2. МОДЕЛЬ МЕРЕЖІ ДОСТУПУ

Для розрахунку необхідної кількості ONU і довжини ОК пропонується модель мережі абонентського доступу приведена на рис.2.1

Уся територія розміщення абонентів розділяється на трикутні елементи поверхні, що складають сегмент, приведений на рис.2.1. Дана модель відноситься до класу геометричних, уперше використана для проектування VDSL систем у проекті RACE 2087/TITAN [2].

Рисунок 2.1— Геометрична модель зони розподілу РАТС

РАТС розташовується в точці А, у крапках F розташовуються розподільні коробки (РК) до яких підключаються абоненти, у точках B,C,D,E розподільні шафи (ШР). Довжини всіх ділянок можуть бути визначені геометрично. Припускаємо, що кут , і елементи поверхні рівносторонні трикутники. Довжини ділянок AB і BC визначаються як функції від :

. (2.1)

(м)

При  CD і CE рівні AB і BC:


 (2.2)

 (м).

Ділянки AF, BF, CF, EF геометрично визначаються:

 . (2.3)

 (м).

Значення, отримані геометричним шляхом трохи менше одержуваних у реальній мережі, тому приймаємо:

 (2.4)

 (м).

Для подальшого спрощення приймемо, що елементи поверхні представляються окружностями з радіусами:

 (2.5)

 (м).

Дистанція від центра окружності до місця розміщення абонента являє собою ділянку від РК до приміщення абонента. Приймається що додатково необхідно 15 метрів для проводки усередині приміщення. Таким чином:

 (2.6)

м,

 (м).

Мінімальна і максимальна довжини абонентського шлейфа:

 (2.7)

 (м),

 (м).

Обчислені значення ділянок геометричної моделі зведені в табл 2.1.

Таблиця 2.1— Параметри геометричної моделі

Параметр Значення
R 2580 м
60
AB,BC,CD,CE 745,62 м
AF,BF,CF,DF,EF 485,04 м
F Sub 15-254,94 м
A Sub 500,04-2976,84 м

Припустимо, абоненти розподілені по елементах поверхні відповідно до рис. 2.2 приймемо, що одночасно використовують VDSL модеми 10% абонентів. Розподіл елементів можна представити в вигляді трикутника, який буде являтись сегментом загальної території мережі доступу.


Рисунок 2.2 — Розподіл абонентів по елементах поверхні.

Складемо розподіл мінімальної і максимальної довжин АЛ для різних елементів поверхні.

Наприклад, для елементів A1,B1 відповідно до (2.5),(2.6),(2.7) визначаємо мінімальну і максимальну довжину:

; ( 2.8)

 (м);

; (2.9)

 (м).

Для елементів В2, В3, С1 відповідно отримаємо:

; (2.10)

(м).

; (2.11)

 (м).

Для елементів С3, С2, С4, D1, Е1 маємо:


; (2.12)

 (м).

; (2.13)

 (м).

Для елементів D2 D3 , D4, Е2, Е3, Е4:

; (2.14)

 (м).

;

 (м).

Таблиця 4.2 — Розподіл довжин АЛ

Елементи

поверхні

Діапазон

довжин АЛ [м]

Загальна кількість абонентів % абонентів

A1, B1

500,04-1000,56 300 32,6

B2,B3,C1

1245,66-1746,18 240 26,1

C2,C3,C4,D1,E1

1991,28-2491,8 200 21,7

D2,D3,D4,E2,E3,E4

2736,9-2976,84 180 19,6

3. РОЗРАХУНОК ВАРІАНТІВ РОЗМІЩЕНЯ ONU

Розміщення ONU можливо в приміщенні РАТС, у ШР, у РК. Відповідно до розглянутої моделі мережі абонентського доступу можливі наступні варіанти топологій:

1. FTA (волокно до А).

2. FTAB (волокно до точок А и B).

3. FTAC (волокно до точок А и C).

4. FTF (волокно до точок F).

Приймемо максимально припустиму довжину АЛ для технології VDSL рівної 1500м. Потрібно визначити кількість абонентів, що можуть бути підключені до ONU.

Для варіанта FTA, ONU розташовується в приміщенні РАТС, абоненти підключаються через ШР у точці А. Таким чином, можна підключити абонентів A1 і B1. Для абонентів B2 і В3 розмір шлейфу лежить у діапазоні 1494-2095 тому приймемо, що в середньому довжина АЛ перевищує 1500.

Загальне число абонентів з можливістю підключення складає 30. Маючи на увазі, що наша модель складається з 6-ти сегментів необхідна ємність ONU складе 30х6=180 портів.

Для варіанта FTAB ONU розташовуються в точках А и В. До ONU у точці А підключаються абоненти розташовані в A1, до ONU у точці В можливо підключити абонентів B1, B2, B3, C1.

Таким чином, необхідний один ONU у точці А ємністю 15х6=90 портів, і 6 ONU у точках B ємністю  портів кожний. Загальна кількість підключених абонентів складе 180+39х6=414 з 552.

Для варіанта FTAC до ONU у точці А підключаються абоненти A1 і B1. До ОNU у точці С абоненти C1, C2, C3, C4, D1, E1. Загальна ємність ONU у точці А складе 180 портів. Ємність ONU у точці C складе 8+4+4+4+4+4=28. Для покриття всієї площі МАД знадобиться 6 ONU у точках С. Загальна кількість підключених абонентів складе 180+28х6=348 з 552. Для варіанта FTABCDE ємність ONU у точці А - 15х6=90, у точці В - 15+8+8=31, у точці С - 8+4х3=20, у точках D і E - 3х3+4=13. Необхідно 6 ONU у кожній точці для покриття всієї зони МАД. Загальна кількість абонентів, що підключаються, складе 552.

Для варіанта FTF, для покриття всієї необхідно 12 ONU ємністю 15 портів, 18 ONU ємністю 8 портів, 30 ONU ємністю 4 порти, 36 ONU ємністю 3 порти. Загальна кількість підключених абонентів складе

Результати розрахунку загальної кількості ONU приведено в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 — Результати розрахунку кількості ONU.

Топологія

Кількість

ONU/ємність одного ONU

Кількість абонентів з довжиною АЛ<1500м/загальна кількість абонентів
FTA 1 1xONU(A)/180 180/ 552
FTAB 7

1xONU(A)/90

6xONU(B)/39

414/552
FTAC 7

1xONU(A)/180

6xONU(C)/28

348/552
FTABCDE 25

1xONU(A)/90

6xONU(B)/31

6xONU(C)/20

12xONU(D/E)/13

552/552
Fiber to F 96

12x15

18 x 8

30 x 4

36 x 3

552/552


Информация о работе «Проектування мережі абонентського доступу на основі технології VDSL»
Раздел: Коммуникации и связь
Количество знаков с пробелами: 23794
Количество таблиц: 8
Количество изображений: 12

Похожие работы

Скачать
38407
1
7

... (найменування, реквізити, статус); ведення довідника тарифних планів; обробка і тарифікація даних по спожитих послугах; підготовка бухгалтерських документів; підготовка фінансової звітності. Основні вимоги до системи billing: модульна архітектура. Забезпечує підвищення продуктивності і надійності системи шляхом розподілу навантаження між різними компонентами; розподілена установка. З метою ...

0 комментариев


Наверх