3. Ознайомлення з підготовкою проектів процесуальних рішень

Відповідно до ст. 158 КАС, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

Поняття судового рішення. Результатом здійснення правосуддя, тобто наслідком встановлених у справі обставин є ухвалений відповідно до норм матеріального та процесуального права акт – судове рішення.

Пленум Верховного Суду України у Постанові №11 від 29.12.76 (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.04.81, №13 від 25.12.92, №15 від 25.05.98 р.) «Про судове рішення» зазначив, що судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

У законодавстві термін «судове рішення» не визначений.

За змістом частини п’ятої статті 124 та частини третьої статті 129 Конституції України поняття «судове рішення» та «рішення суду» вжиті як синоніми і визначають загальну назву акта застосування права судом. Узагальнюючий підхід до визначення цих термінів збережено і в Кодексі адміністративного судочинства України (пункт 7 частини першої статті 7, пункт 12 частини 1 статті 3). Поряд з цим, на відміну від Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодекс містить визначення видів судового рішення (стаття 158 КАС), у ньому розкриті поняття постанови та ухвали (пункти 13, 14 частини 1 статті 3), що дає змогу вести мову про різновиди судових рішень залежно від форми та способу прийняття, за обсягом вирішених у них питань та юридичними наслідками, тощо.

Залежно від кола питань, вирішених через прийнятий акт, судові рішення поділяються на постанови та ухвали. За цим критерієм постанова є рішенням суду будь-якої інстанції у якому вирішуються вимоги адміністративного позову, а ухвала – рішенням яким вирішуються питання пов’язані з процедурою розгляду адміністративної справи та інші процесуальні питання.

У теорії процесуального права судове рішення визначається як волевиявлення суду із застосування норм права з метою захисту чи забезпечення захисту права, свобод, законних інтересів, що здійснюється в установленій процесуальній формі та порядку і забезпечене державною силою.

Суть постанови суду. Із цього питання виділяють два методологічні підходи, що ґрунтуються на відповідних розуміннях сутності судового процесу. У першому наголос робиться на предметі постанови суду та матеріально-правових наслідках її дії. Другий відобразив значення постанови як акту, що підсумовує сам процес судового захисту. Оскільки «постанова суду» та «позов» є парними науковими категоріями, те чи інше вчення про постанову суду кореспондує відповідній теорії позову.

Автори, які зосереджували увагу на предметі постанови суду, виходили із матеріально-правової теорії позову. Позов як вимога про судовий захист при цьому розумівся як матеріально-правове домагання, що виводиться із порушеного права, але існує окремо від нього, або як матеріально-правова вимога, що є елементом відповідного суб’єктивного права. Постанова суду власне і гарантує реалізацію цього суб’єктивного права. Вважається, що факт порушення суб’єктивного права не породжує у його носія жодних нових матеріально-правових можливостей, що могли б бути реалізовані у примусовому порядку на основі судового рішення.

Учення про постанову суду як результат процесу судового захисту методологічно походить із публічно-правової теорії позову. Її представники визнають, що матеріальне правовідношення, звільнене від спірності, входить до складу предмету постанови суду, проте підкреслюють, що цим правовідношенням суть постанови не вичерпується. Судове рішення по суті позовних вимог не може бути ухвалене поза процесом, без дотримання належної процесуальної форми. При цьому обов’язок ухвалити постанову суд несе не перед державою, як це передбачається матеріально-правовою теорією позову, а перед сторонами. Такий обов’язок виводиться із конституційного права особи на судовий захист, яке безпосередньо гарантує процесуальну можливість звернутися до суду. Звідси і назва указаної теорії: судовий захист прав, свобод та інтересів держава забезпечує з метою реалізації свого конституційно-правового (публічного) статусу.

На основі наведених методологічних підходів суть судової постанови може бути визначена як: 1) декларація суду, що полягає у підтвердженні наявності чи відсутності спірних правовідносин, матеріальних прав і обов’язків, та його наказ, що приписує учасникам спору певні правила поведінки (матеріально-правова теорія позову); або 2) декларація суду з приводу матеріальних правовідносин та його припис щодо способів здійснення підтверджених матеріальних прав та обов’язків (публічно-правова теорія позову).

Вирішення судом спору по суті. Згадані наукові підходи до визначення поняття та суті постанови суду дозволяють осягнути зміст ще однієї ключової для судового процесу категорії – вирішення спору по суті. У науці процесуального права спір про право традиційно розуміється як розбіжності з приводу суб’єктивних матеріальних прав та обов’язків чи правовідношення в цілому. Заявляючи позов, зацікавлена особа ставить перед судом питання, які випливають із предмету спору, – чи існує спірне правовідношення; чи існують між учасниками спору відповідні права та обов’язки; який їх обсяг і зміст. Після відкриття провадження за таким позовом у суду виникає обов’язок розглянути і вирішити відповідний спір по суті, тобто дати відповідь на питання, постановлені позивачем. Таким чином, постанова суду усуває спірність матеріальних правовідносин, сумніви щодо існування, обсягу та змісту відповідних матеріальних прав і обов’язків.

Відповідно до Указу Президента України від 16.05.2007 №417/2007 «Про кількісний склад суддів адміністративних судів» у Волинському окружному адміністративному суді штатна чисельність суддів становить 16 суддів.

Голова суду: – Александрова Марія Ананіївна

Судді:

Костюкевич Сергій Федорович

Ксензюк Андрій Ярославович

Дмитрук Валентин Васильович

Ковальчук Володимир Дмитрович

Денисюк Руслан Степанович

Андрусенко Оксана Орестівна

Димарчук Тетяна Миколаївна

Лозовський Олександр Анатолійович

Плахтій Наталія Борисівна

Валюх Віктор Миколайович

Мачульський Віктор Володимирович

4. Загальний процес проходження практики

На першому тижні проходження практики я ознайомлювалась з нормативними актами, які регулюють діяльність апеляційних судів, зокрема із Кодексом адміністративного судочинства, Законами України «Про судоустрій України», «Про статус суддів», Інструкцією з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах та інші.

Особливу увагу звернула на порядок розгляду справ, ведення їх обліку, порядок здійснення підготовки справ до розгляду в засіданні адміністративного суду. Ознайомилась з особливостями застосування принципів адміністративного процесу на практиці. Також я вела облік отримання та відправлення кореспонденції, формувала та оформлювала справи, відправляла відповідну документацію адресатам, приймала та реєструвала кореспонденцію, оформлювала реєстраційні картки, готувала справи до здачі в архів, складала проекти ухвал, постанов суду, протоколів судового засідання, вела облік та реєструвала матеріали, виконувала доручення керівників апарату суду, систематизувала і зберігала документи для здачі в архів, вела картотеку обліку проходження документів, тощо.

Ознайомилась з організацією архіву, порядком передачі і зберігання матеріалів справ в архіві, вивчав матеріали справ, які зберігаються в архіві.

З огляду на роботу, виконану під час проходження практики можу зробити наступні висновки. Під час проходження практики в Волинському окружному адміністративному суді я здобула широкі практичні знання і навички, ознайомилась з матеріалами справ, брала участь у слуханні судових засідань, працювала в архіві та канцелярії. Навчилась працювати з документацією, робити опис справ, перевіряти справи, які надійшли до суду на наявність всіх необхідних документів.

Таким чином, під час практики в Волинському окружному адміністративному я здобула необхідні практичні навички для майбутньої професійної діяльності, закріпила здобуті під час навчання теоретичні знання та ознайомилась із системою та принципами правосуддя.

Хочу додати, що робота Волинському окружному адміністративному суді налагоджена на високому рівні, насамперед завдяки чіткому підпорядкуванню працівників суду, їх відповідальності та дотриманні дисципліни, також інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Волинського окружного адміністративного суду здійснюється на належному рівні. Всі робочі місця оснащені комп’ютерами та іншими електронними приладами, що значно полегшують діяльність працівників суду, в тому числі і студентів-практикантів.


Висновок

Отже, проходження виробничої практики у Волинському окружному адміністративному суді дало мені змогу зробити наступні висновки:

1. Практика в суді є важливою складовою процесу навчання на юридичному факультеті, оскільки дає можливість реалізувати свої теоретичні знання у практичній діяльності, а також сприяє підготовці для роботи в суді та інших організаціях;

2. Практика дає можливість закріпити теоретичні знання, отримані в процесі навчання.

Виробнича практика в Волинському окружному адміністративному суді мала для мене наступне значення:

1. Я ознайомилась з сучасними методами та формами організації праці в юридичній галузі;

2. З’ясувала основні завдання відділів адміністративного суду;

3. Мала змогу поглиблено ознайомитись зі структурою Волинського окружного адміністративного суду організацією його діяльності, формами та методами здійснення поставленим перед судом завдань;

4. Самостійно оформлювала (описувала), підшивала справи для передачі їх до архіву;

5. Проаналізувала практику застосування правових норм, що регулюють організацію і діяльність апеляційного суду, а також норми, що вони застосовують у своїй діяльності.

Отже, завдання, що були поставлені згідно програми проходження практики, я вважаю, виконала в повному обсязі.


Информация о работе «Структура та особливості діяльності Адміністративного суду»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 37667
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
37232
0
0

... громадян проти адміністрації. А може правопорушення адміністрації проти громадян? Відповідно, цілі блоки норм КУАП на сьогодні не діють або постійно змінюються.[10] Робочими органами Адміністративного суду Австрії є сенат і пленум, але пленум не здійснює функцій правосуддя, зосереджених тільки в сенаті. Пленум здійснює функції дисциплінарного суду щодо суддів Адміністративного суду і вирішує всі ...

Скачать
27938
0
0

... чинності з 1 вересня цього ж року. З прийняттям цього нормативно-правового акта фактично завершився перший етап процесу правового забезпечення діяльності адміністративних судів України [2; с. 88]. 1.2 Погляди сучасних українських вчених на сутність адміністративного судочинства Серед гілок влади, які приймають участь у реалізації такої державної функції як забезпечення й захист прав і ...

Скачать
253231
0
0

... і та відносні, громадянські (особисті, фізичні), політичні, економічні, соціальні, духовні (культурні) та ін. 3. Обов’язки громадян Відповідно до Концепції реформи адміністративного права України оновлення змісту адміністративно-правового статусу громадян потребує вжиття ряду конкретних заходів щодо вдосконалення адміністративного законодавства, а саме: - приведення у відповідність з вимогами ...

Скачать
296533
0
0

... характеристика суб’єктів адміністративного нагляду в системі органів внутрішніх справ України. РОЗДІЛ ІІ Напрями удосконалення організації адміністративного нагляду органів внутрішніх справ у сфері забезпечення громадського порядку і громадської безпеки 2.1. Наглядові повноваження служб міліції Завдяки своєму становищу в механізмі державного управління та характером виконуваних завдань, ...

0 комментариев


Наверх