10. Родина Пімелодові (Pimelodidae)

Дуже схожі на косаток, що заміщають їх в Америці. Пімелоди живуть у прісноводних водоймах від Південної Мексики до Аргентини.

У них три пари довгих вусів, жировий плавець іноді розвинений надзвичайно сильно.

У цій родині є види, що пристосувалися до життя в печерних водоймах. Наприклад у Рамдії (Rhamdia) із Гватемали є всі переходи від зрячих риб до риб з повністю редукованими очима.

Деякі види досить яскраво й строкато забарвлені й високо цінуються акваріумістами.


11. Родина Соми кошачі (Ictaluridae)

Ці соми живуть у різноманітних водоймах Північної Америки. Вони також близькі косаткам, але в сомів-кішок більше променів у черевних плавцях і на піднебінні відсутні зуби. Посилання, що зустрічаються в літературі, на перебування сомів-кішок у Південно-Східній Азії помилкові: за них приймали косаток. У Північній Америці живе багато родичів сомика-кішки. Деякі види досить великі й користаються промислом, інші цікаві своїм способом життя. Деякі роди (Satan, Trogloglanis) живуть у печерних озерах і навіть проникають в артезіанські басейни на глибину понад тисячу метрів під землею. У підземних видів звичайно безбарвна, позбавлена пігменту шкіра, очі редуковані, але сильно розвинені вусики та інші органи дотику й нюху.


12. Родина Соми мішкозяберні (Saccobranchidae)

В особі родини мішкозяберних сомів виділений один вид.

12.1 Сом мішкозябровий (Heteropneustes fossilis)

Населяє прісні води Цейлону, Індії й Бірми. У цього сома короткий спинний плавець; додаткові дихальні органи мають вигляд довгих сліпих мішків, що відходять від зябрової порожнини й тягнуться під спинною мускулатурою до хвоста. Втім, деякі дослідники вважають, що в цих мішках перебуває не повітря, а вода, що служить для зволоження зябер увесь час, поки сом перебуває на суші. Справа в тому, що стінки мішків не мають настільки густої мережі кровоносних судин, як древовидно розгалужені придатки зябрової порожнини шармута. За іншими даними, мішкозябровий сом піднімається до поверхні води й заковтує повітря. Якщо його позбавити цієї можливості, він може жити тільки в безупинно змінюваній воді. У стоячій він гине за 5-7 годин.


13. Родина Соми перистовусі (Mochocidae)

Зазвичай вважають, що догори черевом плаває тільки мертва риба. Дрібні перистовусі сомики (родини Mochocidae), що живуть по всій Африці, крім Сахари й Північної Африки (крім басейну Нілу), переконують у зворотному. Ці сомики мають два вусики на верхній і чотири на нижній щелепі. У багатьох видів вусики постачені пір'ястими виростами, тому й всю родину називають перистовусими сомами. У грудних і спинних плавцях цих сомів є потужні зазубрені колючки; жировий плавець добре розвинений. Інший вид (Synodontis victoriae), що живе в озері Вікторія, забарвлений нормально. Основна його їжа - лялечки мотиля-хіро-номід, що спливають із дна озера, щоб перетворитися в дорослих комарів на поверхні. Акваріумісти високо цінують незвичайно гарного ангельського сомика (Synodontis angelicus), у якого плавці покриті білими смужками, а на тілі по фіолетово-синьому тлу розкидані округлі білі плями. До цього ж сімейства відноситься сомик мохокус (Mochocus), що здивував учених будовою свого жирового плавця. Жировий плавець всіх сомів, а також харацинових і лососевих позбавлений дійсних членистих опорних променів - лепидотрихій і підтримується тільки еластичними волокнами - еластотрихіями. У мохокуса в жировому плавці розвиваються дійсні лепидотрихії, так що цей плавець втрачає право вважатися жировим.


14. Родина Соми вугрехвості (Plotosidae)

Представники морського роду сомоподібних - Вугрехвості соми (Plotosus і ін.) - зовні не схожі на сомів. Тіло вугрехвостих сомів торпедоподібне, позбавлене луски, спинний плавець короткий, з потужним шипом, анальний, навпаки, довгий, зливається із хвостовим і заходить на спинну сторону тіла, утворюючи суцільну облямівку навколо задньої частини тулуба. Тільки широка голова з великою пащею, оточеною трьома або чотирма парами вусів, видає в них сомів. В вугрехвостих сомів є пінеальний отвір у черепі. Друга архаїчна ознака - розсіяні в шкірі своєрідні органи дотику, схожі на слизові "ампули Лоренцини", описані в акул і скатів. Поширені вугрехвості соми в прибережних водах Східної Африки, Південно-Східної Азії, Японії й Австралії. Є вони й у Червоному морі. Подібно аріевим, деякі види перейшли до життя в ріках Австралії й Мадагаскару. Там, де вугрехвості соми зустрічаються в достатній кількості, їх промишляють. При ловлі варто побоюватися уколів зазубрених колючок спинного й грудного плавців, тому що вони озброєні отруйними залозами. Отрута із залоз випливає, коли сом стовбурчить плавці. Подібний пристрій є й у ряду інших сімейств сомовидних. Укол шипом вугревидного сома викликає сильний біль і тривале запалення.



Информация о работе «Характеристика Роду Сомоподібні (Siluriformes)»
Раздел: Биология
Количество знаков с пробелами: 35288
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 23

0 комментариев


Наверх