнолія плюс; видавець СПД ФО "В.М.Піча", 2005.- 360с.


Информация о работе «Пристосування підвальних і напівпідвальних приміщень під протирадіаційні укриття»
Раздел: Военная кафедра
Количество знаков с пробелами: 23936
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
39873
4
1

... розглянутого внутрішнього устаткування, сховище оснащене різним протипожежним, санітарним та іншим устаткуванням. При експлуатації сховищ організовано, швидко і чітко їх заповнюється людьми за сигналом. Загальний час, необхідний для заповнення такої захисної споруди: де l1, l2 — довжина характерних ділянок маршруту (горизонтальна поверхня, сходи тощо), м; для спрощення розрахунків перехід ...

Скачать
124152
0
0

... з сигналами оповіщення цивільної оборони і правилами поведінки. Одним із засобів захисту населення є своєчасна евакуація людей із загрозливих районів. Отримавши розпорядження щодо проведення евакуації, начальники і органи управління цивільної оборони міста та районів разом з евакуаційними комісіями і службами цивільної оборони у відповідності до плану проводять оповіщення керівників підприємств, ...

Скачать
125490
7
1

... об`єктів, застосування противником ЗМУ; аерозольна протидія технічним засобам розвідки противника та маскування військ та об`єктів аерозолями; ураження противника запалювальної зброї. Задачі: Виявлення, оцінка масштабів та наслідків зруйнуваннь радіаційно-хімічно небезпечних об`єктів та застосування противником ЗМУ. Ліквідація наслідків зруйнувань радіаційно-хімічно небезпечних об`єктів та ...

0 комментариев


Наверх