Допоміжні служби

3.3 Допоміжні служби

До допоміжних служб відносять:

зв’язок;

експлуатаційна гідрометрія;

режимна мережа;

будівлі;

енергетичне господарство;

транспорт;

підсобні підприємства;

експлуатаційні дороги;

експлуатаційні знаки;

інспекторські дороги.

Зв’язок – централізоване оперативне і неперервне управління процесом з урахуванням факторів впливаючих на встановлення планів. Диспетчер забезпечує узгодження дій усіх ланок системи.

Інспекторські дороги – для огляду каналів і споруд, а також для ремонту.

Енергетичне господарство – електрична енергія повинна бути підведена до експлуатаційного містечка, головній споруді, вузловим спорудам до майстерень, підприємницьких будівель. Електроенергія використовується на ремонтні роботи і очистки каналів.

Транспорт – для експлуатаційних робіт. Необхідно мати для виконання ремонтно-монтажних робіт на гідромеліоративних мережах.

В процесі експлуатації мережі оснащують парком машин з обліком видів і об’ємом виконаних робіт.

Підсобні підприємства-мастерні, механічні бази, будівельні двори і кар’єри. Для виконання основних ремонтних робіт і для технічного обслуговування внутрігосподарську мережу.

Будівлі – для розміщення експлуатаційного персоналу і робітників. Необхідне експлуатаційне місто, на головній ділянці мережі і на вузлових спорудах, де організовано цілодобове чергування лінійного персоналу на ділянках мережі, де проводять ремонтні споруди, для розміщення сезонних робітників повинні бути будівлі.

4. Господарче водокористування

4.1 Основні визначення, положення та принципи планового водокористування

Водокористування – діяльність по забору, транспортування, розподілу, а також здійснення поливів.

Планове водокористування – діяльність по забору води по заздалегідь складеному плану.

Планування водокористування в зрошуваному землеробстві здійснюється по ланкам системи.

Планове водокористування – основа діяльності служби експлуатації.

Здійснення планового водокористування заключається в правильному розподілі води між господарствами водокористування по заздалегідь складеному плані і плановій організації поливів усередині господарства.

Планове водокористування в господарстві і на системах – складна частина технологічного процесу виробництва сільськогосподарської продукції.

Принцип організації експлуатації у гідромеліоративних систем здійснюється в наступних випадках:

з’ясовують природні умови в зоні системи за 25 років, визначають характерні роки по водності і посушливості – 95%, 75%, 50%, 25%, 5% - ній забезпеченості;

визначають можливості системи;

режим подачі рас ходів і скидів води;

зміну рівнів рівней ґрунтових вод.

Із проектів будівництва мережі підбирають данні про мережу – плани, ґрунтові і гідрогеологічні карти, перерізи, карти басейнів, малих річок та інше.

4.2 Вихідні данні для розрахунків господарчого плану поливу

Склад вихідних даних для розрахунків плану поливів такий:

План зрошуваної господарства в М 1 : 10000;

Планові площі поливних земель з розміщенням сільськогосподарських культур наведені в таблиці 4.1;

Технічна характеристика зрошуваної мережі;

Грунтово-меліоративна характеристика ділянки наведені в розділі 1, підрозділі 1.3;

Забезпеченість господарства дощувальною техніко: господарство дощувальною технікою забезпечено, характеристика якої наведена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 –

Технічна характеристика зрошувальної мережі

Назва трубопроводів	Довжина, м	Витрати, л/с		ККД
		нетто	брутто
1-Кр	3200	330,4	347,8	0,95
1-1Кр, 1-2Кр, 1-3Кр, 1-4Кр	400	82,6	84,3	0,98

Максимальне число одночасно працюючих машин рівне половині всіх машин і дорівнює 4.

Закріплення полів за дощувальною машиною ДФ-120 "Дніпр" проводимо наступним чином: за кожними двома полями закріплена одна машина.

4.3 Послідовність розрахунків плану поливу

Полив здійснюється дощувальною машиною “Дніпро”. Для проведення поливів необхідно визначити кількість води, що необхідна для полива. Кількість води, необхідна розподільчого трубопроводу дорівнює витраті дощувальної машини “Дніпро”.

Кількість води необхідна для поля визначається як добуток витрат дощувальної машини на ККД (л/с). Кількість води визначається як добуток площі поля і поливної норми поділеного на тисячу.

Витрати у точці водовипуску складають л/с.

Усього працює 8, а одночасно 4 машини.

Визначаємо змінну продуктивність дощувальних машин за формулою:

(4.1)

де:  - витрати дощувальної машини, л/с;

 = 120 л/с;

 - тривалість зміни, год;

 = 12 годин;

 - коефіцієнт використання часу за зміну;

 = 0,78;

m – поливна норма (300,400,500);

приклад розрахунку:

га

Добова продуктивність визначається за формулою:

, га(4.2)

приклад розрахунку:

га

Тривалість поливу визначається так:

, діб (4.3)

приклад розрахунку:

, діб