Навигация
Реферат
на тему:
«Вітаміни»
ЗМІСТ.
1. Вітаміни групи А………………………………………………….…….3
а) Джерела жиророзчинних вітамінів……………………………...........3
б) Фізіологічне значення……………………………………………….….4
2. Вітаміни групи D (кальцифероли)…………………………………….5
а) Джерела………………………………………………………………..…5
б) Фізіологічне значення………………………………………………….6
в) Потреба……………………………………………………………….….7
3. Вітаміни групи Е (токофероли)……………………………………......7
а) Фізіологічне значення…………………………………………………..8
б) Недостатність…………………………………………………………....8
4. Вітаміни групи К (филлохинони)……………………………………..9
а) Фізіологічне значення………………………………………………….9
б) Джерела…………………………………………………………….……9
До жиророзчинних вітамінів ставляться вітаміни групи А, групи D, групи Е, групи К, групи F. Основне значення жиророзчинних вітамінів полягає в їхній постійній участі в структурі й функції мембранних систем. Деякі дослідники (А. А. Покровський) вважають жиророзчинні вітаміни "настроювачами" стану й функції систем біологічних мембран.
1. Вітаміни групи А
а) Джерела жиророзчиннх вітамінів.
Вітаміни групи А поєднують речовини із загальною біологічною дією. До них ставляться ретинол (вітамін А-спирт), ретиналь (вітамін А-альдегід), ретиноева кислота (вітамін А-кислота). Вітамін А втримується тільки в продуктах тваринного походження. У чистому виді він був виділений Осборн і Мендель із вершкового масла. Синтез вітаміну А здійснили Каррер і Морф в 1933 р. Вітамін А (ретинол)-кристалічна речовина ясно-жовтого кольору, добре розчиняється в жирі. Він стійкий до лугу й нагрівання, але нестійкий до дії кислот, ультрафіолетових променів і кисню повітря, під впливом яких инактивируется. Рослинні пігменти каротиноиды відіграють роль провітаміну А.
Як провітамін А практично мають значення а- і р-каротины й криптоксантин. Найбільшу цінність представляє р-каротнн, провитаминная активність якого в 2 рази перевищує таку інших каротинов. У задоволенні потреби у вітаміні А важливій ролі грають його провітаміни - каротины. Перетворення каротину у вітамін А відбувається в основному в стінці тонких кишок й у печінці. Присутність у їжі жирів сприяє усмоктуванню ретинолу й каротину. Зміст ^-каротину в основних носіях його наступне (мг на 100 м їстівній частині продукту): у моркві червоної- 9, шпинаті-4,5, перці червоному солодкому-2, луці зеленому- 2, луці пореї-2, салаті-1,75, зелені петрушки-1,7, обліписі-1,5, горобині черноплодной-1,2, томаті ґрунтовому-1,2, перці зеленому солодкому-1, кропі-1, печінки яловичої-1.
Таким чином, неперевершеним джерелом каротину є червона морква, у якій зміст каротину становить 9 мг на 100 р. Найкраще засвоєння каротину відзначається при здрібнюванні моркви. Високим змістом каротину відрізняються рослинні продукти, пофарбовані в зелений й оранжево-червоний колір (морква, томати, червоний перець й ін.) і зелені рослини (шпинат, зелений лук й ін.). Харчові продукти тваринного походження містять невелика кількість каротину (соті частки міліграма), у печінці яловичини кількість каротину досягає 1 мг на 100 р.
б) Фізіологічне значення.
Вітамін А впливає на розвиток молодих організмів, стан епітеліальної тканини, процеси росту й формування кістяка, нічний зір шляхом специфічної участі в хімії акту зору. Вітамін А бере участь у нормалізації стану й функції біологічних мембран, здійснюючи зв'язок між внутрішньоклітинними білками й ліпідами. Надлишок вітаміну А робить дія, що ушкоджує, на лнзосомы й викликає ряд змін у мембранах мітохондрій й еритроцитів.
Зміни епітеліальної тканини при недоліку ретинолу в організмі проявляються у вигляді метаплазии епітелію шкіри й слизуватих оболонок, що супроводжується перетворенням його в багатошаровий плоский ороговевающий епітелій (кератоз). Спостерігається атрофія залізистого апарата.
Метаплазия епітелію слизуватих оболонок верхніх дихальних шляхів супроводжується зниженням резистентності тканин до інфекції, що спричиняє частішання випадків риніту, ларингіту й бронхіту, а також розвиток важкої пневмонії. На конъюнктиве очей спостерігається явище ксерозу. У важких випадках А-вітамінної недостатності дивується роговиця ока (ксерофтальмия й кератомаляцпя). Під впливом А-вітамінної недостатності явища метаплазии розвиваються й у травній системі, особливо в слизуватій оболонці стравоходу й вивідних проток травних залоз. Істотні зміни відбуваються й у видільній системі, де метаплазии піддається епітелій як самої бруньки, так й у сечовивідних шляхів.
Найважливішою функцією вітаміну А є його участь в акті нічного зору. Сутінкове (нічне) зір здійснюється за допомогою паличкового апарата сітківки. У паличкових клітках утримується чутливе до світла речовин-зоровий пурпур, або родопсин, що представляє собою з'єднання білка з ретннолом. Під впливом світла родопсин розкладається зі звільненням жовтого пігменту - ретинена (альдегід ретинолу). Відновлення родопсину відбувається в темряві шляхом перетворення ретинена в ретинол і наступне з'єднання його з білком. При недоліку ретинолу відновлення родопсину затримується або припиняється, у результаті чого губиться здатність до сутінкового зору й розвивається так називана гемералопия (куряча сліпота).
Недолік ретинолу позначається й на денному зорі, викликаючи звуження поля зору й порушення нормального цветоощущения. Участь ростинола в процесі фоторецепції є найбільш з'ясованою функцією цього вітаміну в організмі.
Вітамін А може депонуватися в організмі, в основному в печінці. У крові здорової людини втримується 0,52- 1,57 мкмоль/л (15-45 мкг%) ретинолу й 1,12-3,0 мкмоль/л (60-160 мкг%) каротину. Сеча звичайно не містить ретинолу.
Вітамін А втримується тільки в харчових продуктах тваринного походження. Основними його джерелом є наступні харчові продукти. У печінці з утримується 4,4 (мг вітаміни А на 100 м їстівній частині продукту), печінки баранячої-3,6. печінки свинячий-3,45, печінки яловичої-3,83, ікрі білугової зернистої-1,05, ікрі кети зернистої-0,45, яйці курячому- 0,35, яйці перепелиному-0,47, вугрі-0,8, молоці-0,02, вершках 35% жирності-0,25, сметані 30% жирності-0,23, маслі вершковому несолоному - 0,5, сирі голландському - 0,2.
Таким чином, дуже високим змістом вітаміну А відрізняється печінка тварин і риб.
Улітку в молочних продуктах (молоко, вершки, сметана, масло) зміст вітаміну А и каротину значно вище, ніж узимку, що порозумівається більшим змістом каротину в літніх кормах.
Добова потреба дорослої людини у вітаміні А становить 1000 мкг (ретиноловых еквівалентів).
Похожие работы
... є Д – авітаміноз який у дітей проявляється ознаками рахіту. Ознаки Д2 гіповітамінозу: зниження апетиту, втома, слабкість, біль у м‘язах, кришаться зуби, відкладається кальцій в нирках, легенях. Вітамін Е. Синтетичний препарат вітаміну Е – токоферола ацетат. Вітамін Е в організм поступає у вигляді рослинних масел (рослинна олія). При недостатності вітаміну Е виникають дегенеративні зміни в м‘яза
... інці. Цианокобаламін - це кристалічний порошок темно-червоних кольорів без запаху. Цианокобаламін відносно стабільний на світлі й при високих температурах. 2.2. Джерела вітамінів групи В Джерела вітаміну B1 рослинні тваринні синтез в організмі Хліб і хлібопродукти з борошна грубогопомолу, крупи (неопрацьований рис, вівсянка), проростки пшениці, рисовівисівки, ...
... виключно в клітинах рослин. До недавнього часу вітамін Р зараховували до класичних вітамінів, але, згідно сучасної класифікації, його віднесено до вітаміноподібних сполук. Історія відкриття цього "вітаміну", так само як і вітаміну С, пов'язана з ім'ям угорсько-американського біохіміка Сент-Дьордьї. Коли вчений виділив кристалічний вітамін С із плодів перцю і здійснив ретельне фізіологічне ...
... дослідження гіпогомоцистеїнемічної дії потенційних лікарських засобів. О.О.Пентюк, М.Б.Луцюк, М.А.Артемчук та ін. –К.: ДФЦ МОЗ України, 2007. - 30 с. АНОТАЦІЯ Артемчук М.А. Гіпогомоцистеїнемічна дія нового вітамінно-мікроелементного комплексу (експериментальне дослідження). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – ...
0 комментариев