Характеристика молочної продуктивності

3.2 Характеристика молочної продуктивності

Стадо великої рогатої худоби бурої молочної породи господарства “Бистрицька” характеризується своєю різноманітність за бонітувальним класом, генеалогічною належністю, генотипом, молочною продуктивністю, віком тощо.

Молочна продуктивність – основна ознака, завдяки якої розводять велику рогату худобу молочного напрямку продуктивності. Але при її формуванні у фенотипі крім спадкових задатків велике значення займають фактори зовнішнього середовища. Чим більше генні ознаки впливають на розвиток , тим більше факторів, які здатні впливати на її розвиток.

Відомо, що з віком продуктивність змінюється, при цьому це обумовлено фізіологічно і до 6 – 7 лактації вона повинна підвищуватись. У господарствах в середньому тварин використовують близько 4 отелень, що пов’язано з напруженістю вибракування в межах 25 – 30 % за рік.

В таблиці 13 наведені показники молочної продуктивності в розрізі лактацій.

 

Молочна продуктивність корів бурої породи господарства “Бистрицька” в розрізі лактацій.

Лактація	n	Надій за 305 днів, кг	Вміст жиру , %	Кількість молочного жиру, кг
І	60	2946	3,80	111,9
ІІ	60	2988	3,77	112,6
ІІІ	60	3322	3,74	124,2
Найвища	60	3840	3,82	146,7

З таблиці видно, що з віком у тварин в господарстві надій збільшується. При цьому показник надою найвищої лактації також має перевагу перед I, II та III лактацією. З віком також відмічено деяке зниження жиру в молоці.

Іншим важливим фактором, який впливає на показники продуктивності, а також пов`язаний з показниками відтворювальної здатності – це сервіс – період. Доведено, що підвищення сервіс – періоду позитивно впливає на продуктивність за 305 днів лактації,тому що зниження лактаційної кривої найчастіше починається у тварин з моменту утворення зиготи. Але це суттєво знижує відтворні властивості корів і, в першу чергу, вихід телят на 100 корів з усіма наслідками. Тому оптимальним сервіс – періодом вважається 60 – 80 днів.

В таблиці 14 наведені показники продуктивності тварин з різною тривалістю сервіс – періоду.

 

Вплив тривалості сервіс – періоду на молочну продуктивність у корів первісток.

Тривалість сервіс – періоду, днів	n	Надій за 305 днів, кг	Вміст жиру, %	Кількість молочного жиру, кг	Жива маса, кг
40 і менше	60	2419	3,64	88,1	403,5
41 - 80	60	2791	3,80	106,1	450,1
81 і більше	60	2980	3,81	113,5	471,9

Аналіз даної таблиці підтверджує те, що первістки даного господарства з тривалістю менше 40 днів мали найнижчу продуктивність і найгірший вміст жиру в молоці, що також може бути пов`язано з тривалістю лактації, бо найвищій жир спостерігається в кінці лактації.Також відмічено вплив сервіс – періоду на живу масу тварин. З підвищенням його тривалості жива маса збільшувалась на 41,4 кг.

З точки зору найбільш ефективного використання маточного поголів`я вважається, що перше осіменіння повинно бути проведено у віці 16 – 18 місяців при досягненні живої маси не менше 70 % від маси дорослої тварини. У даному господарстві осіменіння відбувається в середньому у віці 21 місяць, що можна вважати досить непоганим показником, хоча дещо він поступається оптимальному.

 

3.3 Морфофункціональні властивості вим’я

У молочному скотарстві однією з основних технологічних ознак є пристосованість корів до машинного доїння, яка визначається в основному трьома показниками: одночасність видоювання чвертей вим’я, формою і величиною дійок, швидкістю молоковіддачі. Одночасність видоювання чвертей вим’я тісно пов’язана з рівномірністю розвитком його передніх і задніх часток. Ідеальним вважається вим’я кожна чверть якого дає 25 % загального надою, при цьому в передніх та задніх частках утворюється рівна кількість молока

Спостерігається значна різниця корів за формою вим’я. Встановлено, що корови з ванноподібною формою вим’я мають кращі якості молоковіддачі і характеризуються більш високою молочною продуктивністю.

В таблиці 15 представлені данні які характеризують функціональні властивості вим’я в залежності від форми.

Характеристика функціональних властивостей вим’я корів

Форма вим’я	n	Швидкість молоковіддачі,кг/хв	Добовий надій, кг
Чашоподібна	20	1,35 ± 0,04	14,5 ±0,51
Округла	30	1,17 ± 0,03	12,7 ± 0,26
Козяча	10	0,85 ± 0,07	8,5 ± 0,44

Так серед корів бурої молочної породи господарства спостерігаються тварини з небажаною формою вим’я - козячою.

Відомо, що морфологічні ознаки успадковуються краще, ніж функціональні. Закономірний зв’язок основних властивостей молоковіддачі з такою морфологічною ознакою як форма вим’я, полегшує і підвищує ефективність селекції корів на пристосованість до машинного доїння. Форма і функція вим’я корів, а отже, пристосованість до машинного доїння успадковуються як з боку батька, так і з боку матері. Тому цілеспрямованим добором і підбором корів можна закріпити властивості пристосованості до машинного доїння в родинах, лініях, породних типах та порід. Форма вимені одна із найважливіших ознак молочних корів, яка тісно зв’язана як із молочністю, так із технологічністю. В технологічному значенні досить важливою ознакою є відстань на якій розташовано вим’я відносно землі. Відвисле вим’я завдає багато незручностей при машинному доїнні, воно сприятливіше до інфекційних захворювань і часто травмується. За результатами промірів середня відстань від дна вимені до землі (59,7 см) забезпечує самі високі технологічні вимоги.

 

Проміри морфологічних ознак вимені корів – первісток бурої молочної породи (см)

Назва ознаки	n	М ± m
Обхват вимені	60	121,6 ± 0,89
Глибина передньої частини вимені	60	20,7 ± 0,23
Довжина вимені	60	33,8 ± 0,30
Ширина вимені	60	29,5 ± 0,29
Відстань від дна вимені до землі	60	59,7 ± 0,35
Довжина дійок: передніх	60	5,9 ± 0,07
задніх	60	5,5 ± 0,06
Товщина дійок: передніх	60	2,4 ± 0,03
задніх	60	2,7 ± 0,03
Відстань між: передніми дійками	60	14,8 ± 0,27
задніми дійками	60	8,0 ± 0,19

Довжина передніх дійок, як важлива технологічна ознака, в середньому знаходиться на рівні бажаного розвитку – 5 см. Задні дійки як правило дещо коротші. У переважної більшості тварин форма дійок циліндрична, а в решти – конічна. Вважається, що для машинного доїння найбільш бажані дійки товщиною 2,5 – 3,0 см. За даними промірів товщина передніх і задніх дійок становить в діаметрі відповідно 2,4 - 2,7 см. Не менш важливе значення для машинного доїння має їх розташування. Вважається бажаною відстань між передніми дійками корів у віці першої лактації на рівні 15 –20 см. За показниками промірів середня вираженість цієї ознаки 14,8 см. Розподіл вимені на ліву і праву половини здійснюється сполучнотканинною перетинкою (центральною зв’язкою), яка виконує опорну функцію не дозволяючи вимені опускатись. Внаслідок розслаблення або поганого її розвитку вим’я корови звисає. Оскільки ця ознака вимені досить важлива в селекційному значенні, вимірювати глибину борозни центральної зв’язки пропонують у місці між половинами нижньої задньої частини вимені. Середня глибина цієї ознаки за результатами промірів становить 3,3 см Наступна ознака, яка не дозволяє вимені з віком звиснути, це висота прикріплення задньої частини, яка оцінюється вимірюванням відстані від нижнього краю вульви до верхньої лінії залозистої тканини. За показниками промірів середня висота прикріплення становить 23 см . Швидкість молоковіддачі складає 1,35 кг/хв., а індекс вимені – 43,8 %.

Таким чином, корови – первістки бурої молочної породи племядра характеризуються добрим розвитком морфологічних ознак вимені, які характеризують його величину, форму та технологічні якості – відстань до землі, довжину, товщину, форму і розміщення дійок.