Початок роботи – через 1год. після виявлення фактичної радіаційної обстновки

1. Початок роботи – через 1год. після виявлення фактичної радіаційної обстновки.

2. Коефіціент послаблення визначається відповідно до умов розміщення людей (відкрито, у спорудах, техніці).

Визначають дозу опромінення робітників тваринництва за 5 і 10год. роботи при коефіцієнті послаблення Кпос. = 1 (2, 10). Люди починають працювати на фермі с.Півні

(робоча точка № 10) через 1год. після виявлення фактичної радіаційної обстановки, тобто 4год. після вибуху.

Д = Дтабл. * (Р1 / 100) / Кпос.

Д = 57 * (240,5 / 100) /1 = 137;

Д = 57 * (240,5 / 100) / 2 = 68,5;

Д = 57 * (240,5 / 100) /10 = 13,7;

Д = 84 * (240,5 / 100) / 1 = 202;

Д = 84 * (240,5 / 100) / 2 = 101;

Д = 84 * (240,5 / 100) / 10 = 20,2.

Режими радіаційного захисту населення

Зона забруднення	Рівень радіації на 1 год. після вибуху	Умовні назви режиму захисту	Загальна тривалість дотрим. режиму захисту, діб.	Послідовність дотримання режиму захисту
				1.Тривалість перебування в ПРУ (час припинки роботи об’єкта)	2.Тривалість роботи об’єкта з використанням для відпочинку ПРУ, діб	3 Тривалість роботи об’єкта з обмеженим перебуванням людей на відкритій місцевості (протягом кожної доби до 1-2 год.), діб
В	226	5-В-1	12	2 доби	2	12

Визначають режим радіації центра с.Півні на 1год. після вибуху.

Р1 = 72 * 3,7 = 266,4.

2.2 Оцінка хімічної обстановки

Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки (варіант 2). Аварія на підприємстві «Агро» з виливом СДОР (аміаку)

Кількість СДОР, т	Швидкість вітру, м/с	t повітря на висоті, м		Розміщено населення		Забезпечено протигазами, %
		0,5	2,0	відкрито	у споруді
80	1	-15,2	-15,4	80	20	40

Зведена таблиця розрахункових даних щодо оцінки хімічної обстановки

Розміри зони хім. зараження			tпідх, хв	Втрати населення
				Всього	Ступінь ураження
Г, км	Ш, км	S, км2			Легкий	Важкий, середній	Смертельний
0,5	0,4	0,1	39	262	65	105	92

Г – глибина, Ш – ширина, S – площа зони хім. ураження;

tпідх – час підходу зараженого повітря до села;

В селах Сорокино, Півні, Хлібне, Павівка мешкає по 500 жителів в кожному.

Визначають різницю температур на висоті 50 см і 200 см:

Δt° = t50 – t200 = -15,2 – (- 15,4) = 0,2°

За значенням швидкості вітру і різниці температур визначають ступнь вертикальної стійкості повітря – конвекція.

Глибина зони хімічного зараження визначається за формулою:

Г = (Гтабл * Кпр * Кв) / Крозм

Гтабл - табличне значення глибини поширення хмари зараженого повітря;

Кпр - коефіціент пропорційності;

Кв - коефіцієнт, який враховує вплив швидкості вітру на глибину поширення хмари зараженого повітря;

Крозм – коефіцієнт, який враховує умови розміщення ємкості.

Г = (0,27 * 2,7 * 1,0) / 1,5 = 0,5

Ш = К * Г

К – коефіцієнт, враховуючий ступінь вертикальної стійкості атмосфери: при конвекції К = 0,8.

Ш = 0,8 * 0,5 = 0,4

S = 0,5 * Г * Ш

S = 0,5 * 0,5 * 0,4 = 1

Визначення часу підходу зараженого повітря:

tпідх = R / (Vср * 60)

R – відстань району аварії до об´єкта (села), м;

Vср – середня швидкість переселення зараженої хмари вітром, м/с;

60 – перевідний коефіцієнт із секунд у хвилини.

Звертають увагу на кількість населення, що опинилося в осередку хімічного ураження. За умов пропорційного розміщення населення в с. Півні, вона визначається через частку населеного пункту, яка опинилася в зоні поширення хмари зараженого повітря.

Крім того, слід урахувати умови розміщення населення (відкрито, у захисних спорудах) і забезпеченість його протигазами.

Розрахункові формули:

визначення кількості населення, яке опинилося у осередку ураження і розміщено відкрито та у спорудах:

Nос = N * λ / 100;

Nос. від. = Nос. * α / 100;

Nос. сп. = Nос. – Nос. від.,

N – загальна кількість населення, що проживає в селі;

Nос – кількість населення, що опинилася у осередку ураження;

λ – частина села, що опинилася у осередку ураження, %;

Nос. від. – кількість населення, що опинилася у осередку ураження і знаходиться на відкритій місцевості, %;

α – частина населення, що опинилася у осередку ураження і знаходиться на відкритій місцевості, %;

Nос. сп. – к-ть населення, що опинилася у осередку ураження і знаходиться у спорудах.

(Nос = 500; Nос. від. = 400; Nос. сп. = 100)

визначення втрат населення в осередку ураження відносно їх умов розміщення:

Ввід = Nос. від. * βвід / 100;

Всп = Nос. сп. * βсп / 100;

Взаг = Ввід + Всп;

Ввід – втрати людей, що опинилися в осередку ураження і знаходяться на відкритій місцевості, осіб;

Всп – втрати лю людей, що опинилися в осередку ураження і знаходяться у спорудах, осіб;

Взаг – загальні втрати людей, осіб;

βвід; βсп – можливі втрати людей від СДОР в осередку ураження відповідно до їх розміщення відкрито і у спорудах, %;

Ввід = 400 * 58 / 100 = 232;

Всп = 100 * 30 / 100 = 30;

Взаг = 232 + 30 = 262.

визначення структури втрат населення:

Влег = Взаг * γлег;

Всер, важ = Взаг * γсер, важ;

Всм = Взаг – (Влег + Всер, важ) = Взаг * γсм,

γлег; γсер, важ; γсм – показники, які враховують структуру втрат населення в осередку хім. ураження.

(Влег = 65; Всер, важ = 105; Всм = 92).

Висновок

Потенційно небезпечні хімічні речовини та біологічні препарати – хімічні речовини та біологічні препарати природного чи штучного походження, що їх виготовляють на території України чи отримують з-за кордону для використання у господарстві і побуті, які негативно впливають на життя та здоровя людей, тварин і рослин, а також довкілля, у звязку з чим ці речовини та препарати обовязково вносять до державного реєстру потенційно небезпечних хімічних речовин і біологічних препаратів.

Обєкти господарювання, на яких використовуються отруйні речовини, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні обєкти. При аваріях або зруйнуванні цих обєктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин отруйними речовинами.

Велику частку потоку товарів становить продукція хімічної, гірничо-добувної та переробної промисловостей, які в основному базуються на оперуванні з великими кількостями різноманітних хімічних речовин. Останні можуть бути і малотоксичними, і найсильнішими отрутами. Хоча, як вважав ще славнозвісний Парацельс (1493 – 1541рр.): «Всі речовини отруйні; немає жодної, яка не була б отруйною. Лише правильна доза розрізняє отруту і ліки...»

Виробництво, транспортування і зберігання отруйних речовин регламентується спеціальними правилами техніки безпеки і контролю. Проте при значних промислових аваріях, катастрофах, пожежах і стихійних лихах можуть виникнути руйнування виробничих споруд, складів, місткостей, технологічних ліній, трубопроводів та інше. Як результат цього великі кількості отруйних речовин можуть потрапити у навколишнє середовище: на поверхрю грунту, різноманітні обєкти, в атмосферу і поширитися на території населених пунктів, що може бути причиною масових отруєнь робітників виробництва і населення.

Небезпека ураження людей може виникнути при ліквідації хімічної зброї, складовою частиною якої є високотоксичні бойові отруйні речовини.

Список використаної літератури

1.  Скобло Ю.С., Тіщенко Л.М., Цапко В.Г. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб./ для вищ. навч. аграр. закл. I-IV рівнів акредитації. – Вінниця: «Нова книга», 2000.

2.  Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України I-IV рівнів акредитації. – К.: «Каравела», 2003.

3.  Губський А.І. «Цивільна оборона» - К.: 1995.

4.  Егоров П.Т., Шляхов И.А., Алабин Н.И. «Гражданская оборона» - М.: «Высшая школа». 1977.

5.  Мигович Г.Г. «Довідник з цивільної оборони» - К.: ЗАТ «Українська технологічна група». 1994.

6.  Стеблюк М.І. «Цивільна оборона». «Урожай». 1994.