Об’єктивні ознаки злочину
Суб’єктивні ознаки злочину
Способи готування до злочину
Обстановка вчинення злочину
Порушення кримінальної справи
Особливості розслідування проституції на першочерговому етапі розслідування
Особливості розслідування проституції на послідуючому етапі розслідування
Примушування чи втягнення до заняття проституцією
Навигация
Особливості розслідування проституції
Особливості розслідування проституції
193107
знаков
0
таблиц
0
изображений
ЗМІСТ
Вступ.………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Кримінально-правова характеристика..........................................13
1.1. Об’єктивні ознаки злочину...................................................................13
1.2. Суб’єктивні ознаки злочину..................................................................20
1.3. Кваліфікація злочину.............................................................................29
Розділ 2. Киміналістична характеристика проституції...............................35
2.1. Особа злочинця...............................................................................................35
2.2. Способи готування до злочину.....................................................................37
2.3. Предмет посягання.........................................................................................39
2.4. Обстановка вчинення злочину......................................................................44
2.5. Наслідки у вигляді будь яких змін................................................................46
Розділ 3. Особливості розслідування проституції, або примушування чи втягнення до заняття проституцією…………………………………………48
3.1. Порушення кримінальної справи.................................................................48
3.2. Особливості розслідування проституції на першочерговому етапі розслідування.........................................................................................................55
а) Оперативно-розшукові заходи.........................................................................55
б) Допит..................................................................................................................56
3.3. Особливості розслідування проституції на послідуючому етапі розслідування.........................................................................................................62
а) Особисті обшуки...............................................................................................62
б) Огляд, вилучення зразків порівняльного дослідження, призначення судово-медичної і біологічної експертизи........................................................................65
в) Проведення очних ставок.................................................................................66
г) Відтворення обстановки або інших обставин визначеної події шляхом слідчого експерименту та перевірки показань на місці.....................................71
д) Проведення обшуків і виїмок...........................................................................87
ж) Проведення впізнання......................................................................................91
з) Криміналістичні експертизи...........................................................................102
3.4. Примушування чи втягнення до заняття проституцією...........................104
Висновки……………………………………………………………………….111
Список літератури…………………………………………………………….116
Вступ
Американський соціолог Руфус Кінг колись сказав: "Суспільство ніколи не зможе ввести ефективні санкції для захисту людей від їх власних слабкостей та захоплень.” Важко з цим не погодитися. Саме тому не варто сподіватись на те, що людство колись відмовиться від торгівлі “живим товаром”. Але це не означає, що з пороками не потрібно боротись.
В нашій країні боротися з цим явищем буде ще складніше, ніж в інших країнах, і не тому що Україна переживає економічну кризу, і не тому що органи державної влади корумповані – цих проблем вистачає і в інших країнах, а тому що ми не вміємо поважати самі себе, ми не вміємо поважати одне одного, ми не сприймаємо проблему сусіда як власну проблему. Те, що українців вивозять як худобу, як речі нас не ображає, нажаль, а лякає. А якби ми це сприймали за образу, то не втягували б своїх знайомих в цей бізнес, не допомагали б їх вивозити за межі країни, не прикривали б злочинців. Ось чому вислів “Людина людині – вовк” ще довго буде залишатись актуальним.
Безперечно, вирішувати проблеми економічного характеру необхідно, оскільки багатьох наших співвітчизників штовхає на незважені вчинки стосовно роботи за кордоном саме скрутне матеріальне становище. Також необхідно вирішувати проблеми законодавства з цього приводу, допомагати працівникам правоохоронних органів з фінансуванням перевірок інформації про торгівлю українцями за кордоном. Вкрай необхідно вжити заходів по боротьбі з корупцією, оскільки вона дуже заважає вирішенню проблеми вивозу та експлуатації українських громадян.
Лише кілька відсотків повій — мешканки місць, решта — приїжджі з менших, а отже, бідніших населених пунктів, де, аби знайти роботу, слід, принаймні, бути фахівцями досить високого класу, а їх фах, як правило, обмежується „так-сяк” опанованою середньою чи незакінченою середньою освітою. Тому й не дивно, що ті гроші, які вони мають тут, стоячи при дорозі, не можна навіть порівняти із заробітками на «малій батьківщині».
Але чи виправдовує моральну деградацію будь-яка скрута? Адже хтось, аби випростатися, терпить і нестатки, і перевантаження, і береться за найтяжчу, але все ж гідну поваги працю, яка згодом обов'язково приведе хай не до заможного, та доволі пристойного існування. А хтось стає «метеликом», котрий літає над небезпечним вогником, доки не обсмалить крила, перетворившись на крихітку попелу. Бо за все в житті потрібно платити, і навіть привабливе шелестіння «зелених» не завжди приносить радість. За статистикою, 70 відсотків «жриць кохання» мають різні венеричні захворювання, деякі — невиліковні. І майже щоденно кожна з них, в буквальному розумінні цього слова, ризикує життям, виходячи на нічну трасу. Адже клієнтів як таких ніхто не знає, і навряд чи серед них трапляються порядні, інтелігентні люди. Дуже часто дівчата зустрічають збоченців, та й просто, як вони кажуть, «нахаб», які, вдовольнивши свої потреби, не те, що не платять «за послуги», а й відбирають все, що було зароблено раніше. Нерідко повій б'ють та ґвалтують (якщо можна так сказати). Однак жадоба наживи занадто велика, щоб покинути цю «роботу».
Який спосіб боротьби з проституцією є зараз у правоохоронців, окрім складання адміністративних протоколів? Виявляється, можна застосувати і кримінальну відповідальність, хоча довести справу до суду — не завжди легко. Окрім того, що слід тричі на рік затримати одну й ту саму дівчину на проституції (довести це — ціла наука), треба ще направити для подальшого розгляду папери за місцем прописки фігурантки до адміністративних комісій при міських чи сільських радах. Однак, якщо обвинувачувана не прийшла на розгляд свого питання (певно, перебуваючи за тисячі кілометрів від рідної домівки і продовжуючи свою «професійну діяльність»), особиста справа так і залишається папірцем, доля якого — вкриватися пилом у столах численних кабінетів.
І все ж працівники міліції не опускають рук. Наприклад у Києві лише за перший квартал 2003 року до судів направлено 30 кримінальних справ по всіх лініях такого роду злочинів — проституції, звідництву, втягуванню у проституцію тощо. Однак це, на його думку, не є головним в роботі очолюваного ним відділу; найважливіше - профілактичні заходи: бесіди та лекції в різних аудиторіях, особливо серед молоді, із залученням лікарів та психологів, демонстрування наукових фільмів, ознайомлення з побутовими умовами сімей, їх моральним станом, спільні заходи з дільничними інспекторами за місцем проживання, схильних до такого способу життя жінок.
Звичайно, далеко не кожна повія прагне залишити цей шлях і розпочати порядне життя, відмовившись від великих грошей. Але такі випадки існують. Напевно, саме повернення людей, що вже прямували у безодню моральної деградації, до справжніх людських цінностей, і є кращим досягненням правоохоронців, що працюють на цій ниві.
Проституція як явище заснована на :
1. Біологічних особливостях окремих особистостей
2. Етнокультурної ідеології конкретної країни
3. Соціально-економічної ситуації аналізованого моменту.
Проституція - це загальносвітове явище з глибокими історичними коренями. В умовах цивілізованого суспільства проституція перетворилася в проблему. Маючи біологічну основу, проституція не має аналогів у тваринному світі і являє собою чисто людський феномен. Тісно зв'язана з культурою, проституція протистоїть їй як щось далеке і вороже. Культура постійно оновлюється і видозмінюється, зберігаючи кращі досягнення. Проституція залишається майже не порушеної прогресом, гальмує його своїм низинно-примітивним початком.
Основою проституції є порушення сексуальної вибірковості осіб жіночої статі. Біологічне право вибору партнера, надане жінці природою,
може бути порушено:
а) у результаті наявності захворювань, таких як шизофренія, нейроінфекції (менінгіт, енцефаліт), травматичні ураження головного мозку, судинні ураження мозку і мозкових оболонок після перенесення дитячих інфекцій (кір, скарлатина), пухлини мозку, пухлини кори наднирочників;
б) у результаті психічних травм із невротичними наслідками;
в) у результаті зґвалтування;
г) у результаті насильницького заміжжя або інших форм сексуального оволодіння жінкою проти її волі. Наслідком перерахованого може стати утрата вибірковості і схильність до проституції як з метою заробітку, так і з метою одержання сексуального задоволення.
В Україні в даний час немає ідеологічних і етнокультурних основ для проституції:
а) жінки мають рівні права з чоловіками;
б) немає расової й етнічної дискримінації;
в) укладання шлюбів провадиться по добровільній згоді партнерів;
г) експлуатація сексуальності жінки заборонена Кримінальним кодексом.
Соціально-економічна ситуація в Україні в даний час характеризується як нестабільна, відзначається ріст безробіття, міграція населення, інфляція, темпи якої до дійсного моменту хоча і сповільнилися, але залишаються високими, поглиблюється майнове розшарування. Ці фактори, безумовно, позначаються на росту проституції, але не є визначальними, про що свідчить ще більш високий показник рівня проституції в країнах із благополучною соціально-економічною ситуацією.
Так як проституція, тобто надання сексуальних послуг за винагороду або без нього, за умови, що жінка не вибирає партнера, можлива тільки на основі хворобливого стану жінки, то це є порушенням прав людини. Жінка в даній ситуації перетворюється в товар на ринку послуг. Партнер стає
покупцем, що порушує права хворої людини. З підвищенням попиту на послуги повій з'являються посередники-сутенери, власники кубел і легальних (у країнах, де проституція дозволена) або нелегальних публічних будинків. Ці люди експлуатують хворобливі якості особистості жінки в корисливих цілях.
Але, крім проституції існують ще й інші форми вільного сексуального поводження.
В основі нормативних актів і конституцій більшості країн, розташованих на Австралійському, Американському і Євразійському континентах, у тому числі і Росії, лежать Римське, Німецьке і Християнсько-канонічне право. Відповідно до цих документів використання в корисливих цілях природної сексуальної потреби чоловіків, здорової, непозбавленими вибірковості жінками, визнається аморальним, шкідливим для суспільного здоров'я і эпідеміологично небезпечним. У Росії ЖЛП (жінки легкого поводження) залучаються до відповідальності за подібні діяння по статті - хуліганство.
Однак, у зв'язку з недосконалістю законодавства, по цій же статті можуть залучатися і повії, що не завжди виправдано. В даний час йде робота над новими законодавчими актами.
Тому необхідним є аналіз подібності і розходження між поняттями "повія" і "жінка легкого поводження"
Особливий акцент повинен бути зроблений на тому, що повією може бути навіть маленька дівчинка, у той час як для жінки легкого поводження характерною ознакою є користь, заснована на життєвому досвіди ( у даному випадку користь не обов'язково має матеріально-грошове вираження, але може відповідати поняттям "престиж", "імідж").
Безладні сексуальні зв’язки індивідуумів також мають проекцію на суспільний статус.
Безладні сексуальні зв'язки представляють для цивілізованого
суспільства:
а) епідеміологічну небезпеку - поширення венеричних захворювань, у тому числі і СНІД;
б) криміногенну небезпеку - зв'язок проституції з організованою злочинністю і наркобізнесом;
в) особистісну небезпеку - підрив сімейних відносин;
г) етичну небезпеку - зниження морально-етичного потенціалу суспільства.
Виходячи з того, що в кожному суспільстві є як повії, так і жінки легкого поводження, міри, спрямовані на ослаблення впливу на суспільство безладних полових зв'язків індивідуумів, повинні бути диференційованими і строго відповідати Декларації про права людини. Не можна не погодитися з положеннями аболіціоністів, висунутими ще в 1887 році. Ці положення були прийняті більшістю християн і в основній масі не утратили своєї актуальності:
1) Принципи моральності нероздільні й однакові для осіб любої статі.
2) Природні права чоловіка ті ж, що й у жінки.
3) Порушення цнотливості у чоловіків заслуговує настільки ж строгого осудження, як і у жінок.
4) Влада над собою в половому відношенні є одна з необхідних основ здоров'я окремих осіб і народів.
5) Проституція є основним порушенням законів природи і гігієни.
Найбільше занепокоєння викликає дитяча проституція і девіация підлітків.
Особливістю такої проституції є те що дівчинками надаються сексуальні послуги без попереднього вибору партнера. Вони є жертвами. Вони є хворими. Вони виявилися в складній соціальній ситуації. Вони є товаром і залежать від покупців і посередників. Їхнє життя постійно перебуває під загрозою. Спочатку суспільство повинне їх захистити, потім
провести лікування і тільки потім застосовувати педагогічні й адміністративні міри.
Якщо дитина була споконвічно здорова, але втягнута у розпусні дії шляхом підкупу, погроз, обману або насильства, у неї порушується природний плин процесу становлення сексуальної свідомості і як наслідок виникає порушення фізичного і психічного здоров'я.
Дитяча проституція як феномен характеризується наступними показниками:
1) Вікова градація. Виходячи з загальних законів становлення сексуальної свідомості і фізіологічної полової зрілості можна умовно виділити три вікові групи дівчинок-повій:
а) дівчинки від 8 до II років. У нормі цей вік характеризують понятійна стадія сексуальної свідомості, полова незрілість, конвенційний (договірний) рівень моральності, тобто поняття "що таке гарно, що таке погано" нав'язує або активно виховує навколишнє соціальне середовище;
б) дівчинки 11-14 років. У нормі цей вік характеризують романтична стадія сексуальної свідомості, період пубертата, активного полового дозрівання, що супроводжується високою гормональною насиченістю крові, формуванням вторинних полових ознак, пробудженням лібідо, конвенційний рівень моральності;
в) дівчинки 14-16 років. У нормі цей вік характеризують еротична стадія сексуальної свідомості, закінчення пубертата і вступ у дітородний вік, автономний рівень моральності, тобто здатність самостійно рефлексувати, оцінювати й осмислювати позитивні і негативні фактори соціального середовища. У силу характерного для юнацького максималізму віку оцінки і результати рефлексії не завжди адекватні.
Дівчинок-повій ми можемо теж співвідносити з приведеною вище віковою градацією, однак їхні особистісні характеристики будуть відхилятися від приведеної умовної норми.
2) В основі дитячої проституції лежить хворобливий стан дівчинки, про основні причини якого вже згадувалося. Дівчинки мають потребу в глибокому медико-психологічному обстеженні.
3) Кожен окремий випадок дитячої проституції вимагає аналізу сімейної ситуації дівчинки (родина повна — родина неповна, психологічний клімат родини, наявність осіб із сексуальними девіаціями та інше). Найчастіше саме поганий сімейний клімат є визначальним для вступу дівчинки на шлях заняття проституцією. Феномен дитячої проституції зв'язаний із соціально-економічними процесами кожної окремої країни. Він носить хвилеподібний характер, що не завжди збігається з хвилеподібними змінами росту і падіння рівня проституції дорослих у тій же країні.
Короткий огляд дитячої проституції в Російської імперії та Радянському Союзі з кінця XVIII століття до Жовтневої революції дозволяє окреслити наступні положення:
а) сексуальне використання дівчинок-кріпаків;
б) продаж дівчинок з вільних селянських незаможних родин;
в) насильницьке заміжжя малолітніх з метою одержання родителями викупу;
г) взаємозв'язок етнокультурних і релігійних особливостей і сексуального використання дівчинок у різних регіонах дореволюційної Росії:
1) риса осілості і проституція;
2) іслам і полігамія в районах Середньої Азії;
3) ритуальна проституція гостинності в районах Крайньої Півночі;
4) становлення капіталістичних відносин і дитяча проституція у великих промислових містах після звільнення селян у 1861 році.
Дитяча проституція і заходи для її викорінювання в період з 1918 по 1929 рік мають медико-санітарний, соціальний і культурно-виховний аспекти.
Боротьба з проституцією в історичний період, називаний "роки перших
п'ятирічок", - з 1930 по 1941 проходила під формальним гаслом про викорінювання проституції та супроводжувалась багато чисельними фактами порушення прав людини взагалі і прав дитини зокрема.
Штучне підвищення морального потенціалу суспільства в період між закінченням другої світової війни і XX з'їздом КПРС супроводжувалося падінням рівня дитячих девіацій, у тому числі зниженням дошлюбних інтимних зв'язків. Це мало віддалені наслідки для родини й особистості.
Розширення міжнародних зв'язків СРСР після 1957 року супроводжувалося підйомом рівня дитячої проституції, появою неповнолітніх ЖЛП.
Сімдесяті-вісімдесяті роки - роки зміни відносин масової свідомості до вільних сексуальних зв'язків (у тому числі розширення ринку порнопродукції) і вплив даних явищ на ріст відсотка неповнолітніх ЖЛП. Підлітковий проміскуїтет (груповий секс) мав віддалені наслідки з погляду формування інверсійного компонента сьогоднішніх клієнтів малолітніх повій(перший оргазм поєднаний з образом „сверсницы” і його сліди міцно закріплені в субкортікальних (підкіркових) структурах.)
Крім того, у Європі взагалі і СРСР зокрема в 70-80-і роки існував зв'язок вищезазначеного соціального явища з феноменом акселерації - прискоренням психофізичного розвитку дітей і підлітків і як наслідок зрушенням термінів початку інтимних сексуальних стосунків.
Загальна картина дитячої проституції в даний час характеризується наступними рисами:
1) Загальний аналіз контингенту: діти з родин з важким психологічним кліматом, діти з малозабезпечених родин, діти з багатодітних родин, діти з родин біженців, діти з благополучних родин.
2) Характеристика споживачів "живого товару" у тому числі:
а) молоді чоловіки (27-35 років) з педофілічними похилостями;
б) молоді чоловіки генітального типу з затримкою психічного розвитку
або з придбаними психічними відхиленнями;
в) особи літнього віку з інволюційними процесами (угасання полової функції);
г) психічно хворі люди;
д) однолітки дівчинок з низькими доходами.
3) Поява безпосередньо ринкової структури торговців і посередників по торгівлі "живим товаром".
4) Експорт дівчинок в інші держави для обслуговування клієнтів публічних будинків у країнах, де проституція узаконена або знаходиться на нелегальному становищі.
В зв’язку з зазначеним виникають проблемні питання. Чи можна вважати високим рівень моралі в тій країні, влада якої допускає використання праці неповнолітніх закордонних повій? Як це співвідноситься з Декларацією про права людини, якщо уряд даної країни поставив під документом свій підпис (статті про расову рівність, про права хворих людей)? Як це співвідноситься з 34 статтею Конвенції про права дитини? (Країни-учасниці зобов'язуються захищати дітей від усіх форм сексуальної експлуатації і сексуального спокушання.)
Розділ 1. Кримінально-правова характеристика
Похожие работы
... окремих слідчих дій; n взаємодія слідчого з оперативно-розшуковими органами; n особливості використання спеціальних пізнань при розслідуванні; n особливості попередження даного виду злочинів. Розслідування злочинів умовно ділитися на три етапи: 1. початковий; 2. наступний; 3. заключний. На початковому етапі проводяться невідкладні слідчі дії й оперативно-розшукові заходи, спрямован ...
... і умов, що сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми, без встановлення причинного зв'язку між ними. Звертаючи увагу на загальні показники, які характеризують злочинність неповнолітніх (динаміку, питому вагу тощо), не можна не враховувати також Її структурні особливості: які види злочинів переважають у загальному обсягу злочинів такої категорії, число яких злочинів за видами збільшується і яка кі ...
... будь-якою ціною позбуватися, але і як багата внутрішньою мотивацією пізнавальна діяльність, винагороджуючи так званих аддиктів відчуттям потоку [15]. розділ 2. Інтернет-аддикція в молодіжному середовищі 2.1 Психологічні причини Інтернет-аддикції Всесвітня мережа сьогодні більше нагадує чарівну казку, у якій "користувач" володіє надприродними можливостями, на відміну від реального життя. ...
... інспектора в попередження, припинення і розкриття злочинів; своєчасному і якісному розгляду звернень громадян; рівню особистої виконавської дисципліни і стану законності в оперативно-службовій діяльності дільничного інспектора. Виходячи з цього, начальник органу внутрішніх справ, його заступник (начальник міліції суспільної безпеки) за результатами роботи за рік визначають кращого дільничного і ...
0 комментариев