Навигация
2. Населення
До 1939 р. Польща була багатонаціональною країною. Майже третину її мешканців становили українці, євреї, німці, білоруси і литовці. В роки Другої світової війни людські втрати Польщі були одними з найбільших у світі. Загинуло понад 6 млн. осіб, у тому числі практично все єврейське населення (2,7 млн.). Важливою подією у післявоєнній Польщі було виселення в Німеччину 5 млн. німців – жителів територій, які Польща отримала за Потсдамською угодою, і заселення цих земель поляками. Репатріація мала місце і на сході: майже 0,5 млн. українців переселилися з Польщі в Україну в перші післявоєнні роки.
Сучасна Польща належить до однорідних в етнічному відношенні держав. Майже 98 % її населення – поляки, серед національних меншин – українці, литовці, словаки й білоруси.
Польська мова належить до західнослов’янської підгрупи слов’янської групи індоєвропейської сім’ї. Польська культура має давні традиції і тісно пов’язана з католицизмом. Дякуючи цьому факту країна швидко поновила втрати населення та ніколи не мала проблем із трудовими ресурсами, незважаючи навіть на значну еміграцію до США, Канади, Великобританії, Франції, ФРН. Демографічна формула Польщі 12 – 10 = 2‰, тому незважаючи на від’ємне сальдо міграцій країна має простий режим відтворення населення. Середня тривалість життя становить 71,1 р.
Середня густота населення в Польщі – 123 особи на 1 км2 (у Катовіцькому воєводстві – 525 осіб/км2). Рівень урбанізації становить 66% (у Катовіцькому воєводстві – 88%). Серед найбільших міст – Варшава (2,2 млн. жителів), Лодзь (1 млн.), Краків (740 тис.), Вроцлав (640 тис.), Познань (580 тис.), Гданськ (470 тис.), Щецин (390 тис.). Унікальною не тільки для Польщі, а в цілому для Європи, є Верхньосілезька поліцентрична міська агломерація (інколи її називають Катовіце-Домбровіцькою).
3. Галузева структура господарства
Польща класична середньорозвинена індустріальна країна постсоціалістичного типу. ВНП на душу населення за рік становить 2100 $. Темпи її індустріалізації у 50-70-х роках ХХ ст. були невиправдано високими, великі обсяги капітального будівництва без відповідного зростання продуктивності праці і обсягів експорту привели до великого зовнішнього боргу, обслуговування якого загальмувало соціально-економічний розвиток. Колись залежна від "соціалістичного табору" і зорієнтована на безмежний та невибагливий радянський ринок надмірно енерго- та матеріаломістка промисловість виявилася неконкурентоспроможною на світовому ринку. У 90-х роках минулого століття країна розпочала переструктуризацію своєї економіки.
4. Промисловість
Енергетика Польщі базується на кам’яному вугіллі. Максимальний його видобуток становив 180 млн. тон у 1989 р., зараз показник знизився до 150 млн. тон (7 місце в світі). Добувають також буре вугілля (60 млн. т.). Все буре вугілля спалюється на місці видобутку в топках ТЕС (найпотужніша електростанція працює в місті Белхатув поблизу Лодзі). Майже всю нафту і половину природного газу, потрібних країні, імпортують з Росії. Нафту транспортують через Білорусь (нафтопровід "Дружба"), природний газ – через Україну (газопровід "Союз"). Польща широко використовує коксовий газ, який отримують на коксохімічних підприємствах Сілезії.
Зрозуміло, що в електроенергетиці домінують ТЕС, на ГЕС припадає всього 2% виробленої електроенергії. Польща навіть пішла на побудову АЕС поблизу Гданську у комплексі з ГАЕС. Але електроенергію доводиться докуповувати (зокрема в Україні).
Головними галузями обробної промисловості є металургія, хімічна, текстильна, харчова промисловість і машинобудування. Негативним у розвитку чорної металургії (пік виплавки сталі – 16 млн. тон припав на 1989 р.) є її практично повна залежність від імпорту залізної руди з України та Швеції. Чорна металургія сконцентрована у Верхній Сілезії (Катовіце, Заверце та ін.). Але найбільший металургійний комбінат повного циклу ("Нова Гута") розташований під Краковом. Варшава і Стальова-Воля мають підприємства переробної металургії, що працюють переважно на металобрухті. Польща займає також одне з провідних місць у Європі за виплавкою цинку та свинцю (Катовіце, Буковно), міді та срібла (Легниця). Значними є обсяги виплавки алюмінію (Конін) з угорських бокситів.
Традиційними для Польщі є галузі основної хімії, сировиною для яких слугує коксовий газ, а також власна природна сірка, кам’яна і калійна солі. Крупний азотно-туковий комбінат працює в Пулавах (сировина постачається газопроводом "Союз"). Високий рівень розвитку нафтохімії (комбінат в Плоцьку переробляє щорічно 13 млн. тон російської нафти, а комбінат у Гданську – 3 млн. тон арабської) сприяє виробництву продуктів тонкого органічного синтезу. Значним є випуск фармацевтичних препаратів і парфумерно-косметичних виробів. Але в цілому зведений баланс хімічної галузі від’ємний, оскільки доводиться багато купувати не тільки нафти і газу, але й фосфатів (польські ґрунти вимагають великої кількості добрив, особливо фосфорних, за їх виробництвом Польща займає 1 місце в Європі).
У машинобудуванні головним є виготовлення гірничошахтного обладнання, сільськогосподарської техніки (трактори, комбайни та ін.), будівельних машин і транспортних засобів. Серед останніх – рухомий склад залізниць, автобуси, вантажні та легкові автомобілі, рибальські та суховантажні судна, авіаційна техніка. В цілому польське машинобудування розміщене переважно на землях, які в той чи інший час перебували в складі Німеччини. Це Верхня і Нижня Сілезія, міста Познань, Щецин, міська агломерація "Труймясто" (Гданськ–Сопот–Гдиня). Винятком є Варшава і Краків, в яких у післявоєнний період здійснювалася цілеспрямована урядова політика розвитку машинобудування. На даний час саме машинобудування зазнає найбільших змін, що пов’язано з процесами транснаціоналізації після вступу до ЄС.
Текстильне виробництво – перша за часом виникнення галузь обробної промисловості Польщі. Розвинені всі її підрозділи: текстильна (в першу чергу бавовняна) промисловість, трикотажна і швейна тощо. Територіально галузь сконцентрована в Лодзинському текстильному районі та в Нижній Сілезії. Експортність галузі останнім часом зменшується.
Натомість Польща нарощує експортний потенціал у харчовій промисловості. Серед її галузей по вартості виробленої продукції лідирують м’ясна і молочна, виділяються обсягами виробництва цукрова (до 1,7 млн. т цукру на рік), пивоварна, горілчано-спиртова, рибопереробна, харчосмакова.
Похожие работы
... негативному сальдо торгівлі, оскільки Японія на експорт виставляє товари високих технологій, а експорт низько передільного металу та сільськогосподарської продукції з України її практично не цікавить. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, ПОЛЬЩЕЮ, АВСТРІЄЮ ТА ЯПОНІЄЮ 2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Польщею, Австрією і Японією В табл ...
... брутальність з хитанням, нерішучу однак, неминучу кровну помсту Пілсудського партіям, законодавчій владі та конституції протягом наступних років.[20,36] Ці суперечності сприйняття Пілсудським власної ролі у політичному житті Польщі швидко перекрилися в перебій привласнення ним влади. Він розпочав дев'ять років гегемонії: скасуванням президентства, потім позбавив підтримки та ускладнив існування ...
... , а також захист шляхтою перш за все власних егоїстичних інтересів при управлінні державою, мали наслідком поступовий економічний та політичний занепад Польщі. Розвиток РОМАНТИЧНОГО НАПРЯМУ в польській історіографії, який розпочався приблизно з 20-х років XX ст., відбувався на тлі національно - визвольної боротьби, зокрема повстань 1830-1831 рр., 1846 р., 1648 р., 1863-1864 рр. Романтична історі ...
... що українські студенти, які навчатимуться у Любліні своїми справами зможуть підтвердити український шлях до європейської інтеграції. Зі свого боку Президент Польщі Олександр Кваснєвський підкреслив,що стратегічне партнерство з Україною й надалі буде зміцнюватися та посилюватися на якісному рівні, незалежно від того, який уряд буде сформовано в Україні в результаті завершення парламентських вибор ...
0 комментариев