Шляхи вирішення проблеми пилових бур

11752
знака
1
таблица
1
изображение

3. Шляхи вирішення проблеми пилових бур

Майже щорічно південні регіони України страждають від пилових бур. Їх негативний вплив в першу чергу зачіпає сільське господарство. Основною шкодою цього явища являється вивітрювання родючих шарів ґрунту, що призводить до знищення посівів зернових, тощо, або зниження врожайності.

Для дослідження впливу пилової бурі, що мала місце 22–24 березня 2007 року на розвиток біомаси були використані космічні знімки з КА TERRA (MODIS) за 20, 23, 24 та 26 березня 2007 року. Розрахунок індексу вегетації, зроблений на територію проходження бурі, дав наступні результати:

- безпосередньо після проходження бурі 23.03 індекс вегетації майже не змінився, що вказує на те, що рослинність майже не зазнала шкоди;

- негативні наслідки вивітрювання родючого ґрунту почали виявлятись вже 24.03, про що свідчить тенденція зниження індексу вегетації. 26.03 зниження індексу вегетації на полях в зоні пилової бурі становило близько 0.4–0.5;

- на знімку 29.03 значення індексу повертаються до норми, та продовжується поступове збільшення індексу вегетації.

Таблиця 1

№з.п. Назва 20_0832 23_0905 24_1050 26_0756 29_0825
1 Поле 1 0.47 0.48 0.45 0.40 0.51
2 Поле 2 0.50 0.52 0.51 0.48 0.54

Небезпечним періодом для виникнення пилових бур в південних районах є кінець зими – середина весни, особливо за умови недостатньої зволоженості ґрунту. Той факт, що явище пилових бур найчастіше в Україні спостерігається в південних районах, невипадковий. Причиною цьому є особливості складу ґрунтів у цих районах.

Як показали дослідження, найбільш постраждалими в плані вивітрювання виявились райони з певними типами ґрунтів, серед яких: чорноземи південні малогумусні та слабогумусовані, чорноземи звичайні малогумусні малопотужні, чорноземи звичайні малогумусні, темно-каштанові залишково-солонцюваті, каштанові солонцюваті, дернові переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані та супіщані ґрунти в комплексі зі слабогумусованими пісками.

Для отримання границі розповсюдження пилової бурі були задіяні наземні та дистанційні дані. В якості дистанційних використовувалась інформація з космічного апарату TERRA (MODIS) каналів видимого та ближнього інфрачервоного діапазонів з просторовою розподільчою здатністю 250 м. В якості наземних даних були використані архівні дані наземних метеостанцій відповідного регіону.

Для виявлення залежності розповсюдження пилової бурі від підстильної поверхні були використані векторні шари ґрунтів України.

Обробляння даних проводились на програмному комплексі ENVI від RSI.

Аналіз даних з наземних метеостанцій виявив високий вплив кількості опадів на створення сприятливих умов для розвитку пилової бурі (по архівним метеоданим на всій території проходження пилової бурі близько 5 діб були повністю відсутні опади). Таким чином райони, що мають аналогічні типи ґрунтів, але більш зволожені, значно меншою мірою постраждали від бурі, за умови однакової швидкості вітру (по даним наземних вимірів пилова буря мала місце при досягненні швидкості вітру більше 10 м/с).

Отже для ефективного протистояння пиловим бурям в південному регіоні пропонується наступна технологія:

- використовуючи карти ґрунтів, визначити зону ризику до якої відповідно будуть включені типи ґрунтів найменш стійкі до вивітрювання;

- визначити всі умови, що впливають на зменшення показника стійкості до вивітрювання (кількість діб без опадів, рослинний покрив, тощо);

- визначити граничну швидкість вітру, при якій можливе вивітрювання, дані відповідно розраховуються для певного типу ґрунту;

- вести постійний контроль прогнозованих метеопараметрів на 3–5 діб з видачею тематичних карт ступенів ризику виникнення пилових бур;

- при виникненні небезпечної обстановки вживати практичні заходи та профілактичні роботи по зниженню наслідків пилових бур (проведення зрошення полів, встановлення загороджувальних пристроїв, тощо).

Доцільно провести аналіз економічного ефекту даної технології після проведення експериментальних досліджень на тестових ділянках.

4. Сезонний моніторинг по виявленню та прогнозуванню пилових бур на території України

ЦПОСІ та КНП проводить сезонний моніторинг по виявленню та прогнозуванню пилових бур на території України за даними штучного супутника Землі TERRA (MODIS). В результаті обробляння даних дистанційного зондування Землі формуються тематичні карти з відображенням ступенів ймовірностей виникнення пилових бур:

·           Відсутня;

·           Низька;

·           Середня;

·           Висока.

http://dzz.gov.ua/CPOSI/images/images_saita/oper/pylev_byri/pylev_byri_s.jpg


На виникнення, повторюваність і інтенсивність пилових бур великий вплив чинять орографія, характер ґрунтів, лісистість і інші особливості місцевості.

За характером розподілу і повторюваності пилових бур територію України можна розділити на дві зони: північно-західну і південно-східну. Лінія розділу майже збігається з північною межею степу. Північно-західна зона відрізняється малим числом днів з пиловими бурями і їхньою незначною тривалістю. Південно-східна зона характеризується підвищеною повторюваністю бур і великою їхньою тривалістю. У межах південно-східної зони чітко виділяються два осередки: один з центром у районі Херсона – Каховки, другий – у районі Луганська. У лісостепу виділяється підвищеною частотою пилових бур Наддніпрянщина, а на Поліссі повторюваність їх незначно збільшується на вододілах рік. У Карпатах і Закарпатті пилові бурі не відзначалися.

Найчастіше пилові бурі бувають з березня по вересень. Найбільш інтенсивні і небезпечні весняні пилові бурі під час тривалої відсутності дощу, коли ґрунт висихає, а рослини ще мало розвинені і не утворюють суцільного покриву. У цей час бурі видувають ґрунти на величезних площах. Знижується горизонтальна видимість.

С.Г. Попруженко досліджував пилову бурю в 1892 р. на півдні України. От як він її описав: «Сухий, сильний східний вітер протягом кількох днів рвав землю і гнав маси піску і пилу. Посіви, що жовтіли від сухого повітря, підрізалися під корінь, як серпом, але і корені не змогли вціліти. Земля була знесена до 17 см глибини. Канали засипані до 1,5 м. Особливо сильно постраждала центральна частина колишнього Бердянського повіту. Наслідки бурі були жахливі, у повіті загинуло 98 тисяч гектарів посівів (озимі і ярові). У колишньому Маріупольському повіті було видуто до 165 тисяч гектарів – більш третини ярових і більш половини озимих».


Використана література

1.   uk.wikipedia.org/wiki/Пилова_буря

2.   www.poluchi5.ru/000632–2.htm

3.   ref-at.org.ru/index.php?rozdil=8&page=25

4.   www.bestreferat.ru/referat-34024.html

5.   kref.ru/info/obzh/127333/


Информация о работе «Пилові бурі»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 11752
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
10674
0
0

... та в акваторії Чорного і Азовського морів мають місце шторми, ураганні вітри, смерчі, зливи, обмерзаня споруд та суден, сильні тумани, заметілі, ожеледі. Найбільш потерпає від впливу стихійних метеорологічних явищ степова зона (де розташована територія Одеської області), де помічені явища притаманні як для теплого (сильна спека, пилові бурі, суховії, лісові пожежі), так і холодного (сильні ...

Скачать
26431
1
0

... ічні, гідрологічні небезпечні явища, природні пожежі, епідемії, епізоотії, епіфітотії. Стихійні явища часто виникають в комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Небезпечні природні явища, переважно, визначаються трьома основними групами процесів — ендогенні, екзогенні та гідрометеорологічні. Стихійні лиха, що мають місце на території України, можна поділити на прості, що включають один ...

Скачать
86811
4
5

... вітру у приземному шарі, максимального затримання поверхневого стоку і переведення його у внутрішньогрунтовий; для забезпечення високої ефективності захисту ґрунтового покриву від ерозії необхідно застосовувати найбільш перспективні організаційно-господарські, агротехнічні, луко-, лісомеліоративні й гідротехнічні протиерозійні заходи;комплекси слід розробляти відповідно до окремих грунтово-ерозі ...

Скачать
79759
16
3

... цьому не бути збитковим господарством.   2.2 Методика виконання роботи Головною метою виконання дипломної роботи є характеристика стада північно – східного молочного типу бурої породи за господарсько – біологічними якостями в умовах господарства. Об’єктом наших досліджень є 60 голів корів агрофірми “Бистрицька” Кролевецького району Сумської області, надій яких за найвищу лактацію становить ...

0 комментариев


Наверх