5.2 Розрахунок собівартості програмного комплексу

Основним завданням техніко-економічного обгрунтування дипломного проекту є визначення величини економічного ефекту від використання основних та другорядних результатів, які одержані в даній дипломному проекті. Оцінка ефективності прийнятого рішення повинна бути комплексною і враховувати всі його аспекти.

Проведемо оцінку витрат праці на розробку програмного забезпечення для комплексу, при цьому виходимо з того, що розмір вихідного тексту запису алгоритму і даних в основному визначає затрати праці  та час розробки  програмного продукту:

де  — кількість вихідних команд в тисячах.

В якості вихідної команди приймаємо рядок програми. Загальний об'єм вихідного тексту програм складає приблизно 1800 рядків. Тоді:


Продуктивність праці розробників програмного забезпечення визначається наступним чином:

Тоді ми отримуємо, що продуктивність праці розробників:

277,8

Час необхідний для розробки програмного продукту, можна визначити за формулою:

де  — строк розробки програмного продукту;

 — коефіцієнт вірності постановки завдання;

 — час розробки алгоритму;

 — час настройки та тестування;

 — час на підготовку тексту;

 — час на розробку документації.

Останні величини обчислюються по наступним формулам:


де К — залежить від ступеня підготовки програміста;

* — кількість рядків програми (в тис.).

Підставляємо значення в останні формули враховуючи, що К=0,8 (стаж роботи до 2-х років).


Тоді час, який необхідний для розробки програмного продукту дорівнює:

Визначимо собівартість години роботи ПК. Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію комп'ютера. До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційні відрахування на реновацію від вартості комп'ютера та інше.

Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи комп'ютера за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:

де  — середня кількість робочих днів у рік.

Середня кількість робочих днів у рік буде рівна:

Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:

Витрати енергії визначаються за формулою:


де  — витрати електроенергії за одну годину;

 — вартість 1 кВт/год електроенергії;

 — час роботи комп’ютера за рік.

Тоді витрати енергії складають:

Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комплекса на норму амортизаційних відрахувань 10%:

Річна заробітна плата обслуговуючого персоналу (бугалтера, що буде обробляти інформацію про дзвінки 200 грн.) складає:

Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:

Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:


Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:

Кількість комплексів, що реалізовують зв’язок:

Собівартість години роботи на комп'ютері визначається наступним співвідношенням:

Підставляємо значення в останню формулу й отримаємо:

Рахуємо прямі витрати на виконання дипломної роботи, які визначаються наступним добутком:

де  — собівартість години роботи на комп’ютері;

 — час необхідний для розробки програмного продукту.

Підставляємо значення й одержуємо:


Накладні витрати, що включають витрати на освітлення, опалення і т. п. приймаються в розмірі 40-50% від суми прямих витрат:

Загальні витрати на виконання дипломної роботи:

Підставляємо дані й одержуємо:

Визначення ціни на програмний продукт визначається наступним співвідношенням:

де В — витрати на виконання дипломного проекту;

P — рівень рентабельності, в нашому випадку P = 30;

K — коефіцієнт, що залежить від науково-технічного рівня, в нашому випадку К = 1,1.

Підставляємо ці значення й отримаємо ціну програмного продукту, яка дорівнює:


Річний економічний ефект від програми обробки дзвінків визначається за наступною формулою:

де:  — витрати на розв’язання задачі традиційними методами;

 — періодичність розв’язку задачі, для нашого випадку T = 12;

 — приведені витрати.

Для визначення параметру  використовується наступна формула:

де:  — трудомісткість на обробки дзвінків з комплексу, вимірюється в годинах;

 — заробітна плата виконавця за одну годину.

Підставляємо значення в останню формулу й одержуємо:

Для визначення параметру  використовується наступна формула:

де:  — загальний об’єм вихідного тексту програмного додатка;

 — собівартість години роботи на комп’ютері;

 — продуктивність праці розробників програмного забезпечення;

 — нормативно-галузевий коефіцієнт ().

 — ціна програмного продукту.

Отже приведені витрати дорівнюють:

Тоді річний економічний ефект дорівнює:


6. Охорона праці

 

6.1 Загальні положення

Охорона праці – система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі роботи.

Все різноманіття нормативних документів, що включають поняття охорони праці, за яких виключено або значно послаблено вплив на працюючих шкідливих та небезпечних факторів трудового середовища.


Информация о работе «Апаратно–програмний комплекс GSM-МТМ»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 102347
Количество таблиц: 16
Количество изображений: 8

Похожие работы

Скачать
30159
0
6

... та модернізації переліку послуг, в основу проекту були покладені принципи, аналогічні принципам конструювання послуг інтелектуальної мережі.   2. Системи комп'ютерної телефонії фірми «Беркут» Науково-виробнича фірма «Беркут» (Санкт-Петербург) є виробником широкого спектра систем телекомунікаційного обладнання, розроблюваних на базі власної платформи комп'ютерної телефонії та прикладного ПЗ. ...

0 комментариев


Наверх