3.3 Особливості ведення свинарства та птахівництва

У м`язи свиней переходить значно більше 137Cs порівняно з ВРХ – 20% його вмісту в раціоні, а виводиться він значно повільніше, ніж у ВРХ. Концентрація 137Cs на “чистих” кормах за 3 місяці знижується лише у 3–5 разів. При годівлі тварин зеленими кормами і немитими коренеплодами (40–60% раціону) забрудненість свинини різко підвищується, особливо за літньо–табірного утримання. Спостерігається значне підвищення забруднення свинини при випоюванні тваринам сироватки або молока. Враховуючи те, що заключна відгодівля свиней не є ефективним методом очищення організму, при їх розведенні слід обмежувати, а наприкінці вирощування—повністю виключати з раціонів забруднені радіонуклідами корми [9].

Під час вирощування і відгодівлі свиней широко застосовують раціони з переважанням концентратів, картоплі й коренеплодів. Картопля та коренеплоди за весь період відгодівлі можуть забезпечити 50% поживності раціону. В зв'язку з тим, що ці види кормів характеризуються більш низьким вмістом радіонуклідів, ніж грубі, можна одержувати свинину в 5–10 разів менш забруднену, ніж м'ясо ВРХ і овець.

Особливості ведення птахівництва. Для зменшення радіонуклідного забруднення м'яса курей та яєць у літній час птицю необхідно утримувати на закритих майданчиках, а до раціону включати зелень, вирощену на ріллі. В зимовий період концентрація радіонуклідів у продукції птахівництва знижується. В цей період слід лише забезпечити птицю повноцінними за мінеральними речовинами та вітамінами кормами. При виробництві яєць та м’яса бройлерів кількість 137Cs у добовому раціоні птиці не повинна перевищувати 130 Бк.

Помічене значне надходження 137Cs в організм людини за споживання гусятини. При розведенні гусей слід мати на увазі їхню високу здатність накопичувати та виводити радіоцезій. Рекомендується вольєрно–вигульне утримання птиці, що виключить надходження радіонуклідів з частками ґрунту. Гусей, які виросли на забрудненій території, слід перевести на "чисті" корми за один місяць до забою при вольєрному утриманні з переважно комбікормовими раціонами [9].


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Надзвичайно велику роль у міграції радіоактивних речовин у навколишньому середовищі і, відповідно, надходженні їх в сільськогосподарські рослини, відіграє рельєф місцевості та окремі ландшафтно-географічні особливості території. Ми розглянули організації технологічних процесів виробництва доброякісної продукції в умовах різного радіоактивного забруднення на території України та з’ясували, що вся проблема в радіоактивно забруднених кормах.

Ми розглядали можливість зменшення надходження радіонуклідів та етапи організації виробництва доброякісної продукції. Організація технологічних процесів в умовах забруднення території продуктами радіоактивного розпаду має базуватися на дотриманні норм гранично допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у раціонах худоби і продукції, яку від неї одержують. Згідно з тимчасово допустимими рівнями (ТДР) вмісту стронцію-90 і цезію-137 для молока - 370 Бк/кг і для яловичини -740 Бк/кг, допустимий вміст радіоізотопів у раціоні тварин, яка дає молоко не повинен перевищувати 37000 Бк/кг і тварину, яку вирощують і відгодовують на м'ясо -18500 Бк/кг. Витримати такі рівні радіонуклідів у продукції можливо кількома шляхами: зменшенням надходження радіонуклідів в організм із кормами та використання сорбентів, які сприяють виведенню нуклідів та організацією годівлі «чистими» кормами. Проте за будь-яких варіантів виробництво продукції повинно проводитися при умові повної радіаційної безпеки для людей, які працюють і проживають на такій території. В разі, якщо на території випасання худоби виявлено завищений радіаційний фон, необхідно організувати раціональну годівлю особин і вилучити можливості надходження радіонуклідів з коротким періодом розпаду в організм.

Якщо рівні радіації дозволяють людям знаходитися на такій території, тварин терміново переводять на стійлове утримання і перестають випасати. Годують кормами із минулорічних запасів, які не забруднені радіонуклідами, завезеними із території, що не постраждала від радіоактивного забруднення, або навіть тимчасово переводять на підтримуючу годівлю концентрованими кормами при забезпеченні чистою водою. Як варіант можна використати пасовища, що мають рівень забруднення більш низький.

Рекомендації щодо утримання тварин були приведені такі:

·           Для ВРХ - при забрудненні окремих видів кормів, що перевищує ГДВ, зменшують вміст радіонуклідів у раціоні за рахунок збільшення частки чистіших, насамперед концентрованих, кормів. Біля половини 137Cs надходить у організм ВРХ з травами (сіно та сінаж), і тому для одержання молока і м’яса, що відповідатимуть нормативним вимогам, зелену масу для сіна і сінажу для молочної худоби і молодняку на заключному етапі відгодівлі слід вирощувати на поліпшених угіддях;

·           Для свиней – зменшити у кілька разів об’єм годівлі тварин зеленими кормами і немитими коренеплодами, тому що забрудненість свинини різко підвищується, особливо за літньо–табірного утримання. Потрібно ввести в раціон корми, що характеризуються більш низьким вмістом радіонуклідів, такі як картопля та кормовий буряк;

·           Для птахів - для зменшення радіонуклідного забруднення м'яса курей та яєць у літній час птицю необхідно утримувати на закритих майданчиках, а до раціону включати зелень, вирощену на ріллі. Рекомендується вольєрно–вигульне утримання птиці, що виключить надходження радіонуклідів з частками ґрунту.

В крайньому разі, якщо не можливо виконати всі рекомендації, то іншим важливим напрямом зменшення забрудненості молока і м'яса є використання ентеросорбентів. Так, доведено, що одним із препаратів, який зменшує резорбцію радіоактивного цезію, є фероціанід, хоча тривале його використання небажане. Особливе місце серед ентеросорбентів належить природним цеолітам і препаратам, виготовленим на їх основі (хумоліт).


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.         Гродзинський Д.М. Радіобіологія. – К.: Либідь, 2001. – 448 с.

2.         Д. ГРОДЗИНСЬКИЙ, О. ДЕМБНОВЕЦЬКИЙ, О. ЛЕВЧУК – Преспективи використаня та утримання радіаційно уражених земель. Вісник. — 2003. — N 4

3.         Кашпаров В.О. Формування і динаміка радіоактивного забруднення навколишнього середовища під час аварії на Чорнобильській АЕС та в післяаварійний період // Зб. наук. праць «Чорнобиль. Зона відчуження», НАН України. — К.: Наук. думка, 2001. — С. 11—46.

4.         Кондратьев К.Я.,, Биненко В.И. Влияние облачности на радиацию и климат. – Л., 1984.

5.         Ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території України внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на період 1999-2002 рр.: Метод. рекомендації / Розроб. Б.С. Прістер та ін. — К.: Ярмарок, 1998. — 104 с

6.         Степаненко С.Н. Современные достижения науки в области экологии. //Сб. науч. тр. Университета экологических знаний ОГНБ им. М. Горького. – Одесса, 2002. – Вып. 1. – С. 76-84

7.         Царенко А.М. Экономические проблемы производства экологически чистой продукции (теория и практика). – К.: Аграрная наука. – 1998. – 256 с.

8.         Пути миграции искусственных радионуклидов в окружающей среде. Радиоэкология после Чернобыля: Пер. с англ./ Под ред. Ф. Уорнера и Р. Харрисона. —М.: Мир, 1999. —512 с.

9.         Коваленко Г.Д., Рудя К.Г. Радіоекологія України. —К.: "Київський Університет", 2001. —167 с.


Додатки

1.         Коефіціенти для визначення кількості радіонуклідів в урожаї деяких культур ( за одиницю прийнято вміст 90 Sr і 137 Cs в 1 кг зерна ярої пшениці)

Культура Величина коефіціента

для 90 Sr

для 137 Cs

Пшениця (зерно) яра

озима

1 1
0,35 0,40
Жито озиме (зерно) 0,35 0,40
Овес (зерно) 1,30 0,80
Ячмінь (зерно) 1,30 1,80
Горох (зерно) 2,00 1,90
Кукурудза (зелена маса) 2,60 0,60
Віко-вівсяна суміш (зелена маса) 2,20 1,90
Картопля (бульби) 0,80 0,60

2. Орієнтовані дані забруднення деяких кормів при щільності забруднення 1 Ки/км2 (з розрахунку на 1 корм. од., Ки)

Корми Міститься в 1 корм. од.

для 90 Sr

для 137 Cs

Овес зерно

солома

1,0 (4·10-10)

1,0 (3·10-11)

16 6,3

Ячмінь зерно

солома

0,90 0,90
15 6

Пшениця яра зерно

солома

0,60 0,80
18,70 10,00
Кормові буряки 6,20 20,80
Кукурудза на силос 21,50 4,80
Люцерна 27,59 15,10
Конюшина 41,20 16,50
Лучна трава 19,00 47,60
Сіно природних сінокосів 31,70 67,40
Сіно з окультурених луків 15,00 46,60

Информация о работе «Організація технологічних процесів виробництва доброякісної продукції в умовах радіоактивного забруднення»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 72828
Количество таблиц: 9
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
626537
17
17

... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...

Скачать
229249
11
17

... речовини, викиди поживних елементів, подібних до стоку добрив; осідання кислотних опадів, хвороботворні організми. Все це призводить до погіршення якості води і деградації водних ресурсів. Комплексна екологічна оцінка стану річок басейнів Дніпра за методикою, яка розроблена Українським НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, показала, що немає жодного басейну, стан котрого можна було б класифі ...

Скачать
137503
13
4

... ється, окремими технологічними операціями, специфічними виглядом і смаком, енергетичною цінністю та іншими ознаками. Варені ковбаси займають 53-60% в загальному виробництві ковбасних виробів. 3.1 Характеристика підприємства Ковбасний цех спільного підприємства Сумський виробничий комбінат розміщєно напівнічному-сході м. Суми, на відстані 1000 м від житлових кварталів. Окрім ковбасного цуху ...

Скачать
168843
3
4

... та водовідведення Дніпропетровської області. Розкрито шляхи подолання існуючих екологічних проблем цього регіону та пріоритети майбутнього удосконалення систем водоспоживання та водовідведення. Розділ 3. Екологічні проблеми водоспоживання та водовідведення та шляхи їх подолання 3.1 Методики фільтрації води та їх використання при водоспоживанні та водовідведенні 3.1.1 Фільтрування Фі ...

0 комментариев


Наверх