Навигация
ОСОБЛИВОСТІ БАНКРУТСТВА ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
15661
знак
0
таблиц
0
изображений
1. ОСОБЛИВОСТІ БАНКРУТСТВА ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ.
Згідно Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржником є суб”єкт підприємницької діяльності, неспроможній виконати свої грошові зобов”язання перед кредиторами, у тому числі зобов”язання щодо сплати податків і зборів, протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. Ця умова відноситься і до державних підприємств. Крім того, відповідно до нової редакції Закону, можливим суб”єктом банкрутства визнаються також і підприємства, що перебувають у стані приватизації (раніше, до завершення приватизації підприємства, його кредитори були фактично позбавлені права ініціювати процедуру банкрутства).
Державну політику щодо запобігання банкутству, а також забезпеченя умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств здійснює державний орган з питань банкрутства, який виконує наступні функції:
· сприяє створенню організаційних, економічних та інших вимог, які є необхідними для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
· пропонує арбітражному суду кандидатури арбітражних керуючих, розпорядників майна, керуючих санацією або ліквідаторів для державних підприємств, щодо яких порушена справа про банкрутство;
· організовує проведення експертизи фінансового становища державних підприємств при підготовці справи про банкрутство до розгляду або у разі її призначення арбітражним судом під час проведення справи про банкрутство;
· готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств;
· ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство;
· та інше.
До початку провадження справи про банкрутство власником майна боржника державного підприємства в межах заходів щодо запобігання банкрутству може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення зобов”язань боржника перед кредиторами або проведена досудова санація. Її ініціатором можуть виступати уповноважений орган підприємства, кредитори або інші особи. Така санація проводиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для її проведення за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про державний бюджет України.
Умови проведення досудової санації за рахунок інших джерел фінансування погоджуються з органом, що уповноважений управляти майном підприємства-боржника, у встановленому Кабінетом Міністрів порядку. Для розроблення плану досудової санації на підприємстві створюється робоча група за участю керівника підприємства, представника уповноваженого органу, кредитори (за їх згодою) та інвестори, у разі надходження пропозицій з їх боку. Досудова санація проводиться не більше ніж 12 місяців.
Якщо ж порушується справа про банкрутство, то відповідно до Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:
· розпорядження майном боржника;
· мирова угода;
· санація боржника;
· ліквідація банкрута.
В тому разі, коли щодо підприємства-боржника було прийнято рішення про приватизацію, арбітражний суддя виносить ухвалу про припинення приватизації до припинення провадження у справі про банкрутство цього підприємства. Ця ухвала направляється уповноваженому органові, державному органові з питань банкрутства та відповідному державному органові приватизації.
З метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі арбітражного суду вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна, який призначається на строк не більше ніж 6 місяців. Розпорядник майна зобов”язаний:
· розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника;
· вести реєстр вимог кредиторів;
· повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або при відмову визнання вимог боржником;
· вживати заходів для захисту майна боржника;
· аналізувати господарську, фінансову та інвестиційну діяльність боржника;
· надавати державному органу з питань банкрутства відомомсті, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство;
· виявляти ознаки фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства;
· надавати арбітражному суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;
· та інш.
При порушенні справи про банкрутство державного підприємства його трудовий колектив має переважне право вимагати передачі йому цілісного майнового комплексу підприємства-боржника в оренду. Але це можливе лише за умови взяти на себе грошові зобов”язання боржника та при наявності згоди на це кредиторів.
За клопотанням комітету кредиторів арбітражний суд може винести ухвалу про проведення санації та призначити керуючого санацією. Керуючий санацією повинен попередньо погоджувати план санації державного підприємства-боржника з уповноваженим органом. Заходами, які містять план санації можуть бути:
· реструктуризація підприємства;
· перепрофіліювання підприємства;
· відстрочка або розстрочка платежів або списання частини боргів, про що укладається мирова угода;
· ліквідація дебіторської заборгованості;
· продаж частини майна;
· зобов”язання інвестора про погашення частини або всього боргу та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов”язань;
· виконання зобов”язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов”язань.
Продаж частини майна, як один із заходів санації, що має на меті відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів, здійснюється на відкритих торгах після проведння керуючим санацією інвентаризації та оцінки майна. Майно боржника, щодо обігу якого встановлені обмеження, продається на закритих торгах.
Якщо збори кредиторів прийняли рішення про виконання плану санації і закінчення санації або про звернення до арбітражного суду з клопотанням про припинення санації у зв”язку з відновленням платоспроможності боржника та переходом до розрахунків з кредиторами, керуючий санацією подає звіт до арбітражного суду, який підлягає затвердженню. При затвердженні звіту, суд виносить ухвалу про припинення справи про банкрутство.
Якщо ж всі заходи під час санації не мали як результат поновлення платоспроможності боржника та при наявності клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, арбітражний суд визнає боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора.
За клопотанням ліквідатора, погодженим із комітетом кредиторів, арбітражний суд призначає членів ліквідаціної комісії. Членами ліквідаційної комісії є представники кредиторів, фінансових органів. В разі необхідності до її складу включаються представники державного органу у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, державного органу з питань банкрутства та, при необхідності, органу місцевого самоврядування.
Ліквідатор має наступні повноваження:
· приймає до свого відання майно банкрута, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, управляє та розпоряджується ним;
· здійснює інвентаризацію та оцінку майна;
· аналізує фінансове становище;
· виконує повноваження керівника банкрута;
· очолює ліквідаціну комісію та формує ліквідаційну масу;
· передає на зберігання документи банкрута;
· реалізує майно банкрута;
· та інш.
Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до арбітражного суду звіт та ліквідаційний баланс. Після заслуховування звіту та думки комітету кредиторів, суд виносить ухвалу про затвердження звіту та ліквідаціного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної продедури.
Якщо всі вимоги кредиторів задовільнені, банкрут вважається таким, що не має боргів, і може продовжити свою підприємницьку діяльність.
Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задовільнення вимог кредиторів майнових активів у підприємства менше, ніж вимагається для його функціонування згідно із законодавством, арбітражний суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається відповідному органові приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.
1. Закон України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (нова редакція) від 30/06/1999.
2. Закон України “Про приватизацію державного майна” від 04/03/1992.
3. Постанова кабінету Міністрів Українп № 515 “Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств” від 17/03/2000.
4. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. К. 2000
Похожие работы
... , поступающие в ходе конкурсного производства и с него осуществляются все выплаты кредиторам и оплачиваются расходы. Часть вторая п.3 ст. 56 ГК РФ определила еще один источник пополнения конкурсной массы: «если несостоятельность (банкротство)юридического лица вызвана учредителями (участниками), собственником имущества юридического лица или другими лицами, которые имеют право давать обязательные ...
... : после возбуждения дела удовлетворил часть требований так, что оставшаяся сумма была меньше 500 минимальных заработных плат. Суд заявление отклонил. Однако Закон РФ "О несостоятельности (банкротстве) предприятий" предусматривает не менее спорный способ для возбуждения производства по делу о несостоятельности - по заявлению прокурора. В этом вопросе наше законодательство расходится с мировой ...
... увеличивая число кредиторов. Необходимо наведение порядка до наступления безнадежного положения, когда денег не дают даже на текущую деятельность. И в таком положении оказалась большая часть российских предприятий. 1.4.Антикризисный менеджмент: понятия и инструменты 1.4.1.Понятие, цели и задачи антикризисного менеджмента Антикризисный менеджмент определяется западноевропейскими экономистами, как ...
... . Ему посвящена глава 7, включающая десять статей, подробно раскрывающих форму, содержание и правовые последствия заключенного мирового соглашения. Глава 2. Общая характеристика современного института банкротства. Итак, в настоящее время, наряду с гражданским кодексом, основным источником регулирования несостоятельности - является Закон "О несостоятельности (банкротстве)". Как уже отмечалось, ...
0 комментариев