1.3 Оптимізація роботи БГУ

Комплекс організаційно-технологічних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення рентабельного ведення біогазового виробництва. Для оптимізації потрібна інформація про хімічний склад гнойової або іншої біомаси і про кількість її протягом дня і року. Від однієї корови масою 500 кг за добу з гноєм дістають 4,8 кг сухої органічної речовини, з якої утворюється 1,0—2,4 м3 біогазу. Еквівалентний об'єм біогазу мають з гною, що надходить протягом доби від дев'яти свиней на відгодівлі (живою масою 60 кг) або п'яти свиноматок. Для виробництва біогазу використовують також відходи рослинництва [16,17].

При виробництві біогазу потрібна оптимізація співвідношення С : N. Цей параметр коригують внесенням в утилізовану біомасу відходів з високим вмістом азоту, наприклад, курячого посліду або гною свиней.

Інтенсивність метаногенезу залежить від величини рН гною. При використанні дезинфікуючих препаратів, засобів, виготовлених на-основі лужних речовин, рН гною підвищується до 8,0—8,5. Є приклади, коли рН гною на свинарських комплексах було нижчим 7,0. При використанні в БГУ курячого посліду токсичність виникає внаслідок підвищеного вмісту в поживному середовищі аміаку. Оптимізації середовища досягають додаванням подрібненої біомаси з високим вмістом вуглецю. Кращою складовою для поліпшення співвідношення С : N є солома.

 Оптимізація роботи БГУ включає і визначення джерел використання біогазу. Енергія біогазу може бути-використана як для утилізації гною та задоволення потреб тваринницького комплексу, так і з іншою метою. Графік підключення споживачів біогазу є важливою умовою оптимізації роботи БГУ. Найефективнішим є використання біогазу для виробництва електроенергії. Тепло, яке утворюється в процесі трансформації енергії біогазу в електричну, використовують для підтримання температурного режиму в біореакторі, для підігрівання води та інших потреб. Найбільш рентабельною вважається заміна мазуту на біогаз, оскільки добута з біогазу енергія приблизно на 30 % дешевша. Діоксид вуглецю, що міститься в біогазі, доцільно використовувати як консервант кормів і для підвищення ефективності фотосинтезу в теплицях. Зменшення вмісту вуглецю в шламі супроводжується зміною співвідношення С : N у бік зменшення. Наявність калію і фосфору надає шламу властивостей високоякісного добрива, в якому поживні речовини містяться в доступній для рослин формі і співвідношенні. Внесення в грунт шламу, який не має специфічного запаху, доцільне і з екологічної точки зору [16].

Надосадова рідина також не має неприємного запаху. У цій рідині вміст органічних речовин на 80 % менший, а її біологічна потреба в кисні на 80 % нижча, ніж до анаеробної ферментації. За санітарно-гігієнічними показниками надосадову рідину можна спустити в каналізаційну мережу чи водоймища, хоч це суперечить ідеї безвідхідного виробництва. Рентабельність виробництва біогазу підвищується, якщо надосадову рідину використовують як поживне середовище для вирощування гідробіонтів, які потім можна ввести в раціони сільськогосподарських тварин або використати їхню біомасу для виробництва біогазу. При цьому ще раз слід звернути увагу на великі втрати азоту при аеробному розкладанні біомаси. Так, з 37 кг азоту, що міститься в гної, після аеробної обробки його в грунт повертається лише 12—15 кг, тоді як при анаеробній ферментації в грунт надходить 36 кг (В. В. Алексеев, М.Я. Лямин, 1985) [9,5].

 


2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ВИКОНАНОЇ РОБОТИ

Матеріалом для написання випускної роботи послужили дані взяті під час проходження виробничої практики в СТОВ „Пологівське” Васильківського району Київської області. Дані були зібрані із річних звітів в період з 2004 по 2006 роки.

На основі вихідних даних по господарству проведено теоретичні розрахунки параметрів біоконверсії гнойової біомаси методом анаеробного метанового зброджування. Розрахунки проводились за допомогою методичних вказівок кафедри Екології та біотехнології БНАУ.

Основні етапи проведення розрахунків:

·        Визначення виходу гнойової біомаси на господарстві;

·        Визначення параметрів БГУ за оптимізованих параметрів зброджуваної біомаси;

·        Визначення рентабельності біогазового виробництва, враховуючи коефіцієнт виходу товарного біогазу;

·        Визначення еквівалентних кількостей традиційних енергоносіїв, які вдасться зекономити впровадивши дану технологію


3. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Характеристика господарства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Пологівське” розташоване у Васильківському районі Київської області. Відстань від районного центру складає 41 км, від обласного центру міста Києва – 76 км.

Підприємство “Пологівське” розташоване у Лісостеповій зоні України для якої характерний помірнокліматичний клімат. Землі господарства однорідні, являють собою чорнозем з вмістом гумусу у верхньому шарі від 1,8 до 3,2 %.

Рельєф сільськогосподарських угідь в основному рівнинний, але є невеликі підвищення і яри. Ерозії ґрунтів не спостерігаються. Загальна вирівняність ґрунтів господарства дає змогу для механізованого обробітку сільськогосподарських угідь, посіву і збору урожаю, транспортуванню продукції.

Вегетаційний період розвитку сільськогосподарських культур розрахований на 180-200 днів. В цьому природнокліматичні умови зони сприяють вирощуванню на орних землях зернових та технічних культур. Середньорічна температура повітря складає +5,6оС, максимальна становить +35,8оС, мінімальна - 29,5оС, середньорічна кількість опадів 495 мм.

Вітри переважно західні та північно-західні. Відносна вологість повітря становить 60-65%.

В СТОВ “Пологівське” одна автотранспортна дільниця. На території молочно-товарної ферми розташована конюшня. Площа ріллі становить 2180,4 га.

Структура посівних площ, урожайність сільськогосподарських культур та рівень виробництва кормів приведено в таблиці 3.

 


Таблиця 3.

Структура посівних площ, урожайність сільськогосподарських культур

Культури і їх групи 2004 р. 2005 р. 2006 р.

Відношення 2006 до

2004 р.р., %

площа, га структура, % урожайність, ц/га площа, га структура, % урожайність, ц/га площа, га структура, % урожайність, ц/га площа, га урожайність, ц/га

Зернові і зернобобові:

- озимі зернові

- ярі зернові

- зернобобові

- цукровий

 буряк

- соняшник на зерно

- картопля

- овочі відкритого грунту

- кормові коре неплоди

Багаторічні трави:

- на сіно

- на зел. корм

Однорічні трави

- на сіно

- на зел.корм

- кукурудза на силос і зелений корм

Всього ріллі

925

500

275

150

120

80

5

10

-

240

240

240

20

-

20

320

1720

53,8

29,1

16

8,7

7

4,7

0,3

0,6

 -

14

-

-

1,2

 -

 -

18,4

100

36,2

39,2

31,8

34,1

249,7

20,38

41,6

36,3

-

-

36,7

505

-

-

588

287,9

-

920

500

270

150

250

100

5

8

15

258

258

258

184

-

184

270

2010

45,8

24,9

13,4

7,5

12,4

5

0,25

0,4

0,75

12,8

-

-

9,2

-

13,4

100

43,0

56,9

26,5

26,3

31,8

11,8

53,2

29,7

195,2

-

42,2

261,5

-

-

152

331,1

-

935

500

285

150

200

100

3

15

54

138

138

138

327

327

327

368

2140

43,7

23,4

13,3

7

9,3

4,7

0,14

0,7

2,52

6,44

-

-

15,3

-

-

17,2

 100

23,3

27,8

19,7

18,7

448,2

5,7

10

29,6

249,8

-

15,5

 322,5

-

-

86,1

238

 

 -

101,1

100

103,6

100

167

125

60

150

-

57,5

-

-

163,5

-

163,5

115

-

64,4

70,9

61,9

54,8

179,5

28

24

81,5

-

-

42,2

63,9

-

-

14,6

82,7

 -

Із структури посівних площ господарства бачимо, що найбільшу питому вагу в площі посівів займають зернові культури, яка складає 43,7%, кормові культури 41,48%. Із зернових культур найбільш вирощується озимих зернових, але їх площа за останні три роки не змінилася і становить 100% від 2004 року.

З кормових культур найбільше висівають кукурудзу на силос і зелений корм, що становить відповідно 17,2%.

Аналізуючи урожайність культур, необхідно відзначити, що в 2003 році знизилась урожайність всіх культур за винятком цукрового буряка. Особливо знизилася урожайність соняшнику та картоплі, яка у 2004 році складала за соняшником 20,38 ц/га, а у 2006 році 5,7 ц/га та за картоплею 41,6 ц/га і 10 ц/га відповідно. Площа ріллі збільшилася на 420 га і складає 2140 га.

Наявність поголів’я тварин і виробництво продукції показано в таблиці 4.

Таблиця 4.

Наявність поголів’я тварин, продуктивність та виробництво продукції

Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Відношення 2006 до 2004 р.р., %

Велика рогата худоба, гол.

 в т.ч. корови, гол.

Надій на корову, кг

Вихід телят на 100 корів

Свиней, гол.

 в т.ч. основних свиноматок, гол.

відгодівельний молодняк, гол.

Одержано пор. від одної свиноматки, гол.

Середній добовий приріст:

 - свиней, гол.

 - ВРХ, гол.

Виробництво м’яса, ц

Виробництво молока, ц

1325

550

3470

88,6

347

113

131

16,3

252

406

147

2082

1347

600

4215

86,1

365

80

219

17,6

287

534

112

25290

1410

600

5200

94,2

339

60

79

12,1

263

360

122

31200

106,4

109,1

150

106

97,7

53,1

60,3

74,2

104

88,7

83

137,4

Дані таблиці 2 свідчать про те, що в 2006 році поголів’я ВРХ збільшилось на 6,4 %, поголів’я корів збільшилось на 9,1%. Помітно підвищився надій на середньорічну корову і склав у 2006 році 5200 кг молока, що на 50% більше ніж у 2004 році. Середньодобові прирости ВРХ в 2006 році склали 360 г., що є низьким показником і він на 11,3 % нижчий за показником 2004 року. Зріс вихід телят на 100 корів і становив у 2006 році 94,2 гол.

Аналізуючи галузь свинарства слід відмітити збільшення поголів’я на 15% за останні 3 роки, але знизився на 25,8% вихід поросят від однієї свтноматки.

Валове виробництво молока зросло на 37,4% за рахунок підвищення молочної продуктивності корів.

Динаміка собівартості і затрат праці на основні види продукції показана у таблиці 5.

Таблиця 5.

Динаміка собівартості і затрат праці на основні види продукції

Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р.

Відношення

2006/2004, %

собівартість

затрати,

люд.-год

собівартість

затрати,

люд.-год

собівартість

затрати,

люд.-год

собівартість

затрати,

люд.-год

Молоко

Приріст:

ВРХ

Свиней

Зерно

Цукрові буряки

Кукурудза на силос

Багаторічні трави

на сіно

на зел. корм

Однорідні трави

на сіно

на зел. корм

67,96

263,4

559,5

9,5

324

78,9

6,4

53,3

-

5,4

25,18

53,5

33

5,58

111,2

28,6

3,2

13,8

-

2,4

64,82

112,1

540,3

2,67

549,8

44,1

9,2

36,5

-

11

19,4

20,1

33,3

4,54

86,1

27,8

3,8

16,1

-

2,2

52,73

120,4

367,8

3,12

556,3

71,3

2,5

23,5

-

17

18,31

43,5

28,5

4,62

107,5

30,1

3,9

14,2

-

2,4

77,6

45,7

65,7

3,28

172

90

39

44

-

315

72,7

81,3

86,4

8,28

96,7

105

121,9

103

-

100

Собівартість продукції знаходиться в прямій залежності від розмірів затрат праці і в оберненій залежності від урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності праці.

Аналізуючи дані таблиці 3 можна зробити висновок, що затрати робочого часу на виробництво деяких видів продукції тваринництва з року в рік зменшується.

Спостерігається збільшення затрат праці на виробництво кукурудзи на силос та сіна багаторічних трав на 5% та 21,9 % відповідно.

Знизилася собівартість продукції тваринництва за рахунок зниження собівартості кормів, затрат праці і нормативної годівлі тварин.

Одним із шляхів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є його концентрація і спеціалізація. Спеціалізація господарства визначається за структурою товарної продукції, що виробляється та реалізується господарством. За структурою товарної продукції можна визначити, яка галузь в господарстві займає провідне положення, що свідчить про напрямок виробництва.

Структура товарної продукції господарства наведена в таблиці 6.


Таблиця 6.

Структура товарної продукції

Вид продукції 2004 р. 2005 р. 2006 р.

Відношення

2006 р. до 2004р. в %

Сума, тис.

грн.

Структура,

%

Сума, тис.

грн.

Структура, %

Сума, тис.

грн.

Структура,

%

Сума, тис.

грн.

Структура,

%

Зернові і

зернобобові

Цукровий буряк

Інша продукція

рослинництва

Всього на рослинництво

Продукція скотарства

 в т.ч. молоко

Продукція свинарства

Інша продукція тваринництва

Всього по тваринництву

Всього по господарству

729,5

304,4

17,9

1051,8

119,2

1437

95,1

11,4

1662,7

2714,5

26,9

11,2

0,7

38,8

4,4

52,9

3,5

0,4

61,2

100

367,8

556,4

6,4

930,6

80,7

335,0

22,6

5,2

443,5

1374,1

26,8

40,5

0,5

67,8

5,8

24,4

1,6

0,4

32,2

100

151,6

612,8

11,9

776,3

106,8

526,0

54,2

6,1

693,1

1469,4

10,3

41,7

0,8

52,8

7,3

35,8

3,7

0,4

47,2

100

20,1

201,3

66,5

73,8

89,6

36,6

57,0

53,5

41,7

57,1

38,3

372,3

114,3

136,1

165,9

67,7

105,7

100

77,1

100

Згідно даних таблиці 4 спеціалізація в 2006р в порівнянні з попередніми роками змінилася. Реалізація продукції тваринництва у 2006р складає 47,2%, що на 14% менше у порівнянні з 2004р.

Виробництво товарної продукції рослинництва з 38, 8% у 2004р збільшилося до 52,8% у 2006р.

Отже з даної таблиці видно, що господарство має молочно-буряковий напрямок господарювання.

Результати виробничо-фінансової діяльності господарства показані в таблиці 7.


Таблиця 7.

Результати виробничо-фінансової діяльності господарства

Показники 2004р. 2005р. 2006р. Відношення 2006р. до 2004р. у %

На 100 га с.-г. угідь тис. грн.

основних виробничих фондів с.-г. призначення

567,2 524,6 507,3 89,4
Валової продукції 326,1 323,4 305,3 93,6
Фондовіддача 0,18 0,16 0,17 94,4

Рівень рентабельності, %

у т.ч. рослинництва

 тваринництва

10,1

39,6

8,1

12,4

37,4

9,6

9,6

12,3

11,3

-

-

-


Информация о работе «Технологія метанового зброджування гнойової біомаси»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 66589
Количество таблиц: 10
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
36961
47
0

... 37 °С (тобто при мезофільному режимі). Шлам може використовуватися як субстрат для черв'яків без попередньої підготовки (ферментації), що є важливим фактором при створенні безвідходної біотехнології переробки гною. Таблиця 3. Ефективність використання гною і шламу як добрив Кількість внесення Вид добрив свіжий гній шлам 18 тон / га азот 27,3 кг азот 60 кг фосфор ...

Скачать
24745
0
4

... останніх 10-15 років минулого століття проходив бурхливий розвиток біотехнології, визначались сфери пріоритетного впровадження конкретних результатів технологічних розробок. 2. Біологічні об'єкти і методи біотехнології До хіміко-біологічних процесів належать ті з них, в яких використовують біологічні об'єкти різної природи (мікробної, рослинної або тваринної), наприклад, при виробництві ...

0 комментариев


Наверх