Матеріалістична теорія та сучасність

3.2. Матеріалістична теорія та сучасність.

 

На сьогоднішній день соціально-економічна концепція походження держави вже не може претендувати на універсальність. Згідно з уявленням, що базуються на знаннях, отриманих вже в XX столітті, на диференціацію суспільства і становлення соціально-класової структури істотну дію надали чинники, пов'язані з другим видом матеріального виробництва, - з відтворенням самої людини, і, перш за все такий основоположний чинник відтворення, як заборона інцеста (кровозмішення), що не тільки сприяло виживанню і зміцненню роду людини, але і надало багатопланову дію на розвиток суспільних відносин.

По-перше, заборона інцеста була свідомим виходом з тривалого історичного розвитку, що показав, що кровозмішення веде до звироднілості роду, ставить на грань загибелі, що відмова від шлюбних відносин усередині своєї групи може усунути цю згубну небезпеку. По-друге, щоб усвідомлення шкоди кровозмішення перетворилося на його практичне виключення, потрібні були вельми суворі заходи суспільної дії, а скоріше за украй жорстоке припинення відступів, що неминуче зустрічалися спочатку, від це відступів від цієї заборони, що ще недавно не існувала. По-третє, коли йдеться про становлення держави, початкова ознака якої - наявність особливих груп людей, що застосовують від імені суспільства примушення по відношенню до інших членів суспільства, є підстави вважати, що саме ті родові органи, які виконували важливу загальну функцію, - підтримували заборону інцеста як за допомогою насильницького припинення кровозмішення усередині роду, так і шляхом розвитку зв'язків з іноплемінниками в цілях взаємообміну жінками - були, незалежно від наявності або відсутності приватної власності або класів, якнайдавнішими елементами нової державної структури, що народжується.

Конкретне вивчення архаїчних суспільств повинне показати, де і чому державна структура передувала виникненню приватної власності і класової структури, а де розвиток мав протилежну послідовність або поєднував і те, і інше. В усякому разі, дослідження таких відомих етнографів і соціологів, як Марсель Мосс (1872 - 1950 рр.), Клод Леві-Стросс (рід. 1908 р.) та інші, що займалися вивченням стародавнього суспільства, говорять про можливість різних варіантах історичного розвитку. Так Клодом Леві-Строссом було обґрунтовано, як під впливом заборони кровозмішення, тобто із-за потреб розвитку того виду матеріального виробництва, який був пов'язаний з відтворенням самої людини, відбувалася структуралізация суспільства, мінялися відносини в нім, розвивалася культура.

Дослідження етнографів також показують, що в процесі розвитку людських спільнот виникала і посилювалася нерівність, ділення на багатих і бідних. Стаючи стійким, це ділення було не результатом різних трудових зусиль індивідів і прямої експлуатації своїх одноплемінників, а більшою мірою наслідком розподілу праці, неоднаковим положенням в соціальній ієрархії, що поступово складалася, пов'язаним з виконання необхідних для суспільного життя загальних функцій, що вимагали застосування насильства.

Таким чином, тепер же відома не тільки колишня схема виникнення держави, що виводить його з приватної власності, експлуатації і класових антагонізмов, але також і інша, що спирається на необхідність виконання різноманітних суспільно значущих функцій.

Отже, історично держава зароджувалася і формувалася задовго до виникнення класів, та не як наслідок класових, а більш „поліфонічних” суспільних потреб, як результат попиту усього суспільства на свідоме та силове рішення поточних проблем, як відповідь на необхідність свідомо, в тому числі за допомогою засобів примусу, здійснювати певні суспільні функції, без реалізації яких неможливий би був суспільний прогрес.

 

Висновки

 

Підводячи підсумки критичному розгляду соціально-економічної концепції походження держави, треба відмітити, що багато з її положень досить справедливі. Але в усьому іншому теоретики класової теорії малюють картину виникнення держави, прямо протилежну тій, яку можна уявити собі на основі комплексного вивчення та обліку в процесі дослідження історичних даних.

Накопичений за більш, ніж століття після написання славнозвісної праці Енгельса, археологічний, антропологічний та етнографічний матеріал дозволяє по-новому подивитися на проблему виникнення держави. Стає зрозуміло, що економічний фактор в цьому процесі, хоча і дуже важливий, проте не головний, а являє собою лише одну з багатьох факторів та причин виникнення держави. Вивчення останнього – досить складна праця, і однобокість та суб‘єктивність у підході до цього може стати фатальною помилкою, в чому людство переконалося на прикладі Радянського Союзу.

Класова теорія там панувала беззастережно, вона вважалася універсальною та єдиновірною. На сьогодні в незалежній Україні ми маємо змогу належно та об‘єктивно оцінити як класову теорію походження держави, так і весь спадок марксизму-ленінізму.

Тож поза як вона може слугувати прикладом масштабного історико-державного дослідження та стимулювати наукові пошуки теоретиків в галузі проблем генези держави і права, бути певною базою, відправною точкою для наступних досліджень. Отже, соціально-економічна концепція походження держави, на мою думку, ще довго буде збирати увагу вчених-правознавців.

Список використаної літератури:

 

1.         Ф. Энгельс. Происхождение семьи, частной собственности и государства. – М., 1982.

2.         В. И. Ленин. Государство и революция/Глава I. Классовое общество и государство. Т. 33 – М., 1974.

3.         Т. В. Кашанина. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. – М, 2004.С.72-78.

4.         Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.21, 23.

5.         Л. С. Мамут. Марксистско-ленинское учение о государстве и праве. История развития и современность. – М.: Наука, 1977.

6.         Л. С. Мамут. Карл Маркс как теоретик государства. – М.: Наука, 1979.

7.         История политических и правовых учений: учеб. для вузов. Под ред. – М.: Норма, 2001.

8.         Джордж Г. Себайн, Томас Л. Торсон. Історія політичної думки. – К.: Основи, 1997. (переклад з англ..).

9.         Н. Н. Хропанюк. Теория государства и права. – М., 1993.

10.       Є. Розин. Ленинская мифология государства. – М.: Юристъ, 1996.

11.       История политических учений. Часть 1. под ред. К. А. Мокичева. – М., 1971.

12.      Графский В. Г. И др. Политические учения: история и современность. – М., 1979.

13.      Грацианский П. С. Хрестоматия по истории политических учений. – М., 1972.

14.      Геращук В. М. Світові стандарти політичної правової думки та державотворення: міфи чи реальність. – Х., 2001.

15.      Утвердження ленінських ідей про державу і право на Україні. Під ред. Сокуренко В. Г. – Л., 1972.

16.     

[1] Л. С. Мамут. Марксистско-ленинское учение о государстве и праве. История развития и современность. – М.: Наука, 1977. С. 72.

[2] Т. В. Кашанина. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. – М, 2004.С.72-78.

[3] Л. Г. Морган – американський вчений, дослідник. Автор праці

[4] Морган виділяв 3 періоди в історіі : дикість, варварство і цивілізація. Дикості відповідають палеоліт та мезоліт, варварству – неоліт, цивілізації – залізний вік і частково неоліт. Перехід від дикості до варварства – це неолітична революція( перехід від присвою чого до відтворюючого господарства), перехід від варварства до цивілізації – міська революція (тобто поява міст).

[5] Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.23, с.97 .

[6] Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.21, с.164.

[7] Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.21, с.169.

[8] Там же. С. 110-111.

[9] Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.21, с.169.

[11] Є. Розин. Ленинская мифология государства. – М.: Юристъ, 1996

[12] праці «Государство и революция», лекція «О государстве».

[13] В. И. Ленин. Государство и революция/Глава I. Классовое общество и государство. Т. 33 – М., 1974, С.7-8.

[14] Соч. «Происхождение семьи, частной собственности и государства».

[15] Т. В. Кашанина. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. – М, 2004.С.74.