Формування системи моніторингу на базі сонячно-сінхронних орбіт

Дистанційний екологічний моніторинг
Науково-дослідні космічні апарати Навігаційні ШСЗ Супутники для вивчення земних ресурсів Космічні апарати для міжпланетних польотів Космічна зйомка поверхні Землі Космічні системи моніторингу Формування системи моніторингу на базі сонячно-сінхронних орбіт Ймовірна оцінка впливу хмарності Результати розрахунків ймовірності зйомки Землекористування, природоохоронні та природоресурсні задачі Визначення техногенних змін сучасних ландшафтів Картування ділянок підвищеної природної пожежобезпечності Ракетно-космічні комплекси Вплив ракетно-космічної техніки на озоновий шар Землі Космічне сміття Функціональне призначення галузевої системи комплексної обробки аерокосмічної та наземної інформації (ГІСКОАНІ) Вимоги до функціонування системи моніторингу Паспорт АКП та його структура Системи дистанційного зондування Землі Лазерні системи Лідар на основі реєстрації диференційного поглинання Лідар на основі реєстрації флуоресценції Питання з розділу ІІ
145033
знака
13
таблиц
42
изображения

2.2.3 Формування системи моніторингу на базі сонячно-сінхронних орбіт

Аналіз показує, що коли зйомка необхідна не частіше одного разу на добу, то систему моніторингу, як і природо ресурсну систему, доцільно формувати на базі сонячно-синхронних орбіт.

Віртуальну смугу огляду можна збільшити, задаючи максимальний кут нахилу осі камери  та більшу висоту кругової орбіти. Однак скануючи апарати оптичного діапазону мають певні обмеження. Із збільшенням кута  зростає і відповідний йому кут нахилу променя візування до місцевої вертикалі ділянки зйомки , що призводить до погіршення якості зображення, його передаточних характеристик та радіометричної точності внаслідок посилення впливу повітряної димки. Розрахунки показують, що системи для щодобової зйомки з ≤45° можна зформувати з двох сонячно-синхронних супутників лише при Η≥800...850 км. При цьому траса другого супутника проходить точно по середині інтервалу поміж трасами послідовних витків орбіти першого.

Доцільно формувати систему з двох ідентичних супутників, що знаходяться на колокругових сонячно-синхронних орбітах з Η=830...850км, траси яких розташовані у відповідності до об’єкту моніторингу, а камери працювати з відхиленням оптичних осей поперек траси на кути до 40º. Така система забезпечує зйомку довільно розташованих ділянок (за умови відсутності хмарності над цими ділянками).

Для прийняття рішення реєстрацію тієї або іншої з заданих ділянок в реальному часі зйомки доцільно мати на борту спеціальний прилад для реєстрації хмарності. Їм може бути скануючий апарат середнього розрізнення, з оптичною віссю, яка відхилена на кут 45-50º попереду подовж траси, що реєструє розподілення хмарності в межах усієї віртуальної смуги огляду апарата високого розрізнення. Такий скануючий апарат надасть інформацію про можливість реєстрації ділянки приблизно за 1,5 хв. До моменту зйомки цієї ділянки, що достатня для автоматичного корегування програми зйомки за допомогою бортового комп'ютера.

Формування системи високого розрізнення для зйомки з інтервалом у декілька годин

Для високо оперативної зйомки з числом супутників k≥4, оптимальну орбіту можна обрати незалежно від сонячного освітлення. Спосіб обрання таких орбіт призводить до єдиної орбіти з параметрами: ί =86, N=14,0, H=880 км. Ця орбіта дійсно забезпечує зйомку з нахилом довільної ділянки місцевості датчиком високого розрізнення через кожні 24/k протягом усього світлового часу доби. Розрахунки показують, що при H=800 км віртуальна смуга огляду в 1430 км перекривається вузько кутовим датчиком при ≤44°, що допустимо.

Переваги системи, що базується на прямій геосинхронній орбіті, в порівнянні з системою моніторингу, що ґрунтується на сонячно-синхронних орбітах:

Система, що сформована з k супутників тривалого функціонування, забезпечує зйомку довільно розташованих заданих ділянок через кожні 24/k години протягом усього світлового часу доби. В той час як із сонячно-синхронних орбіт 4 супутники забезпечують зйомку не частіше, ніж 2 рази на добу.

Зйомка з прямої геосинхронної орбіти забезпечує одержання зображень місцевості при самих різних напрямках освітлення, а це дозволяє покращати інтерпретацію знімків за рахунок використання струкурозонального аналізу знімків та більшості інших статистичних і автоматизованих методів дешифрування.

За умови однакової середньої швидкості переробки інформації, для зйомки з прямої геосінхронної орбіти відповідають менші пікові навантаження.

Можливість зйомки полюсів Землі та примикаючи до них ділянок, що не забезпечуються з сонячно-синхронних орбіт.

Можливість здійснення 14 - кратної зйомки в різні інтервали часу доби.

Недоліки:

Неможливість здійснення суцільної надірної зйомки місцевості.

Деякі збільшення часток ділянок, що завжди реєструються при нахиленнях оптичної осі, наближених до

Повільніше збільшення відсотка перекриття віртуальних смуг огляду з віддаленням від екватору.

Неможливість формування системи менш ніж з 4 супутників.

2.3 Вплив хмарності. Єдина багатоцільова система

2.3.1 Специфіка космічної зйомки високого розрізнення

Космічна зйомка високого розрізнення необхідна не лише з метою моніторингу, але й із метою рішення більшості задач дистанційного зондування Землі.

Особливості такої зйомки

Вузька смуга огляду, що на порядок та більше відрізняється від смуг огляду датчиків малого та середнього розрізнення.

Придатність результатів включення в серійні, масові пошуки екологічної, геологічної, сільськогосподарської та іншої направленості.

Необхідність здійснення зйомки лише в ясну погоду, при задовільній прозорості атмосфери.

Необхідність в більшості випадків, здійснення зйомки в суворо визначений сезон.

Жорсткі вимоги до надійності та своєчасності зйомки.

Отже космічні знімки високого розрізнення необхідні, якщо забезпечено їхнє надійне одержання і вони здійснені в необхідний сезон та ясну погоду.

 


Информация о работе «Дистанційний екологічний моніторинг»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 145033
Количество таблиц: 13
Количество изображений: 42

Похожие работы

Скачать
52277
3
0

... змінах клімату; — виявлення природних i антропогенних факторів, що зумовлюють зміну клімату; — виявлення критичних елементів біосфери, вплив на які може спричинити клiматичнi зміни.   Розділ 3. Моніторинг поверхневих вод   Вода вiдiграє вирішальну роль у пiдтриманнi життя людини. Її наявнiстъ i способи використання нерідко визначають долі народів i країн. Особливої гостроти набуває ця ...

Скачать
45738
1
0

... з рубежами фізико-географічного районування. Вірогідність екстраполяції тим вище, ніж ближче в класифікаційній системі й у сітці районування лежать ландшафти-аналоги. 4. Організація ландшафтного моніторингу заповідних територій У межах Центрального Чернозем`я знаходиться сім державних заповідників: Воронезький (площею 31,1 тис. га), Хоперский (16,2 тис. га), Центрально-Чорноземний (4,9 тис. ...

Скачать
80696
0
1

... уполя, Донецька. Машинобудівна промисловість має багатогалузеву структуру (важке, електротехнічне, радіоелектронне, транспортне машинобудування, приладо-, верстатобудування й т. д. ), і кожній із галузей притаманні свої екологічні особливості: * Енергетика. В Україні ТЕС виробляють приблизно 55—60 % електроенергії (близько 37, 6 тис. МВт); майже всі вони розташовані в містах і є найбільшими серед ...

Скачать
85356
1
0

... по приватизації державного майна. Умовами приватизаційних конкурсів не передбачався встановлений рівень екологічної безпеки об'єкта, що здобувається. Таким чином, виникає погроза економії на екологічних витратах. На жаль, законодавство ще недостатньо підготовлене до рішення природоохоронних завдань у специфічних умовах переходу до ринкових відносин. Відносно нова проблема - екологічна регламентац ...

0 комментариев


Наверх