Навигация
Рефлексія ґендерних стереотипів у культурі
37186
знаков
0
таблиц
0
изображений
7. Рефлексія ґендерних стереотипів у культурі
Гендерні стереотипи у мистецтві.
Ми вже з’ясували, що ґендерні стереотипи є продуктом і невід’ємним компонентом культури. У цьому розділі ми спробуємо розглянути питання про те, яким чином стереотипи впливають на творення інших продуктів культури: мистецтво, літературу і т.п. Вже неодноразово згадувалося про те, що культуру, яка існувала до сьогодення творили чоловіки, відповідно і вплив на творення і рефлексію ґендерних стереотипів у культурі мали чоловіки.
Саме мистецтво було суто чоловічим. Ми не згадаємо жодної жінки, яка б прославилася на весь світ як художник, архітектор, скульптор. В історії мистецтва переважають лише чоловічі імена. Знову ж таки стикаємося із стереотипним уявленням про те, що геніальність властива лише чоловікам. Саме це твердження утверджувало обмежене входження жінок у кола митців і робило їхню творчість несуттєвим надбанням в історії мистецьких практик.
Усманова розглядає тезу про «відсутність» жінки у мистецтві, яка постає не «відсутністю згадки про жінку у ту або іншу добу розвитку мистецтва, а відсутністю жінки як на рівні візуальної репрезентації (у розумінні відсутності простору для «жіночого» погляду), так і на рівні рецепції»[7; с.312].
Споконвіків чоловік розглядався як творець, що начебто був уклінним перед Жінкою як об’єктом шанування. Усманова у своїй публікації пише: «Пропонується інший погляд, за яким сам об’єкт шанування настільки репресований, що вже не має права зійти із п’єдесталу, і тому йому (об’єкту) нічого не залишається, як … любуватися своїм зображенням чоловічого Его» [7; с.313]. Можливо, таке твердження є занадто радикальним і досить суб’єктивним. Але якщо відкинути емоційну забарвленість даного судження, то отримаємо досить цікаву думку: чоловік реалізував себе і самоутверджувався через зображення жінки, через її ідеалізацію. Применшувати вміння художника в даному випадку не можна, адже лише будучи талановитим художником можна відтворити природну красу. Але з іншого боку маємо певну ідеалізацію образу жінки – її зображали такою, якою хотіли бачити, а не такою, якою вона була насправді.
У шануванні поета, його лицарському служінні містичному ореолу жінка втратила свою індивідуальність. Тобто знову ж таки маємо справу із певними стереотипними уявленнями про жіночий образ у мистецтві. Проте жінка не мала права виправити цей стереотип, бо всі «двері» перед нею зачинялися.
«Традиційне мислення на рівні звичайних бінарних опозицій і сформовані на цій основі філософські категорії «жіночність» і «мужність», - підкреслює Т.В.Гречушнікова, - сприяли укоріненню в масовій свідомості уяви про «чоловіче» як суспільно-культурну норму й «жіноче» як відхилення від неї» [7; с.335]. Не дивно, що чоловіки-письменники сприймають літературу, творену жінками, як неповноцінну, бо вона виходить за рамки «нормальної» літератури, літературних канонів, встановлених чоловіками.
Таким чином, можна підтвердити тезу про те, що ґендерні стереотипи певним чином впливають на творення культури. До того часу, як жінки виступили за ствердження свого місця у культурі, культура була певним чином однобокою, спрямованою на чоловіків. З приходом жіночого мистецтва і літератури, культура стала, якщо не багатшою, то принаймні ширшою, повнішою, відкритішою.
Гендерні стратегії у мовленні
Ми вже згадували про те, що ґендерні стереотипи найповніше відображаються у мові та мовленні. І справді ґендерні стереотипи зумовлюють відмінності мовленнєвої поведінки чоловіків і жінок. Проводячи різні соціологічні, лінгвістичні, культурологічні, а також феміністичні та ґендерні дослідження було встановлено, що чоловікам важко сприймати темп, швидкість, емоційність та експресивність жіночої мови. Поряд з цим, жінкам не завжди зрозуміла повільність, занадто обміркованість та однобічність чоловічих думок. Ґендеристи вважають, що жіночій мові властива статичність, нейтральність, у її лексиці частіше зустрічаються застарілі слова та звороти. На відміну від жінок, чоловіки ліпше сприймають нове в мові, вони більше вживають неологізмів (нові слова), термінів. При цьому було встановлено, що з підвищенням рівня освіти відмінності у мові стираються.
Чоловіча стратегія у спілкуванні напориста, агресивна, орієнтована на монолог. О.Е.Пчеліцева пояснює це тим, що для чоловіка розмова – завжди змагання, він націлений на індивідуальний успіх [9; с.118].
Автори "Вступу до лінгвістичної гендерології" слушно зауважують, що жінки - тонкі комуніканти, вони винахідливі й мобільні у застосуванні контактовстановлювальних засобів, легше "перемикаються", вловлюючи бажання й настрій співрозмовника, простіше входять у світ інтересів іншої людини, здатні виявити співчуття у найрізноманітніших вербальних і невербальних формах. Налагодження стосунків за допомогою розмови - пріоритет жіночого розуму. Жінка легко читає між рядків і формує на тлі тексту підтекст [17] .
Розмірковуючи про специфіку вербальної поведінки жінки, слід вказати на певні суттєві моменти. Жінки легко відволікаються на ситуативні деталі, культивують побічні теми - тобто мають здатність до "асоціативного зісковзування": починаючи розповідь, жінка довільно хапається за логічно необхідне в даному тематичному полі розмови слово, а воно може дати імпульс для принципово іншої теми. До речі, неуважність до деталей, байдужість до вербального плану, властиву чоловікам, жінки схильні сприймати як "психологічну глухоту"[13] .
Жінка, на відміну від чоловіка, здатна взяти на себе кілька психологічних ролей водночас. Жіночі "маневри у спілкуванні" набагато витонченіші: психологічні виверти, розмова у режимі "побічних асоціацій", "макіяж" аргументів тощо. Особливо не люблять чоловіки жіночу звичку говорити натяками. Однак натяки на непрямі форми мови у деяких ситуаціях допомагають уникнути конфронтації, знизити мовну агресію
Ще Ніцше зауважив, що щастя чоловіка зветься „Я хочу!", а щастя жінки - „Він хоче!". Ніби під цим девізом будуються речові стратегії чоловіків та жінок. Чоловіча культура вчить акцентувати увагу на дії, а не на стані, на результаті, а не на його процесі. Прикладом тут можуть слугувати сентенції, структуровані з маскулінних позицій: „Прийшов, побачив, переміг!", „Пан або пропав" тощо.
Якщо порівняти основні стереотипні уявлення стосовно маскулінності / фемінності із способами комунікації чоловіків і жінок, то можна помітити певний збіг: чоловік, агресивний, цілеспрямований, прагне до влади, перемоги, результату, використовує і відповідні мовні стратегії – агресивне цілеспрямоване мовлення; жінка, якій притаманна чуттєвість, емоційність і в мовленні чуттєва і емоційна, гнучка, здатна на компроміс.
Якщо стереотипні жіночі риси протягом багатьох століть сприймалися негативно, то аналіз мовних стратегій показує, що жіноча мовна поведінка є позитивною в лані встановлення та підтримання контактів. Проте О. Пчелінцева підкреслює, що жінці для досягнення кар’єрного успіху у чоловічому суспільстві варто використовувати чоловічі мовні стратегії.
8. Висновки
Ґендерні стереотипи у культурі – тема строката і глибока, охопити всі аспекти, які вона включає, досить важко. У даному рефераті основна увага була зосереджена на формуванні стереотипів у культурі, передовсім чоловічій, оскільки жіноча культура лише в кінці минулого століття заявила про себе на повен голос і пройде чимало часу поки дана культура витворить свої власні стереотипи. Крім того розглядалися основні ґендерні стереотипи характерні для сучасного суспільства і формування цих стереотипів впродовж століть. Підводячи підсумок, можна сказати, що ґендерні стереотипи найсильніше вкорінені в культурі. З одного боку – вони є продуктом культури, з іншого боку певним чином впливають на творення культури.
Основними характеристиками ґендерних стереотипів є їх тривалість і незмінність у часі, тож змінити певні стереотипні уявлення досить важко. Тим паче, що формування стереотипів у патріархальній культурі пройшло довготривалий час, беручи свій початок від дохристиянських вірувань, з переходу від матріархату до патріархату. Жіноче начало пов’язувалося насамперед із чимось нечистим (християнство), неповноцінним (Ф.Ніцше, З.Фройд).
Окрема увага у рефераті була звернена на рефлексію гендерних стереотипів у культурі, тобто на їх вплив на творення культури, на їх вираження у продуктах культури. Говорячи про вплив на творення культури, ми наводили той факт, що залежно від стереотипних уявлень про жіноче/чоловіче, творилися і мистецькі твори, в них укорінювалися усталені образи чоловіка/жінки. І оскільки культура була переважно чоловічою, то й стереотипні уявлення, що формували культуру, виходили саме від чоловіків.
Найповніше стереотипні уявлення виражаються у мові, можна навіть стверджувати, що ґендерні стереотипи, тобто стереотипи маскулінності/фемінності і чоловічі і жіночі мовні стратегії накладаються.
9. Список використаної літератури:
1. Агєєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму: Монографія – К.: Факт, 2003. – 320 с.
2. Азарова Е.А. Функционирование моральних ґендерных стереотипов в современном коммуникативном пространстве // Этическое и эстетическое: 40 лет спустя. Материалы научной конференции. 26-27 сентября 2000 г. Тезиси докладов и выступлений. – Спб.: Санкт-Петербургское философское общество. 2000. – С. 9 -12
3. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ М.Зубрицька. – Львів: Літопис, 1996. – 633 с .
4. Вороніна О., Кліменкова Т. Гендер и культура // Феминизм и гендерные исследования. Хрестоматия. - Тверь, 1999. - С.53-61
5. Ґендер і культура. Збірник статей. Упорядники: Віра Агеєва, Світлана Оксамитна. - Київ: Факт, 2001.
6. Ґендерний підхід: історія, культура, суспільство. /Ред.: Л.Гентош, О.Кісь. – Львів: ВНТЛ – Класика, 2003. – 252 с.
7. Ґендерний розвиток у суспільстві (конспект лекцій)/ Відп. ред. К.М.Левківський. – 2-е видання. – К.: ПЦ «Фантаст», 2005. - 351с.
8. Кісь О. Етнічні ґендерні стереотипи та джерела їх конструювання // Український жіночий рух: здобутки і проблеми: Зб. наук. праць. Вип. перший. Дрогобич: Коло, 2002. - С.26-43
9. Майерс Д. Социальная психология (Перевод с англ.). - СПб., 1997. - 684 с.
10. Пчелінцева О.Е. Комунікативна поведінка людини: Ґендерний аспект // Ґендер: Реалії та перспективи в українському суспільстві: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 11-13 грудня 2003р.). – К.: Фоліант, 2003. – С. 218-222
11. Практикум по ґендерной психологии: Учебное издание / Ред. И.С.Клецина. – СПб: Питер, 2003. – 480 с.
12. Синельников А. Паника, террор, кризис:Анатомия маскулинности // Ґендерные исследования 1/1998 /Гл. ред. Сергей Жеребкин. – Харьков: Харьковский Центр Ґендерных Исследований, 1996. – С. 217 – 227.
13. Ставицька Л.О. Ґендерна лінгвістика: українська перспектива // http/www.ua.slavica.org/modules.php?name=News&file= article & sid=59
14. Топоров В.Н. К происхождению некоторых поэтических символов // Ранние формы искусства.- М., 1972.
15. Трусов В.П., Филиппов А.С. Этнические стереотипы // Этническая психология (этнические процессы и образ жизни людей). - СПб.-М., 1981.
16. Тупицына И.А. Ґендерные стереотипы и жизненный путь человека // Практикум по ґендерной психологии: Учебное издание / Ред. И.С.Клецина. – СПб: Питер, 2003. – 480 с.
17. Чи рівні ми у слові // http/www.highway.com.ua/ art.php?id=6650
18. Gürtler Ch. Schreiben Frauen anders? Untersuchungen zu Ingeborg Bachmann und Barbara Frischmuth. Heinz Verlag (Salzburger Beiträge=Stuttgarter Arbeiten zur Germanistik, 8=134), Stuttgart 1983. – 417 S.
Похожие работы
... искажает социальное сознание личности, наносит большой ущерб психологическому здоровью людей, поэтому устойчивые традиционные социальные стереотипы необходимо расшатывать. 2. Изучение особенностей гендерных стереотипов личности в условиях современного общества Комплекс гендерных характеристик личности представляет собой многофакторный конструкт, включающий в себя гендерную идентичность, ...
... подробную инструкцию для таких студентов 2.2 Анализ результатов эмпирического исследования гендерных стереотипов у юношей и девушек в студенчестве На первом этапе для обработки анализа мы выделили следующий ряд факторов: • оценки (общей привлекательности); • силы личности; • эмоциональности; • социального статуса; • зависимости; • эмпатийности; • современности; ...
... контент-аналізу, що передбачає можливість визначення намірів комунікатора та виявлення ефектів впливу рекламного повідомлення. Наукова новизна дослідження полягає у спробі узагальненого аналізу телевізійної рекламної продукції з погляду гендеру, а також у створенні класифікації типових чоловічих образів, презентованих рекламою. Практична значення виконаної роботи полягає насамперед у тому, що ...
... . И с этого противоречия только начинаются,- они буквально во всем…Что же мешает человеку быть счастливым и преодолеть одиночество, фактически-он сам (его стереотипы). Мужчины часто не понимают женщин, а женщины мужчин…И это не секрет, так как мы действительно очень разные, возникает огромное колличество вопросов-ответами на которых, чаще всего выступают существующие стереотипы.Мое исследование ...
0 комментариев