Матеріал, мета і методики виконання роботи

3. Матеріал, мета і методики виконання роботи

3.1 Матеріал, умови і методика досліджень

Матеріалом для роботи були дані обліку по промисловому стаду курей-несучок кросу «Шевер-579» Краснопільської птахофабрики приватної виробничої фірми «Агроцентр».

Яєчний крос «Шевер-579» був створений на основі породи яєчного напряму Хайсекс білий. Особливості кросу такі: високі показники продуктивності курей, маси яєць на початку несучості та живої маси дорослих курей при забої, стійкий коричневий колір та міцність шкаралупи яєць.

Зернові корми в структурі раціонів птиці займають біля 70%, і більша їх частина доводиться на кукурудзу та пшеницю. Оскільки основними джерелами енергії для птиці є зернові корми, потрібно враховувати, що вуглеводи в них неоднорідні по своєму складу.

В травному тракті птиці некрохмалисті полісахариди знижують перетравність кормів. Для підвищення перетравності поживних речовин у раціонах курей-несучок потрібні ферментні препарати, тому що завдяки їхній дії ефективніше використовуються місцеві дешеві зернові культури, збільшується яєчна продуктивність.

Нами було вивчено ефективність використання ферментного препарату МЕК на перетравність корму у курей-несучок з подальшою їх яєчною продуктивністю.

З цією метою було проведено науково-господарський дослід на поголівї курей яєчного напрямку продуктивності кросу «Шевер-579». Відбір курей-несучок для досліду проводили за методикою ВНДІТІП. Птицю утримували в триярусних батареях типу БКН-3А. Було створено дві групи несучих курей-аналогів породи по 50 голів у кожній. Параметри мікроклімату та освітлення відповідали нормативам. Починаючи з 240-денного віку, контрольна група курей отримувала впродовж дослідного періоду (150 днів), повноцінний комбікорм.

Всі групи впродовж досліду отримували повнораціонний комбікорм такого складу: зерно пшениці (50%), соняшниковий шрот (35%), а також соєва олія (1,7%), премікс, знефторений фосфат, лізин. Комбікорм був збалансований за основними поживними речовинами згідно з нормами. Проте в комбікормі було підвищення на 28,7% кількості клітковина та незначне зниження рівня обмінної енергії, сирого протеїну, кальцію, фосфору.

Під час досліду проводили облік збереженост, фізіологічного стану птиці та живої маси, продуктивності,споживання комбікорму, витрати корму а 10 яєць та 1 кг яйцемаси; середню масу яєць, якість яєць (маса білка та жовтка, індекс жовтка і білка, одиниці Хау, товщина шкаралупи).

Балансові досліди проводили згідно з методикою ВНДІТІП, де визначали кількість спожитого корму і виділеного посліду птицею. Для балансвого досліду з кожної групи відбирали по 5 голів птиці.

Вологу в посліді визначали висушуванням за температури 65ºC; кількість сирої клітковини – за методом Штома і Генеберга; сирого жиру – за методом Рушковського; сирого протеїну – за методом К’єльдаля; золи – методом сухого озоління в муфельній печі за температури 500-550ºC; кальцію – об’ємним методом за Де Ваарду; фосфору – після мокрого озоління калориметричним методом.

Для визначення перетравності протеїну кормових сумішей обов’язково звільняли послід від сечової кислоти та її солей, використовуючи метод М.І. Д’якова. Для цього наважку (1 г) сухого посліду обробляли в стакані киплячої дистильованої води (500 мл) з додаванням 3 мл 0,1 н їдкого натрію, доводили до кипіння; одержану масу фільтрували і переносили на фільтр. Відфільтрований осад 2-3 рази промивали гарячою водою, підсушували і спалювали в колбі К’єльдаля для визначення азоту.

В кінці досліду було забито по три голови з кожної групи курей. Перед забоєм птицю не годували 12 годин, не напували 4 години, потім зважували до і після забою, який виконували за методикою ВНДІТІП. Знаходили мсу істівних частей тушки та неістівних частей, масу напівпатраної та патраної тушок. Всі дані досліду оброблялиь методом варіаційної статистики з використання комп’ютерних програм Microsoft Exel.

3.2 Характеристика господарства

Краснопільська птахофабрика приватної виробничої фірми «Агроцентр» почала функціонувати з жовтня 1999 року після реконструкції колишньої птахофабрики «За мир». Розміщується вона між промисловими містами Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області. Територія району межує: з півдня – з Солонянським, з заходу – Криничанським і Петриківським районами, з півночі – з Магдалинівським та Новомосковським районами і зі сходу – з Синельниківським районами.

Дніпропетровський район знаходиться в степовій помірно засушливій зоні України, де загальна кількість опадів за рік в середньому становить 410 мм, а за період із середньою температурою вище 10°С – 260 мм. На протязі року переважають вітри південно-східного напрямку.

Господарство має на 2008 рік 405 га земельних площ, зайнятих під сільськогосподарські угіддя. Умови місцевого клімату дозволяють отримати добрі результати при вирощуванні кукурудзи та ячменю на зерно. Все зерно, що вирощується у господарстві, проходить всі стадії доочищення та до обробки. У господарстві є зерновий тік і кормоцех. Структура земельних угідь представлена в таблиці 1.