2.         Результати тесту на цибулі Allium можуть також демонструватися фотографічно.

3.         Дані токсичності, отримані в цьому експерименті росту, мають кількісний характер: ступінь токсичності, викликаний певним впливом. Результати завжди надаються відносно однієї чи більше контрольних серій, способу процедури, який, як вважається, компенсує пошкодження іншого характеру (наприклад, попередня обробка гербіцидами).


Розділ 3 Використання методу біотестування для оцінки якості води основних водних об`єктів м. Чернігова

В результаті використання методу біотестування ми одержали такі дані.

 

Дані за 15 квітня 2008 року

Лук І (в cм)

Проба води з річки Показники
Водоканал 3 4,5 3,7 5,9 5,3
р. Білоус 3,9 6,4 6,7 5,6 6,6
р. Десна 4,3 6,3 5,2 4,1 5,8
о.Святе 3,7 3,2 4,6 5,5 4,1
Стрижень 3,0 5,9 6,5 6,6 4,8
Контроль 3,5 3,7 3,4 3,6 3,4

Лук ІІ (в cм)

Проба води з річки Показники
Водоканал 6,0 6,9 6,5 7,6 7,2
р. Білоус 7,8 7,9 8,9 7,5 6,2
р. Десна 8,8 5,2 7,9 6,8 8,2
о.Святе 8,4 6,2 5,4 8,2
Стрижень 7,8 4,6 9,1 9,0 7,2
Контроль 6,2 7,7 7,0 7,5 7,8

Салат посівний І (в cм)

Проба води з річки Показники
Водоканал 3,3 3,1 3,3 3,5 3,6 3,4 3,3
р. Білоус 2,1 2,4 2,2 2,5 2,3 2,4 2,1 2,2
р. Десна 1,8 1,9 1,7 2,0 2,6 2,5 1,7 1,9
Стрижень 1,2 1,5 1,4 1,3 1,5 1,6 1,4
Контроль 1,1 1,0 1,2 1,4 1,0 1,3 1,1

Салат посівний ІІ (в cм)

Проба води з річки Показники
Водоканал 3 4 3,6 3,7 3,8 3,6 3,9
р. Білоус 2,2 2,4 2,5 2,7 2,6 2,4 2,3
р. Десна 2,0 2,2 2,0 2,7 2,6 2,8 2,5
Стрижень 1,3 1,6 1,4 1,8 1,5 1,7 1,9
Контроль 1,2 1,2 1,4 1,6 1,5 1,7 1,4

 

Дані за 15 травня 2008 року

Лук І (в cм)

Проба води з річки Показники
Водоканал 6 5 7,5 6 5,5
р. Білоус 5 5 5,5 9,5 7,5
р. Десна 7 4 5,5 6,5 4,8
Стрижень 5,0 5,5 4 5 5,5
Контроль 4 5 3,0 4,5 4,0

Лук ІІ (в cм)

Проба води з річки Показники
Водоканал 7,7 9,5 6,0 7,5
р. Білоус 6,0 5,9 11,0 9,0
р. Десна 5,7 9,5 6,5 7,0
Стрижень 5,5 5,9 6,0
Контроль 4,8 5,5 3,0 4,5

 

Салат посівний І (в cм)

Проба води з річки Показники
Водоканал 3,4 3,5 3,8 3,3 3,4 3,1 3,5 3,8
р. Білоус 2,5 2,3 2,8 2,4 2,7 2,5 2,6
р. Десна 2 2,8 2,1 3,3 2,0 2,5 3,0 2,5
Стрижень 1,7 1,5 1,6 1,3 1,2 1,4 1,7
Контроль 1,4 1,9 1,5 1,0 1,3 1,5 1,6 1,4

Салат посівний ІІ (в cм)

Проба води з річки Показники
Водоканал 2,6 2,0 2,9 2,5 2,8 2,6 2,7 2,5
р. Білоус 2,7 2,6 2,5 2,3 2,8 2,9 2,7
р. Десна 2,7 2,5 2,0 2,9 2,6 2,9 2,5 2,4
Стрижень 1,9 1,4 1,5 1,8 1,7 1,5 1,7
Контроль 0,9 1,4 1,3 0,8 0,6 1,2 1,0

Висновки

1.         На території м. Чернігова та його околиць протікають декілька річок, а саме: р.Десна, р.Стрижень, р.Білоус. Стан води в цих екосистемах досить занедбаний і потребує детального вивчення та ретельної очистки.

2.         Досить значна кількість забруднюючих токсичних речовин потрапляють у водні екосистеми м. Чернігова зі стічними водами. Стічні води від підприємств міста, комунального господарства і населення скидаються через систему міської каналізації на очисні споруди, що розташовані в районі села Гущин, і після біологічної очистки в р.Білоус. Крім того, такі підприємства як ТЕЦ, ВАТ "Чексіл", ВАТ ЧП "Хімволокно" частково скидають після попередньої очистки умовно-чисті стічні води безпосередньо в р.Білоус. Найбільше скидають Чернігівська ТЕЦ та підприємство "Чернігівводоканал" (очисні споруди міста).

3.         В своїй роботі ми пропонуємо провести біотестування якості води з річок м.Чернігова за допомогою цибулі та салату. Цей тест дає нам можливість судити про рівень забрудненості природних водних екосистем м. Чернігова.


Перелік використаної літератури

1.    Артамонов В.И. Растения и чистота природной среды. - М.: Наука, 1986. - 172 с.

2.    Биоиндикацид в городах и пригородных зонах. - М.: Наука, 1993. - 122 с.

3.    Биоиндикация загрязнений наземных экосистем: Пер с нем. под. ред. Р.Шуберта. - М.:Мир, 1988. - 350 с.

4.    Бурда P.I. Біологічний моніторинг. Методичні вказівки. - К., 2001. - 26 с.

5.    Бурдин К.С. Основы биологического мониторинга. - М.: Изд-во МГУ, 1985. - 156 с.

6.    Виноградов Б.В. Растительные индикаторы и их использование при изучении природных ресурсов. М.: Высш. шк., 1964. - 328 с.

7.    Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. - К.: Наук. думка, 1994. - 280 с.

8.    Денисова С.И. Полевая практика по экологии: Учеб. пособие. - Мн.: Универсітзцкае, 1999. - 120 с.

9.   Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2006 – 2008 рік.

10.  Дубина Д.А. и др. Макрофиты - индикаторы изменения природной среды. - Киев: Наук. думка. 1993. - 435 с.

11.  Ершов Ю.А., Плетенова Т.В. Механизмы токсического действия неорганических соединений. – М.: Медицина, 1989. – 272 с.

12.  Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. — Л.: Стройиздат, 1979.

13.  Інформаційний бюлетень. Екологія міста Чернігова. – Чернігів, 1997. – 95 с.

14.       Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 246 с.

15.  Кондратюк С.Я., Кучерявий В.О., Крамарець В.О. Порівняльне ліхеноіндикаційне картування міст України // Укр.ботан.журн. - 1993. - т.50, №4. - С. 74-83.

16.  Коршиков И.И. и др. Взаимодействие растений с техногенне загрязненной средой. - К.: Наук. думка, 1995. - 192 с.

17.  Лабораторний та польовий практикум з екології. / І.В.Бейко, В.М.Боголюбов, І.Г.Вишенська та ін: Під ред. В.П.Замостяна та Я.П.Дідуха. - Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 216 с.

18.  Слободян В.О. Біоіндикація: Навчальний посібник. - Івано-Франківськ: Полум'я, 2004. – 196 с.

19.       Сніжко С.І. Оцінка та прогнозування якості природних вод. – К.: Ніка-Центр, 2001. – 264 с.

20.  Сытник К.М. и др. Словарь-справочник по экологии. - К.: Наук. думка, 1994. - 670 с.

21.  Федорова А.И.. Никольская А.Н. Практикум по экологии и охране окружающей среды: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. – 288 с.

22.  Шитиков В.К., Розенберг Г.С., Зинченко Т.Д. Количественная гидроэкология: методы системной идентификации. - Тольятти: ИЭВБ РАН, 2003. - 463 с.

23.  Школьный экологический мониторинг: Учебно-методическое пособие. / Под ред. Т.Я.Ашихминой. - М: АГАР, 1999. - 387 с.


Информация о работе «Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 46690
Количество таблиц: 13
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
60799
1
0

... луги та кислоти. Нейтралізація стічних вод відбувається з метою запобігання корозії матеріалів водовідвідних мереж і очисних споруд, порушення біохімічних процесів у біологічних окисниках і водоймищах. 3. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ДЕЯКИХ РЕГІОНІВ ПРИЧОРНОМОР`Я 3.1. Сучасний стан Чорноморського регіону З усіх морів світу Чорне найбільш віддалене від океану, а територія його ...

Скачать
49866
0
2

... , що розділяє які-небудь ділянки суходолу і з'єднує суміжні водні басейни або їхні частини. Наприклад, Керченська протока сполучає Азовське і Чорне моря. 3.2 Екологічна зональність Світового океану Світовий океан є складною структурно-функціональною системою із специфічною геологічною і геоморфологічною будовою, геохімічними, фізико-хімічними і біологічними процесами, які протікають у товщі ...

Скачать
37359
0
0

... ії нітритів, амонійного азоту, фенолів, нафтопродуктів, пестицидів (ГХЦГ) здебільшого перевищує ГДК для водойм господорсько-питного водокористування. Особливо високий вміст NO2~ у воді всіх водосховищ Дніпровського каскаду. Його концентрації перевищують ГДК у 5-25 разів. Не менш небезпечними є забруднення води фенолами та органічними речовинами, вміст яких вищий за ГДК відповідно у 2-25 та 2-6 раз ...

Скачать
22070
0
0

... Аміачна селітра NH4NO3 Аміачна вода МН3-Ь Н2О Аміак безводний NH3 Сечовина CO(NH2)2 Амофос NH4H2PO4 Na2S04 Доза СаСОз 1,40 1,20 1,90 0,75 0,40 2,9-3,0 0,80 0,65 За даними В. Н. Гуртової та А. 1. Савича (1980), істотний вплив на кислотність ґрунту можуть мати промислові викиди, що містять сульфіди та оксиди металів. У ґрунті вони утворю­ють сірчану кислоту, яка обумовлює підкислення. На освоє ...

0 комментариев


Наверх