Навигация
Досвід застосування нових технологій вирощування культур в
24384
знака
0
таблиц
0
изображений
4. Досвід застосування нових технологій вирощування культур в
господарствах різних форм власності
Технологія в рослинництві як система агротехнічних прийомів і матеріально-технічних засобів, спрямованих на виробництво конкурентоспроможної продукції та відновлення родючості ґрунту, історично змінювалася у зв’язку з розвитком продуктивних сил і науково-технічного прогресу. В цілому ж характер технології як способу виробництва визначається рівнем розвитку продуктивних сил, економічними, соціальними та демографічними особливостями країни, регіону, конкретного господарства.
За рівнем ресурсного забезпечення, використання засобів, прийомів виробництва, ручної праці технології у рослинництві умовно можна поділити на екстенсивні, індустріальні інтенсивні та проміжні, або інтегровані. Для екстенсивних технологій характерним є: максимальне обмеження енергетичних, матеріальних і ресурсних вкладень, виключення агрохімічних речовин, максимальне обмеження використання механізмів; широке застосування ручної праці, кінної тяги, екстенсивних сортів низьких репродукцій, а часто й знеособленого насіння, частково органічних добрив.
Характерні ознаки індустріальних інтенсивних технологій: концентрація енергетичних, матеріальних і фінансових вкладень на одиницю площі, використання ефективніших засобів виробництва — нових сортів, гібридів, агрохімічних речовин; машин і механізмів; застосування ефективніших технологічних процесів, передових методів організації праці, новітніх досягнень науки і техніки. Проміжні, або інтегровані, технології поєднують використання як новітніх засобів виробництва, виробничих процесів, технічних засобів, методів регулювання родючості ґрунту, захисту культур від шкодочинних об’єктів, так і біологічних методів, придатних для екстенсивних технологій, включаючи ручну працю.
Дражування насіння гібридів іноземної селекції, підживлення азотними добривами здійснюють урозкид без загортання в ґрунт, ґрунт у міжряддях не розпушується, використовують комплекс машин іноземного виробництва.
5.Столовий буряк та методи його вирощування
Буряк (Beta) - одно - та дворічна, перехреснозапильна трав'яниста рослина сімейства Марієвих, овочева, а також кормова і цукроносна культура. Дикоростучий буряк використовували в їжу з незапам'ятних часів. В 2-1 тис. до н.е. введено в культуру (приблизно на островах Середземного моря) буряк листовий.
До початку н.е. з'явилися культурні коренеплідні форми буряка звичайної (у 10-11 вв. вони були відомі в Київській Русі), у 16-17 вв. - столові і кормові форми, у 18 столітті з гібридних форм кормового буряка був відібрано цукровий буряк (у 1747 році німецький вчений-хімік Андреас Зиґмунд Маркграф у своїй лабораторії виділив з білої силезського кормового буряка кристалики цукру, аналогічного очеретяному, про що і доповів на засіданні Прусської академії наук). З кінця 19 століття й у 20 столітті культура поширилося на всі континенти.
За формою коренеплід буває округлий, плоский і циліндричний. Містить білка до 2%, цукрів 14,5%, солі калію, кальцію, магнію, фосфору. На відміну від моркви в буряку немає каротину, але більше аскорбінової кислоти.
У їжу вживають коренеплоди і листя молодих рослин, готують салати, буряківники, борщі, оладки, ікру, маринують і т.д. При ранньому споживанні (пучкового буряка) використовують молоді листя і черешки у свіжому, вареному і тушкованому виді.
Рослина волого - і світлолюбна, досить холодо- і засухостійка. Культуру вирощують на всіх континентах, в Україні - у всіх землеробських районах, окрім Криму. Буряк більш вимогливий до тепла, чим морква. Оптимальна температура для росту коренеплодів +16..+22°С. Пристосована до підвищеної засоленості ґрунтів, але вони повинні бути нейтральними і добре заправлені добривами.
Вегетаційний період у залежності від сорту 60-120 днів. Кожна насінина більшості сортів дає початок декільком проросткам, тому культура вимагає своєчасного проріджування. Існує і сорт одноростковою буряка (Однопаростковий).
За існуючою класифікацією всі форми буряків (дикі й культурні, однорічні, дворічні та багаторічні) об'єднують в один ботанічний рід — буряки Beta L., який належить до родини лободових Chenopodiaceae, і налічує 14 диких і один культурний вид. У процесі еволюції видів роду Beta L. утворилися 3 природні групи — секції: канарські (3 види), гірські (6 видів), звичайні (6 видів). До останньої належить відібраний і сформований людиною збірний вид Beta vulgaris L., який об'єднує такі підвиди: 1. Beta cicia — листкові буряки з трьома групами різновидностей (листові салатні — convar vulgarly, черешкові салатні — convar petiolata; гібридні черешкові декоративні — convar varioecila) 1. Beta crassa — коренеплідні буряки з трьома групами різновидностей (столові — convar cruenfa; кормові — convar crassa; цукрові — convar sacchariferae з однонасінною формою — convar monospermd).
І.Я.Балков (1978) запропонував таку класифікацію різновидностей цукрових буряків: Var. digamocarpa m. — цукрові, диплоїдні (2n-18), зрослогогідні, фертильні за пилком; Var. dichoricarpa m— цукрові диплоїдні (2n-18), роздільноплідні, фертильні за пилком; Var. tetragamocarpa m. — цукрові, тетра-плоїдні (2n-36), зрослоплідні, фертильні за пилком; Var. tetracharicarpa — цукрові, тетраплоїдні (2n-36), роздільноплідні, фертильні за пилком.
Для вигонки відбирають дрібні коренеплоди масою 30-40 г. На 1 м. кв. висаджують 12-14 кг коренеплодів мостовим способом у добре розпушений і политий ґрунт. Верхівок не засипають. За високої вологості поверхню ґрунту посипають попелом або вапном, щоб коренеплоди не загнивали (100-200 г/м. кв.). Під час догляду помірно поливають (не більше 2 разів за період вигонки): перший раз, коли з'являться листки, другий - за тиждень до збирання врожаю.
Особливе значення для вигонки має температурний режим. Так, за температури 16-20°С врожай можна збирати вже через 25-30, а за ІО-^С - через 50-60 днів. У парниках зелень виганяють так само, як і інших культур. Урожай - 2-3 кг/м. кв.
6.Редиска і редька та методи їх вирощування
Редиска
Технологія вирощування редиски
Редиска - одна з найбільш ранньостиглих культур. Окремі ранньостиглі сорти дають товарну продукцію через 20-25 днів після з'явлення сходів.
Редиску можна вирощувати протягом року: в зимовий ранньовесняний періоди - у теплицях і парниках, навесні і восени -у відкритому ґрунті (на городі). Щоб подовжити період споживання редиски у весняний період, насіння її висівають у 3-4 строки.
Перший раз його висівають як тільки можна вийти на город, наступні - через 7-8 днів після попередніх, але не пізніше 1-5 травня. За пізніших строків сівби формування коренеплодів відбувається в умовах довгого дня і підвищених температур, внаслідок чого рослини передчасно стрілкують, а врожай і якість їх знижуються. Для осіннього використання редиску висівають у кінці липня - на початку серпня.
Насіння редиски на грядках висівають розкидним, вузькорядним (відстань між рядками 7—10 см) або широкосмуговим способом. Норма висіву - до 5 г/м. кв., глибина загортання 1-3 см (залежно від вологості ґрунту). На літніх посівах глибину загортання насіння збільшують до 3-4 см. До і після сівби ґрунт ущільнюють.
Догляд за посівом починають з руйнування ґрунтової кірки, особливо на важких ґрунтах. Після з'явлення поодиноких сходів посіви обробляють проти хрестоцвітної блохи. При запізненні з цим обробітком сходи протягом 1-2 днів можуть загинути. Найбільше шкодить блоха у теплі сонячні дні.
На початку утворення першого справжнього листка рослини дрібнокоренеплідних сортів проривають на відстань 2-3 см, великоплідних – 4-5 (за розкидного способу сівби). На вузькорядних посівах рослини залишають через 2-3 і 2-4 см відповідно. Дальший догляд за рослинами полягає у систематичному виполюванні бур'янів.
Збирають редиску в 2-3 строки, коли коренеплоди досягнуть товарних розмірів (1,5 см у діаметрі). Вибрані рослини в'яжуть у пучки і використовують за призначенням. Не слід зберігати редиску в теплому приміщенні, бо коренеплоди випаровують багато води і втрачають товарну якість. Не рекомендується надмірно розтягувати строки збирання редиски, бо коренеплоди швидко переростають, трухлявіють і стрілкують.
Скоростиглі сорти редиски доцільно використовувати для ущільнення інших культур (картоплі, цибулі з сіянки, моркви та ін.) і як маячну культуру. В останньому випадку насіння її висівають (2-3% від основної культури) одночасно з морквою, петрушкою, цибулею тощо. Сходи редиски з'являються на 10-15 днів раніше основних культур, а це дає змогу швидше проводити розпушування міжрядь, знищувати сходи бур'янів та руйнувати ґрунтову кірку при її утворенні. Збирати врожай редиски при ущільненні культур потрібно своєчасно, щоб вона не затінювала рослин основної культури. Після збирання врожаю редиски як ущільнювача ґрунт у міжряддях основної культури розпушують.
Від літніх посівів редиску можна зберігати до лютого і довше. Для цього коренеплоди вибирають у другій половині вересня, а в південних районах - і пізніше. У суху погоду обрізують листки і корінці редиски. Після цього їх миють, підсушують так, щоб коренеплоди залишились вологими, але без краплин води на поверхні. Потім коренеплоди вміщують у пакети (по 1 кг) з поліетиленової плівки товщиною 30-60 мк і запаюють (зав'язують).
Зберігають коренеплоди редиски у холодильниках при температурі 2-3°С і відносній вологості 85-90%. За даними М. О. Скляревського (ІОБ УААН), за таких умов коренеплоди можуть зберігатися протягом 190 днів.
Редька
Технологія вирощування редьки
За скоростиглістю розрізняють літню і зимову редьку. Літня належить до однорічних культур, сорти її мають короткий період вегетації (40-50 днів), коренеплоди споживають влітку. Редька зимова - дворічна культура. Сорти її мають тривалий період вегетації (85-100 днів), коренеплоди використовують восени, зимою і навесні.
Редьку широко використовують як компонент багатьох страв, особливо для приготування салатів.
Редьку літню висівають рано навесні. Спосіб сівби - широкорядний (30-45 см), широкосмуговий (ширина міжрядь 45 см, смуги - 5-12 см) або стрічковий (30+15+15+15; 45+15+15+15 см). Норма висіву насіння за широкорядного способу сівби становить 0,4-0,6 г/ м. кв., за широкосмугового і стрічкового - 0,6-1,0 г/м. кв.
Насіння загортають на глибину 0,5-1,5 см. Після сівби ґрунт ущільнюють. Догляд за рослинами такий самий, як за редискою.
Особливістю вирощування є те, що в рядках і смугах рослини проривають на відстані 4-5 см і в період вирощування міжряддя 2-3 рази розпушують.
Урожай редьки збирають за один або два прийоми, коли діаметр коренеплодів досягне 3-5 см. Відразу після вибирання на них обрізують листки, довгі корінці, сортують на товарні і нетоварні. Перші використовують за призначенням. Коренеплоди редьки літньої зберігаються краще, ніж редиски.
Редьку зимову в умовах України, як правило, висівають як повторну і післяжнивну культуру. Оптимальний строк сівби насіння – кінець червня - перша половина, а в південних областях - і друга половина липня.
Спосіб сівби - широкорядний (30-45 см), широкосмуговий (ширина міжрядь 45 см, смуги - 5-12 см ) або стрічковий (20+50 см). Норма висіву насіння - 0,4-0,5 г/м. кв., глибина загортання - 2-3 см (залежно від вологості ґрунту). До і після сівби ґрунт ущільнюють.
Догляд за рослинами такий самий, як за редькою літньою. Особливістю є те, що рослини проривають у рядку на відстані 6-8 см. Протягом періоду вирощування міжряддя 4-5 разів розпушують. Рослини, які стрілкують, під час утворення стебел видаляють. У південних районах посіви 4-5 разів поливають. Урожай редьки зимової збирають пізно восени до настання приморозків. Після вибирання рослин з ґрунту листки і довгі корінці обрізують. Зберігають коренеплоди так само, як і буряк столовий.
Похожие работы
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
ку ресурсозберігаючої техніки для обробітку ґрунту. Основними з них є - вдосконалення робочих органів, оптимізація їх параметрів, застосування нових матеріалів, - оптимізація технологічних процесів обробітку ґрунту стосовно умов вирощування сільськогосподарських культур, - підвищення продуктивності ґрунтообробних агрегатів на основі застосування тракторів високої потужності. Виходячи з ...
... фосфору 15-20 і калію - 20-25 кг діючої речовини на гектар і 30-40 кг азоту в підживлення. Кращими для картоплі азотними добривами є сечовина, сірчанокислий амоній і аміачна селітра, з калійних - сульфат калію і калімагнезія, фосфорних - суперфосфат. 2. Овочівництво, як важлива галузь сільського господарства Овочами називають різні соковиті органи або частини органів трав'янистих рослин ( ...
... збитки підприємства (надзвичайні витрати). По коду 0280 "Витрати на оплату праці" відображається пряма основна і додаткова оплата праці всього персоналу основної діяльності підприємства, включаючи найнятих і залучених, крім оплати праці керівників і спеціалістів, які входять до адміністративно-управлінського персоналу, працівників житлово-комунального господарства і культурно-побутових закладів, ...
0 комментариев