Загальна характеристика водних ресурсів Коростишівського району

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Характеристика забруднення водних об’єктів Забруднення поверхневих вод Екологічне становище водних об’єктів України Характеристика методів очищення стічних вод Фізико-географічна і природо-кліматична характеристика Житомирської області Загальна характеристика водних ресурсів Коростишівського району Аналіз використання водних ресурсів області та Коростишівського району Забруднення і охорона водних ресурсів Житомирської області та Коростишівського району Характеристика технології обладнання для покращення питної води Суть, роль і значення еколого-економічної оцінки природних ресурсів Платня підприємств за допустимі (в межах встановлених лімітів) скидання забруднюючих речовин проводиться за рахунок прибутку підприємства Заходи з стимулювання природоохоронної і енергозберігаючої діяльності Законодавче регулювання питань охорони праці в Україні Гарантії прав на охорону праці на підприємстві Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
229249
знаков
11
таблиц
17
изображений

2.2 Загальна характеристика водних ресурсів Коростишівського району

У світі все живе пов'язане з водою і значною мірою складається з води. Академік В.І. Вернадський зазначав, що "вода стоїть осібно в історії нашої планети, не має природного тіла, яке могло б зрівнятися з нею за впливом на хід основних природних та суспільних процесів" [30]. З одного боку, вона є носієм життя, формуючи умови для відтворення, розвитку, існування усіх живих організмів, природного середовища в цілому, самої людини. З іншого вода використовується як природна сировина, виступає елементом виробничих відносин практично у всіх галузях господарської діяльності, у виробництві багатьох видів продукції. Тому забезпечення людства чистою водою є однією з найбільших проблем сьогодення, гострота якої підвищується внаслідок зростання дефіциту води та погіршення її якості. Саме виживання людини, як біосоціального виду, в значній мірі залежить від наявності та стану водних ресурсів.

Загальний об'єм гідросфери становить трохи менше 1,5 млрд. куб. км, 94 % якого та 72 % поверхні земної кулі займає світовий океан. Із загального об'єму гідросфери 60 тис. куб. км припадає на підземні води, більшу частину яких становлять глибинні розсоли, і лише близько 4 тис. куб. км - прісні підземні води зони активного водообміну. Третьою великою частиною гідросфери є полярні льодовики - 24 млн. куб. км (1,6 %). На долю поверхневих прісних вод в гідросфері припадає близько 360 тис. куб. км або 0,25 % її загального об'єму, з них 278 тис. куб. км зосереджено в озерах, 83 тис. куб. км - ґрунтова волога. Незначний об'єм руслових річкових вод Землі - близько 1,2 тис. куб. км - служить початком формування майже всіх джерел прісних вод, доступних для використання. Отже, резерв води, на яке може розраховувати людство в недалекому майбутньому, орієнтовно становить 6 тис. куб. км. В той же час використання води, як природного ресурсу, протягом останніх десятиріч різко зросло: у 1900 році світове споживання води складало 400 куб. км на рік у 1950 - 1100, у 1975 - вже 3000. За прогнозами у 2010 р. річний обсяг водоспоживання досягне 6000 куб. км.

Характер і ступінь використання водних ресурсів залежить від природних умов, у тому числі водозабезпеченості та економічних і соціальних факторів [33]. На розвиток галузей водного господарства і будівництва гідротехнічних споруд впливають також рельєф місцевості, ґрунтовий і рослинний покрив, гідрогеологічні умови, гідрологічні особливості басейну та інші природні фактори. Масштаби і спрямованість економічних чинників визначаються рівнем розвитку продуктивних сил, структурою територіально-виробничих комплексів, існуючих і тих, що формуються, а також рівнем заселеності і густотою населення.

При цьому господарська діяльність людини здійснює все більший вплив на умови формування і використання водних ресурсів, їх кількісні та якісні зміни. Вона визначається, в першу чергу, безпосереднім використанням води для виробничих, соціальних, господарсько-питних потреб, прямою зміною режиму та якості води в процесі господарської діяльності. При цьому забруднення водних ресурсів набуває таких значних масштабів, що ставить під загрозу існування екосистем і функціонування економіки.

Склад та якість води характеризуються багатьма фізичними, хімічними та мікробіологічними показниками [31]:

-   мутність (вміст завислих речовин в одиниці об'єму суміші води з наносами);

-   забарвлення, запахи та присмак;

-   температура;

-   мінералізація (наявність у воді розчинених речовин);

-   наявність розчинного кисню і біохімічна потреба (БСК) у ньому на окислення органічних та хімічних речовин, які надійшли до водойми;

-   вміст отруйних та радіоактивних речовин;

-   бактеріальні та санітарно-гігієнічні показники (дотримання яких гарантує безпечні або оптимальні умови водоспоживання) тощо.

За запасами власних водних ресурсів, доступними для користування, Україна належить до найменш забезпечених серед європейських держав. Питне водопостачання в Україні на 2/3 забезпечується за рахунок поверхневих вод. Напруженість водогосподарсько-екологічного становища зумовлена двома граничними умовами: з одного боку низькою середньорічною водозабезпеченістю - на одного мешканця припадає близько 1 тис. куб. м на рік, а це у 15 разів нижче за норму, визначену Європейською Економічною комісією ООН; і з другого - майже катастрофічним якісним станом водних джерел [20, 33]. Поряд з цим водні ресурси використовуються нераціонально, з порушенням екологічних вимог, що пов'язано з екстенсивним характером розвитку економіки країни, наявністю застарілих водо- та енергомістких технологій.

Через надмірне антропогенне навантаження, негативний вплив наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, порушення умов формування водного стоку і природної рівноваги, що зумовило зниження якості водних ресурсів, загрозливе екологічне становище склалося майже в усіх річкових басейнах нашої країни. Вода, яка використовується для виробничих та господарських потреб, повертається у природні ланки як зворотна, у вигляді стічної, і несе у собі забруднюючі речовини, розчинні солі, хімічні домішки, частки ґрунту та біологічні відходи, які не характерні для живої природи. Особливу стурбованість викликають такі забруднюючі речовини як токсини, подібні до важких металів та пестицидів; органічні речовини, викиди поживних елементів, подібних до стоку добрив; осідання кислотних опадів, хвороботворні організми. Все це призводить до погіршення якості води і деградації водних ресурсів.

Комплексна екологічна оцінка стану річок басейнів Дніпра за методикою, яка розроблена Українським НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, показала, що немає жодного басейну, стан котрого можна було б класифікувати, як добрий (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Екологічна оцінка басейнів малих річок

Оцінка стану Україна, % Полісся, %
Використання річкового стоку

Добрий

Задовільний

Поганий

Дуже поганий

Катастрофічний

29

18

5

-

48

44

33

17

-

6

Якість води

Дуже чиста

Чиста

Задовільної чистоти

Забруднена

Брудна

Дуже брудна

-

-

3

20

16

61

-

-

11

17

28

44

Стан басейну річки

Добрий

Зміни незначні

Задовільний

Поганий

Дуже поганий

-

2

10

39

31

-

6

22

33

28

Дані таблиці свідчать, що задовільно оцінений екологічний стан лише 22% річок Полісся (10% обстежених річок України), стан 33% характеризується, як поганий (39% - по Україні), 28% мають дуже поганий екологічний стан (31% - по Україні). І лише 6% обстежених річок Полісся зазнали незначних змін (2% загалом по Україні). З наведених даних можна зробити висновок, що чистих річок на сьогодні в Україні не залишилось. Лише 11% річок Полісся мають воду задовільної якості (3% - по Україні). Стан якості води решти річок характеризується від забрудненої до дуже забрудненої. Житомирщина, у порівнянні з іншими областями України, належить до регіону з низькою водозабезпеченістю. Загальна площа земель водного фонду області становить 129,5 тис. га - 4,3% всієї території. Вони зайняті природними водотоками (річками та струмками) -7,3 тис. га, штучними водотоками (каналами, колекторами, канавами) - 20,1 тис. га, озерами і замкнутими водоймами - 0,7 тис. га, ставками - 16,0 тис. га та штучними водосховищами - 4,0 тис. га (рис.2.2). Крім того, болотами і заболоченими землями зайнято 81,4 тис. га, якої знаходяться переважною мірою у північній частині області.


Рис. 2.2 Структура земель, які знаходяться під водою (на 1 січня 2006р.)

За даними обласного управління земельних ресурсів основними платниками та користувачами земель водного фонду регіону є водогосподарські підприємства - 9,7 тис. га (20,2%) та сільськогосподарські - 6,2 тис. га (12,9%).

По території області протікає 246 річок (довжиною більше 10 км кожна) загальною протяжністю 5,8 тис. км та майже 2,5 тисячі струмків (довжиною менше 10км) протяжністю понад 6,1 тис. км. По території Коростишівського району протікає 13 річок (довжиною 173 км). Сама найбільша річка району має протяжність 36 км - р. Тетерів. Середня щільність річкової мережі Коростишівського району становить 0,43 км на кв. км території. В сердній за водністю рік місцевий стік річок району становить 315 млн. куб. на 1 людину припадає 2,14 тис. куб. м води. Сумарний стік, який формується в межах, сягає 371 млн. куб. м або 2,52 тис. куб. м на одного жителя. По Україні на 1 людину припадає 1,03 тис. куб. м місцевого 4,12 тис. куб. м сумарного стоку. В маловодний рік місцевий стік по області становить 105 млн. куб. м, а сумарний - 128 млн. куб. м.

Річка Тетерів, права притока р. Дніпро, протяжність на території області 247 км. Кількість контрольних створів - 27, з них згідно до «Програми...» - 7. Відбір проб проведений 4 рази.

Погіршився стан річки в створі нижче смт. Чуднів: збільшився в 2 рази вміст сольового амонію в порівнянні з 2004 роком (0,79мг/дм3 – у 2000 році та 1,56 мг/дм3 – у 2001 році). Збільшились показники по сухому остатку, сульфатам і фосфатам.

У створі 5 км вище міста Житомира (водосховище «Відсічне») різких змін якості води не спостерігається за винятком літнього періоду. Протягом липня-серпня поточного року спостерігалася екстремальна ситуація з вмістом марганцю. Його вміст в 13-14,5 разів перевищував ГДК. Причиною такого явища була надзвичайно висока температура повітря, а разом з тим і води протягом цього періоду, що призвело до порушення окисловідновних процесів в поверхневих водах.

В міру спадання температур якість води покращилась. На кінець 2001 року збільшення вмісту марганцю не спостерігалося.

У створах вище гирла річки Кам’янка в порівнянні з минулим роком, показники стабільні.

У створі, нижче гирла річки Кам’янка, у порівнянні з минулим роком збільшився вміст сольового амонію з 0,8 мг/дм3 до 1,06 мг/дм3, фосфатів з 0,42мг/дм3 до 0,66 мг/дм3. Це пояснюється скидом в річку Кам’янку декількох скидів зливових стоків та частими аварійними скидами з каналізаційно-насосних станцій.

У створі, нижче міста Житомира, с. Левків у порівнянні з 2000 роком спостерігається зниження розчинного кисню та збільшення сольового амонію, ХСК, БСК5, сульфатів, що пояснюється впливом скиду ОСК Житомирсього ВУВКГ.

У прикордонному з Київською областю створі с. Вишевичі всі показники, проти минулого року стабільні, за винятком незначного підвищення вмісту сольового амонію в 2 рази.

На річках Житомирської області створено 43 водосховища (з запасом води кожного більше 1 млн. куб. м) загальною площею водного дзеркала 6,8 тис. га повним об'ємом 163,13 млн. куб. м (корисний об'єм - 30,84 млн. куб. м). Площа водного дзеркала 825 ставків становить 9,8 тис. га, їх об’єм майже 115 млн. куб. м. Запаси підземних вод області питного призначення порівняно незначні - 70 млн. куб. м на рік, прогнозні оцінюються у 300 млн. куб. м на рік. Кількість свердловин на початок 1998 р. становила 3768 одиниць. Розрахунковий обсяг водних ресурсів усіх водойм області становить близько 3,3 млрд. куб. м.


Информация о работе «Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 229249
Количество таблиц: 11
Количество изображений: 17

0 комментариев


Наверх