4.1 Синтез твердих розчинів LnBa2Cu3O7 та LnxLa1-xBa2Cu3O7 (де Ln = Gd, Ho)

Зразки полікристалічних розчинів LnBa2Cu3O7 (де Ln = Gd, Ho) були синтезовані твердо-фазним методом. Як вихідні речовини використовувались купрум (II) оксид CuO, барій карбонат BaCO3 та гадоліній і гольмій оксиди – відповідно Gd2O3 і Ho 2O3.

Оксиди рідкісноземельних елементів перед використанням перевірялися на вміст основного компоненту методом хімічного аналізу. Застосовували метод трилонометричного титрування в уротропіновому буфері з індикатором ксиленовим оранжевим [ 17].

Реактиви, що використовували при синтезі були проаналізовані на вміст йонів відповідних металів. Аналіз речовин було здійснено трилонометрично : , інші рідкісноземельні елементи прямим титруванням з індикатором ксиленовим оранжевим. Результати аналізу наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Вміст іонів металів у вихідних речовинах

Катіон Сполука Знайдено за аналізом, %
Ho3+ Ho2O3 98.09
La3+ La2O3 79.87
Gd3+ Gd2O3 95.80

Вихідні речовини змішували у потрібному співвідношенні, необхідному для одержання 0,005 – 0,01 моль (≈ 4–8 грамів) речовини, і розчинялись при нагріванні в нітратній кислоті (1:5). Одержану масу прожарювали на повітрі при 900оС протягом 48 – 72 годин з проміжним перетиранням після 24 – 48 годин термічної обробки. Далі речовину знову перетирали і пресували в пігулки масою ≈ 0,5 г, діаметром 10 мм і товщиною 1–2 мм, які спікали протягом 30 годин при температурі 900оС на повітрі. Загартування зразків проводили при швидкому охолодженні від температури прожарювання до температури рідкого азоту – пігулку, розміщену у платиновій лодочці, вносили в нагріту до потрібної температури піч і після 2 годин витримки швидко скидали в кварцеву чашку з рідким азотом, щоб забезпечити високу швидкість охолодження і уникнути контакту нагрітої речовини з повітрям. Для запобігання конденсації парів води на поверхні пігулки при її нагріванні до кімнатної температури, посудина з азотом знаходилась у нагрітому до температури 90оС ексикаторі, який далі розміщувався у сушильній шафі при тій же температурі. Температура в печі контролювалася за допомогою термопари, під’єднаної до регулятора температури (точність регулювання ± 5оС).

Склад вихідних оксидно-карбонатних сумішей для синтезу прекурсору, що обчислений з урахуванням реального вмісту елементу в речовині (таблиця 5.1), наведено у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2.

Склад вихідних оксидно-карбонатних сумішей, що використано для синтезу прекурсору Ho-123

Кількість речовин, г
Ho2O3 BaСO3 CuO
1.2975 2.6588 1.6075

Gd-123

Кількість речовин, г
Gd2O3 BaCO3 CuO
1.2878 2.6866 1.6243

La-123

Кількість речовин, г
La2O3 BaCO3 CuO
1.4239 2.7554 1.6659
Склад Кількість речовин, г
La2O3 BaCO3 CuO Ho2O3
Ho0,2 La0,8Ba2Cu3O7 2.2314 2.7355 1.6539 0.5340
Ho0,4 La0,6Ba2Cu3O7 1.6615 2.7159 1.6421 1.0603
Ho0,6 La0,4Ba2Cu3O7 1.0998 2.6966 1.6304 1.5791
Ho0,8 La0,2Ba2Cu3O7 0.5460 2.6776 1.6189 2.0906
Склад Кількість речовин, г
La2O3 BaCO3 CuO Gd2O3
Gd0,2 La0,8Ba2Cu3O7 2.2361 2.7414 1.6574 0.5256
Gd0,4 La0,6Ba2Cu3O7 1.6686 2.7275 1.6490 1.0459
Gd0,6 La0,4Ba2Cu3O7 1.1068 2.7137 1.6407 1.5610
Gd0,8 La0,2Ba2Cu3O7 0.5506 2.7001 1.6325 2.0708

Загальна схема синтезу твердих розчинів показано на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Схема синтезу твердих розчинів LnBa2Cu3O7 твердо-фазним методом



Информация о работе «Синтез та дослідження властивостей неорганічних сполук на основі LnBa2Cu3O7, LnxLa1-xBa2Cu3O7»
Раздел: Химия
Количество знаков с пробелами: 56774
Количество таблиц: 10
Количество изображений: 8

0 комментариев


Наверх