3. Бiологiчнi осо6ливостi культури.

Морфобiологiчнi та екологiчнi особливостi. Вид проса включае такі рiзновиди: флявум, (flavum), ауреум, (аиlеит), субфля­вум, (subflavum), сангвiнеу,м, (sanguineum), субсангвiнеу,м, (subsan­guineum).

Довжина волотей 15 - 30 см, залежно Biд рiзновиду. Вони пониклi нещiльнi, слабкопониклi середньо! щiльностi, злегка пониклi щiльнi з подушечками на нижнiй частинi волотi або без них (рис.1).

Забарвлення зерна свiтло-жовте, свiтло-кремове, золотисто-жов­те, кремове, ясно-червоне, темно-червоне, оранжеве. За формою зер­но 6увае овальним, кулястим, округло-овальним, овально-видовже­ним. Маса 1000 зерен становить 5,7 - 8,2 г.

Плiвчастiсть становить 12 - 20 % вiд маси зерна.Висота рослини змiнюеться від 65 до 125 см, мiжвузлiв 5 - 7.

Характерні ознаки різновидності проса звичайного табл. 21

Різновидність Підвид  Забарвлення волоті Забарвлення зерна

·                Кандідум

·                Сбкандідум

·                Флявум

·                Субфлявум

·                Ереум

·                Субсангінеум

·                Коннцініум

·                Сангінеум

·                Тефрум

·                Субтефрум

розлоге

-\\-

стиснуте

-\\-

стиснуте

-\\-

розлоге

стиснуте

-\\-

розлоге

-\\-

без антоціану

з антоціатом

без антоціату

з антоціатом

без антоціату

з антоціатом

без антоціату

без антоціату

з антоціатом

без антоціату

з антоціатом

біле

біле

кремове

золотисто-жовте

золотисто-жовте

золотисто-жовте

червоне, коричневе

червоне, коричневе

біле

сіре

сіре

3.1.Вiдношення до вологи

 Рослини проса економно витрачають вологу. Для проростання насiння достатньо всього 25 - 30 % води вiд його маси. Просо здатне формувати вузловi корені при мiнiмальнiй вологостi фунту. Все ж piст кореневої сис­теми i надземної маси за тривалої посухи (1- 1,5 мiсяця) затриму­еться, на рослинах формуються малих розмiрiв суцвiття; якi часто бувають безплiдними. Тому для проса теж необхiдна достатня кiль­кiсть вологи в фунтi, особливо в перiод формування генеративних opraнів - приблизно за декаду до викидання волотей.

 У проса piдко спостерiгаеться запал зерна, його коренева система добре забезпечуе суцвiття водою навiть тодi, коли в фунтi кiлькiсть вологи наближаеться до мертвого запасу. Транспiрацiйний коефi­цieнт проса низький (130 - 280). Слiд, проте, враховувати, що просо, вiдзначаючись високою посухостiйкiстю, iнтенсивно пiдвищуе свою продуктивнiсть при зрошеннi.

Технологiя вирощування. Високi урожаї проса отримують при розмiщеннi його у сiвозмiнах на полях, добре забезпечених вологою.

3.2.Вiдношення до тепла

Просо, яке належить до хлiбiв другогої групи, високовибагливе до тепла. Насiння його починае проростати при температурi не нижче 6 - 8 С, але дружне проростання спостерiгаеться при прогрiваннi грунту до 15 - 16 С. Якщо в перiод проростання температура зни­жуеться до 8 - 9 С, сходи з'явля- ються тiльки через 15 - 18 днiв. Сходи витримують незначнi заморозки до мінус 2 ОС, а при мінус 3,5 С здебiльшого гинуть або сильно пошкод-жуються. Дуже шкiд­ливою для сходiв проса е тривала одночасна дiя низьких позитив­них температур (6 - 10 С) та хмарної погоди. У рослин при цьому рiзко знижуеться фотосинтез, що може стати причиною їх загибелi.

Сума ефективних температур для ранньостиглих copтів проса становить близько 1500 ос, середньопiзнiх - понад 1600 С, а в прохолоднi та вологi роки понад 2000 С.

Просо краще за iншi злаковi культури витримуе фунтову й повiт­ряну посухи. Вiдзначаеться високою жаростiйкiстю. Паралiч про­дихiв у нього спостерiгаеться при температурi 38 - 40 С лише через 49 год, тодi як у ячме-ню - через 25 - 35 год, яро! пшеницi - 17 год, а у вівca вони паралiзуються Бже через 5 - 7 год.

 

3.3.Вiдношення до грунтiв.

Коренева система проса вiдзначаеться недостатньою здатнiстю до засвоення пожив них речовин, тому воно краще росте на грунтах, добре забезпечених легкодоступними сполуками поживних речовин. Кращими грунтами для нього е чорноземнi та каштановi, причому за сухої погоди вищi врожаї проса отримують при вирощуваннi на грунтах середнього i важкого механiчного складу, за умов достат­нього зволоження - на легких грунтах.

Просо належить до солевитривалих культур, не витримуе кислих грунтiв i найкраще росте при нейтральнiй реакції грунтового розчину (рН 6,5 - 7,5).

3.4.Потреба рослин у живильних речовинах i особливостi живления.

Просо вибагливе до поживних речовин: потребуе на формування 1 ц зерна 3 кг азоту, 1,4 кг фосфору, 3,5 кг калiю. До вмісту азоту в грунті воно виявляе пiдвищенi вимоги вже у фазi 3 - 4 листкiв i особливо у перiод iнтенсивного росту вегетативної маси, до фосфору - з са­мого раннього перiоду вегетації, до калiю - протягом ycieї вегетацiї. Коренева система проса вiдзначаеться недостатньою здатнiстю до засвоення пожив них речовин, тому воно краще росте на грунтах, добре забезпечених легкодоступними сполуками поживних речовин.

3.5.Фази розвнтку, i критичнi перiоди в життi рослин.

У проса налічується кілька фаз вегетації : проростання насіння – з’явлення корінців; сході через 7-10 днів після сівби ; третій листок – ріст припиняється, розвиваються вторинні корені спочатку повільно а потім швидше ; кущіння – настає швидше ніж у інших злаків ( на 15-20-й день після сходів); повільний ріст надземної частини маси і коренів; викидання волотей – через 20 -25 днів після кущіння; цвітіння – на 2-6-й день після викидання волотей, інтенсивно о 10-11-й годині ранку, розпочєнаеться зверхніх квіток і триває 7-16 днів достигання не одночасне і тривале (15-20 днів) , починяється з верхньої частини волоті.

4.Технологія вирощування культури в господарствi.

 


Информация о работе «Проектування вирощення проса в умовах господарства "Широка Балка" Юр'ївського району Дніпропетровської області»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 67914
Количество таблиц: 18
Количество изображений: 0

0 комментариев


Наверх