Політичне становище в У у ІІ пол. 19 ст. Активізація національного руху

История Украины (шпаргалки)
Норманська та анти норманська теорії походження державності Київської Русі Головні напрямки зовнішньої політики Київської Русі. Прийняття християнства Соціально-економічні та політичні передумови феодальної роздробленості Київської Русі Соціально-політичне становище українських земель під владою Литви Соціально-економічні відносини на У у складі Речі Посполитої Передумови та причини визвольної війни 1648-1654 рр Переяславська угода 1654 р. та її історичні наслідки Північна війна на У. Політика гетьмана Мазепи Ліквідація автономії У. у складі Росії у ІІ пол. 18 ст Суспільно-політичний рух на У у І стать. 19 ст Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель у І пол. 19 ст Реформа 1861 р. та особливості її проведення в У Політичне становище в У у ІІ пол. 19 ст. Активізація національного руху Утворення українських політичних партій (кін. 19–поч. 20 ст.) та їх класифікація Революційний рух на У у 1905-1907 рр Політичне становище на У після поразки революції у 1905-1907 рр Західноукраїнські землі в роки І світової війни Боротьба за політичну владу наприкінці 1917 р. причини громадянської війни в У Діяльність Директорії у 1919-1920 рр Відбудова народного господарства У. на засадах непу Політика Узації: причини, суть, наслідки Напад Німеччини на СРСР та окупація У Передумови національно-державного відродження У. в умовах перебудови 1985-1991 рр
172336
знаков
0
таблиц
0
изображений

30.  Політичне становище в У у ІІ пол. 19 ст. Активізація національного руху.

 Австро-Угорщина і Росія, будучи унітарними державами, усіляко намагалися перешкоджати формуванню укр.ой нації і розвитку укр.ой національної культури, прямуючи асимілювати укр.ое населення. У Австро-Угорщині це проявилося в порушенні проголошеного Австрійською Конституцією 1867 г. рівноправністі всіх громадян в одержанні утворення, у державних заснуваннях і судах, тому що. у західно-укр. землях керівні посади в адміністрації і суді займали лише особи австрійської, угорської і польської національностей. Всіляко обмежувалося викладання в школах на укр.ом мові і відкриття нових шкіл. У жодному высшем.навчальному закладі нa західно-укр. землях не велося викладання на укр.ом мові. У Західної У діяло 3 напрямки укр. національно-визвольного прямування: 1) революційні демократи, що виражали інтереси селянства, мали нечисленні революційні кружки у Львові, Станіславові, Перемышле, Дрогобичі, Тернополі і Дублянах. Вони критикували феодальний і національний утиск в Австро-Угорщині, закликаючи до об'єднання всіх трудящих Західної У в боротьбі за свої економічні і політичні права. 2) народовольці - ліберальне укр.ое національне прямування, що об'єднувало середні прошарки населення: студентів, священиків, інтелігенцію. Основним питанням своєї деятелыюсти вважали не політичну боротьбу, а розвиток укр. мови і культури. У 1868 р. була створена у Львові культосвітнє товариство «Просвіта», що займалося вивченням і просвітництво народу і розвитком укр. театру. Незважаючи на значимість літературної і культурної діяльності «Просвіти», народовольці були слабко пов'язані з народом і лише частково виражали його інтереси. 3) москвофилы - найбільше праве, консервативне крило в укр. національному прямуванні, що об'єднувало укр. поміщиків, буржуазію, священиків уніатської церкви й ін., що розчарувалися в що слабшає Австро-Венгерской імперії, що постійно відчували в ній зневажливе відношення з боку польської шляхти і мечтавших тому приєднатися до Російської імперії, що набирає міць. У Східної У після розгрому КМО стали організовуватися напівлегальні кружки - «Громады», що виникнули в Києві, Харкові, Чернігові, Полтаві й ін. містах і объединявшие представників широких прошарків населення (середню національну буржуазію, що обуржазились поміщиків, викладачів, лікарів, письменників, студентів і т.п.). Можна виділити загальні для всіх громад характерні риси: а) їхня діяльність носила в основному кулыурно-просветительский характер; б) громады не вели політичну боротьбу з царатом, рахуючи, що укр.ий народ до неї ще не готовий, тому в першу чергу необхідно просвітництво народу. Більшість членів громад привітало й ідеалізувало скасування кріпосного права в Росії і на У. После Эмского указу Олександра II почався розпад громад: частина їхніх членів.

31.  Соціально-економічний розвиток У. на поч. 20 ст.

На початку 20 ст. У. вже стала одним з розвинутих промислових регіонів Росії. В У. Виникали великі промислові центри: Донецько-Криворизьскій вугільно-метелургійний цех, залізорудний басейн, Нікопольський марганцевий басейн, південно-західний цукробуряковий регіон. Ці центри мали загальноросійське значення. Розвиток промисловості в цей період визначався зростанням великого капіталу, який все більше проникає в усі галузі економіки. У. на поч. 20 ст. Займала 2 місце після центрально-промислового району. На Украйні було 21 % підприємств, що виробляли 20 % усієї продукції. В окремих регіонах У. розвиток продуктивних сил та капіталізму відбувався навіть швидше, ніж у центрі Росії. Це торкається гірничої, металургійної, кам’яно-вугільної та цукрової промисловостей. Розвиток капіталізму відбувався у різних регіонах нерівномірно: на Л. У. Збереглися залишки кріпацтва; на П. У. Переважав дрібно буржуазний уклад; на Півд. У. Все розвивалося швидше. У. в економічн. Системі Росії займала дуже своєрідне становище. Досить швидкими темпами розвивався капіталізм, але цей процес гальмував тяжкий соц-економічний, політичний та нац. гніт. На початку 20 ст. У. в промисловому розвитку піднялася на більш високий щабель. Відбувається процес концентрації промислового виробництва. На протязі наступних років процес концентрації посилюється. Найбільшого рівня вона досягла в Катеринославі, Луганську, Харкові, Миколаївці, Донецьку. Концентрація в промисловості мала свої наслідки: сприяла розвитку монополій. Вони займають панівне становище в У та Росії. В цей час починається імперіалізм (монополістичний капіталізм). Виникають промислові і банківські монополії. Відбувається процес зрощування банківського капіталу з промисловим. Виникає фінансовий капітал, що становив основу економіки. Промисловці встають членами правлінь і рад петербурзьких банків. Велику роль відігравав уряд та Рос. держава. Велике значення урядові державні замовлення, урядові позики, державне регулювання економіки. Виникають тісні зв’язки між банками, державним банком Росії та царським урядом це сприяло розвитку державно-монополістичних тенденцій, а також зрощуванні монополій з державним апаратом. Південні синдикати: “Продвугілля”, “Продруда”, “Продамет” (об’єднував 30 заводів, на яких працювало 85 тис. робітників). Монопольні об’єднання гальмували розвиток економіки У. за їх допомогою іноземний капітал завойовував рос. ринок. Монополії диктували монопольно високі ціни. Висновок: на початку 20 ст. В У. кап. Відносини відбувалися швидкими темпами за рівнем концентрації та монополізації капіталу У. займала одне з перших місць в Р. але становище У. в економічн. Системі Р. було особливим і дуже протирічним, що істотно гальмувало розвиток економіки У. в цілому.


Информация о работе «История Украины (шпаргалки)»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 172336
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
28088
6
0

... употребляется в сокращённой форме. ·             Иногда сокращал те слова, которые были употреблены в вопросе билета. ·             заменил на ~ Эта шпаргалка наклеивается сзади обычной школьной линейке! БИЛЕТЫ ПО ИСТОРИИ УКРАИНЫ (9 класс). Билет 1. 1.   Трипольцы – древнейшие хлеборобы. 2.   Люблинская Уния. 3.   Т. Шевченко в национально-освободительном движении. Билет 2. ...

Скачать
84030
4
0

... : 1 Авторитарная культура: обожествление лидера – морально-психологический аспект. 2 Идеологический – не создавал авторитарных предпосылок. Концепция марксизма в сталинской интерпретации.  Альтернативы 1917-1920 годов История октября – 10 тыс. работ посвящено Октябрю 1917 года. Две крайние: 1 первые 70 лет в СССР преобладала точка зрения – закономерность октябрьской революции. Абсолютная, до ...

Скачать
185623
0
0

... для этого не хватило времени. В 1911 г. Столыпин был смертельно ранен эсером Д.Г.Богровым. После смерти Столыпина в правительстве не нашлось сил, способных продолжить политику реформирования. Культура России в начале XX века Развитие промышленности определило увеличение учебных заведений и рост грамотности. В 1894 г. в стране было только 32 тыс. начальных школ. К 1914 г. их число увеличилось до ...

Скачать
79750
0
0

... овцеводство), Выращивают рожь, картофель, овощи, лен, кормовые культуры. 10.1. Этапы формирования территории Северо-Кавзазского экономического района. Сначала здесь было Тьму-Тараканское княжество. После прихода половцев оно перестало существовать. Присоединение этой территории к России началось с присоединения казаками бассейна Дона в 16-17 вв. вскоре, после присоединения к России Астраханского ...

0 комментариев


Наверх