1.3. Деякі біохімічні аспекти харчування спортсменів
Харчування ставиться до числа найбільш древніх зв'язків між живими організмами й навколишнім середовищем.
Харчування спортсмена, крім забезпечення організму джерелами харчування, енергії, пластичними матеріалами, вітамінами, солями й водою, переслідує й спеціальні завдання, які полягають у підвищенні фізичної працездатності і прискоренні відбудовного періоду після більших фізичних навантажень. Виконуються ці завдання шляхом оптимізації харчових раціонів спортсменів, застосування вітамінів, низькомолекулярних з'єднань вуглеводних, білкових, ліпідних препаратів і спеціальних продуктів підвищеної біологічної цінності.
Досягнення високих спортивних результатів у цей час сполучено із впливом більших фізичних і нервово-психологічних навантажень, які викликають підвищення потреби організму спортсмена в джерелах енергії, пластичних матеріалах, мінеральних з'єднаннях, вітамінах і інших незамінних факторах харчування.
Сучасне спортивне тренування супроводжується значними адаптаційними змінами в обмінних процесах, що визначають рівень фізичної працездатності спортсмена й тривалість відбудовного періоду. Ефективність спортивного тренування можна підвищити, використовуючи біохімічні закономірності й практичні рекомендації, що випливають із них.
В останні роки запропоновані додаткові фактори харчування й фармакологічні препарати застосування яких дозволяє більше ефективно компенсувати енерговитрати, здійснювати цілеспрямовану регуляцію біосинтезу білків-ферментів і скорочувальних білків, стимулювати жировий обмін, заповнювати потреби організму у вітамінах і мінеральних солях. Адаптивний синтез ключових ферментів окремих метаболічних, циклів і посилення синтезу скорочувальних білків є основними критеріями ефективності пластичного обміну кістякових м'язів при їхній систематичній функції.
Завдання цілеспрямованого регулювання адаптивного протеїносинтезу в процесі спортивного тренування вирішується різними шляхами, з яких досить перспективними є наступні:
1. розробка спеціалізованих продуктів підвищеної біологічної цінності з відносно високим змістом білка;
2. пошук низькомолекулярних з'єднань, введення яких робить регулюючого впливу на біосинтез білка;
Для рішення цього завдання стором харчування АНІІФК, іншими лабораторіями в нашій країні й за рубежем запропоновані спеціалізовані продукти підвищеної біологічної цінності й фармакологічні засоби. Вони можуть бути розділені наступні групи:
1. Продукти з підвищеним змістом білка : білковий бісквіт, білково-глюкозний шоколад "Спорт", білкове печиво "Олімп" (цукрове),(солоне), білковий мармелад. Білкове печиво "Олімп" -спеціалізований продукт підвищеної біологічної цінності для спортсменів. Найважливішою особливістю печива є високий зміст у ньому повноцінного легкозасвоєного білка доходить до 37%. У середньому 100г печива містить: білків - 37%, жирів - 14%, вуглеців - 39%, Na - 760мг, ДО - 360мг, Са - 570мг, Р - 560мг, Fe -0,5мг. Висока повноцінність печива робить доцільним його
використання як додаткове харчування під час полуденка, другого або першого сніданку по 50-100г у день із урахуванням його калорійності: 100г-450ккал.
2. Попередники пуринових і пуримідінових нуклеотидів їхні похідні: інозин, оротат калію, 4-метілурація й інші.
3. Окремі амінокислоти: тирозин, глютамінова, аспарагінова й кислоти (панангін) і інші, а також збалансовані суміші амінокислот.
До теперішнього часу накопичений позитивний досвід застосування більшості із зазначених вище з'єднань і продуктів у процесі спортивного тренування.
Необхідно брати до уваги, що діалектика біологічного регулювання ще не досить пізнана й тому спроби активної його корекції можуть бути сполучені й з негативними наслідками. Надмірне посилення одного з метаболічних процесів шляхом введення невиправдано високих доз біологічно активної речовини може погано корелювати з іншими обмінними реакціями й викликати порушення метаболічної гармонії про організм. Тому застосування препаратів, що регулюють обмін білків і нуклеінових кислот, а також і всіх інших препаратів, повинне бути строго регламентовано.
Кількість води в харчовому раціоні повинне становити біля 2-2,5л з обліком сподіваючись, молока, кава, супів, а також води, що втримується в різних блюдах, фруктах і овочах.
При тренуванні з більшими навантаженнями й змаганнях підвищується потреба у воді. Однак випивати відразу велика кількість рідини не треба. Почуття сухості в роті, що спричиняється спрагу, пояснюється, насамперед, гальмуванням слиновиділення при виконанні інтенсивної м'язової діяльності.
Посиленню слиновиділення сприяє різні органічні кислоти (яблучна, лимонна, бурштинова) можна рекомендувати мінеральні води.
При більших фізичних навантаженнях супроводжуються рясним потовідділенням, збільшується потреба в окремих мінеральних речовинах і насамперед у калії, Na, P, Са.
Для ефективної регуляції водно-сольового обміну в ЛНЛІФК створені спеціалізовані напої, зокрема мінеральній-мінеральні-вуглеводно-мінеральні напої "Вікторія", "Олімпія".
Мінеральний^-мінеральний-вуглеводно-мінеральний напій "Олімпія" може бути використаний як додаткове харчування і як засіб для відновлення солей. Потрібно пам'ятати, що 100г сухого напою - це приблизно 350ккал.
У випадку самостійного готування подібного препарату варто знати, що з наведеної нижче рецептури не можна виключати який-небудь компонент, особливо сольовий.
Таблиця 3
Рецептура вуглеводно-мінерального напою "Олімпія"
| Компоненти | На 1 кг сухій суміші напою |
| Цукровий пісок | 285г |
| Глюкоза | 500г |
| Подварка чорносмородинова | 170,7г |
| Лимонна кислота | 14,75г |
| Натрій хлористий | 2,5г |
| Калій фосфорнокислий двузамещенний | 3,5г |
| Магній хлористий | 4,25г |
| Глюкоза | 500г |
| Подварка чорносмородинова | 170,7г |
| Лимонна кислота | 14,75г |
| Натрій хлористий | 2,5г |
| Калій фосфорнокислий двузамещенний | 3,5г |
| Магній хлористий | 4,25г |
| Глюкоза | 500г |
| Подварка чорносмородинова | 170,7г |
| Лимонна кислота | 14,75г |
| Натрій хлористий | 2,5г |
| Калій фосфорнокислий двузамещенний | 3,5г |
| Магній хлористий | 4,25 г |
Розділ 2. Ціль, завдання, методи й організація дослідження.
2.1 Ціль дослідження.
Визначити найбільш ефективні засоби для розвитку
швидкісно-силових якостей у бігу на короткі дистанції на етапі початкової спеціалізації.
Завдання дослідження:
1. Вивчити стан питання за даними науково-методичної
літератури.
2. Визначити групу засобів для розвитку швидкісно-силових якостей.
3. Виявити залежність між спортивним результатом у бігу на 60м
і рівнем розвитку швидкісно-силових якостей.
2.2. Методи дослідження.
1. Аналіз науково-методичної літератури.
2. Педагогічне спостереження.
3. Методи тестових завдань.
4. Педагогічні експерименти.
5. Методи математичної статистики.
2.2.1. Аналіз науково-методичної літератури.
У результаті проведеної роботи проаналізовано 33 літературних джерела, у даній роботі використано27.
При вивченні літературних джерел розглядалися питання засобів і методів розвитку швидкісно-силових якостей на різних етапах спортивного тренування й річного циклу тренування спринтерів. Також приділялася увага висвітленню питання раціонального харчування для легкоатлетів-спринтерів.
2.2.2. Педагогічні спостереження.
Перевірено 20 вибіркових спостережень за тренувальними заняттями спортсменів. Деякі з них проходили із прийомом контрольних нормативів.
2.2.3. Методи тестових завдань.
Для визначення рівня швидкісно-силових якостей використовувалися наступні тестові завдання.
а) біг на 30м і 60м з низького старту - виміру вироблялися за допомогою електронного секундоміра з точністю до 0,01 с;
б) метання м'яча (2кг) двома руками з низу - виміру вироблялися за допомогою рулетки;
в) стрибок у довжину й у висоту з місця, поштовхом двох ніг - показники вимірялися сантиметровою рулеткою з точністю до 0,001м;
г) станова сила - вимірялася механічним динамометром з точністю до 0,5кг;
2.2.4. Педагогічний експеримент.
Проводився із січня по травень 2002р. РЗ ході експерименту визначалася ефективність запропонованої нами групи засобів для розвитку швидкісно-силових якостей спринтерів.
Були визначені контрольна й експериментальна групи по 12 чоловік.
Наприкінці експерименту ми провели порівняння отриманих даних у цих групах.
0 комментариев