3. Сучасний рівень розвитку і структура господарства району

 

У регіоні 577 промислових підприємств (5,8% від загальної кількості по Україні), в тому числі машинобудівних - 88 (15,3% від загальної кількості в районі), деревообробних -19 (3,3%), будівельної індустрії 56 (9,7%), легкої промисловості 39 (6,8%), харчової 216 (37,4%). Основна промислова продукція - верстати й сільгоспмашини, гідравлічні помпи, хімічне волокно, азотні добрива, напівпровідникові матеріали, машини для легкої й харчової промисловості. Тут видобувають уранову руду, графіт, граніт та ін. У 1998 р. вироблено 15,4% цукру від загального показника по Україні, 6% борошна, 6,9% олії та ін. За останні роки промислове виробництво переживає значний занепад (табл. 5). Основні галузі спеціалізації - сільськогосподарське машинобудування, гірничодобувна, паливна, хімічна, будматеріалів, деревообробна, електронна, легка і харчова, чорна та кольорова металургія.

Таблиця 3.5 Індекси продукції промисловості в Центральноукраїнському економічному районі, % (1990 р. = 100%) [ 8 ]

Область 1995 1997 1998 Відсоток 1998 до 1997
Кіровоградська 49 29 30 104.0
Черкаська 61 50 50 100.0
По Україні 52 50 49 99.0

Видобуток бурого вугілля зосереджений у містах Олександрія (Морозівський, Балахівський, Вєрболозівський, Протопопівський, Бандурівський, Костянтинівський розрізи; Світлопольська, Верболозівська, Новомиргородська та Ведвежорська шахти) і Ватутіне; виробництво торфобуровугільних брикетів - на Семенівсько-Головківській, Байдаківській, Димитрівській, Ватутінській фабриках, Семенівському заводі гірського воску в Димитрові. Торф видобуває і переробляє також Ірдинське об'єднання.

Рівень господарського освоєння Кіровоградської області характеризується такими показниками: частка в загальній площі, кількості населення і трудових ресурсів у країні складає відповідно 4,1; 2,3 і 2,2%. Тут зосереджено 2,3% основних фондів, створюються 1,6% валової доданої вартості, промисловістю і сільським господарством виробляється відповідно 3,3 і 0,9% від загальнодержавного рівня.

За територіальним зосередженням (локалізацією) основних галузей економіки в Україні (випуск товарів і послуг) Кіровоградська область виділяється наступними коефіцієнтами: сільське господарство – 2,11; транспорт і зв’язок – 1,32; галузі соціально-культурної сфери – 1,30; житлово-комунальне господарство – 0,95; будівництво – 0,87; галузі сфери обігу – 0,83 і промисловість – 0,45.

Аналіз динаміки територіальної структури промисловості області за 1990-2000 рр. свідчить про скорочення її питомої ваги в Україні по переважній більшості галузей, особливо паливної промисловості й машинобудування і металообробки та харчової промисловості. Істотні зрушення відбулися також в галузевій структурі у напрямі збільшення питомої ваги електроенергетики, чорної металургії, хімічної і нафтохімічної та харчової промисловості й скорочення - паливної, кольорової металургії, машинобудування і металообробки, деревообробної та целюлозно-паперової, легкої промисловості (табл.6).

Таблиця 3.6 Галузева структура промисловості Кіровоградської області (без малих підприємств), за обсягом продукції у цінах відповідних років, відсотків [ 9 ]

Галузь 1990 2000
Промисловість, всього 100,0 100,0
Електроенергетика 1,3 17,8
Паливна 4,5 3,2
Чорна металургія 0,3 1,3
Кольорова металургія 8,6 1,9
Хімічна і нафтохімічна 0,3 0,5
Машинобудування і металообробка 35,0 22,3
Деревообробна і целюлозно-паперова 2,4 0,3
Промисловість будівельних матеріалів 6,2 5,6
Скляна і фарфоро-фаянсова 0,2 0,2
Легка 4,8 1,5
Харчова 28,2 35,7
Борошномельно-круп'яна та комбікормова 5,3 3,4
Медична 0,2 1,9
Інші галузі 2,7 4,4

Аналіз макроекономічних показників господарського розвитку Кіровоградської області за 1995-1999 роки (у порівняльних цінах 1999 р.) свідчить про зменшення обсягу випуску (товари і послуги) та валової доданої вартості у всіх господарськоформуючих галузях економіки, особливо в основних - промисловості, транспорті і зв'язку та сільському господарстві.

У цей же період в економіці Кіровоградської області відбулися структурні зміни в напрямі збільшення загалом питомої ваги галузей, що виробляють товари, при скороченні промисловості і будівництва, а також збільшення частки інших галузей сектора економіки, які надають послуги (переважно ринкової інфраструктури). Тобто відбувається поглиблення процесу деіндустріалізації економіки і посилення дії сектора нематеріального виробництва.

Питома вага галузей, які виробляють товари, у загальному обсязі валової доданої вартості збільшилася з 49,0 до 51,6%, у тому числі в сільському господарстві - з 24,8 до 29,8%, а в промисловості і будівництві зменшилася відповідно - з 17,1 до 16,2% та - з 6,4 до 4,5%. Разом з тим зростала за питомою вагою додана вартість у сфері послуг, особливо в галузях сфери обігу (переважно в торгівлі) - з 6,8 до 8,2%.

У структурі ВДВ понад 50% складає група галузей, які виробляють товари, зокрема: на промисловість припадає лише одна шоста частина, а на сільське господарство - менше однієї третини, і майже 49% складає група галузей, що надають послуги (табл.7).


Таблиця 3.7 Галузева структура валової доданої вартості Кіровоградської області, відсотків від економіки, в цінах відповідних років [ 9 ]
Регіон Галузі, які виробляють товари Промисловість Сільське господарство Будівництво Інші галузі, що виробляють товари Галузі, що надають послуги Транспорт і зв'язок Галузі сфери обігу Житлово-комунальне господарство Галузі соціально-культурної сфери Інші галузі, що надають послуги
1996
Україна 54,1 32,3 13,8 6,9 1,1 45,9 15,5 8,3 5,8 10,6 5,7

Кіровоградська

область

49,0 17,1 24,8 6,4 0,7 51,0 19,5 6,8 6,5 14,1 4,1
1999
Україна 55,1 34,2 14,1 5,2 1,6 44,9 14,8 9,9 5,5 8,3 6,4

Кіровоградська

область

51,6 16,2 29,8 4,5 1,1 48,4 19,5 8,2 5,2 10,8 4,7

Промисловість в Черкаській області характеризується значним переважання галузей обробної (97%) порівняно з галузями видобувної промисловості (3%).

В останні роки відбувалися зміни в галузевій структурі промисловості. Як видно з наведених даних (табл. 8) за 1990 2000 рр. частка легкої промисловості скоротилася і складає 1,7%, (у 1990 - 12,0), машинобудування відповідно 7,6 (26,0). Одночасно за цей період зросла питома вага деревообробної та целюлозо-паперової у 2000 р. на 6,1% (у 1990 р. - 2,2), електроенергетики відповідно 7,4 (1,6), харчової промисловості - 41,5 (34,0), хімічної та нафтохімічної - 26,7 (12,0)%.

Таблиця 3.8 Галузева структура промисловості Черкаської області (без малих підприємств, за обсягом продукції у цінах відповідних років), відсотків [ 9 ]

Галузі 1990 р. 2000 р
Промисловість 100,0 100,0
Електроенергетика 1,6 7,5
Паливна 0,5 0,02
Чорна металургія 0,4 2,1
Кольорова металургія - -
Хімічна і нафтохімічна 12,0 26,7
Машинобудування і металообробка 26,0 7,6
Деревообробна і целюлозно-паперова 2,2 6,1
Промисловість будівельних матеріалів 2,9 1,4
Скляна і фарфоро-фаянсова 0,0 0,0
Легка 12,0 1,7
Харчова 34,0 41,5
Борошномельно-круп'яна та комбікормова 3,7 3,9
Медична 1,4 1,4
Інші галузі 3,3 0,1

Аналіз економічних умов господарювання в Черкаській області за останні 10 років свідчить про те, що економічний потенціал області перебував під впливом різноманітних кризових явищ, які обумовлювали темпи розвитку економіки регіону та позначилися на структурі економічного виробництва.

Так, відбулося скорочення валового внутрішнього продукту порівняно з 1990 роком майже в три рази, а також обсягів виробництва в таких галузях промисловості як паливна, хімічна і нафтохімічна, машинобудування і металообробка, промисловість будівельних матеріалів, легка промисловість і АПК.

Частка промислової продукції у загальному виробництві складає 66,3, сільського господарства - 33,7%.

У 1999 році валова додана вартість Черкаської області становила 2546 млн. грн. (1747 грн. у розрахунку на душу населення), або 2,4% у ВДВ України.

Певні зрушення відбуваються в галузевій структурі виробництва валової доданої вартості. В структурі ВДВ економіки регіону, 53,8% припадає на галузі, що виробляють товари і 46,2% на галузі, які падають послуги. Дедалі посилюються тенденція зростання більш швидкими темпами питомої ваги галузей, що надають послуги. Питома вага промисловості у загальному обсязі валової доданої вартості збільшилася з 20,6 у 1995 до 24,9% у 1999 році, сільського господарства з 22,6 до 23,3%. У той же час зменшилася питома вага будівництва - з 5,6 до 4,2%, транспорту та зв'язку з 25,6 до 20,5%, а соціально-культурної сфери та сфери обігу — не змінилася і становить відповідно 8,5 і 8,3%.



Информация о работе «Регіональний розвиток центрально-українського економічного району»
Раздел: География
Количество знаков с пробелами: 99104
Количество таблиц: 19
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
50685
0
0

... країни. Завдяки прикордонному положенню район розширює також культурні, туристичні, трудові, побутові зв'язки з територіями сусідніх держав. Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку Столичного економічного району Екологічні проблеми району Столичний економічний район, особливо його поліська частина, ще порівняно недавно були одним з найчистіших в екологічному відношенні регіонів Укра ...

Скачать
54748
10
2

... транспортні засоби будуть функціонувати і розвиватись у взаємозв'язку, як єдиний органічний елемент усього народного господарства. 2. Передумови розвитку і розміщення морського транспорту країн СНД Історія морського транспорту країн СНД, що мають вихід до моря є спільною. Взагалі, історія морського транспорту, дійсно як виду транспорту загальнодержавного значення, можна розпочати з 4-6 стол ...

Скачать
283774
14
10

... ії. Протее чинний рівень потоку ПІІ по відношенню до ВВП уже є порівнювальним із показниками більшості країн Східної Європи.   4.1 Аналіз негативних і позитивних тенденцій перебігу взаємної інвестиційної діяльності   Детальніший аналіз процесу залучення польських інвестицій в Україну дозволяє виявити цілу низку негативних тенденцій: 1. Обсяги надходження інвестицій з Польщі в українську ...

Скачать
119914
3
0

... дносин) [7, с. 98]. Однак рівноцінних субститутів державі в цій сфері поки не існує й подальший розвиток регіональної політики держав з ринковою економікою, мабуть, буде йти в напрямку вдосконалювання вже досягнутих результатів. 1.3 Регіональна політика Європейського Союзу Історію розвитку регіональної політики Європейського Співтовариства можна розділити на два періоди. Перший період з ...

0 комментариев


Наверх