3. Основні функції, які має реалізувати система (АРМ)

1. АС СЕП-2 повинна являти собою функціонально повний набір апаратних і програмних засобів, а також організаційних заходів, які у сукупності повинні забезпечити виконання нею наступних функцій:

-виконання міжбанківського переказу за допомогою обміну файлами електронних розрахункових документів та відповідною технологічною Інформацією з користувачами в файловому (офлайновому) режимі з зарахуванням коштів на технічний кореспондентський рахунок отримувача після отримання підтвердження від нього про прийняття розрахункових документів;

-виконання міжбанківського переказу за допомогою обміну електронними розрахунковими документами та технологічною інформацією з користувачами в режимі реального часу (онлайновому) з негайним відображенням коштів за прийнятими до системи розрахунковими документами за технічним кореспондентським рахунком отримувача;

-відображення проведеного міжбанківського переказу на кореспондентських рахунках учасників та інших рахунках, призначених для обліку міжбанківських переказів, в ОПЕРУ НБУ, територіальних управліннях НБУ;

-забезпечення можливості для отримувача прийняти в офлайновому режимі платіж, який був відправлений в онлайновому режимі і відображений за коррахунком.

2. АС СЕП-2 побудована за трирівневою архітектурою «клієнт-сервер».

3. АС СЕП-2 є централізованою, тобто бази даних платіжної інформації та сервери застосувань розташовані в єдиному підрозділі Національного банку – Центральній розрахунковій палаті (з дублюванням необхідної інформації та обчислювальних потужностей у відокремленому підрозділі Національного банку виходячи з потреб резервування і відновлення роботи СЕП-2).

4. Перелік та опис основних АРМів

 

Центральний вузол оброблення СЕМІТ (ЦОСЕМП)

Розташований і обслуговується в Центральній розрахунковій палаті. Виконує такі функції:

1) ведення технічних рахунків усіх учасників розрахунків;

2) організація обслуговування учасників СЕП-2 як за окремими
кореспондентськими рахунками, так і за консолідованими кореспондентськими рахунками за 3, 4, 8 моделями. Потреба в обслуговуванні учасників за 7 моделлю консолідованого кореспондентського рахунку має бути визначена на стадії робочого проекту;

3) оброблення електронних розрахункових документів та технологічної інформації, а саме:

-   приймання файлів початкових платежів (файл А) з інформуванням відправника про результати приймання квитанцією (файл Т);

-   приймання початкових трансакцій в онлайновому режимі;

-   посеансна відправка файлів платежів у відповідь (файл В);

-   приймання квитанцій (файл S) на файли платежів у відповідь;

-   посеансна відправка трансакцій у вигляді файлів (файл В*);

-   надання банкам на їх запит в онлайновому режимі трансакцій у відповідь;

-   посеансна відправка технологічних файлів (файли К, F.T; питання доцільності відправки файлу Р слід розглянути окремо на стадії створення робочого проекту):

-   надання банкам на їх запит в онлайновому режимі інформації з баз даних (рахунків, нормативно-довідкової інформації тощо);

-   приймання керуючих файлів (F.L, L);

-   приймання і звіряння протокольного звіту Z;

-   формування файлів $G;

-   надання банкам і територіальним управлінням можливості керування лімітами та блокуваннями в онлайновому режимі;

4) формування і відправлення інформації для інших інформаційних систем («Статистика і аналітика СЕП» тощо);

5) реалізація механізму «поставка проти оплати» для Депозитарію державних цінних паперів;

6) сервісні функції, що забезпечують організацію обслуговування СЕП-2:

-          формування файла $U;

-          централізоване ведення і розповсюдження довідника помилок S_ER, до якого, крім помилок, що діагностуються СЕП-2, включені помилки, що діагностуються усіма задачами інформаційної мережі Національного банку;

-          внесення змін до нормативно-довідкової інформації СЕП-2 (за винятком тієї, яка коригується за допомогою $U);

-          контроль процесу переведення банків на роботу за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, процесу вилучення банків з довідника учасників тощо;

7) повне забезпечення резервування та відновлення роботи.

ЦОСЕМП реалізований у вигляді єдиної бази даних, внутрішніх постійно працюючих процедур бази даних та декількох окремих серверів застосувань, кожний з яких «відповідає» за окремий технологічний ланцюжок обробки платіжної інформації, та декількох АРМ для виконання функцій обслуговуючим персоналом системи. Визначення кількості І функцій окремих застосувань і внутрішніх постійно діючих процедур бази даних виконується на стадії створення робочого проекту виходячи з потреби досягнення максимальної швидкодії та надійності.

Склад АРМ для виконання функцій обслуговуючим персоналом системи такий:

1) АРМ керівника зміни (далі – АРМ-КЗ), призначений для керування роботою СЕП-2 в цілому. За допомогою АРМ-КЗ виконуються:

-          регламентні функції (відкриття дня, завершення дня, зміна режиму роботи СЕМП. зміна режиму роботи окремих учасників, внесення змін до нормативно-довідкової інформації тощо);

-          надання керівникові зміни інформації про нестандартні ситуації, виявлені в ході оброблення інформації, які потребують від нього прийняття подальших рішень щодо оброблення цієї інформації (виявлення спроб несанкціонованого доступу тощо);

-          усі функції щодо перегляду інформації, які виконуються АРМ оператора системи.

-          АРМ-КЗ функціонує в єдиному екземплярі і повинен функціонувати весь робочий час СЕП-2.

2) АРМ оператора системи (далі – АРМ-опер), призначений для надання обслуговуючому персоналу ЦОСЕМП інформації в обсязі, необхідному для аналізу нестандартних ситуацій та падання учасникам системи консультативних послуг з питань ліквідації нестандартних ситуацій. За допомогою АРМ-опер якого виконується перегляд баз даних, ключової системи, Іншої технологічної інформації. Може функціонувати декілька екземплярів АРМ оператора залежно від кількості операторів системи, яка, в свою чергу, визначається обсягом робіт, який має ними виконуватись (який залежить, зокрема, від кількості учасників СЕМП).

АРМ-НБУ – АРМ банка-учасника платіжної системи

Виконує одночасно функції щодо взаємодії банка (небанківської установи) учасника СЕП-2 з платіжною системою:

-обмін між САБ і ЦОСЕМП файлами СЕП в онлайновому режимі засобами системи електронної пошти НБУ;

-обмін між САБ І ЦОСЕМП онлайновою інформацією.

Спосіб взаємодії АРМ-НБУ з ЦОСЕМП має бути незалежним від способу взаємодії САБ І АРМ-НБУ для того, щоб надалі можна було розвивати можливості АРМ-НБУ (реалізація обміну файлами також в онлайновому режимі) без внесення змін до САБ банків. Так, надалі планується ввести додаткову можливість – відправка до ЦОСЕМП онлайновими засобами зв'язку інформації, підготованої САБ у вигляді файлів, отримання відповіді в онлайновому режимі і оформлення відповіді у вигляді файлів для передачі до САН.

АРМ-НБУ виконує суто функції шлюзу до СЕП-2 і не має власних баз даних (за винятком, можливо, суто допоміжних технологічних структур даних).

АРМ-Ю

Призначений для того, щоб забезпечити приймання від банків, які знаходяться в режимі фінансового оздоровлення, тільки тих початкових платежів у СЕП-2, які отримали схвалення комісії територіального управління НБУ.

Банк, який знаходиться в режимі фінансового оздоровлення, втрачає можливість виконувати початкові термінові платежі і може виконувати початкові платежі тільки у файловому режимі.

АРМ-Ю реалізований як клієнтське місце для перегляду баз даних ЦОСЕМП в режимі реального часу. АРМ-Ю розташований в територіальному управлінні НБУ, яке здійснює контроль за початковими платежами піднаглядного банку.

АРМ-РРП

Розташований і експлуатується в розрахункових палатах територіальних управлінь НБУ.

АРМ-РРП призначений для надання персоналу РРП інформації з баз даних ЦОСЕМП в обсязі, необхідному для аналізу нестандартних ситуацій, які виникли у банка-учасника системи, та надання учаснику відповідних консультативних послуг з питань ліквідації нестандартних ситуацій.

Потреба в наявності такого АРМ обумовлена тим, що:

-незважаючи на централізовану обробку платіжної інформації в СЕМП, зберігається децентралізоване обслуговування банків територіальними управліннями з питань, безпосередньо пов'язаних з СЕМП: ведення кореспондентських рахунків в САБО ТУ, обслуговування засобами захисту;

-у період впровадження нової системи персонал розрахункових палат територіальних управлінь може здійснювати великий обсяг консультативної роботи з банками регіонів І обласними управліннями Держказначейства.

Функції АРМ-РРП являють собою підмножину функцій АРМ оператора системи ЦОСЕМП. Проте інформація надається тільки стосовно тих банків-учасників, які обслуговуються у відповідному ТУ.

Рішення про перелік і форми представлення інформації, що може отримати РРП за допомогою АРМ-РРП, приймається на стадії реалізації робочого проекту.


5. Вимоги до апаратної системи

Використовується система управління базами даних (далі – СУБД) «Oracle», оскільки Стратегічна програма застосування інформаційних технологій у системі Національного банку України на 2004–2006 роки, затверджена Постановою Правління Національного банку від 17.06.2004 №264, передбачає орієнтацію на використання в системі Національного банку єдиної СУБД.

Операційна система, під якою експлуатується сервер баз даних та сервери застосувань – Windows 2000 сервер (32-розрядна) та подальші її версії, відповідно до рекомендацій Управління захисту інформації.

Для розроблення прикладного програмного забезпечення використовуються мови програмування Delphi. C++, PL/SQL.

Покупне програмне забезпечення, що застосовується в АС, повинне бути ліцензійним.


6. Архітектура СЕП-2

 



Література

1.         «Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті», затверджена Постановою Правління Національного банку України 17.03.2004 р. №110, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.04.2004 р. за №483/9082.

2.         «Персональні ЕОМ в інженерній практиці», Т.З. Кренкель, А.Г. Коган, А.М. Тараторин, вид. Москва «Радіо і зв'язок», 2005 р.

3.         «Технічне завдання на розроблення Системи електронних платежів Національного банку України нового покоління (шифр теми – СЕП-2)», розроблене відповідно до Стратегічної програми застосування інформаційних технологій у системі Національного банку України на 2004–2006 роки, затвердженої Постановою Національного банку від 17.06.2004 №264.

4.         А.Н. Романов, Б.Е. Одинцов «Советующие информационные системы в экономике « ЮНИТИ, Москва, 2006 г.

5.         Алан Нейбауэр «Access 2000 для занятых», перевод с английского, Питер, 2001, – 288 с.

6.         Ананьєв, О.М. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності [Текст]: підручник / О.М. Ананьєв, В.М. Білик, Я.А. Гончарук. – Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 584 с.

7.         В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В.Єрьоміна, О.С. Краєва «Основи інформаційних систем», навчальний посібник, Київ, 2001 р.

8.         Гужва, В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах [Текст]: навчальний посібник / В.М. Гужва; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 с.

9.         Гуржій, А.М. Інформатика та інформаційні технології [Текст]: підручник / А.М. Гуржій, Н.І. Поворознюк, В.В. Самсонов. – Х.: Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.


Информация о работе «Розробка системи електронних міжбанківських переказів Національного банку України»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 17054
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
152372
18
8

... З проведеного аналізу ефективності безготівкового обслуговування АСУБ "Грант" можна зробити висновок: левову долю своїх прибутків банк отримує від операції по обслуговування безготівкового платіжного обороту (додаток Е). Перспективою розвитку безготівкового обслуговування клієнтів може бути введення нових зарплатних проектів пластикових карток для робітників великих підприємств Харківського регі ...

Скачать
367716
10
48

... В АБС АКБ «ПРОМІНВЕСТБАНК» ТА ОЦІНКА РІВНЯ ВРАЗЛИВОСТІ БАНКІВСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ 3.1 Постановка алгоритму задачі формування та опис елементів матриці контролю комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) інформаційних об’єктів комерційного банку В дипломному дослідженні матриця контролю стану побудови та експлуатації комплексної системи захисту інформації в комерційному банку представлена у вигляді ...

Скачать
71282
0
0

... Ін Юре, 2000. – 248 c. 22.      Латковська Т.А. Правотворчість у системі функцій Національного банку України // Часопис Київського університету права. – 2007. – №4.-C. 113–118. 23.      Лучанінов Д. Національний банк України в системі суб`єктів фінансового моніторингу // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №4. – C.95–97. 24.      Міщенко В.І. Організаційно-правові основи діяльності ...

Скачать
79456
0
0

... національної валюти в Україні відбулося в результаті дії низки факторів. Зазначимо, що фактор – це рушійна сила будь-якого процесу. Отже, якщо ми говоримо про фактори введення національної валюти в Україні, то маємо на увазі ті рушійні сили, які зумовили це введення. Серед таких рушійних сил чи не найважливіше місце займають історичні фактори. Чи не найбільшу увагу дослідженню історичних факторів ...

0 комментариев


Наверх