2.2 Складання річного плану завантаження майстерні

Вихідними даними для складання річного плану завантаження майстерні є:

а) кількість машин по маркам (тракторів, автомобілів, сільськогосподарських машин);

б) планове річне навантаження на одну машину;

в) міжремонтна наробітка до ремонтів і технічних обслуговувань;

г) коефіцієнт охоплення ремонтом;

д) коефіцієнт повторності ПСТО;

ж) трудоємкість одного ремонту або технічного обслуговування.

За даними складу машинно-тракторного парку і міжремонтної наробітки до ремонтів і технічних обслуговувань розраховуємо кількість ремонтів і ТО і результати розрахунків заносимо до таблиці 2.2. Також в цю таблицю заносимо трудоємкість одного ремонту і загальну трудоємкість.

Потім загальну трудоємкість, кількість ремонтів і технічних обслуговувань розносимо по місяцям. Річний план завантаження майстерні наведено в таблиці 2.2.

В річний план не заносимо капітальні ремонти тракторів, автомобілів – їх проводять в спеціалізованих підприємствах, а також не заносимо ТО 2 тракторів і ТО 1 автомобілів – їх проводять в пунктах технічного обслуговування.

2.3 Складання зведеної відомості завантаження майстерні

Зведена відомість завантаження майстерні складається на основі річного плану завантаження майстерні.

Зведена відомість наведена в таблиці 2.3

2.4 Складання графіка завантаження майстерні

Графік завантаження необхідний для більшої наглядності завантаження ремонтної майстерні, він приведений в графічній формі.

Графік завантаження будується по даним річного календарного плану завантаження майстерні. Основна мета побудови графіка – рівномірне розподілення об’єму робіт протягом року.

На графіку вибираємо масштаб трудоємкості робіт: по горизонталі відкладаємо місяці року, по вертикалі – трудоємкість в людино-годинах.

Графік складаємо по окремим видам машин. Кожний прямокутник заштриховуємо в раніше прийнятих умовних позначеннях і так по всім видам ремонтів і технічним обслуговуванням.

Графік завантаження ремонтної майстерні наведено на аркуші 1 графічної частини.

2.5 Визначення фондів робочого часу

2.5.1 Визначення фондів робочого часу майстерні

Фонд робочого часу майстерні визначається за формулою

Ф м = [(d к – d в – d c) *t * n – (d пв + d пс)], год. (2.14) [

де d k – кількість календарних днів, d k = 365 дн.

d в – кількість вихідних днів, d b = 52 дн.

d c – кількість святкових днів, d c = 9 дн.

t – тривалість зміни, t = 7 год.

n – кількість змін, n = 1.

d пв – кількість передвихідних днів, d nb = 51 дн.

d пс – кількість передсвяткових днів, d пс = 6 дн.

Ф м = [(365– 52– 9) *7 * 1 – (51+ 6)] = 2071,00 год

Фонд робочого часу майстерні становить 2071,00 годин.

2.5.2 Визначення фондів робочого часу виробничого робітника

Фонд робочого часу виробничого робітника визначається за формулою

Ф др = [(d к – d в – d c - d о) * t * n * η о – (d пв + d пс)], год. (2.15) [


де η о – коефіцієнт який враховує втрати робочого часу по поважним причинам, η о = 30 днів

Ф др = [(365 – 52 – 9 – 30)* 7 * 1 * 0,96 – (51+ 6)] = 1784,28 год

Фонд робочого часу виробничого робітника становить 1784,28 годин

2.5.3 Визначення фондів робочого часу обладнання

Фонд робочого часу обладнання визначається за формулою

Ф об = [(d к – d в – d c) * t * n * η об – (d пв + d пс)], год. (2.16) [

де η об – коефіцієнт який враховує простої обладнання на ремонті і ТО, η об = 0,95

Ф об = [(365 – 52 – 9)* 7 * 1 * 0,95 – (51+ 6)] = 1964,60 год

Фонд робочого часу обладнання становить 1964,60 годин

2.6 Визначення штату майстерні

Кількість виробничих робітників визначається за формулою

 чол (2.17) [

де Т с – сумарна трудоємкість майстерні Т с = 7757,8 люд. год.

Ф др. – фонд робочого часу виробничого робітника, Ф др. =1728 год.

ℒ - коефіцієнт який враховує перевиконання норм виробітки,

ℒ = 1,1.…1,3.


 = 3,95 чол.

Приймаємо 4 робітника

Кількість допоміжних робітників визначається за формулою

Р д = 0,08 * Р п, чол. (2.18) [

Р д = 0,08 * 4 = 0,32 чол.

Приймаємо 1.

Кількість інженерно-технічних робітників визначаємо за формулою

Р ітр = 0,1 * (Р п + Р д), чол. (2.19) [

Р ітр = 0,1 * (4 + 1) = 0,5 чол.

Приймаємо 1.

Кількість молодшого обслуговуючого персоналу визначається за формулою

Р моп = 0,03 * (Р п + Р д), чол. (2.20) [

Р моп = 0,03 * (4 + 1) = 0,15

Приймаємо 0

Кількість службовців визначається за формулою

Р сл. = 0,07 * (Р п + Р д), чол. (2.21) [

Р сл = 0,07 * (4 + 1) = 0,35

Приймаємо одного службовця який буде виконувати одночасно і обов’язки молодшого обслуговуючого персоналу Визначаємо штат майстерні


Р = Р п + Р д + Р ітр + Р моп + Р сл, чол. (2.22) [

Р = 4 + 1 + 1 + 0 + 1 = 7 чол.

В майстерні необхідно 7 робітників

Визначаємо кількість робітників в відділенні по ремонту сільськогосподарських машин за формулою

Р с.м = , чол. (2.23) [

де Т с – сумарна трудоємкість в відділенні по ремонту

сільськогосподарських машин Т с. г. м =2377,1 люд. год.

Ф др. - фонд робочого часу виробничого робітника,

Ф др. =1784,28 годин

ℒ - коефіцієнт перевиконання норми

ℒ = 1,1….1,3.

Р с.м =  = 1,2

Приймаємо 1 слюсаря по ремонту сільськогосподарських машин


Информация о работе «Планування робіт по ремонту і технологія ремонту жатки кормозбирального комбайну КСК-100»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 47601
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 2

0 комментариев


Наверх