5. Розвиток взаємин між

Російською Федерацією й Республікою Башкортостан

в області охорони навколишнього середовища

 

Взаємини між Російською Федерацією й Республікою Башкортостан в області охорони навколишнього природного середовища в цей час будуються на основі наступних нормативних актів:

·          Конституція Російської Федерації (частина 3 статті 11);

·          Договір від 31 березня 1992 року про розмежування предметів ведення й повноважень між федеральними органами державної влади Російської Федерації й органами державної влади суверенних республік у складі Російської Федерації (пункт «г» статті II);

·          Додаток до Федеративного договору від Республіки Башкортостан від 31 березня 1992 року (абзац 3 пункти 1).

·          Договір між Російською Федерацією й Республікою Башкортостан від 3 серпня 1994 року «Про розмежування предметів ведення й повноважень між органами державної влади Російської Федерації й органами державної влади Республікою Башкортостан» (пункт 5 статті 3 і пункт 10 статті 4);

·          Угода від 25 травня 1994 року між Правительством Російської Федерації й Правительством Республіки Башкортостан про розмежування предметів ведення й взаємному делегуванні повноважень в області охорони навколишнього середовища й використанні природних ресурсів;

·          Угода від 6 листопада 1995 року про розмежування повноважень між Міністерством охорони навколишнього середовища й природних ресурсів Російської федерації й Правительством Республіки Башкортостан з питань охорони навколишнього середовища й використання природних ресурсів;

·          Лист від 05.05.1999 р. № 01-12/22-138 голови Госкомэкологии РФ В.И. Данилова-Данильяна про пролонгацію Угоди між Правительствами РФ і РБ від 25.05.1994 р.;

·          Лист від 01.03.2000 р. № 01-14/11-140 голови Госкомэкологии РФ В.И. Данилова-Данильяна про пролонгацію Угоди між Правительствами РФ і РБ від 25.05.1994 р.

Згідно ч.3 ст.11 Конституції РФ, розмежування предметів ведення й повноважень між органами державної влади Російської Федерації й органами державної влади суб'єктів Федерації здійснюється на основі Конституції, Федеративного й іншого договору про розмежування предметів ведення й повноважень.

Відповідно до п. «г» ст.II Договору від 31 березня 1992 р. про розмежування предметів ведення й повноважень між федеральними органами державної влади Російської Федерації й органами державної влади суверенних республік у складі Російської Федерації, до спільного ведення федеральних органів державної влади Російської Федерації й органів державної влади республік у складі Російської Федерації ставляться природокористування, охорона навколишнього середовища й забезпечення екологічної безпеки; особливо охоронювані природні території.

Згідно пункту 5 статті 3 Договору між Російською Федерацією й Республікою Башкортостан від 3 серпня 1994 року «Про розмежування предметів ведення й повноважень між органами державної влади Російської Федерації й органами державної влади Республікою Башкортостан» (у цей час даний Договір є I частиною Конституції Республіки Башкортостан) у веденні Республіки Башкортостан перебувають:

·          рішення питань володіння, користування й розпорядження землею, надрами, водними, лісовими й іншими природними ресурсами Республіки, що є надбанням (власністю) її багатонаціонального народу, відповідно до законодавства Республіки Башкортостан і угодами з федеральними органами влади Російської Федерації.

Відповідно до п.10 ст.4 зазначеного Договору в спільному веденні Російської Федерації й Республіки Башкортостан перебувають:

·          оцінка відповідно до державних і міжнародних стандартів стану якості природного середовища;

·          охорона навколишнього середовища, здійснення мер по її відновленню;

·          забезпечення екологічної безпеки.

25 травня 1994 року між Правительством Російської Федерації й Правительством Республіки Башкортостан було укладене Угода про розмежування предметів ведення й взаємному делегуванні повноважень в області охорони навколишнього середовища й використанні природних ресурсів. Дана угода складається з 7 статей, його положення не містять ніяких нововведень, у порівнянні з раніше законодавчо закріпленими нормами в розглянутій області.

У цей час ряд суб'єктів Російської Федерації підписали (і продовжують підписувати) з федеральним центром Угоди про припинення дії угод між Правительством Росії й Правительством (Адміністрацією) суб'єкта Федерації про розмежування предметів ведення й розмежуванні повноважень у певній області. Дана робота ведеться в рамках приведення до єдиного правового поля[14] .

Уважаю недоцільним підписання в даний момент Угоди про припинення дії «Угоди між Правительством Російської Федерації й Правительством Республіки Башкортостан про розмежування предметів ведення й розмежуванні повноважень в області охорони навколишнього середовища й використання природних ресурсів від 25 травня 1994 року», що було пролонговано в 1999 році й діє по теперішній час.

У цей час у зв'язку з обстановкою, що змінилася, у політичних, економічної сферах життя суспільства й держави, значним розвитком законодавства (і екологічного зокрема) між органами державної влади Російської Федерації й Республіки Башкортостан ведеться робота з розвитку договірних відносин, у тому числі й в області охорони навколишнього природного середовища.

12 січня цього року набув чинності Федеральний закон Російської Федерації від 10.01.2002 р. № 7-ФЗ «Про охорону навколишнього середовища». Даний Федеральний закон, що визначає правові основи державної політики в області охорони навколишнього середовища й забезпечення екологічної безпеки, став новим кроком у розвитку екологічного права Росії.

Статті 5-10 глави II закону («Основи керування в області охорони навколишнього середовища») регламентують питання державного керування, повноваження Російської Федерації і її суб'єктів в області охорони навколишнього середовища.

Відповідно до положень ст.6, п.2 ст.8 і ст.9 зазначеного закону, істотно розширилися повноваження органів державної влади суб'єктів Російської Федерації в сфері відносин, пов'язаних з охороною навколишнього середовища й спеціально уповноважених органів суб'єктів РФ в області охорони навколишнього середовища[15] .

Зокрема, відповідно до п.2 ст.8 закону, суб'єктам Російської Федерації надане право самостійне визначати органи державної влади, що здійснюють державне керування в області охорони навколишнього середовища на території суб'єкта, що не було передбачено раніше, що діяв Законом, РСФСР «Про охорону навколишнього природного середовища».

Розмежування повноважень у сфері відносин, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, між органами державної влади РФ і суб'єктів здійснюється, крім Конституції РФ і федеральних законів, також і договорами про розмежування предметів ведення й повноважень між органами державної влади РФ і суб'єктів (п.1 ст.9 ФЗ).

Також, істотним нововведенням є закріплення в п.2 ст.9 закону права передавати здійснення частини повноважень у сфері відносин, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, на основі Угод між федеральними органами виконавчої влади й органами виконавчої влади суб'єктів Федерації, у тому числі в області державної екологічної експертизи об'єктів, що підлягають державній екологічній експертизі, проведеної на рівні суб'єктів Російської Федерації.

Зазначені норми Федерального закону «Про охорону навколишнього середовища» дозволять більш детально розмежувати повноваження в області охорони навколишнього середовища між органами державної влади Російської Федерації й Республіки Башкортостан і ефективніше здійснювати державне керування й контроль в області охорони навколишнього середовища й забезпечення екологічної безпеки в Республіці Башкортостан.

Прийнятий Федеральний закон «Про охорону навколишнього середовища» став новим кроком у розвитку природоохоронної діяльності, що наближає нас до сучасного, тобто відповідному законодавству передових держав, механізму правової охорони навколишнього середовища. Хоча, звичайно, для реалізації на практиці закладених у даному Федеральному законі норм буде потрібно прийняття як на федеральному рівні, так і на рівні Республіки Башкортостан, ряду підзаконних актів, що встановлюють механізми реалізації норм закону й приведення у відповідність із вимогами даного закону як федерального природоохранительного законодавства, так і законодавства Республіки Башкортостан в області охорони навколишнього середовища й природокористування[16] .


7. Використана література

 

1)           Бринчук М.М. Екологічне право (право навколишнього середовища): Підручник для Вузов. - М.: Юристъ, 2000.

2)           Коментар до Конституції Російської Федерації / под. ред. Л.А. Окунькова, - М.( БЕК, 1998.

3)           Коментар до Закону РСФСР «Про охорону навколишнього природного середовища» // рук. авторського колективу - буд.ю.н., професор С.А. Боголюбов.- М.( НОРМА, 2000.


[1] Бринчук М.М. Экологическое право (право окружающей среды): Учебник для ВУЗов. - М.: Юристъ, 2000, с.103.

[2] Е. Новикова, Частно-правовые институты и нормы в системе экологического законодательства // «Российская юстиция», №5, 1999;

[3] П. Павлов, ограничение прав на природные ресурсы // «Российская юстиция», №8, 1999;

[4] А. Михайлов, Доступ к информации государственных органов // «Законность», №2, 2001;

[5] О. Аваков, Правовое обеспечение экологических прав граждан // «Законность», №2, 2001;

[6] М. Гасанов, экологические аспекты налогового законодательства // «ЭкосИнформ», №5, 2000;

[7] Н. Козырин, Природоохранные вопросы в предпринимательской деятельности // «Хозяйство и право», №6, 1997;

[8] А. Бажайкин, Экологическое страхование: теория и практика // «Законодательство», №8, 2000;

[9] А. Егорова, Экологическая культура – ключ к экологической безопасности // «ЭкосИнформ», №5, 2000;

[10] Е. Виноградова, Юридические лица должны нести ответственность за экологические преступления // «Российская юстиция», №8, 2001;

[11] С. Анисимова, Вопросы возмещения «прошлого» экологического вреда в арбитражно-судебной практике // Вестник ВАС РФ, №6, 2000;

[12] В. Казанцев, Право граждан на информацию об окружающей среде // «Законность», №1, 2000;

[13] А. Меркушов, О практике применения судами законодательства, предусматривающего ответственность за нарушение норм экологического законодательства // «Бюллетень Верховного суда РФ», №5, 1997;

[14] С. Cомов, Единство правового пространства // «Законность», №2, 2001;

[15] Н. Кольчевская, А. Попков, «Мы будем жить теперь по-новому..» // «Табигат», 31 января 2002 года, №2 (49);

[16] Н. Кольчевская, А. Попков, Окр

ужающей среде тоже нужна охрана // «Республика Башкортостан», 6 февраля 2002 года, №25 (25005).


Информация о работе «Конституційні основи регулювання природокористування і охорони навколишнього середовища»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 50111
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
56996
0
4

... іння).Методи управління - це способи впливу на поведінку і діяльність керованих об'єктів з метою забезпечення раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища. Успішне функціонування системи управління у сфері охорони навколишнього середовища та природокористування в Російській Федерації, як і будь-якої системи управління, можливе лише за наявності таких складових: ефективної ...

Скачать
49302
0
0

... повторних спостережень одного або декількох елементів навколишнього природного середовища в просторі і часі з певною метою за раніше визначеною програмою. Необхідною умовою для раціонального управління навколишнім середовищем є заснований на повторних спостереженнях попередній і достовірний прогноз, тобто передбачення і запобігання можливим змінам у біосфері. Таким чином, моніторинг повинен вир ...

Скачать
245206
27
12

... екоконтролінгу повинен стати екологічний аудит, як ефективний засіб регулювання відносин виробництва з навколишнім природним середовищем. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОКОНТРОЛІНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ   2.1 Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво Навколишнє середовище є необхі ...

Скачать
510395
0
0

... ійних комісій Верховної Ради України; 5) сприяє народним депутатам України у здійсненні ними своїх повноважень і забезпечує їх необхідною інформацією; 6) здійснює контроль за додержанням Конституції України; 7) організує підготовку і проведення всенародних голосувань (референдумів), а також народних обговорень проектів законів України та інших найважливіших питань державного життя республіки; ...

0 комментариев


Наверх