4.1 Створення зелених насаджень. Підготування ґрунту

Підготування ґрунту при озеленені промислових ділянок починається

з детальних обстежень ґрунтових умов для визначення ступеню забруднення ґрунту, її механічного складу та наяву в ній основних елементів мінерального живлення. Необхідно також приділяти увагу очищенню ділянці від каміння, залишок бетону, металобрухту та інші. Видалення їх поліпшує водно-фізичні властивості ґрунту і поліпшує догляд за рослинами. На ділянках з високою кислотністю або зовсім без ґрунтового покриву ґрунт замінюється на 100 відсотків або насичується знову. Рослинний ґрунт рекомендується брати с ділянок, відведених під відвал, кар’єри, хвостосховища. На ділянках, де заміна місцевого ґрунту необов’язкова, але ґрунт деякий час зазнавав вплив сірчаного газу, окислів азоту та інших кислих газів, необхідно провести нейтралізацію ґрунту вапном в кількості 2 т-га СаО та 4 т-га СаСО3.

Для поліпшення умов життєдіяльності, забезпечення ліпшої придатності та інтенсивного росту рослин вносять мінеральні добрива. В перший раз добрива вносять під час основної оранки восени, в другий – при глибокій перед посадкового періоду в кількості: фосфорних – 8 – 10 т-га, калійних 6 – 10 т – га, азотних 2 – 4 т – га.

При посадці деревин та чагарників привозним ґрунтом наповнюють посадкові ями.

 

4.2 Посадка деревин та чагарників

 

Для посадки на промислових ділянок вибирають здорові розвиті сажанці. Основною умовою при викопуванні, транспортуванню та охорони посадкового матеріалу є збереження кореневої системи від пошкодження та підсушування.

Техніка посадки деревин та чагарників при озеленені промислових ділянок не відрізняється від посадки на інших об’єктах, вимагає суворого дотримання агротехнічних правил. Глибина ям для посадки стандартних саджанців з грудкою 80 – 90 см, для саджанців зі стрижневою корневою системою (сосна, тополя) – 80–100 см. Висадку рослин та чагарників треба виконувати механізованим способом: за допомогою лісо посадочних машин (наприклад, СЛН – 1) або під тракторний плуг.

Чагарники та ліани висаджують в яму діаметром 50 см, глибиною 50 см або траншеї таких же розмірів. Для засипання ям при посадці саджанців використовують родючий ґрунт, яка має високі агротехнічні і агрофізичні властивості, перемішену з органо-мінеральними добривами із рахунку 10–12 кг на яму гною. Зміст суміші з мінеральними добривами в кількості 300 г. ретельно перемішується з ґрунтом приготовлений для засипки одного посадкового місця.

При посадці саджанців без кому дно ями рихлимо на глибину 20 см, потім насипається шар плодючого і удобреного ґрунту. Коріння саджанців опускають в глиняну або ґрунтову суміш. Саджати треба на 2–3 см вище кореневої шийки. При саджанні корені розпрямляють та рівномірно розміщуються у ямці. По мірі заповнення ямки ґрунт ущільнюється, щоб не було порожнин.

Полив висаджених рослин здійснюється до повного насичення. В рік посадки рослини потребують більш частіших поливів. В суху та спекотну погоду молоді посадки поливають через кожні 5–6 днів. Полив здійснюється в ранні ранкові та вечірні години. Норма разового поливу: 20 л на один стандартний саджанець, 50 л на одне дерево з грудкою 1×1 м 10 л на один кущ.

Посадка рослин здійснюється ранньою весною, коли у рослин найбільш виражена коренево-твірна можливість. В цей період вологість, температура повітря та ґрунту найбільш благо приємні для зросту, що сприяє ліпшому приживає мості рослин. Осінні посадки виконують після закінчення листопаду.

Щільність форм зелених насаджень використовується така ж, як і в міських посадках. Схема розміщення посадкових міст залежить від цільового призначення насаджень і може бути виконана в ряд, квадратною, шаховою, діагональною, трикутною, прямокутною. Площина харчування для дерев може бути 3×3, 5×5, 4×4 м, для кущів – 2×3 м. Газони є основним фоном для деревних та квіткових рослин, будівель та споруд, ярко-зелений колір трав'яного покриву, який заспокійливо діє на людину, найбільш сприятливий зменшенню втоми людини.

Газон має також велике санітарно – гігієнічне значення. Він затримує велику кількість пилу, збільшує відносну вологість повітря та створює прохолоду, а в комплексі з захисними насадженнями сприяє зниженню рівня шуму.

Ями під посадку багаторічних копають розміром 40×30 см, заповнюють їх рослинним ґрунтом з добавленням 2 – 3 кг перегною на одне посадкове місце. Висаджують рослини у вологий ґрунт, ретельно розправляючи корені. Щільність посадки на 1 м2 для крупних 2 – 3 од., середньо рослих – 7 – 8 од., низьких до 20 од.

 

4.3 Утримання зелених насаджень на промислових ділянках.

Для забезпечення максимальної приживаїмості, нормального розвитку висаджених та розсіяних рослин на промислових ділянках треба проводити регулярний та ретельний догляд.

Велике значення при догляді за надземною частиною рослини мають видалення з неї пилу. При довготривалій відсутності дощів листя покриваються товстим шаром пилу, що погіршує фотосинтез, затрудняє нормальне протікання обміну речовин. При сильному забруднені крони деревин стають джерелом вторинного забруднення.

З метою змиву осілого пилу на листя треба проводити змив рослин водою. Затрати води для змиву деревин у віці 10 років складає 5 – 10 л на одну рослину, 10 – 20 років – 20 – 30 л. Змив крон здійснюється по мірі забруднення їх пилом, але не рідше ніж 4 – 5 разів протягом вегетаційного періоду.

Догляд за ґрунтом та кореневою системою деревин та чагарників враховує в себе слідуючи операції: рихлення поверхні триствольних площин, полив, внесення добрив, боротьба з бур'янами.

Рихлення поверхні триствольних площин з метою поліпшення повітряного режиму ґрунту, збереження в них вологи та знищення бур'янів. Необхідно слідкувати за тим, що б поверхня ґрунту на приствольних площинах була постійно в рихлому стані. Не можна допускати навіть тимчасового ущільнення.

Підкормки деревин здійснюють через рік. Органо-мінеральні добрива треба вносити в період максимального зросту всмоктуючих кореневищ. Перше внесення добрив необхідно проводити весною чи на початку літа в період квітіння та зросту пагонів, друге – восени з моменту дозрівання плодів та появи фарбованого листя.

На протязі вегетаційного періоду необхідно вести боротьбу з бур'янами. Для цієї мети необхідно використовувати хімічні способи, оскільки на знешкодження бур'янів звичайним агротехнічним способом потребує великих затрат ручної праці.

4.4 Санітарно-гігієнічні функції зелених насаджень

 

Роль зелених насаджень у запобіганні забруднення повітря пилом та промисловими викидами велика. Затримує тверді та газоподібні утворення вони служать фільтром, очищаючим атмосферу. Зелені насадження затримують в кронах до 76 кг – га твердих осадів. Що складає до 80% зважених речовин в повітрі.

Можливість зелених насаджень очищати повітря від газу та пилу залежить від багатьох факторів: породного змісту та повноти деревостоїв, ширини полос, висоту, форми, розміщення дерев та кущів. Найбільш ефективні для очистки повітря від газів – листяні насадження.

Одна з найважливіших санітарно-гігієнічних функцій зелених насаджень – їх здатність знижувати рівень шуму. Добре розвинені деревні та чагарникові насадження знижують рівень шуму на 17 – 23 дБ.

Зелені насадження виявляють значний вплив на температурний режим міст. Температура повітря літом серед насаджень на 7 – 10 оС нижче, ніж на відкритих ділянках температура ґрунту в насадженнях на 17 – 24 оС нижче, ніж на не озеленених територіях. Відносна вологість повітря в посадках в жаркі дні на 7 – 40 відсотків вище, ніж на відкритих ділянках.

Під впливом зелених насаджень в міських умовах майже в 3 рази знижується швидкість вітру.

Зелені насадження значно знижують сонячну радіацію (пряму та розсіяну). За зрівнянням з відкритою територією пряма та розсіяна радіація в листяних зелених насадженнях складає 30 відсотків.

Велике значення має фітонцидність зелених насаджень. В 1м3 міського повітря міститься в середньому 40 тис. бактерій та інших мікроорганізмів, а в 1 м3 лісового повітря до 400, т.є. в сотні разів менше. Навіть в повітрі міських парків міститься в 200 разів менше бактерій, ніж в повітрі вулиць.

Особливими фітонцидними властивостями володіють летючі виділення деревин та чагарників. Серед деревних рослин високою фітонцидністю відрізняється хвойні породи. Все це свідчить про те, що зелені насадження покращують температурний та вологий режим повітря, збагачує повітря киснем та фітонцидами, очищує його від пилу та газів сприяє поліпшенню умов навколишнього середовища, завдяки чому їх необхідно ширше використовувати для благоустрою міст та особливо озеленення порушених промислових ґрунтів з метою ліквідації їх шкідливого впливу на навколишні території.

Геоморфологічна будова рекультивованої ділянки після біологічного етапу рекультивації представлено на листі 2.

 


Рекомендації

 

При виконанні інженерно-технічного етапу рекультивації рекомендується використовувати машини та обладнання, яке забезпечить мінімальні затрати порід та ґрунту, які знімаються.

Проведення біологічного етапу рекультивації рекомендується виробляти на наступний рік після проведення інженерно-технічного етапу, так як при нанесенні породи були розпушені та їм потрібен час для ущільнення.

Перед посадкою саджанців деревин у ґрунт треба внести добрива: 8 – 10 т/га фосфорних; 6 – 8 т/га калійних; 2 – 4 т/га азотних, а також приготувати ґрунт для засипки траншей – чорнозем, перемішаний з органо-мінеральних добривами. Сажанці дерев перед висадкою рекомендується обмокувати в глиняний чи ґрунтовий розчин.

Висадку рослин треба виконувати ранньою весною, коли у рослин найбільш виражена коренева система. В цей період вологість, температура повітря та ґрунту найбільшої приживаємості рослин. Осінні висадки виконують після закінчення листопаду.


Список використаної літератури

1. Дороненко Е.П., Элькина А.Я., Киенко Б.Г. Рекультивация земель нарушенных открытыми разработками, – Москва, 1979 г. 213 с.

2. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001 – 500 с.

3. Панас Р.Н. Агроэкономические основы рекультивации земель. – Львов, 1989 г. 342 с.

4. Рекомендации по защитно-декоративному озеленению промышленных площадок горно-обогатительных комбинатов Кривбасса, – Донецкий ботанический сад АН УССР, Криворожское отделение, Кривой Рог, 1988 г., 16 с.

5. Рекомендации по использованию в озелени Кривбасса новых перспективных деревьев и кустарников. – Донецкий ботанический сад АН УССР, Криворожское отделение, – Кривой Рог, 1988 г. 16 с.

6. Томаков П.И., Коваленко В.С. Рекультивация земель нарушенных открытыми горными работами. – Москва, 1981 г. 237 с.


Информация о работе «Рекультивація промділянки при поверхневому порушенні ландшафту»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 25294
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

0 комментариев


Наверх