Нанесення розмірів

2.2 Нанесення розмірів

Розміри, що наносяться на кресленні, повинні бути підставою для визначення величини, форми та взаємного розміщення елементів деталі незалежно від масштабу зображення. Загальна кількість розмірів на кресленні повинна бути мінімальною, але достатньою для виготовлення та контролю даної деталі.

Розміри поділяють на лінійні та кутові. Лінійні розміри зазначають у міліметрах без позначення одиниць вимірювання. Кутові розміри зазначають у градусах, хвилинах, секундах з нанесенням одиниць вимірювання, наприклад 4^о; 41¹15¹¹.

ГОСТ 1.307–68 встановлює основні правила нанесення розмірів на кресленнях.

Розміри на креслення виносять за допомогою виносних та розмірних ліній та розмірного числа. При нанесенні лінійних розмірів розмірні лінії проводять паралельно відрізку, розмір якого зазначається, а виносні – перпендикулярно до нього. При нанесенні кутових розмірів виносні лінії проводять радіально, а розмірні – по дузі. На рисунку 1.19 наведені приклади нанесення лінійних та кутових розмірів.

Рисунок 1.19 – Приклади нанесення лінійних та кутових розмірів

Розмірну лінію з двох сторін обмежують стрілками, розміри яких наведені на рисунку 1.30.

Рисунок 1.30 – Розміри стрілки

Виносна лінія виходить за розмірну на 1–5 мм. Відстань розмірної лінії від паралельної їй лінії контуру та між паралельними розмірними лініями повинна бути у межах 6–10 мм. Як правило, перша розмірна лінія проводиться на відстані 10 мм від лінії контуру, а всі інші – на відстані 6–8 мм. На рисунку 1.31 наведений приклад нанесення розмірів та положення виносних і розмірних ліній відносно контурів деталі.

Рисунок 1.31 – Положення виносних та розмірних ліній

 

Розмірне число проставляють приблизно посередині над розмірною лінією креслярським шрифтом висотою 3.5 – 5 мм. Якщо на кресленні нанесено кілька паралельних розмірних ліній, їх записують у шаховому порядку (рис. 1.31).

Рисунок 1.31 – Приклад нанесення розмірів

Якщо при нанесенні розмірів стрілка перетинає контурну або виносну лінію, їх переривають. На рисунку 1.33 наведені приклади таких варіантів нанесення розмірів.

Рисунок 1.33 – Варіанти нанесення розмірів

У місцях нанесення розмірного числа лінії осьові та лінії штрихування переривають (рис. 1.34).

Рисунок 1.34 – Варіанти нанесення розмірів

 

Якщо на розмірній лінії недостатньо місця для нанесення стрілок, то їх наносять зовні, та розмірне число записують так, як показано на рисунку 1.35.

Рисунок 1.35 – Варіанти нанесення розмірів

 

Якщо для написання розмірного числа недостатньо місця над розмірною лінією, то розміри наносять так, як показано на рисунку 1.36.

Рисунок 1.36 – Варіанти нанесення розмірів

Розміри фасок, які виконуються під кутом 45^о, наносять так, як показано на рисунку 1.37 а, розміри фасок під іншими кутами позначають за загальними правилами – лінійним та кутовим розмірами (рис. 1.37 б).

а) б)

Рисунок 1.37 – Нанесення розмірів фаски

При нанесенні розмірів користуються допоміжними знаками, розміри яких встановлені ГОСТ 1.307–68.

При нанесенні розміру радіуса перед розмірним числом записують літеру R, розмір якої дорівнює висоті розмірного числа, наприклад, R5.

Різні варіанти нанесення розмірів зовнішнього та внутрішнього спряжень наведені на рисунку 1.38.

Рисунок 1.38 – Радіуси внутрішнього та зовнішнього спряжень

При великій величині радіуса центр допускається наближати до дуги, а розмірну лінію виконувати зі зломом під кутом 90^о (рис. 1.39).

Рисунок 1.39 – Позначення розміру великого радіуса

 

При нанесенні розмірів діаметрів до його числового значення додається знак діаметра Æ, наприклад Æ10. Співвідношення розмірів елементів знака наведені на рисунку 1.40.

Рисунок 1.40 – Співвідношення елементів знака діаметра

На рисунку 1.41 наведені різні варіанти нанесення розмірів діаметрів.

Рисунок 1.41 – Варіанти нанесення розміру діаметра

За необхідності розмір діаметра може бути зазначений з обриванням розмірної лінії. Це можливо у випадках, коли зображення виконують із суміщенням половини вигляду та половини розрізу деталі, а також коли через один центр проведено кілька розмірних ліній діаметрів кіл (рисунок 1.41). Обривання розмірної лінії роблять трохи далі від осьової лінії деталі.

Рисунок 1.41 – Варіанти нанесення розмірів діаметра

Розмір сфери задають її радіусом або діаметром. Перед позначенням радіуса або діаметра сфери додається знак сфери – коло, діаметр якого дорівнює висоті розмірного числа. На рисунку 1.43 наведений приклад позначення розміру сфери.

Рисунок 1.43 – Позначення розміру сфери

Перед розмірним числом поверхні, яка має в перерізі форму квадрата, ставлять знак квадрата □, розмір якого дорівнює висоті маленької літери. Приклад позначення розміру квадрата наведений на рисунку 1.44.

Рисунок 1.44 – Позначення розміру квадрата

Перед розмірним числом, яке визначає конусність, ставлять знак конусності, гострий кут якого спрямований у бік вершини конуса. Розмір конусності можна ставити над осьовою лінією або на поличці лінії-виноски. Різні варіанти нанесення на кресленні конусності наведені на рисунку 1.45.

Рисунок 1.45 – Позначення конусності

Розміри кількох однакових елементів деталі або виробу наносять один раз з позначенням кількості елементів на поличці лінії-виноски.

Кількість однакових фасок зазначають під розмірною лінією так, як наведено на рисунку 1.46.

Рисунок 1.46 – Позначення однакових фасок

Кількість однакових отворів зазначають над розмірною лінією перед позначеним діаметром отвору або під поличкою (рисунок 1.47). Перевагу віддають першому варіанту.

Рисунок 1.47 – Позначення на кресленні однакових отворів

Розміри двох симетрично розміщених елементів деталі наносять на кресленні один раз без зазначення кількості елементів (рис. 1.48).

Рисунок 1.48 – Позначення на кресленні однакових елементів

Розміри за довжиною вала наносять ланцюгом або координатним способом (від загальної бази) На рисунку 1.49 зверху наведений приклад нанесення розмірів за довжиною вала ланцюгом, а знизу – координатним способом. На практиці, як правило, використовують комбінований спосіб нанесення розмірів по довжині вала (рис. 1.50).

Рисунок 1.49 – Варіанти нанесення розмірів по довжині вала

Рисунок 1.50 – Приклад нанесення розмірів по довжині вала