Методи здійснення контролю

Метрологічний контроль рівня спеціальної фізичної підготовки легкоатлетів в підготовчому періоді до змагань
Контроль в спорті. Види контролю Етапний контроль Загальні положення про вимірювання у фізичному вихованні і спорті Різновиди рухових тестів Оцінка — уніфікований показник спортивних результатів і тестів Основні засоби і методи фізичної і технічної підготовки юних бігунів на середні дистанції Рівень фізичного розвитку досліджуваних дітей до початку учбово-тренувального процесу Методи здійснення контролю Власна дослідницька робота Поточний контроль в дослідженні фізичної підготовки легкоатлетів Етапний контроль в дослідженні фізичної підготовки Специфіка здійснення контролю рівня фізичної підготовки легкоатлетів, що спеціалізуються в бігу на середні дистанції Для змінного методу характерний багатократна зміна швидкості рухів в процесі безперервної діяльності Результати дослідження Обговорення дослідження
121401
знак
16
таблиц
16
изображений

2. Методи здійснення контролю

Комплексний контроль дозволяє об'єктивно оцінити підготовленість юного спортсмена. Частота тестування може бути різною і залежить від особливостей побудови річного циклу. Для юних бігунів на середні, довгі дистанції і скороходів доцільно проводити не менш 3-4-х етапних тестувань в рік. Мета цих тестувань - визначення початкового рівня фізичної підготовленості і її динаміки в процесі тренувальних і змагальних дій.

Для визначення початкового стану юного спортсмена на початку підготовчого періоду (вересень-жовтень) проводиться перше тестування. Метою другого і третього тестувань є визначення ефективності вживаних навантажень після закінчення підготовчого (грудень) і зимового змагання періодів (березень). За наслідками цих тестувань залежно від ступеня досягнення того або іншого контрольного нормативу проводиться корекція тренувальних навантажень.

Поточне тестування проводиться за 1-1,5 тижні до початку основних змагань, мета його - визначення рівня розвитку основних фізичних якостей і їх відповідність контрольним нормативам, що забезпечують виконання запланованих спортивних результатів. Оцінка фізичної підготовленості юних бігунів на середні, довгі дистанції і скороходів здійснюється за наслідками тестування на основі комплексу контрольних вправ [31,32].

Біг на 30 м. Проводиться з високого старту після 10-15-хвилинної розминки на доріжці стадіону або легкоатлетичного манежу в спортивному взутті без шпильок. У кожному забігу беруть участь не менше двох випробовуваних, результати реєструються з точністю до десятої частки секунди по ручному секундоміру. Вирішується тільки одна спроба.

Стрибки в довжину з місця. Здійснюються на неслизькій поверхні. Випробовуваний стає шкарпетками до межі, від якої починається вимірювання; ступні паралельно. Стрибок проводиться поштовхом двох ніг з помахом рук. Приземлення відбувається одночасно на обидві ноги на покриття, що виключає жорстке приземлення. Вимірювання здійснюється сталевою рулеткою по відмітці, розташованій ближче до стартової лінії. Кращий результат з трьох спроб записується в сантиметровим численням.

Біг, проводяться на доріжці стадіону або манежу. Час фіксується відповідно до правил змагань по легкій атлетиці.

Тестування здійснюється в наступній послідовності:

1 день - біг на 60 м, стрибки;

2 день - біг на 1000 м.

Якщо тестування необхідно провести в один день, то біг на довгі дистанції повинен бути останнім, а перед забігом необхідно дати таким, що вчиться достатній відпочинок.

Рівень спеціальної фізичної підготовленості бігунів на середні дистанції визначається результатами бігу на суміжних дистанціях 100, 400 і 1000 м.

Дослідження частоти серцевих скорочень

Дослідження пульсу проводиться в місцях, де артерії розташовані поверхнево. Пульс можна промацати на скроневій, сонній, стегновій артеріях, артеріях стопи і ін. Найзручніше визначати пульс на променевій артерії. Техніка дослідження ЧСС: необхідно розташувати II—IV пальці своєї правої руки по ходу променевої артерії, починаючи з підстави I пальця хворої дитини. Пульсуюча під пальцями артерія злегка притискається до променевої кістки. Частота пульсу коливається від 60 до 80 в 1 хвилину. Підрахунок пульсу робиться в течію не менше 30 секунд [5].

Вимірювання артеріального тиску

При вимірюванні артеріального тиску на плечовій артерії обстежуваний спокійно лежить або сидить, не розмовляє. На голе плече накладається і закріплюється манжета не туго, але так, щоб вона не спадала з плеча, а її нижній край був на 2—3 см вище за ліктьову ямку. Рука обстежуваного зручно укладається на столі (при вимірюванні сидячи) долонею вгору. Якщо хворий сидить, то його передпліччя повинне розташовуватися на рівні серця (четверте міжребір’я). До місця пульсації плечової артерії в ліктьовому згині прикладається фонендоскоп, балоном із закритим гвинтом нагнітається повітря в манжету і манометр. При цьому в сфігмоманометрі ртуть піднімається по скляній трубці, а в тонометрі рухається стрілка. За допомогою фонендоскопа визначається, коли перестають бути чутні звуки пульсових тонів. Поступово відкриваючи гвинт груші-балона, знижується тиск в системі. В той момент, коли тиск в манжеті порівнюється з систолою, з'являється досить гучний тон. Цифри на рівні ртутного стовпчика або стрілки указують величину артеріального тиску, систоли. При зниженні тиску повітря, що продовжується, в системі тони починають слабшати і зникають. Момент зникнення тонів відповідає тиску, діастоли [14].

Визначення частоти дихання

Для визначення частоти дихання слід покласти руку на грудну клітку або живіт хворого і, відволікаючи його, рахувати число дихальних рухів протягом 1 хвилин.

2.1 Математико-статистичний метод обробки одержаних експериментальних даних по Ст’юденту

Для оцінки використовувалися чотири об'єктивні показники – швидкості, швідкістно-силових якостей, спритності, витривалості.

Оцінка результатів проводилася з урахуванням вимог, а саме:

1.       Розраховувалася середньоарифметична величина (М) для кожного показника в досліджуваній і контрольній групі, використовуючи формулу:

å Х

М = -----------, де (1) N

Х - абсолютна цифрова величина показника, що враховується

N – Загальна кількість хворих в групі.

å - сума значень показника в групі

2.       Розраховувалося середнє квадратичне відхилення ( s ) по формулі:

R (max-min)

s = -------------------, де (2) A

R – різниця між максимальним і мінімальним значенням показника

А – табличне значення із значень N (кількості людей в групі), таблиця 20.

Табличні значення А для прискореного визначення стандартного відхилення:

Таблиця 1

N A N A
1 - 22 3.82
2 1.13 24 3.90
3 1.69 26 3.96
4 2.06 28 4.03
5 2.33 30 4.09
6 2.53 32 4.14
7 2.70 34 4.19
8 2.85 36 4.24
9 2.97 38 4.28
10 3.08 40 4.32
11 3.17 45 4.41
12 3.26 50 4.50
13 3.34 60 4.64
14 3.41 70 4.76
15 3.47 80 4.85
16 3.53 90 4.94
17 3.59 100 5.01
18 3.64 120 5.15
19 3.69 140 5.26
20 3.74 150 5.35

3. Розраховувалася середня помилка середньоарифметичної (m) по формулі:

s

 m = ----------, де (3)

N-1

s - середнє квадратичне відхилення

N – загальне число спостережень в групі.

Дане значення знаменника – корінь квадратний із значення (N-1) справедливо для груп при N менше 20. Якщо кількість людина в групі буде 30 або більше, в знаменнику використовують корінь квадратний з N.

4. Розраховувався критерій статистичної достовірності t (критерій Ст’юдента) по формулі:

 M 1 – M 2

 t = -----------------, де (4)

 m21 + m22

М 1 і М 2 – середньоарифметична величина для досліджуваного показника в контрольній і досліджуваній групі, з більшого показника віднімають менший!

m1 і m2 – середні помилки середньоарифметичних величин показників в контрольній і досліджуваній групі відповідно.

Після визначення значення t залишається тільки встановити, достовірно чи ні відмінність у величині показника, що враховується, в контрольній і досліджуваній групах. Для цього використовується спеціальна таблиця (таблиця 2), в якій в одній з колонок знаходяться значення так званих мір свободи f, визначуваних по формулі:

f = (N експ.. + N контр.)-2, де (5)

N – кількість людина в контрольній і досліджуваній групах.

Таким чином, знаючи значення міри свободи (f) і значення критерію Студента (t), можна визначити достовірність відмінностей. Якщо значення t буде менше значення (Р-0,05), достовірної відмінності між показником, що вивчається, в контрольній і досліджуваній групах немає, якщо ж значення t буде рівне значенню (Р-0,05) або знаходитиметься між значеннями (Р-0,05) і (Р-0,01), або буде більше значення (Р-0,01), це свідчить про наявність достовірної відмінності між показниками досліджуваної і контрольної груп.

Граничні значення критерію Ст’юдента для 5% і 1% рівня

значущості залежно від мір свободи.

Таблиця 1.1

Ступінь

свободи (f)

Межі значення

Ступінь

свободи (f)

Межі значення
Р- 0,05 Р- 0,01 Р- 0,05 Р- 0,01
1 12,71 63,60 21 2,08 2,82
2 4,30 9,93 22 2,07 2,82
3 3,18 5,84 23 2,06 2,81
4 2,78 4,60 24 2,06 2,80
5 2,57 4,03 25 2,06 2,79
6 2,45 3,71 26 2,06 2,78
7 2,37 3,50 27 2,05 2,77
8 2,31 3,36 28 2,05 2,76
9 2,26 3,25 29 2,04 2,76
10 2,23 3,17 30 2,04 2,75
11 2,20 3,11 40 2,02 2,70
12 2,18 3,06 50 2,01 2,68
13 2,16 3,01 60 2,00 2,66
14 2,15 2,98 80 1,99 2,64
15 2,13 2,95 100 1,98 2,63
16 2,12 2,92 120 1,98 2,62
17 2,11 2,90 200 1,97 2,60
18 2,10 2,88 300 1,96 2,59


Информация о работе «Метрологічний контроль рівня спеціальної фізичної підготовки легкоатлетів в підготовчому періоді до змагань»
Раздел: Физкультура и спорт
Количество знаков с пробелами: 121401
Количество таблиц: 16
Количество изображений: 16

0 комментариев


Наверх