1.         При заданій сукупності вузлових точок будова багаточлена можлива тільки єдиним способом.

2.         Багаточлен Лагранжа може бути побудовано при будь-якому розташуванні вузлів інтерполяції (включаючи і нерівномірне).

У розгорнутому виді форма Лагранжа має вид:

Рn(х)=  +

++

+ … +  +

+ … + .(6)

При n=1 формула Лагранжа має вид:

Р(х) =(7)

і називається формулою лінійної інтерполяції.

При n=2 одержимо формулу квадратичної інтерполяції:

Р(х)=. (8)


4. ЗВОРОТНА ІНТЕРПОЛЯЦІЯ

 

Нехай функція у= f(х) задана таблицею. Задача зворотної інтерполяції полягає в тому, щоб по заданому значенню функції у визначити відповідне значення аргументу х.

Якщо вузли інтерполяції x0, x1, x2, … xn нерівновіддалені, задача легко вирішується за допомогою інтерполяційної формули Лагранжа (5). Для цього достатньо прийняти у за незалежну змінну, а х вважати функцією. Тоді отримаємо

x = (9)

Розглянемо тепер задачу зворотної інтерполяції для випадку рівновіддалених вузлів інтерполяції. Припустимо, що функція f(х) монотонна і дане значення у знаходиться між y0=f(x0) і y1 = f(x1).

Замінюючи функцію у=f(x) першим інтерполяційним багаточленом Ньютона, одержимо:

y = y0 + q Dy0 + D2y0 + D3y0 +…+ Dny0 .

Звідси

q = D2y0  – …–Dny0 ,

тобто q=j(q).

Розмір q визначаємо методом послідовних наближень як границю послідовності:

q = ,

де qi = j (qi–1) (i=1, 2,…).

За початкове наближення приймаємо

q0 =  (10)

Для i-го наближення маємо:

 qi = q0 – D2y0  – …–Dny0 . (11)

На практиці ітераційний процес продовжують доти, поки не установляться значення, що відповідають необхідній точності, причому q » qm, де m – останнє зі знайдених наближень. Знайдемо q, визначаємо х по формулі

 = q,

звідки

х = x0 + q h.(12)


Ми застосували метод ітерації для рішення задачі зворотної інтерполяції, користуючись першою інтерполяційною формулою Ньютона. Аналогічно можна застосувати цей спосіб і до другої формули Ньютона:

y = yn + qDyn–1 + D2yn–2 + D3 yn–3 + …

+ Dny0 .

Звідси

q = D2yn-2 – …–Dny0 ...

Позначимо q0 =  – початкове наближення.

Для i-го наближення маємо:

qi = q0–D2yn–2 – …–Dny0 ... (13)

Знайдемо

q = ,

визначимо х по формулі

х = xn + q h .[3], [2]


Далі розглянемо запропоновану мені інтерполяційну формулу Бесселя, яка часто використовується для знаходження значення функції у між вузловій точці. Вона подібна до інтерполяційної формули Стерлінга і обидві вони є похідними від першої та другої інтерполяційних формул Гауса.

 

ІНТЕРПОЛЯЦІЙНА ФОРМУЛА БЕССЕЛЯ

Часто використовується інтерполяційна формула Бесселя. Для виведення цієї формули скористаємось другою інтерполяційною формулою Гауса:

у скороченому вигляді:

де х=х0+qh

Візьмемо 2n+2 рівновіддалених вузлів інтерполювання

x-n, x-(n-1),..., x0,..., xn-1, xn, xn+1

з кроком h, і нехай

yi= f(xi) (i =-n,…,n+1)

- задані значення функції y= f(x).

Якщо вибрати за початкові значення x= x0таy= y0, то, використовуючи вузли xk (k= 0, ±1, …, n), будемо мати:

 (1)

Приймемо тепер за початкові значення х=х1 і у=у1 і використаємо вузли х1+к(к=0, 1,...,n). Тоді

причому відповідно індекси всіх різниць в правій частині формули (1) зростуть на одиницю. Замінивши в правій частині формули (1) q на q-1 і збільшивши індекси всіх різниць на 1 , отримаємо допоміжну інтерполяційну формулу

 (2)

Взявши середнє арифметичне формул (1) і (2), після простих перетворень отримаємо інтерполяційну формулу Бесселя

 (3)

де

Інтерполяційна формула Бесселя (3), як слідує з способа отримання її, представляє собою поліном, що співпадає з даною функцією y= f(x) в 2n+2 точках

x-n , x-(n-1),…, xn , xn+1.

 

В частинному випадку, при n=1, нехтуючи різницею ∆3y-1, отримаємо формулу квадратичної інтерполяції по Бесселю

P(x)= 

Або

де

В формулі Бесселя всі члени, які містять різниці непарного порядку, мають множник q-; тому при  формула (3) значно спрощується :

Цей спеціальний випадок формули Бесселя називається формулою інтерполювання на середину. Якщо в формулі Бесселя (3) зробити заміну по формулі

то вона приймає більш симетричний вид

де

 

ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС ПРОГРАМИ

 

В програмі використано кілька процедур та функцій, в яких використовуються різноманітні позначення, змінні та тому подібне. Тому далі буде дано пояснення (розшифровування) що яким символом, чи їх сукупністю позначено.

PROCEDURE vvod – процедура введення даних, тобто задання початкових умов (кількість вузлів, задаються X та відповідні їм Y, а також X, в яких потрібно знайти значення ф-ї).

PROCEDURE ddd –дана процедура формує трикутну таблицю різниць значень

ф-ї.

PROCEDURE rech- процедура рішення задачі за інтерполяційною формулою Бесселя.

PROCEDURE vivod- це процедура виведення результатів роботи програми, які виводяться файлі f2, який має назву «ANA.NAS».

FUNCTION pos1 (j, q: real): real; - функція, яка обчислює для формули Бесселя чисельник її доданків.

FUNCTION fak (j: integer): real; - функція для обрахунку факторіала в знаменнику доданків формули.

Також в програмі використовуються такі позначення:

kol- позначено кількість точок (вузлів), в яких потрібно знайти значення функції.

zad- назва масива, в який заносимо ікси, значення функції в яких бажаємо знайти.

otv- назва масива для відповідних ігреків.

f1- це файл, який має назву «st1.tab», з нього читаються задані ікси та ігреки.

f2- файл, який має назву «ana.nas», - це файл виведення, з нього читаються результати роботи програми.

n- кількість вузлів інтерполяції.

h- крок задання точок.


Література

1.     Вычислительная техника в инженерных и экономических расчетах

/ А.В.Крушевский, А.В.Беликов, В.Д.Тищенко – Киев: «Высшая школа». Главное изд-во, 1985. – 290 с.

2. Дифференциальное и интегральное исчисления /Н.С.Пискунов- Москва: «Наука». Главная редакция физико-математической литературы, 1978.-576 с.

3.Численые методы в инженерных исследованиях /В.Е.Краскевич, К.Х.Зеленский, В.И.Гречко - Киев: Главное изд-во «Высшая школа», 1986.-263 с.


Информация о работе «Знаходження значення функції за допомогою інтерполяційної формули Бесселя»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 14387
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
17248
2
6

... ефективності, що враховує затрати часу та пам'яті для його виконання, за даним методом. Третій розділ містить інструкція користувача, лістинг та опис програми і результати тестування. 1. Аналіз теоретичної бази інтерполювання функції   1.1  Постановка задачі інтерполяції Якщо задано певну довільну функцію  на деякому проміжку , то обчислити її значення непросто. Для полегшення цієї задачі є ...

0 комментариев


Наверх