Опис функцій та обмежень

1. Опис функцій та обмежень.

Дається поетапний опис кожного обчислення, функції чи процедури, яка повинна виконуватись програмою, що проектується.

У процесі цього опису необхідно використовувати матеріал, викладений в пунктах «Вхідні дані» та «Вихідні дані», тобто описувати, які вхідні дані обробляються під час виконання кожної функції чи процедури і які вихідні дані одержуються в результаті цієї обробки.

Визначаються всі обмеження, які обумовлюються характером чи умовами використання функцій або процедур.

Вказується необхідна точність обчислень.

Стисло описуються теоретичні положення, методи та пропозиції, обрані для використання.

З метою забезпечення надійного функціонування програми повинні бути передбачені:

- ієрархічна структура комплексу;

- блоки, які контролюють усунення збійних ситуацій в роботі системи (наприклад, блок контролю наявності необхідних баз даних або блок поновлення зруйнованого заголовка файла бази даних);

- контроль вводу даних, який забезпечує стійкість програми до помилок користувача (наприклад, контроль по діапазону значень даних або застосування методу контрольних сум і т. ін.). Зверніть увагу, що повинні бути вказані конкретні методи контролю щодо даних, що обробляються;

- можливості, які забезпечують збереження та використання даних під час оновлення роботи після аварійного переривання (наприклад, використання проміжних файлів для зберігання даних та розподілу етапів розв'язання задачі, періодичне запам'ятовування даних, які вводяться).

У підрозділі “Умови експлуатації” необхідно описати експлуатаційні характеристики комплексу:

-    перелік функціональних можливостей комплексу та різновиди їх реалізації (наприклад, можливість обробки не тільки первинного лікарняного листка, а и його продовження; можливість настроювання розрахунків допомоги по непрацездатності, використовуючи дані попередніх двох місяців або за окладом);

-    під час одного звертання до комплексу можлива реалізація будь-якої кількості технологічно взаємопов'язаних функцій, передбачених у ньому;

-    під час звертання до будь-якої функції можлива відмова від неї за бажанням користувача;

-    режим взаємодії користувача з програмним комплексом — діалоговий, з реалізацією найбільш зручного для користувача рівня спілкування (повідомлення, підказки, можливість повторного звертання, можливість настроювання на рівень підказок);

-    одноразове введення даних під час формування інформаційної бази;

-    автоматичне формування похідних показників;

-    можливість перегляду змісту інформаційної бази та її коригування;

-    відсутність обмежень на розміри задачі;

-    можливість поетапного розв'язання задачі із забезпеченням збереження проміжних результатів;

-    можливість видачі вихідної інформації за бажанням користувача як на екран дисплея, так і на друкуючий пристрій.

У підрозділі «Вимоги до складу та параметрів технічних засобів» вказуються можлива конфігурація комплексу технічних засобів та вимоги до ефективності роботи програми (час, обсяг оперативної та зовнішньої пам'яті).

У підрозділі «Вимоги до інформаційної та програмної сумісності» містяться вимоги до інформаційних структур на виході та вході.

5. Зміст пояснювальної записки.

Пояснювальна записка відображає зміст робіт, які виконуються на етапі зовнішнього та технічного проектування, і містить такі підрозділи:

1. Постановка задачі на розробку програмного забезпечення.

2. Опис та обґрунтування вибору методу організації вхідних та вихідних даних.

3. Опис алгоритму функціонування програмного забезпечення.

У підрозділі «Постановка задачі на розробку програмного забезпечення» дається загальний опис задачі, визначається клас задачі та специфічні особливості реалізації цього класу на ЕОМ; наводиться опис застосованих математичних методів і, в разі необхідності, опис припущень та обмежень, пов'язаних з обраним математичним апаратом. Під час опису наводять математичну модель чи математичні формули розрахунків показників, які формуються в процесі розв'язання задачі. У математичних формулах повинні бути використані позначення реквізитів, наведених під час опису структурних одиниць вхідної та вихідної інформації, описаної у «Технічному завданні».

У підрозділі «Опис та обґрунтування вибору методу організації вхідних та вихідних даних» уточнюється структура та метод організації даних, описаних у «Технічному завданні», а також описуються раніше не розглянуті вхідні та вихідні дані. Виходячи з характеру функцій програми, що проектується, наводиться ієрархічна структура вхідних та вихідних даних; приймається рішення про упорядкування вхідних даних, уточнюються ключі упорядкування. У підрозділі «Опис алгоритму функціонування програмного забезпечення» розглядається ієрархічна схема зовнішніх функцій програмного комплексу в графічному або табличному вигляді та наводяться функціональні специфікації. Опис логіки розв'язання задачі дається у формі НІРО-схем, а взаємозв'язок між функціями програмного комплексу зображається у вигляді структурної моделі (наочна таблиця змісту).

Алгоритм розв'язання задачі, який відображає логіку програми, наводиться у формалізованому вигляді в формі НІРО-схем.

У розділі «Текст програми» відокремлюється інформаційна частина й подаються тексти програмних компонент комплексу (роздрук).

У підрозділі «Загальні відомості» зазначаються позначення (стисла назва проекту) та найменування програмного комплексу (у відповідності з попередніми документами, а саме: технічним завданням та пояснювальною запискою); пакет прикладних програм, складовою частиною якого є цей комплекс; програмне забезпечення, необхідне для функціонування комплексу (операційні системи, у середовищі яких даний програмний комплекс може працювати; система керування базами даних та її версія; інструментальні засоби програмування, що були використані під час розробки (наприклад, генератор звітів, генератор екранів тощо)); мова(и) програмування, якою(якими) написані програми комплексу; технологічний тип представлення програм (початковий, об'єктний, завантажувальний).

У підрозділі «Функціональне призначення» в стислій формі відображаються цілі й основні задачі, для розв'язання яких призначений програмний комплекс; сфера застосування; застосовані методи; клас задач, що розв'язуються; функціональні обмеження на його застосування.

У підрозділі «Опис логічної структури» наводиться алгоритм розв'язання задачі, реалізований програмами комплексу; опис методів, що використовуються; структура програмного комплексу в цілому та характеристика кожної програми, яка входить до нього.

У підрозділі «Технічні засоби, що використовувалися» визначається мінімальна конфігурація комплексу технічних засобів, в разі необхідності —потрібні додаткові пристрої, технічні характеристики принтера; вказуються можливі конфігурації технічних засобів, які потрібні для роботи програмного комплексу в різних умовах застосування.

У підрозділі «Виклик та завантаження» визначається спосіб звертання до комплексу (у середовищі СКБД або на рівні операційної системи за допомогою файла настроювання). У разі необхідності описуються файли настроювання, створені для забезпечення функціонування комплексу (наприклад, файли типу «mem» чи «bat»);

вказуються рекомендації щодо відображення у файлі настроювання СКБД (файл config.fx), розміщення командних файлів комплексу та таблиць баз даних у відповідних директоріях системи для прискорення пошуку під час роботи комплексу. У разі необхідності описуються дії щодо настроювання програмного комплексу за умови конкретного застосування (настроювання на можливі конфігурації технічних засобів, генерація робочого варіанта комплексу і зв'язки з вибірковим виконанням окремих функцій чи їх сукупності).

Допускається наведення відомостей про використання оперативної пам'яті та обсягів завантажувальних модулів у кілобайтах.

У підрозділі «Вхідні та вихідні дані» опис виконується по кожній таблиці бази даних із вказівкою змісту відомостей, які в ній зберігаються, джерела її формування (первинний документ, програма, де вона утворюється), призначення, наявність індексного файла з уточненням ключів упорядкування, у разі необхідності — спосіб кодування окремих реквізитів з наведенням системи кодування по тексту або у додатках. Якщо для роботи комплексу треба виконати попередню автономну підготовку вхідних даних (наприклад, створення довідників), то її необхідно описати.

Допускається посилання на опис формату даних у додатку проекту. Під час опису вихідних документів зазначаються: термін видання та користувач інформації; дії, пов'язані з перевіркою правильності одержаних результатів. Зразки документів належить наводити у додатку проект).

У підрозділі «Призначення програми» наводиться стислий опис призначення програмного комплексу та функцій, які він виконує; опис основних характеристик і особливостей комплексу (режим і час роботи, потрібний обсяг пам'яті); обмеження на галузь застосування.

У підрозділі «Умови застосування» вказуються умови, необхідні для виконання програмного комплексу:

-    конфігурація комплексу технічних засобів і потрібне додаткове устаткування з описом його характеристик;

-    загальне програмне оточення, необхідне для його функціонування (операційна система, система керування базами даних з уточненням їх версій);

-    загальні характеристики вхідних даних. Для кожного виду вхідних даних вказується найменування, призначення, джерело виникнення, термін і форма подання;

-    загальні характеристики вихідної інформації. Для кожного виду вихідної інформації вказується користувач, мета та періодичність формування, термін видання та можливий час затримки, форма подання;

-    вимоги організаційного і технологічного характеру: категорія персоналу; порядок подання первинних документів та особи, відповідальні за оформлення документів; особливості технології експлуатації програмного комплексу; послідовність дій користувача під час звернення до програмного комплексу та виконання окремих функцій; таблиця стану, яка включає опис текстів повідомлень, які видаються під час роботи комплексу, і дій, які виконує користувач; наявність можливостей звернення до довідкової інформації та її перегляд на екрані під час виконання окремих функцій і т.д.

Допускається посилання на зразки форм вхідної та вихідної інформації у додатку проекту. В додаток документа рекомендується включати образи екранів, послідовно сформованих під час роботи з комплексом.

Підрозділ «Опис задачі» містить стислий опис економічної суті задачі та опис реалізованого математичного апарату.

У підрозділі «Вхідні та вихідні дані» опис виконується по кожній таблиці бази даних з вказівкою змісту відомостей, які в ній зберігаються, джерела її формування (первинний документ та програма, де вона утворюється), призначення, наявності індексного файла з уточненням ключів упорядкування, а в разі необхідності — способу кодування окремих реквізитів. Якщо для роботи комплексу має бути виконана попередня автономна підготовка вхідних даних (наприклад, створення довідників), то її необхідно описати.

Допускається посилання на опис формату даних у додатку проекту..

Під час опису вихідних документів вказуються: термін подання та користувач інформації, дії щодо перевірки правильності одержаних результатів. Зразки документів слід наводити у додатку проекту.

Обов'язковим є подання структури та змісту таблиць бази даних, що використовуються в процесі експлуатації комплексу;

результатів, одержаних під час виконання набору тестів та машинного експерименту.

6. Вказівки щодо оформлення та захисту курсового проекту

Курсовий проект оформляється кожним студентом у вигляді окремого звіту.

Оформлення текстової частини курсового проекту та додатків до нього має відповідати таким вимогам:

1. Текстова частина курсового проекту розташовується на одній сторінці чистого аркуша формату А4 (210*297).Текст на аркуші розміщується таким чином: ліворуч — поле для підшивки не менш як 30 мм, праворуч — 10 мм, знизу — 25 мм та зверху — по 20 мм. У разі необхідності (подання схем великого обсягу) можна використовувати вкладки формату A3 (297*420), якщо скласти їх до формату А4.

2. Титульний аркуш проекту (див. додаток А) повинен бути підписаний студентом та керівником курсового проекту.

3. Кожен документ проекту повинен мати окремий титульний аркуш.

4. Нумерація сторінок у курсовому проекті повинна починатися з другої сторінки і закінчуватися додатками. Номер сторінки ставиться у верхньому правому куті. Нумерація — наскрізна (титульні аркуші документів рахуються, але не нумеруються).

5. Зміст проекту розміщується після титульного аркуша проекту на окремій сторінці із заголовком «Зміст». У зміст включають документи, розділи, їх найменування та номери сторінок, з яких вони починаються. Найменування документів і розділів курсового проекту повинно відповідати змісту тексту. При наявності у проекті додатків у змісті для кожного з них наводиться номер, назва та номер сторінки, з якого він починається.

6. Графічна частина виконується на аркушах ватману або слайдах. В графічну частину рекомендується включити інформаційну модель, схему зовнішніх функцій та структурну модель програмного комплексу.

Захист курсового проекту організується в кілька етапів:

1. Демонстрація експлуатаційних можливостей програмного комплексу (виконується розробником у присутності членів комісії). Виявлені недоліки фіксуються у протоколі.

2. Доповідь з основних положень курсового проекту (10—15 хвилин). У доповіді повинно бути визначено: об'єкт розробки, галузь застосування програмного комплексу; обґрунтовано прийняті проектні рішення та проаналізовано одержані результати; зроблено пояснення щодо усунення дефектів, знайдених на всіх стадіях проектування.

Під час підготовки відповідей на запитання, поставлені членами комісії, студенту дозволяється користуватися тезами доповіді, графічним та ілюстративним матеріалом, текстовою частиною проекту.