Навигация
Екологічний стан території області
65307
знаков
1
таблица
0
изображений
4. Екологічний стан території області
Нині важко знайти території, які б не зазнали антропогенного навантаження, але Сумщині вдалося зберегти гармонію людини і природи. І хоча в області існує низка екологічних проблем, за більшістю екологічних показників Сумщина належить до найбільш екологічно чистих областей України.
За рівнем забруднення атмосферного повітря Сумщина входить у десятку найчистіших регіонів держави. Викиди від стаціонарних джерел забруднення з підприємств області складають менше 1% загальних викидів в Україні.
По території області протікає 165 річок. Найбільші з них – Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У межах області розташовані 33 великі озера і понад 1600 ставків. Область належить до басейну Дніпра. Гідрохімічний аналіз поверхневих водних об’єктів області дає підстави стверджувати, що якість води більшості річок задовільна.
Чорнобильське лихо майже не зачепило природно- заповідні багатства краю: заповідники, національний парк, заказники та інші біологічні дива. Тож їхні ресурси можна використовувати без побоювань.
Але не все так безхмарно, як здається на перший погляд. Екологічні проблеми в регіоні все ж існують:
-збільшення обсягів викидів в атмосферу в умовах зростання економічної активності підприємств, реанімація старих технологій та використання застарілого обладнання;
-погіршення стану лісів, їх масове захворювання, лісові пожежі як результат низької культури господарювання;
-зменшення різноманітності та чисельності рослинного та тваринного світу,зростання масштабів браконьєрства та самовільних вирубок.
В регіоні проводиться активна наукова діяльність екологічного спрямування:
-збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища;
-захист життя і здоров’я населення віднегативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища;
-досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.
Впроваджені і діють такі екологічні програми, як : «Регіональна програма «Полісся», «Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища до 2015 року» та ін. [27,c.41;39]
Велика увага в області приділяється екологічній освіті населення, а особливо- підростаючого покоління, адже їм творити майбутнє, а воно повинно бути екологічно чистим.
5. Стан туристичної галузі Сумської області
Туризм сьогодні – це сфера діяльності, яка поступово здобуває вагоме значення в соціально – екологічному розвитку регіону.
У Сумщини великий туристичний потенціал, їй є що показати, але регіон знаходиться на останньому місці по наданню туристичних послуг. За кількістю підприємств туристичної галузі Сумщина займає 27 місце, за кількістю туристів - 26, екскурсантів – 20. Це чи не найгірший показник в державі.[39]
Чому ж область з таким багатимитуристичними ресурсами пасе задніх? Причин дуже багато і всі вони досить серйозні, але основне – брак коштів.
У 2003 р. була прийнята нова редакція «Програми розвитку туризму області до 2010року». Проте реалізація цього документа наштовхнулася на ту ж проблему: відсутність коштів.
На сьогоднішній день складається досить скрутна ситуація з кваліфікованими кадрами: екскурсоводів, гідів – перекладачів, менеджерами туризму.
Обласна туристична асоціація спільно з управлінням культури та туризму обласної державної адміністрації планує відновити практику підготовки та перепідготовки кадрів. Бо, як відомо, кадри вирішують все.
Станом на 01.01.2007р. в області зареєстровано52суб’єкти туристичної діяльності, що мають ліцензію Держтуризмкурортів. У 2006р. кількість обслугованих туристів склала 16330 осіб, що в 1,1р. більше в порівнянні з 2005р., кількість екскурсантів становить 21663 особи, це в 1,4рази більше, ніж у 2005р. В 1,7 рази збільшились надходження до бюджету (509,2 тис. грн..) від діяльності туристичних організацій. Обсяг наданих туристичних послуг склав 7798грн.
Ефективність роботи туристичних організацій у 2006 році знизилась – у середньому один ліцензіат обслужив 314 туристів, що на 43,3% менше ніж у 2005р.
Продуктивність праці також знизилась – у середньому на одного працівника припадає 77,9 тис.грн. обсягу наданих туристичних послуг, що на 21,1% менше ніж у 2005році.
Такі показники роботи є результатом того, що на туристичний ринок області прийшло багато суб’єктів підприємницької діяльності, що не мають досвіду роботи у цій галузі, 11 туристичних організацій протягом року з різних причин взагалі не здійснювали туристичну діяльність.[12;21;22;28]
Додатки №№ 18,19
У перспективі (до 2015 р.) значно зміцниться матеріально-технічна база сфери туризму, покращиться комфортність готельного господарства. Кількість номерів у готелях передбачається довести до 950-1000 од., що дозволить обслужити 80-85 тис. приїжджих.
Додаток № 20
Висновок
В умовах структурних перетворень господарства України область в перспективі повинна зосередити зусилля на розвитку зони відпочинку та оздоровлення населення, зони природно – рекреаційних ландшафтів регіонального значення, де слід розвивати всі елементи інфраструктури, що сприяють охороні та раціональному використанню природно – заповідних і природно – рекреаційних територій області .Ширше використовувати потенціал лісових, водних ресурсів через обладнання відповідної території як для короткочасного, так і тривалого відпочинку. Для цього необхідне доскональне вивчення берегової смуги водних ресурсів: аналіз пляжів, транспортна доступність, інфраструктурна забезпеченість цієї території, санітарно-гігієнічні показники водних ресурсів.
Подальший розвиток туристичної сфери характеризується позитивними та негативними чинниками. Про позитивні чинники було вже сказано вище : багаті природні рекреаційні ресурси, унікальні історико – культурні ресурси, наявність мережі об’єктівоздоровлення та відпочинку і багато інших.
До негативних чинників розвитку туризму в області можна віднести :[12,c.44]
- невідповідність якісних характеристик ( у тому числі рівня комфортності) та організаційно – економічних механізмів функціонування рекреаційної інфраструктури, готельного господарства міжнародним нормам і стандартам;
- необґрунтованість і відсутність ефективних механізмів регулювання цін на туристсько – екскурсійні, санаторно – курортні й готельні послуги, рівень та динаміка яких повинні визначатися стратегією пожвавлення індустрії оздоровлення і відпочинку;
- надмірний ( з огляду на законодавчо визнану потребу пріоритетногорозвитку рекреаційної сфери і, зокрема, туризму) податковий тиск на ці підприємства, введення нецільових додаткових зборів і відрахувань ( у тому числі в обласний бюджет);
- низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристсько – екскурсійної та санаторно – курортної діяльності, слабкість її інформаційно – рекламного забезпечення на внутрішньомуі особливо зовнішньому ринках, недоліки територіальної організації туристсько – екскурсійних маршрутів та інформаційної інфраструктури.
Пріоритетними заходами щодо розвитку туризму в області повинні стати:
- створення структурних підрозділів з питань туризму на рівні області, адміністративних районів та міст;
- реконструкція та модернізація санаторно – курортних, відпочинкових і туристичних закладів, а також автомобільних доріг по основним туристичним маршрутах, реставрація та відбудова пам’яток історії
та культури;
- створення умов для реалізації інвестиційних проектів, нарощування обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення в’їздного та внутрішнього туризму;
- підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об’єктів історико – культурної спадщини;
- організація туристично – оздоровчої та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків і молоді;
- визначення земельних ділянок для створеннявідповідної туристичної інфраструктури, в тому числі для будівництва готелів, мотелів, гольф- трас, парків розваг;
- провадження нових туристичних маршрутів і тематичних екскурсійних програм;
- розробка та впровадження комплексу заходів щодо безпеки туристів при проведенні масових заходів та під час виникнення надзвичайних ситуацій, небезпечних для життя туристів;
- залучення та ефективне використання іноземних інвестицій у розвиток інфраструктури туризму: транспортної системи, готельного та ресторанного бізнесу, індустрії розваг, сфери зв’язку та інформаційних служб.[12,c.45;21]
Реалізація цих заходів дозволить досягти динамічного нарощування кількості закладів оздоровлення та відпочинку населення, туризму, збільшення їх потужності, а звідси достатня кількість оздоровлених і обслугованих осіб та обсягів наданих їм послуг.
А для того, щоб регіон не втратив свої багаті рекреаційно- туристичні ресурси, потрібно приділяти значну увагу природно- заповідному фонду області, збереженню пам’яток архітектури, історико-культурній спадщині. Щоб і прийдешнім поколіннямбуло чим пишатися і що продемонструвати
на світовій арені.
Список використаної літератури
1. Авдасев В.Н. Трудовое братство Н.Н.Неплюева: Его история и
наследие .- Сумы: РИО «АС – Медиа», 2003.- 64с.:ил, - (Сумщина в
именах).
2. Билык Г.И., Сарычева З.А. Михайловская целина:Путеводитель по заповеднику.- Х.: Прапор, 1981.- 41с.
3. Вейсберг Б.С. и др. От Десны до Ворсклы: Путеводитель /Б.С. Вейсберг, П.А. Нестеренко, П.А. Стефанов.- Х.: Прапор, 1986, -127с.: 24л.ил.
4. Веретенник С. Спадщина рідного краю.//Глухівщина,2003.- 27 вересня.-с.4.
5. В путешествие по Сумщине:Сумы, Ахтырка, Глухов, Конотоп, Кролевец, Путивль, Ромны, Шостка: Путеводитель /Подгот. В. Баранкин и др.- 2-е изд., доп. и испр. -Х.: Прапор, 1984.- 237с.: 24л.ил.
6. Генов А.П., Вчора,сьогодні ізавтра відділення «Михайлівська цілина» укр. степ. прир. запов.//Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині: Природно – заповідний фонд області:На допомогу викладачу природничих дисциплін навчальних закладів різного рівня).-Суми, 1999.- Кн..3.-с.-35-37.
7. Голубченко В.Ю., Ліницький Б.В. 600 кілометрів по Сумщині: Путівник.- Х.: Прапор, 1973.- 112с.-(Шляхами туристськими).
8. Екологічна мережа Новгород – Сіверського Полісся (Панченко С.М., Андрієнко Т.Л., Гаврись Г.Г., Кузьменко Ю.В.- Суми: Університетська книга, 2003.-92с.: 2с.карта.
9. Заповідні скарби Сумщини / Під.ред. д.б.н. Т.Л. Андрієнко.- Суми: В-во «Джерело», 2001.- 208с.: 28 кольор. іл.
10. Золотое ожерелье Сумщины: Путивль, Глухов, Ромны: Путеводитель / В.П. Белашов, Г.В. Диброва, Н.С. Ероха, А.В. Луговской. -Х.: Прапор, 1987.- 151с.: ил.
11. История городов и сел. Украинской ССР: Сумская область .- К.: Главная редакция УСЭ, 1980.-700с.: ил., фотодок.
12. Конспект лекцій з дисципліни «Туристичні ресурси України»: Розвиток рекреаційно- туристичної сфери в регіонах України. Частина 3( Вінницька, Луганська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська обл.) для студентів спеціальності «Туризм»/ Укладач: викладач кафедри туризму Безуглий І.В.- Чернігів:ЧДІЕУ, 2006.
13. Корнус А.О., Шевченко Г.Є. Туристичні ресурси Сумської області та організація туристичної роботи //Пед. Сумщина.- 1999.- №2.-с. 34-38.
14. Мазур А. Туризм на Сумщине переживает не лучшие времена // Панорама.- 2006 .- 2-9 августа.- с.13.
15. Маленко Е.Е., Марченко Л.Г., Муркина А.А. Конотоп: Путеводитель.- Х.: прапор, 1990.- 128с.: ил.
16. Мотренко М.С. Охтирка: Путівник.- Х.: Прапор, 1990.- 128с.: іл..
17. Немин А.П. Діброва Г.В. Ромны: Путеводитель.- Х.: Прапор, 1986 .- 88с.
18. Нестеренко О. Про перспективи розвитку зеленого туризму// Фрунзенець.- 2004 .-14 травня.- с.4.
19. Панченко С.М. Флора національного природного парку «Деснянсько – Старогутський» та проблеми охорони фіторізноманіття Новгород – Сіверського Полісся (Монографія) за заг. ред. д.б.н. С.Л. Мосякіна – Суми: ВТД «Універсальна книга», 2005 .- 170с.
20. Печерський В., Бєланов В. Глухів.- К.: Абрис, 2003.- 168 с.: іл.-(Серія «Малі міста України».
21. «План дій – 2007»: Основні напрямки роботи та очікувані результати на 2007р.: Прес – конференція голови облдержадміністрації П.С.Качура.
22. Про підсумки соціально – економічного розвитку Сумської області за 2006 р.: Розпорядження голови облдержадміністрації.
23. Програма розвитку туризму в області на 2002 – 2010роки
24. Сало І.В. Сумщина: від Київської Русі до сьогодення: Нариси .- Суми: «Козацький вал», 2003.- 232с.
25. Северная Украина: Сумская область // Позакласный час.- 2007.- №2.-с.95- 100.- (Заочное путешествие по нашей стране).
26. Сліпушко О. Срібним струменем із глибини століть… // Українська культура .- 1995.- №1-2.-с.32-33.
27. Стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2004 році (доповідь) управління екології та природних ресурсів в Сумській обл..- Суми, 2005 .-52с.
28. Сумська облдержадміністрація. Про заходи щодо розвитку сільського туризму в Сумській області на 2007 – 2010роки: Розпорядження № 572 від 03.11.06р.
29. Сумщина від давнини до сьогодення : Науковий довідник.- Суми: «Слобожанщина», 2000.- 384с.: іл., карти.
30. Сумщина в іменах: Альбом ілюстрацій до енциклопедичного довідника /Упоряд.: В.Ю. Панасик та ін.- Суми: РВО «АС- Медіа», ВД «Фолігрант», 2003.- 184с.:іл.
31. Сумщина. Поступ у третє тисячоліття: Інформаційно – аналітичний довідник / /Сумська облдержадміністрація.- Суми: РВО «АС- Медіа», 2004.- 144с.: іл.
32. Сурков В. На Сумщині появляється «зелений туризм» // Данкор.- 2005 .- 28 травня .-с.7.
33. Терлецький В. У Глухові городі… //Слово просвіти.- 2006.-№19.-с.10-11.-(Малі міста України).
34. Торопова Г. Зеленый отдых // Панорама.- 2003.- 8-15 октября.- с.9.
35. Україна. Президент. Про заходи щодо вшанування пам'яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського: Розпорядження № 1230/2005р.
36. Україна. Президент. Про території природно – заповідного фонду загальнодержавного значення: Указ № 167 від 21.02.02 //Офіційний вісник України.- 2002.- №9.-(Михайлівська цілина).
37. Хто є хто на Сумщині: Видатні земляки: Довідково- біографічне видання.В.1.- К.,2005.-240 с.
38. Ямпільщина на зламі тисячоліть: нариси та портрети/ За ред. О.І. Жирнова, В.І. Старикової, В.В. Цвілодуба. – Суми, 2001. – 96 ст.
39. www.state-gov.sumy.ua – сайт Сумської облдержадміністрації
Похожие работы
... » (Україна, Молдова, Румунія) створений у 2000 році; - «Дніпро» (Україна, Росія, Білорусь) створений у 2003 році; - «Слобожанщина» (Україна, Росія) створений у 2003 році; - «Ярославна» (Україна, Росія) створений у 2007 році [6; с. 295]. Територія України, що входить до складу єврорегіонів, становить третину від її загальної площі, на ній проживає 31,5 % від населення нашої країни. Розроблено ...
... , що не мають відповідного дозволу, створити 2-3 екскурсійних пункти в центральній частині міста; · тощо. РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ РОЗВИТКУ НОВИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ТУРИСТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У м. КИЄВІ 3.1.Мета розвитку рекреаційних зон туристичного призначення в м. Києві Київ – столиця України, один з найважливіших політичних, економічних, наукових, культурно-освітніх та релігійних центрів ...
... та проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок; заключний етап, чи узагальнення окремих експертних досліджень, оцінка одержаних даних і складання висновку. Громадська екологічна експертиза проводиться для врахування громадської думки щодо реалізації наміченої проектом господарської діяльності, її соціально-екологічних наслідків. Держава гарантує своїм громадянам реалізацію ...
... 63 одиниці Махе та загальною мінералізацією 0,7 г/л. Курорт Солоний лиман — рівнинний грязевий і бальнеологічний курорт степової зони, розташований у Новомосковському районі за 20 км від Дніпропетровська. Лікувальні природні ресурси — грязь і ропа лиману хлоридно-сульфатно-гідрокар-бонатно-натрієвого складу з мінералізацією 31 г/л, а також слабо мінералізована (0,26 г/л) гідрокарбонатно-хлоридно ...
0 комментариев