Основні поняття автоматизованого робочого місця
Опис процесу діяльності
Опис функцій, які автоматизуються
Головна діаграма класів
Рішення з інформаційного забезпечення
Розробка моделі даних
Рішення з технічного забезпечення
Рішення з математичного забезпечення
Обозначення та терміни
Регулярні вирази у VB.NET
Опис програмного забезпечення
Модулі програми пошуку
Програма пошука
Визначення трудомісткості та тривалості розробки програми
Розрахунок поточних витрат реалізації та мінімальної ціни продажу програми
Економія у споживача програмного продукту
Висновки
Навигация
Основні поняття автоматизованого робочого місця
Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету
132733
знака
6
таблиц
24
изображения
1.1.1.2 Основні поняття автоматизованого робочого місця
Автоматизоване робоче місце (АРМ) – це програмно-технічний комплекс інформаційної системи, призначений для автоматизації діяльності певного виду.
АРМ в основному орієнтовані на людину, яка не має професійної підготовки з користування обчислювальною технікою, але професійно знає конкретну проблемну сферу. За допомогою АРМ можна набути навичок розв’язання нових задач. Гнучкість і динамічність АРМ, здатність порівняно легко адаптуватися до умов, які міняються, привертає увагу багатьох спеціалістів.
Використання АРМ дозволяє уникнути багатьох труднощів, які стоять перед користувачем. Цього досягають організацією дружнього інтерфейсу, інтерактивним аналізом результатів обробки інформації в режимі реального часу, ітеративністю прийняття рішень, агрегуванням і дезагревуванням даних.
При розробці АРМ крім загальних принципів створення інформаційних систем дотримуються ще таких принципів[1,2]:
персоніфікація обчислень і самонавчання спеціаліста, який не може програмувати;
автоформалізація професійних знань;
автоматизація нових задач;
безпаперова технологія;
раціональне сполучення розподіленої, децентралізованої та централізованої обробки даних.
АРМ можемо поділити на: АРМ для особи, яка приймає рішення (АРМ ОПР) (АРМ керівника); АРМ спеціаліста (АРМ бухгалтера, АРМ майстра, АРМ оператора-технолога, АРМ інженера і т.п.); АРМ дослідника (АРМ проектувальника, САПР і т.п.).
АРМ спеціаліста призначене для користувачів, які вміють працювати з клавіатурою і користуються нею для отримання даних у інформаційно-довідковому режимі.
АРМ мають створювати автоматизоване середовище для людино-машинного розв’язання задач і є структурними (системоутворюючими) елементами сучасних ІС різних рівнів, типів і призначень, які дають змогу розв’язувати широкий спектр задач на робочих місцях.
Досвід розробки і впровадження ІС показує, що одним із перспективних напрямків їх розвитку є створення інтегрованих ІС. Вони характеризуються більшими функціональними можливостями і засобами, інтеграцією окремих функцій в рамках єдиної системи, а також застосуванням ускладненого комплексу видів забезпечення, що сприяє створенню систем з якісно новими характеристиками. При цьому центральним питанням створення ІС є вибір її функціональної структури.
Одним із напрямків створення структури ІС є створення на основі функціонально-спеціалізованих АРМ, які в цьому разі є системоутворюючими модулями інтегрованої ІС (див. рис. 1.1).
Рисунок 1.1 – Загальна схема ІС економічного об’єкта на базі АРМ
Від структури залежить кожний з видів забезпечення АРМ: буде це автономна АРМ чи АРМ у системі, мережі й т.п. Завжди можемо виділити ту частину, яка безпосередньо належить до даного АРМ.
1.1.1.3 Бібліотечні системи на Україні
Вперше поняття "електронна бібліотека" з’явилося в зарубіжних публікаціях у середині 80-х років [4]. Електронна бібліотека — це “інформаційна система, що дозволяє надійно зберігати і ефективно використовувати будь-які колекції електронних документів (текстових, графічних, звукових, відео, аудіо тощо), локалізованих в самій системі, а також доступних їй через телекомунікаційні мережі” [5].
Набуває нового рівня міжбібліотечна взаємодія та зв'язок бібліотек з іншими суб'єктами інформаційної сфери. Метою інформаційної співпраці стає створення корпоративних бібліотечних систем, організація певної каталогізації першоджерел та систем розподілених ресурсів з онлайновим доступом, зокрема електронних бібліотек.
Отже, інформаційна діяльність бібліотек активно переміщується в нове інформаційно-комунікаційне середовище. За цих обставин важливим є підбір необхідного програмного забезпечення (ПЗ), що відповідало б вимогам щодо основних функцій та завдань електронної бібліотеки [6, 7], а саме, керування і користування такими її основними блоками як: електронний фонд, електронний каталог, віртуальна читальна зала .
Дослідження в галузі опису і каталогізації Інтернет-ресурсів у Європі та США звертають значну увагу на програмні системи, що побудовані за принципом Дублінського ядра метаданих (Dublin Core) [8].
Дублінське ядро — це сукупність елементів метаданих, значення яких описують вміст інформаційного ресурсу. Специфікації Дублінське ядро, прийняті як рекомендація створеною для їх розробки і розвитку організацією Dublin Core Metadata Initiative (1998), включають п'ятнадцять елементів. У 2001 р. ці специфікації отримали статус американського національного стандарту Z39.85-2001. Стандарт містить 15 метаданих з відповідними множинами кваліфікаторів та пропонує правила опису загальних характеристик електронних ІР, що містять :
вміст ресурсу: Title — Назва, Subject — Предмет, Description — Опис, Type — Тип, Source — Джерело, Relation — Відношення;
інтелектуальну власність ресурсу: Creator — Створювач, Publisher — Видавець, Contributor — Співавтор, Rights management — Права, Coverage — Охоплення;
стан ресурсу: Date — Дата, Format — Формат, Identifier — Ідентифікатор, Language — Мова.
Популярності набувають і програмні системи на основі Дублінського ядра, наприклад, такі як: Greenstone, Koha, Fedora, DSpace тощо.
Так програмну систему Greenstone розроблено на факультеті комп'ютерних наук університету Вайкато в Новій Зеландії в рамках проекту зі створення цифрових бібліотек. Керівник проекту — Ян Віттен (Ian H. Witten). Розробка проводилася за сприяння ЮНЕСКО і неурядової організації Human info. Розповсюджується з листопада 2000 року.
Існує дві версії Greenstone — локальна та мережева. Система працює на платформах Windows (95/98/NT/XP/2000) та Unix з використанням стандартних Web-серверів. Плагіни написані мовою Perl. Усі вхідні документи, внесені в цю систему, конвертуються у формат архіву XML (Greenstone Archive Format). Система кожному документа автоматично привласнює унікальний ідентифікатор OID (Object Identifier).
На сайтах http://greenstone.org, http://www.nzdl.org представлено декілька прикладів колекцій цифрових бібліотек Greenstone. Ці колекції включають статті з газет, технічні документи, художні книжки, наукові журнали, фольклор, аудіо і відео інформацію тощо.
Greenstone надає можливості:
створювати колекції електронних документів;
детально визначати документи залежно від метаданих;
зберігати великий обсяг тексту, зображень, аудіо і відеодокументи;
здійснювати повнотекстовий пошук, а також пошук і перегляд документів за полями метаданих;
зберігати документи в різних форматах;
здійснювати обробку документів на будь-якій мові і підтримувати багатомовний інтерфейс користувача;
організовувати і публікувати інформацію в Інтернеті або на компакт-дисках;
використовувати стандартні та нестандартні метадані для опису вмісту документів;
ієрархічно структурувати у вигляді вкладених розділів (sections) (розділи, підрозділи тощо) кожен текстовий документ.
Користувачі можуть задавати формати документів HTML, Word, PDF, Postscript, PowerPoint, Exсel або формати зображень TIFF, GIF, PNG, JPEG тощо. Крім того можна задавати набір доступних метаданих MARK, архіви OAI, BibTex, бази даних CDS/ISIS [8].
Koha — це автоматизована бібліотечна інформаційна система (АБІС). Вона була створена у 1999 році новозеландською компанією Katipo Communications для бібліотечного консорціуму Хороунеуа (Horowhenua Library Trust).
В Україні ця система використовується у Львові. Її адаптація проводилася у 2005–2006 роках [7]. Веб-сторінка адаптації АБІС Koha для України розміщується на сайті http://www.library.lviv.ua/software/koha/.
Koha є інтегрованою бібліотечною системою з відкритим кодом, що включає модулі для розповсюдження, каталогізації, нових надходжень, періодичних видань тощо. Ця АБІС використовує двоїсте проектування бази даних, яке об’єднує потужність двох масових типів баз даних, що орієнтовані на галузевий стандарт, а саме, текст-орієнтовані та реляційні.
Вона створена на основі бібліотечних стандартів та протоколів, що дозволяє взаємодіяти з іншими системами.
Koha надає можливості:
створювати каталоги і колекції електронних документів, інтерфейс електронного каталогу відповідає стандарту розмітки веб-сторінок XHTML 1.0;
підтримувати стандарти MARC 21, UNIMARC та їхні похідні;
відслідковувати рух книги, дати повернення, плати за затримку тощо;
«вибір мови інтерфейсу» (доступні українська, французька, англійська, польська, італійська, арабська, китайська, японська, корейська, болгарська, ма́орі);
пошуку за ключовими словами, автором, заголовком, тематикою, тощо; є можливість і повного пошуку згідно вибраного у бібліотеці стандарту машинописної каталогізації (MARC);
збагачення бібліографічного опису інформацією із сайту Amazon.com, проекту Ґутенберґ [6] та пошуку у WorldCat [27];
комунікації в електронній бібліотеці, а саме, надає можливість робити підбірки літератури і ділитися ними з іншими читачами;
керувати користувачами;
керувати підрозділами.
Fedora — Fedora Commons (англ. Fedora — Flexible Extensible Digital Object Repository Architecture) — заснована на сервісах система з відкритим кодом для керування репозиторіями цифрових об’єктів. На відміну від систем з фіксованим інтерфейсом, таких як DSpace та EPrints, дозволяє створювати системи для різних галузей. Об’єкт у системі може мати декілька представлень, наприклад, форматів, також за допомогою заснованих на RDF моделей зв’язків, об’єкти можуть бути пов’язані між собою та із зовнішніми ресурсами. Центральний сервіс репозиторію, на якому базується архітектура системи, надає чотири основних API – керування, доступу, пошуку та OAI сервіс для харверстингу метаданих.
Серед особливостей Fedora:
управління великою кількістю цифрових об’єктів;
зберігання як безпосередньо цифрових об’єктів, так і лише метаданих;
збереження інформації про версії цифрових об’єктів;
система надає два види доступу: клієнт для внесення, підтримки та експорту електронних об’єктів та веб-сервіси доступу через інтерфейси SOAP або REST (використовує стандартні HTTP методи для запиту та маніпулювання веб-ресурсами);
формує основу для похідних дистрибутивів, таких як Red Hat Enterprise Linux , Laptop Per Child XO та Content DVDs від Creative Commons;
підтримка OAI PMH (Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting).
DSpace — пакет вільного/відкритого ПЗ, що надає інструменти для керування цифровими активами, використовується як основа для колективних архівів. Цей пакет також пропонується як платформа для цифрового зберігання. Від першого виходу, у 2002 році, спершу як продукт альянсу HP-MIT, DSpace був встановлений і використовується у понад 240 установах по всьому світу, від великих університетів до невеличких освітніх коледжів, культурних організацій та дослідницьких центрів. DSpace підтримує широку різноманітність даних, зокрема книги, тези, 3D сканування об'єктів, фотографії, фільми, відео, набори дослідницьких даних та інші форми вмісту. ПЗ розповсюджується під ліцензією BSD, що дозволяє користувачам налаштовувати та розширювати програмне забезпечення за їхніми потребами.
DSpace підтримує всі популярні формати файлів .
Функціональні аспекти DSpace [8] такі:
для базової організації даних зафіксована певна модель даних;
система зберігає та індексує метадані у будь-яких форматах;
система зберігає інформацію про користувачів системи;
обмежує доступ до певних функцій системи, відповідно до типу користувача, тобто має функцію авторизації;
оновлення матеріалу;
редагування: матеріали або пов'язані з ними метадані, що вносяться до архіву, перевіряються або доповняються призначеними користувачами Ця послідовність дій називається робочим процесом (workflow);
матеріали в архіві доступні через певні посилання, що наводяться в описі конкретного елементу, за цим описом можна робити бібліографічні посилання на даний матеріал;
останні користувачі мають можливість переглядати і знаходити вміст репозиторія, тобто система забезпечує функцію пошуку і перегляду, має зручну навігацію;
для надання можливості інтегрованого пошуку елементів (документів) підтримується протокол збору метаданих OAI-PMH (Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting);
можливість повідомлення останніх користувачів системи про нові надходження в репозиторій, а саме, система надає автоматичне розсилання повідомлень електронною поштою через службу підписки;
можливість обробляти дані довільних форматів, від простих текстових документів до наборів даних і цифрового відео;
доступ до перерахованих функціональних можливостей надається за допомогою веб-інтерфейсу.
Eprints — найпоширеніша система у сфері управління репозиторіями цифрових об’єктів. Система розроблена в групі Інтелекту, агентів і мультимедія у відділі Електроніки і комп’ютерних наук Саутгемптонського університету в 2000 році. EPrints вільно розповсюджується під ліцензією GNU General Public License [http://software.eprints.org/gnu.php].
В Україні Eprints використовується в Бібліотеці Інституту програмних систем Національної академії наук України, Цифровому репозиторію Харківського національної академії міського господарства (ХНАМГ), Житомирському державному університеті та ін.
Ця система:
забезпечує створення електронних каталогів бібліотечних фондів та їх повноцінне функціонування і розвиток;
підвищує рівень автоматизації бібліотек шляхом використання сучасних ліцензійних програмних продуктів;
полегшує створення інтернет-порталу бібліотеки;
має можливість використовувати наявне апаратне забезпечення;
забезпечує високу ефективність, безпеку та надійність;
підтримує формати файлів: HTML, PDF, Postscript ,MS PowerPoint, MS Word, JPEG, PNG, GIF, BMP, TIFF, MPEG, QuickTime, AVI.
Крім описаних ПЗ, у бібліотеках України використовуються такі системи як ІРБІС, Aleph [4], АБІС “Славутич” тощо.
АБІС “Славутич” — перша українська бібліотечна система, що підтримує корпоративну каталогізацію і роботу в розподілених інформаційних бібліотечних мережах на базі протоколу Z39.50 v3, яка використовує новітні бібліотечні технології, які упроваджуються в провідних світових бібліотечних організаціях. Створені ПП “Центр інформаційних технологій Макссофт” і запропоновані для розповсюдження в 2006 році, АБІС “Славутич” та АБІС “Славутич-шкільний” одержали гриф “Рекомендований Міністерством освіти і науки України” (протокол №5 від 27.03.2006). На базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників впроваджується регіональна система інформаційно-ресурсної підтримки шкільних бібліотек. У рамках пілотного проекту системи в інституті встановлена АБІС “Славутич”, у школах м. Черкаси і Черкаській обласній бібліотеці для дітей імені Олега Кошевого встановлена АБІС “Славутич-шкільний”.
На офіційному сайті АБІС “Славутич” — http://slavutich.ed-sp.net/, дається така характеристика цій системі:
багаторівнева архітектура "Клієнт — сервер WWW-додатків — сервер баз даних";
відкритість: система підтримує взаємодію із зовнішніми бібліотеками за протоколом Z 39.50;
Internet/Intranet і Web-технології: використання Internet як транспортного середовища та реалізація доступу користувачів через Web-браузер;
розподіленість: можливість створення систем різної конфігурації — від повністю локальної, функціонуючої на одному комп'ютері, до складних мереж із необмеженою кількістю серверних і клієнтських компонентів, що взаємодіють видалено через Інтернет, водночас можливе використовування звичайних телефонних ліній;
масштабованість: довільне нарощування кількості компонентів, користувачів, обсягів баз даних, підвищення продуктивності системи за рахунок додавання нових обчислювальних засобів без заміни існуючих;
розширюваність: модульна організація системи, можливість додавання нових компонентів і модулів для нарощування функціональних можливостей;
надійність: технологія захисту вилучених транзакцій і повернення до попередніх версій записів у випадку системного збою або розриву мережевого з'єднання;
безпека: контроль доступу до даних відповідно до категорій користувачів, IP-авторизація, моніторинг роботи користувачів в реальному режимі часу;
керованість: настроювання основних параметрів системи адміністратором;
підтримка реплікації даних;
налаштованість: графічний інтерфейс, функціональні можливості, інструментарій для настройки форматів записів, створення шаблонів;
багатомовність даних і діагностичних повідомлень;
формати даних: сімейство MARC (ISO 2709), GRS-1, HTML, XML;
кодування: Win1251, KOI8, UTF-8 та ін.;
формат вихідних форм: MS Word, MS Excel.
Активно використовується АБІС “ІРБІС”. Наприклад, у Херсоні цю систему використовують: Наукова бібліотека Херсонського державного аграрного університету, Науково-технічна бібліотека УААН Інституту землеробства Південного регіону, Наукова бібліотека Інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова "Асканія – Нова" Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства, Бібліотека Інституту південного овочівництва і баштанництва, Науково-технічна бібліотека Інституту рису УААН, Наукова бібліотека Біосферного заповідника "Асканія – Нова" ім. Ф. С. Фальц Фейна, Бібліотека Каховського державного аграрного технікуму, Бібліотека Скадовського технікуму Херсонського ДАУ .
Так, у системі ІРБІС 64 є можливим:
створення баз даних на основі довільних текстів практично будь-яких форматів (TXT, DOC, RTF, PDF, HTML);
пошук у повнотекстових базах даних за запитами рідною мовою з використанням оригінальних алгоритмів ранжирування знайдених текстів;
автоматизована технологія створення тематичних класифікаторів, на основі яких реалізується смисловий пошук «схожих» текстів (т. з. контекстний пошук);
пошуковий інтерфейс останнього користувача повнотекстових базах даних;
засоби публікації повнотекстових баз даних на CD-ROM і в Інтернеті;
спеціальні засоби користувача-експерта для смислового аналізу текстів.
АБІС “ІРБІС” підтримує такі функції:
робота в локальних обчислювальних мережах будь-якого типу без обмежень кількості користувачів;
інтегрована технологія на основі підтримки протоколу Z39.50 і web-технологій;
сумісність з міжнародними і російськими комунікативними форматами;
підтримка довільної кількості баз даних;
технологія автоматичного формування словників;
засоби для ведення і використання авторитетних файлів;
підтримка традиційних технологій: від друкування листів замовлення і книги сумарного обліку до друкування всіх видів карток каталогу;
технологія використання штрих-коду на виданнях і читацьких квитках;
підтримка повних текстів, графічних даних та інших зовнішніх об'єктів, зокрема ресурсів Інтернету;
засоби для перекладу інтерфейсів іншими мовами;
широкий набір сервісних засобів, що забезпечують зручність і наочність призначених для користувача інтерфейсів, які виключають помилки і дублювання інформації;
широкі можливості для адаптації до умов роботи конкретної бібліотеки.
У системі реалізовані всі типові бібліотечні технології: комплектування, систематизація, каталогізація, книговидача, читацький пошук; адміністрування.
Досвід створенню ПЗ для електронних бібліотек і колекцій інформаційних ресурсів у багатьох країнах світу, безумовно, буде сприяти створенню інфраструктури для підтримки наукових досліджень та інших сфер діяльності і в Україні.
Під час створення електронної бібліотеки актуальне значення буде мати підбір програмних систем, що відповідатимуть міжнародним стандартам, основним функціям бібліотеки та вимогам користувачів.
При цьому проблеми інтероперабельності та масштабованості є одними з ключових. У зв’язку з цим особливу увагу слід звертати на вибір стандартів, що будуть закладені в основу технічних і технологічних рішень.
Загалом наявні на комп'ютерному ринку України технічні засоби дозволяють вирішити питання архівації інформаційних потоків і створення електронних копій історико-культурних документів. Водночас необхідно констатувати відсутність в Україні фірм, які забезпечували б супроводження програмних систем для інформатизації бібліотек.
Похожие работы
... іла необхідність зміни ролі бібліотеки, вона повинна перетворитися в центр інформаційного й комунікативного забезпечення людей. Розділ ІІ. Основні шляхи автоматизації шкільних бібліотек району На жаль, впровадження нових інформаційних технологій у шкільні бібліотеки поки досить проблематично. Більшість сільських бібліотек на сьогоднішній день взагалі не мають комп'ютерів. Можна виділити два ...
... розділу можна розподілити за десятьма діленнями, тому виникає велика кількість штучних рішень, відбувається нерівномірність наповнення ділень. У той же час застосування в бібліотечно-бібліографічній класифікації десяткових індексів мало велике значення, і їх стали широко використовувати. Такі індекси дають можливість деталізувати систему як це необхідно, подрібнюючи попередні ділення на десять ...
... втілення вже залежить не тільки від прогресу науково-технічної думки, але й від соціально-економічних і правових умов, в яких вони існують. 2.2 Сучасні парадигми інформатизації суспільства в умовах глобалізації Інформатизація сучасного суспільства побудована на певних законах і постулатах, які надають їм постійного явища. У різних наукових напрямах по-різному трактується сучасне інформаційне ...
... В АБС АКБ «ПРОМІНВЕСТБАНК» ТА ОЦІНКА РІВНЯ ВРАЗЛИВОСТІ БАНКІВСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ 3.1 Постановка алгоритму задачі формування та опис елементів матриці контролю комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) інформаційних об’єктів комерційного банку В дипломному дослідженні матриця контролю стану побудови та експлуатації комплексної системи захисту інформації в комерційному банку представлена у вигляді ...
0 комментариев