Навигация
Проблеми глобального екологічного моніторингу
26470
знаков
0
таблиц
0
изображений
4. Проблеми глобального екологічного моніторингу
Глобальний моніторинг –задача світового співтовариства, тому що він відповідає інтересам усього людства.
На практиці цілі глобального моніторингу визначаються в процесі міжнародного співробітництва у рамках різних міжнародних організацій, угод (конвенцій) і декларацій. Ідея створення Глобальної системи моніторингу навколишнього середовища (ГСМНС) була висловлена на Стокгольмській конференції ООН по навколишньому середовищу в 1972 р., реальні основи ГСМНС були закладені на спеціальній зустрічі в Найробі (Кенія) у 1974 р., де була уточнена роль агентів і держав – членів ООН. Основи ГСМНС у колишньому СРСР були розроблені академіком Ю.А.Ізраелем і повідомлені на засіданні Ради керуючих ЮНЕП у 1974 р. Відмінною рисою концепції Ю.А.Ізраеля було спостереження за антропогенними змінами в навколишньому природному середовищі.
Задача вивчення Землі як цілісної природної системи поставлена Міжнародною геосферно-біосферною програмою (МГБП) і зважується на основі широкого застосування космічних засобів спостережень. МГБП, здійснення якої почалося з 1990 р., передбачає сім ключових напрямків
розробок:
1. Закономірності хімічних процесів
у глобальній атмосфері і роль біологічних процесів у кругообігу малих газових компонентів.
Проекти, виконувані по цих напрямках, ставлять за мету, зокрема, аналіз впливу змін вмісту озону в стратосфері на проникнення до земної поверхні біологічно небезпечного ультрафіолетового випромінювання, оцінку впливу аерозолей на клімат і ін.
2. Вплив біогеохімічних процесів в океані на клімат і зворотній вплив. Проекти включають комплексні дослідження глобального газообміну між океаном і атмосферою, морським дном і границями континентів, розробку методик прогнозування реакції біогеохімічних процесів в океані на антропогенні збурювання в глобальному масштабі, вивчення евфотичної зони Світового океану.
3. Вивчення прибережних екосистем і впливу змін землекористування.
4. Взаємодія рослинного покриву з фізичними процесами, відповідальними за формування глобального круговороту води. У рамках цього напрямку будуть проводитися дослідження з програми глобального експерименту з метою вивчення кругообігу енергії і води на додаток до досліджень із Всесвітньої програми досліджень клімату.
5. Вплив глобальних змін на континентальні екосистеми. Будуть розроблятися методики прогнозу впливу змін клімату, концентрації вуглекислого газу і землекористування на екосистеми, а також зворотних зв'язків; досліджуватися глобальні зміни екологічного різноманіття.
6. Палеоекологія і палеоекологічні зміни та їх наслідки. Будуть проводитися дослідження з метою реконструкції історії змін клімату і навколишнього середовища за період з 2000 р. до н.е. з тимчасовим дозволом не більш 10 років.
7. Моделювання земної системи з метою прогнозу її еволюції. Створюються чисельні моделі в глобальному масштабі, робляться кількісні оцінки взаємодії глобальних, фізичних, хімічних і біологічних інтерактивних процесів у земній системі протягом останніх 100 тисяч років.
У рамках МГБП вивчаються біогеофізичні кругообіги вуглецю, азоту, фосфору і сірки, які зараз визначаються як природними, так і антропогенними факторами.
Антропогенні фактори особливо істотні для круговороту вуглецю. Труднощі вивчення процесів обумовлені невизначеностями, пов'язаними з внеском континентальної біомаси (змінами унаслідок вирубки лісів, змінами сумарної продуктивності екосистем) і варіаціями кругообігів інших компонентів.
Особливості географічного розподілу екосистем, визначення їх границь, масштабів і темпів антропогенного впливу також досліджують за допомогою супутникових дистанційних методів. Важливою підсистемою моніторингу є вивчення ролі лісів у формуванні біогеохімічних кругообігів: їх вплив на формування опадів, на енергетичний баланс, клімат, роль як джерела чи стоку вуглекислого газу і т.д. При вивченні біологічних процесів на суші ключова роль приділяється дослідженню специфіки енергетичного балансу різних екосистем: пустель, лісів, саван, сільськогосподарських районів і ін. Глобальні процеси є об'єктом пильної уваги індустріально розвитих країн і міжнародного співробітництва.
Припустимими варто вважати такі впливи, що не приводять до погіршення стану біосфери по жодному з розглянутих параметрів,тому основними напрямками глобального моніторингу вважаються вивчення:
Незначних змін, що повсюдно виявляються, наприклад, глобальних
змін клімату внаслідок забруднення.
Ефектів, пов'язаних з поширенням забруднюючих речовин на
великі відстані, наприклад, закислення середовища під впливом
викидів в атмосферу сірки.
Антропогенних впливів, що мають велику інертність ефектів, наприклад, кумулятивного ефекту органічних пестицидів і ін.
Висновки:
1. регулярне спостереження за станом навколишнього природного середовища;
2. аналіз стану навколишнього природного середовища та прогнозування його змін;
3. забезпечення органів державної виконавчої влади систематичною й оперативною інформацією про стан навколишнього природного середовища, а також прогнозами і попередженнями про можливі його зміни;
4. розробка науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття
управлінських рішень. захист, стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах;
5. запровадження інтегрованого управління водними ресурсами з метою їх збереження і відтворення, прискорення переходу до управління
водокористуванням за басейновим принципом;
6. формування екологічно збалансованої системи природокористування на основі екологічно безпечних технологій та адекватної структури виробничого потенціалу у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті;
Належне функціонування Державної системи моніторингу довкілля має убезпечити Україну від таких втрат і скласти реальні передумови сталого
розвитку України, забезпечивши основні компоненти її екологічної
складової частини.
Список використаної літератури:
1. Апостолюк С.О., Джигирей В.С. Промислова екологія: Навч.посіб. – К.: Знання, 2005. – 474с.
2. Запольський А.К., Самюк А.І. Основи екології: Підручник. К.: Вища школа, 2001. – 358с.
3. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч.посіб. Суми: Еніверс.книга, 2005. – 416с.
4. Джигирей В.С.. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. К.: Знання, 2000. – 438с.
5. Косовець О.М. Довкілля очищується.Чи надовго? // Урядовий кур’єр. – 2004. – 5 червня. – С.5
6. Федоренко О.І., Кудін А.В. Основи екології: Підручник. – К.: Знання, 2006.– 543с.
Похожие работы
... середовища під впливом викидів в атмосферу сірки. · Антропогенних впливів, що мають велику інертність ефектів, наприклад, кумулятивного ефекту органічних пестицидів і ін. Практичне застосування моніторингу навколишнього середовища. Пояснимо на конкретних прикладах принципи функціонування моніторингу. Моніторинг якості поверхневих вод, суші. Режимні роботи повинні проводитися по фі ...
... цінність бурштинових родовищ на території області вимагають посиленої уваги до питань їх охорони та рань пального використання. 4. ВІДХОДИ 4.1 СТРУКТУРА УТВОРЕННЯ ТА НАКОПИЧЕННЯ ВІДХОДІВ Забруднення навколишнього природного середовища відходами виробництва і споживання набуває для області все більшої гостроти. Відсутність ефективної системи поводження з відходами на рівні регіону зумовлю ...
... їнсько-російський КА “Океан-О” 2.4.2 Призначення КА “Океан-О” оперативне отримання і передача користувачам даних дистанційного зондування для дослідження природних ресурсів Землі та Світового океану; вирішення господарських завдань природокористування; екологічний моніторинг; попередження та контроль надзвичайних ситуацій. 2.4.3 Вимірювальна апаратура КА “Океан-О” Таблиця 2.4 Вимі ...
... локального моніторингу – визначення обсягів та концентрації викидів забруднюючих речовин. Об’єктом впливу на локальному рівні є людина. Регіональний екологічний моніторинг повинен здійснюватися відповідно до регіональних екологічних програм і бути невід’ємною частиною державної системи моніторингу. Наприклад, в Сумській області робота у сфері охорони довкілля проводиться на основі затвердженої ...
0 комментариев